«Формування інформаційно-комунікативної компетентності на уроках інформатики за допомогою STEM-підхіду »

Доповідь на тему:

«Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів на уроках інформатики шляхом використання сучасних інформаційних технологій STEM-підхіду »

Підготував: Коробка Олег Ігорович

Формування комунікативних компетентностей учнів.

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця В.О. Сухомлинський

Тема моєї доповіді   «  Формування інформаційно - комунікативної компетентності учнів на уроках інформатики шляхом використання сучасних інформаційних технологій.»

Задача сучасної освіти – підготувати підростаюче покоління до життя й професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному використанню її можливостей. Слід звернути увагу на те, що загальний стан інформаційної компетентності школярів не може бути визнаний задовільним. Та обставина, що випускники школи відчувають істотні труднощі на перших етапах навчання у вузах, є негативним наслідком безсистемності, нетехнологічності інформаційної освіти в установах загальної освіти. Саме з появою нових педагогічних інструментів – комп’ютерних технологій – суттєво змінюють не тільки форми й методи навчання, Але й підходи до виховання особистості. Процес використання сучасних комп’ютерних технологій у повсякденному житті готує молодь до реальної і потрібної суспільству трудової діяльності, формує в неї позитивне ставлення до засобів нових інформаційних технологій, переконаність в ефективності цих технологій навчання та виховання.

  Поняття «інформаційна компетентність» достатньо широке і визначається на сучасному етапі розвитку педагогіки неоднозначно. Ряд учених розглядає інформаційну компетентність як складову професійної компетентності. На думку А.Н. Зав’ялова, інформаційна компетентність – це знання, вміння, навички і здатність їх застосовувати при розв’язанні завдань у засобах нових інформаційних технологій . Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вмінь працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технологічної грамотності, етики, критичного сприйняття і навичок комунікації. Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні є новий підхід до формування змісту та оцінці результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» - до «знаю, вмію і вмію застосовувати на практиці». Саме такі вміння, як здатність застосовувати отримані знання на практиці, проявляти самостійність у постановці завдань та їх вирішення, брати на себе відповідальність при вирішенні виникаючих проблем - складають основу поняття «компетентність». Незважаючи на те, що на сьогоднішній день вже склалася певна класифікація компетентностей, коло компетентностей, який необхідно формувати у сьогоднішніх школярів, не визначений остаточно. Для кожного предмета виробляється своє поняття компетентності.

Чи можна сьогодні з упевненістю сказати, що учень, який уміє працювати в текстовому редакторі, користуватися електронною поштою або Інтернетом, здатний вирішувати насущні практичні задачі за допомогою комп’ютера? Формування інформаційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для вирішення особистих, соціальних або глобальних проблем.

Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері.

Етапи формування інформаційних компетентностей

Виходячи з існуючих рівнів засвоєння учнями як навчального матеріалу, так і будь-якої інформації взагалі, можна визначити етапи формування інформаційних компетентностей, які має проходити учень під час роботи з інформацією:

• ознайомлення – учень визначає кількість інформації з проблеми та можливість її опрацювання;
• репродукція – учень вивчає масив інформації з проблеми, накопичує її;
• перетворення – критичне осмислення масиву інформації: порівняння фрагментів з різних джерел однієї тематики, визначення їх достовірності; вилучення робочої інформації: її узагальнення;
• творчий етап – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації: формулювання гіпотез, їх перевірка і доведення, створення власних теорій. написання творчих робіт, художніх творів. Виходячи з цього, можна розрізняти такі види інформаційних компетентностей учнів основної школи:
• елементарні – засвоєння на початковому рівні необхідної навчальної інформації (потребують обов’язкового вдосконалення на наступному рівні);
• базові – володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; вміння критично осмислювати масиви інформації: порівнювати фрагменти з різних джерел з однієї тематики; визначати їх достовірність, вилучати інформацію, потрібну для роботи; узагальнювати її;
• творчі – створення власного інтелектуального продукту на основі отриманої та перетвореної інформації .

Форми прояву інформаційної компетенції

Вважається, що інформаційно-компетентний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна; використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей; розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації; розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації; розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова); визначає придатність потрібної інформації. Також можна додати, що сформований інформаційно-компетентний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп’ютер та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікація, індекси в бібліотеці чи на сайті; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела.

Метою моєї педагогічної діяльності є впровадження методики формування інформаційної компетенції учнів, яка своїм змістом і методами, засобами й організаційними формами забезпечує свідоме ставлення до інформаційної діяльності, сприятиме вихованню моральних якостей у процесі навчання і спілкування. У зв’язку з реалізацією цією метою на уроках я виділяю основні форми прояву інформаційної компетенції:

• Проектна діяльність
• Конкурси
• Олімпіади
• Сайти
• Дистанційне навчання

Проектна діяльність дає свої плоди спочатку учні вчаться створювати проекти на уроках інформатики, а потім використовують свої знання і навички при створенні проектів у МАН та інших предметах та галузях.

Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері. Це в повній мірі проявляється при участі учнів в олімпіадах і конкурсах по предмету, при використанні INTERNET – технологій.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників.

Урок інформатики як засіб формування ключових компетенцій учнів

Чим принципово урок інформатики відрізняється від інших навчальних предметів?

По-перше, наявністю спеціальних технічних засобів, в першу чергу - персонального комп'ютера для кожного учня, а також задіяної в навчальному процес оргтехніки, мультимедійних пристроїв.

По-друге, комп'ютерний клас, в якому проводяться уроки, організований особливим чином: кожен учень має, з одного боку, індивідуальне робоче місце, а з іншого - доступ до загальних ресурсів; відповіді біля дошки практикуються значно рідше, ніж на інших уроках, зате більше вітаються відповіді з місця; навіть візуальний контакт з однокласниками і вчителем будується трохи інакше, ніж на інших уроках. Це створює особливі умови для розвитку комунікативних компетентностей. Говорячи про комунікативну компетенції, можна виділити наступні види діяльності цього напрямку, характерні для уроків інформатики:

• Володіння формами усного мовлення (монолог, діалог, полілог, вміння поставити запитання, привести аргумент при усній відповіді, дискусії, захист проекту тощо).
• Ведення діалогу "людина" - "технічна система" (розуміння принципів побудови інтерфейсу, робота з діалоговими вікнами, настроювання параметрів середовища і т.д.).
• Уміння представити себе усно і письмово, володіння стильовими прийомами оформлення тексту (електронне листування, мережевий етикет, створення текстових документів за шаблоном, правила подачі інформації в презентації і т.п.).
• Володіння телекомунікаціями для організації спілкування з віддаленими співрозмовниками (розуміння можливостей різних видів комунікацій, нюансів їх використання і т.д.).
• Розуміння факту різноманіття мов, володіння мовної, лінгвістичної компетенції (у тому числі - формальних мов, систем кодування, мов програмування; володіння ними на відповідному рівні).
• Уміння працювати в групі, шукати і знаходити компроміси (робота над спільним програмним проектом, взаємодія в Мережі, технологія клієнт-сервер, спільна робота додатків і т.д.).
• Толерантність, вміння будувати спілкування з представниками інших поглядів (існування в мережевому співтоваристві, телекомунікації з віддаленими співрозмовниками і т.п.) [

Для формування комунікативної компетентності доцільно , в першу чергу, використовувати можливості продуктивного навчання, а саме:

• Обговорення проблем.
• Формування власної точки зору.
• Вміння доводити власну позицію.
• Розвиток культури мовлення.
• Вміння презентувати свій продукт.
• Можливість для безпосереднього спілкування.
• Адекватне ставлення до критики.
• Стимулювання критичного ставлення до себе.
• Вміння адаптуватися в мовному середовищі.

 Що може зробити для цього вчитель і який результат з позицій діяльнісного підходу може свідчити про формування комунікативних  компетентностей учня?

 Діяльність учителя:

  Використовує діалогічні методи .Організовує дискусії . Розробляє правила ведення дискусії(краще спільно з учнями). Спонукає висловлювати власну думку. Стимулює надання аргументованих відповідей. Вчить правильно ставити запитання та відповідати на них. Слідкує за культурою мовлення рмі твору, есе, листа до товариша, звіту про експедицію, віршів з певної теми навчальної дисципліни. Створює проблемні ситуації. Проводить нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння – урок-суд, подорож, прес-конференцію тощо, практикує захист учнями творчих робіт та проектів. Використовує інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної спрямованості – мозковий штурм, ділові ігри тощо.

 Діяльність учнів: 

Висловлює свою думку .Вміє аргументовано її довести .Робить доповіді .Вміє написати тези, план,  реферат. Проводить захист рефератів, проектів. Ставить запитання до учнів та вчителя. Відповідає на запитання учнів і вчителя. Здатний до толерантності у спілкуванні : визначає свої помилки, уникає категоричності, додержує культури дискусії. Використовує адекватну лексику.

  Людина, яка володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінювання проблеми, що виникла, до організації своєї діяльності. Інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості.

 На практиці використовую інформаційно-комунікативні технології на різних етапах уроку. Безумовно електронні засоби навчання дають унікальну можливість  продемонструвати процеси , алгоритми. За допомогою програм - конструкторів учні розробляють різноманітні тести, створюють  слайди малюнків, схем, діаграм, таблиць.

  Також  створюю презентації для конкретного уроку,  де матеріал викладаю в певній послідовності. Крім того, широко використовую програмні засоби навчання, відеоролики, комп’ютерні  програми.  Використання Інтернету є  невід’ємною частиною навчального процесу. Учні користуються Інтернетом  при підготовці доповідей, повідомлень, рефератів.

  Завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетворюється на активного учасника навчального процесу. Як відомо, навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці.

  Проблемне навчання сприяє розвитку мислення  та  творчої пізнавальної діяльності учнів.   На практиці використовую кілька типів проблемних уроків: уроки з окремими проблемними питаннями; уроки – диспути; уроки –семінари.

  Для формування  та розвитку  критичного мислення  методичні прийоми (мозковий штурм, асоціативний кущ, сенкан, есе, розминка, ключові слова, метод прес)  застосовую на різних етапах уроку.

  Вважаю, що  найкращими видами навчальної діяльності, в яких формуються навички критичного мислення, є письмова робота   (наприклад: конспектування, складання планів, схем, таблиць). При написанні процес мислення стає видимим, формується логічна послідовна думка,  робиться висновок і прогнозування явищ чи процесів. 

  З метою формування творчої особистості розробляю посібники для самостійного опрацювання матеріалу учнями, дидактичні матеріали до уроків, завдання для перевірки знань.

  Домашні завдання намагаюсь урізноманітнювати, додаючи творчість. Так, починаючи з 6-го классу, учні готують повідомлення з різних джерел інформації,  збирають добірки фотоматеріалів. З кожним роком ці завдання ускладнюються відповідно до вподобань і здібностей учнів. Це можуть бути  рекламні проекти, ребуси,  кросворди, складання задач, проблемних запитань, створення відео та аудіозаписів.

 Невід’ємною частиною формування інформаційної компетентності учнів є проектна діяльність. Метод проектів тісно пов'язаний з такими методами особистісно орієнтованого підходу, як навчання у співпраці, рольові ігри, дискусії тощо. Він дає можливість проводити бінарні уроки, здійснювати  інтегрований підхід. Проектна діяльність вимагає продуманого підходу: ретельно розробити план проекту, критерії оцінювання діяльності учня й готового продукту, підібрати методичний матеріал на  допомогу учневі, проробити варіанти усунення можливих утруднень, спланувати форми проміжного оцінювання й самооцінювання учня.      

  У практиці використовую дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані проекти.

Використання ІКТ на уроках інформатики

 Концепція розвитку освіти передбачає комплексну і глибоку модернізацію освіти на всіх його рівнях. Інформатизація навчального процесу - одне з найважливіших завдань сучасної освіти. Вона пов'язана з розвитком наукомісткої бази навчальних закладів, перепідготовкою вчителів та їх адаптації до новітніх систем навчання. Використання сучасних комп'ютерних технологій, які є принципово новим засобом навчання і потужним інструментом пізнання, вимагає розвитку та якісного поліпшення методів і організаційних форм навчання. У широкому значенні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - це використання обчислювальної техніки та телекомунікаційних засобів для реалізації інформаційних процесів з метою оперативної та ефективної роботи з інформацією на законних підставах.

  В даний час спостерігається все більше збільшення впливу медіа-технологій на людину. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за таким каналам, як підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку. Але сьогодні, враховуючи сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіазасобів.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним.

Урок з використанням ІКТ - це наочно, барвисто, інформативно, інтерактивно, економить час вчителя і учня, дозволяє учневі працювати у своєму темпі, дозволяє вчителю працювати з учнем диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання. Застосовувати комп'ютерні програми можна на будь-якому етапі уроку: при вивченні нового матеріалу, закріпленні, на узагальнюючих уроках, при повторенні. 

  Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння предметом для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному учню виявити свою активність, свою творчість. Завдання вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет - ресурсів допомагають реалізувати особистісно - орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їхнього рівня навченості, схильностей і т.д.

Навчити дитину працювати з інформацією, навчити навчатися - важливе завдання сучасної школи. Підвищення якості освіти в наші дні неможливо без застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Звідси випливають мети використання ІКТ:

• Підвищити мотивацію навчання;
• Підвищити ефективність процесу навчання;
• Сприяти активізації пізнавальної сфери учнів;
• Удосконалювати методики проведення уроків;
• Своєчасно відстежувати результати навчання і виховання;
• Планувати і систематизувати свою роботу;
• Використовувати, як засіб самоосвіти;
• Якісно і швидко підготувати урок (захід).

Інформаційно-комунікаційні технології в поєднанні з передовими педагогічними технологіями (особистісно-орієнтованим підходом і технологіями проблемного, програмованого і проектного навчання) можуть дати дуже хороший результат.

     На уроках інформатики ми використовуємо різні види електронних ресурсів: інформаційно-довідкові матеріали, програмні засоби навчання і контролю (електронні підручники, електронні уроки, інтерактивні тести).

     При підготовці та проведенні уроків на різних етапах навчання використовуються різні форми ІКТ (приклади демонструються за допомогою презентації:

• готові електронні продукти, які дозволяють інтенсифікувати діяльність вчителя і учня, дозволяють підвищити якість навчання предметам, втіливши в життя принцип наочності.
• Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів. У цьому випадку задіюються різні канали сприйняття, що дозволяє закласти інформацію не тільки в фактографічному, але і в асоціативному вигляді в довгострокову пам'ять навчаються.

Ресурси Мережі Інтернет несуть величезний потенціал освітніх послуг (електронна пошта, пошукові системи, електронні конференції, дистанційне навчання, конкурси) і стає складовою частиною сучасної освіти. Отримуючи з мережі навчально-значиму інформацію, що навчаються вчаться цілеспрямовано знаходити інформацію і систематизувати її за заданими ознаками; бачити інформацію в цілому, а не фрагментарно, виділяти головне в інформаційному повідомленні.

Використання інтерактивної дошки та програмного забезпечення SMART Board дозволяє вчителям та учням в повній мірі викласти і досить добре засвоїти досліджуваний матеріал. Різноманітність таких видів діяльності, барвистість, захопливість комп'ютерних програм викликали величезний інтерес в учнів. Існуючі сьогодні електронні навчальні посібники дозволяють виводити інформацію у вигляді тексту, звуку і відео-зображення. Навчання за допомогою комп'ютера дає можливість організувати самостійні дії кожного учня.

     При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить, складає план уроку виходячи з його цілей; при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності і послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Ось приклади використання презентацій на уроках інформатики:

• Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.
• Робота з усними вправами.
• Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.
• Демонстрація умови і рішення задачі.
• Взаімоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.
• Проведення тестів.
• Проведення рефлексії.
• Демонстрація портретів вчених і розповідь про їхні відкриття.
• Створення учнями комп'ютерних презентацій до уроків узагальнення та систематизації знань і способів діяльності.

Використання комп'ютера дозволяє не тільки багаторазово підвищити ефективність навчання, але і стимулювати учнів до подальшого самостійного вивчення предмета. Подібні уроки включають інтерактивний мультимедійний контент, який дозволяє ширше задіяти в процесі навчання самих школярів, сприяє підвищенню інтересу до досліджуваного предмета, кращому засвоєнню матеріалу. Учні можуть використовувати мультимедійні елементи в своїх домашніх роботах, передаючи їх в електронній формі на флеш-диску або через Інтернет.

Висновок

Застосування інформаційних технологій STEM-підхіду » у навчальному процесі хоча і трудомісткий процес у всіх відносинах, але він виправдовує всі витрати, робить навчання більш цікавим, захоплюючим і змістовним. Учитель має право вибирати свою технологію і методи роботи, але кожен учитель зобов'язаний працювати на благо розвитку дитини. Головний принцип - принцип діяльності - можна проілюструвати древньою мудрістю: «Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, - я зможу запам'ятати. Дозволь мені зробити самому, і це стане моїм назавжди »тестування.

Отже, тлумачення навчально-виховного процесу, явно суголосне з поняттям «компетенція»: «Без знань немає умінь. Але вміє той, хто не тільки знає, але і може застосовувати свої знання на практиці, користуватися ними в ситуаціях, що змінюються. Можна сказати, що уміння – це знання людини в дії». Саме тому в усіх списках ключових компетентностей звичайно вказують інформаційну компетентність – це здатність знаходити, оцінювати, використовувати, продукувати й обговорювати інформацію в усіх її видах.

Отже, можемо підвести деякі підсумки. Інформаційна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка є результатом відображення процесів відбору, засвоєння, переробки, трансформації та генерування інформації в особливий тип предметно-специфічних знань, які дозволяють виробляти, приймати, прогнозувати та реалізовувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.

Формування інформаційної компетентності учнів включає цілісне світобачення і науковий світогляд, які засновані на розумінні єдності основних інформаційних законів в природі і суспільстві, можливості їх формального, математичного опису; уявлення про інформаційні об’єкти і їх перетворення в людській практиці, зокрема за допомогою засобів інформаційних технологій, технічних і програмних засобів, що реалізовують ці технології; сукупність загальноосвітніх і професійних знань і умінь, соціальних і етичних норм поведінки людей в інформаційному середовищі XXI століття. Інформаційна компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, приймати усвідомлені рішення на основі критично осмисленої інформацію. Важлива роль у формуванні інформаційної компетенції учнів відводиться використанню інформаційних технологій.