ВЕЧІР-СПОГАД

«Я хочу, щоб збулись слова пісень,

Я хочу, щоб збулась любов»

 

Звучить музична фонограма пісні «Червона рута», 

на фоні текст ведучих

Що нікому в житті зроду-віку не була чужа... Відспівала душа і в піснях залишилась навічно.          Стала піснею віку Володина світла душа.

Як з вітрами, мов птах, ти колись розмовляла.

Бачив я тебе в снах, у дібровах зелених.

По яких же шляхах ти вернулась до мене?

 

Звучить пісня «Казка гір»

Володимир Івасюк: Сонце мого життя зійшло 4 березня 1949 року в мальовничому буковинському краї. Саме тут в привітній хатині, захованій серед кущів пахучого бузку, в родині вчителів Михайла та Софії Івасюків народився і виростав я.  Вже п'ятилітнім взяв до рук скрипку з поміткою «від Страдіварі». Полюбив її з першого дотику.

  Спливали за водою весни. Закінчивши музичну семирічку, я вступив до Київської середньої музичної школи ім. М.Лисенка, але через хворобу змушений був покинути навчання. Ще в шкільні роки почав записувати народні пісні, складати власні мелодії, етюди, імпровізації. Знаходив час грати на віолончелі, гітарі, за­хоплювався віршами французьких поетів-символістів, цікавився історією, хімією.

 Коли мені було 15 років, створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка» - один із перших молодіжних колективів України, Через два роки, працюючи слюсарем на заводі «Легмаш», організував робітничий хор. А далі – навчався в Чернівецькому медичному інституті, Львівському медінституті, консерваторії ім. Лисенка. І завжди поруч була пісня.

Звучить пісня «Пісня буде поміж нас»,  «Я твоє крило» у виконанні вокально-інструментального  ансамблю школи

 

Учень: Був місяць травень. Народжувалися нові пісні Івасюка: «Балада про дві скрипки», «Пісня буде поміж нас».

 

(Діти з залу)

 

 

 

 

Учень: Вони, немов птахи, що відчули силу крил, здіймалися з гнізда і летіли у світ. Тож нехай злетять у небо кришталеві звуки пісні «Два перстені» (виконання пісні).

Учень: Пісня «Водограй» народжувалась в муках творчості. Митець вносив чимало змін у сюжет пісні, іноді ремствуючи на свою безпорадність.

 

Учень: І ось настало свято Володиної музики та поезії. Торжество шестирічної творчої роботи.

 

Учень: 13 вересня 1970 рік. З Театральної площі Чернівецька телестудія перед багатотисячним натовпом на всю Україну транслює «Червону руту» і «Водограй»…

 

(Відеосюжет)

 

Учень:  Родина вдома не відходила від телевізора. Після трансляції син підійшов до батька та запитав, як звучав «Водограй». На що батько відповів: «Хотілося танцювати під музику «Водограю».

Звучить пісня «Водограй»

Учень: В. Івасюк  без Софії Ротару - це все одно, що птах у польоті з  одним  крилом.

Учень: Це була дивна, платонічна любов, де переплелись шляхи двох великих талантів. Вона відчувала дух його пісень, а він своїм душевним рушником вистелив дорогу Софії в широкі пісенні світи.

Інсценізація  літературної  композиції                                                                         «Тож чому згубився твій самотній слід»

                             (персонажі: Володимир Івасюк, Софія Ротару)

 

С.Р.           Скоро вечір...

Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене.                    Він більше сюди не повернеться...   

Не повернусь, мабуть, і я, бо навіщо?                     

Моє кохання - як той жовтий лист.                                             Він може впасти тільки до твоїх ніг.

В.І. Сюди я більше не прийду.

Та залишаю замість себе                              Червону руту, що знайшов                                  Для тебе я, для тебе, лиш для тебе.

С.Р. Вже зів'яла вона і замовкла струна,

Щастя випита крапля остання.

В.І. І душа - мов труна, кришталева труна,

У якій спить колишнє кохання.

С.Р. Пише осінь дощами холодні листи,

З неба зоряні впали корали,

В.І. І палають мости, і палають мости

Між серцями, що вже відкохали.

С.Р. Сонце сяде за обрій і день промайне,

Пройде ніч і зажевріє ранок.

В.І. Через рік,через два… ти забудеш мене,

С.Р. Та в душі не загоїться рана.

В.І. Ти почуєш у сні дикий поклик весни.

Ти почуєш небесні хорали.

С.Р. Та не зможе ніхто збудувати мости

Між серцями, що вже відкохали.

 

В.І.           Не обіцяй мені вернутись,

Не обіцяй мені прийти.   

Не треба слів, щоби забути:

Колишнє - ми, лиш - я, лиш - ти.

 

С.Р.  Чекай… Іще не всі слова знайшли свої серця,

Не всі серця почули їх.

 

В.І.  Чекай… А, може, ця дорога без кінця,

Я ж сам її віддав тобі…

 

С.Р.           І ось пройшло вже стільки літ -

Без тебе світ - зів'ялий квіт,

Без тебе спів гірських вітрів

Журбою в серці забринів.

 

В.І.            Та в днину сонця і тривог –

                     Одна любов у нас на двох,

                     Одна любов, одна печаль

                     І стежка в синю даль.

 

С.Р.            

Не знаю я, чи знов сюди прийду,

Та залишаю замість себе

Ті квіти, що знайшла в саду для тебе,

 

Для тебе я, для тебе.

А, може, завтра ти пройдеш ось тут,

Де вітер пелюстки колише,

                    Так знай: я щастя своє тут

                    Лишила, лишила я, лишила.

 

Звучить пісня «Жовтий лист»

А був уроджений він геній.                          Як Моцарт, Гейне, як Єсенін.

 

 

Декламація вірша Ю. Рибчинського «Пам'яті В. Івасюка»

  

В терновому вінку мелодій

Навіщо йдеш у небеса?

На кого кидаєш, Володю,

Пісенний наш осінній сад?

Заб’ється мати в дикій тузі,

І сивим левом стане Львів…

 

Звучить пісня «Балада про мальви»

Учень: Як мало прожито, як багато не сказано. Того, що не встиг сказати Івасюк за тридцять своїх літ, вистачить нам для осмислення на довгі-довгі роки.

Звучить пісня «У долі --  своя весна»

 

Учень: Володимир Івасюк завжди йтиме по землі із сонцем в душі, бо пелюстки з троянд його пісень упали в наші серця навічно.

 

Учень: Його «Пісня завжди буде поміж нас»,

 

Учень: і вічно «У Карпатах ходитиме осінь» й встелятиме нам шлях «Жовтим листом».

 

Учень: Ми ще довго триматимем в руці «Два перстені», щоб подарувати один «Золотоволосці».

 

Учень: Будемо вірити, що «Лиш любов цвіте один - єдиний раз»

 

Учень: подумки разом стоятимем біля «Водограю»

 

Учень: чи «Підем в далекі гори» шукати «Червону руту». 

 

Ведуча: Найвідоміші з цих пісень нам заспіває гурт «Тріода». Ви, звичайно, їх добре знаєте, але відеосюжет познайомить нас з ними ближче.

          

           (Відеосюжет про колектив «Тріода»).

Виконання пісень «Я піду в далекі гори», «Тільки раз цвіте любов».

 

                         Всі учасники вечора співають пісню «Червона рута».