ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ - ОСНОВА ЯКОСТІ ЗМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ХРИСТИНІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТ. №2

Про матеріал
З досвіду роботи - формування ключових компетентностей на уроках біології, розвиток критичного милення учнів.
Перегляд файлу

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ - ОСНОВА ЯКОСТІ ЗМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ХРИСТИНІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТ. №2

Формування ключових компетентностей на уроках  біології

 

Мислюк Анастасія Дмитрівна,

учитель біології,

вища кваліфікаційна категорія, старший  учитель

          

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти вимагає будувати освітній процес на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових, загально- предметних і предметних компетентностей.

До ключових компетентностей, які прагну сформувати в учнів при вивченні біології, належать:

1. компетентність саморозвитку;

2. компетентність продуктивної творчої діяльності;

3. загальнокультурна компетентність;

4. інформаційно-комунікаційна компетентність;

5. здоров’язбережувальна компетентність.

Формую компетентність саморозвитку шляхом виконання учнями навчальних, дослідницьких, практично зорієнтованих проектів.

Наприклад, при вивченні теми “Молюски” в розділі “Біологія тварин” в 7 класі учні готували проекти “Господарське значення молюсків. Приклади підприємницьких проектів використання молюсків в Україні”. Діти ознайомилися з інформацією про організацію та діяльність равликових ферм в Україні. Учні ознайомилися з умовами вирощування їстівних равликів (скільки соток землі потрібно для старту равликової ферми; з яких етапів складається технологія вирощування равликів, що їдять равлики, де брати корм, як годувати, як вирощувати їстівних равликів), з фінансовими та юридичними особливостями організації бізнесу (які показники та значення потрібні, щоб прорахувати бізнес-план; як розпочати равликовий бізнес; скільки людей задіяно в процесах; чому бізнес на равликах вигідний і яка його рентабельність).

Компетентність саморозвитку формується також в ході проблемного навчання, завдань, що сприяють розвитку дослідницьких навичок:

У темі «Кров і кровообіг» розділу “Біологія людини”, 8 клас:

“Які висновки ви можете зробити, виходячи з біологічного факту, що в еритроцитах жаб є ядро?”. Учні в ході міркувань роблять порівняння між будовою еритроцитів жаби та еритроцитів людини, які не мають ядра. Провівши порівняння, учні роблять висновки про те, що ядро в еритроцитах жаби є однією з причини холоднокровності.

У темі “Дихання”:

«Після чергового видиху затримайте дихання на 30-40 секунд. Яке бажання у вас при цьому виникає? Чому саме є потреба у видиху?”. У ході міркувань учні роблять висновки про регуляцію дихання, про роботу дихального центру, який контролює чергування вдоху-видоху.

Компетентність продуктивної творчої діяльності може бути сформована на прикладі вивченні теми “Дихання” в розділі “Біологія люиди”, 8 клас. Учні виготовляють модель Дондерса, що демонструє дихальні рухи.

Виготовлення і презентація моделей вимагає в учнів знань про анатомію дихальної системи, механізм вдиху та видиху. Учні використовуючи абстрактне мислення, проводять аналогію між пластиковим корпусом моделі і грудною кліткою, між пластиковою трубкою і трахеєю та бронхами, між надувними шариками і легенями, між гумовою мембраною і діафрагмою.

 

Описание: дослід1Учень 8 класу, Лазневий Максим, який займається стрільбою з лука, дослідив м’язи, що беруть участь під час пострілу і підготував проект “М’язи, які працюють під час стрільби з лука”.

Хлопець ознайомився з теоретичним матеріалом, з топографією м’язів спини і верхньої кінцівки і разом з тренером дослідив напруження власних м’язів під час різних етапів пострілу.

 З метою формування загальнокультурної компетентності звертаю увагу учнів на зв’язок біології з іншими природничими та суспільними дисциплінами.

Описание: IMG_256Намагаюся ілюструвати навчальний матеріал з тем “Ендокринна система”; “Опорно-рухова система” “Статева система” в розділі “Біологія людини” 8 клас та з теми “Спадковість і мінливість” розділу “Загальна біологія” в 9 та 10 класах  зображенням згаданих ознак та хвороб у творах мистецтва.              

Приміром, в епоху Відродження з'явилися картини, герої яких мали зміни шкіри, характерні для сифілісу. В той же час і трохи пізніше на багатьох полотнах можна побачити обличчя з рисами, характерними для синдрому Дауна, з чого можна зробити висновок, що це захворювання було досить поширене. Також зображені в роботах багатьох майстрів, що творили в різний час в різних країнах   захворювання щитовидної залози. Для прикладу можна навести одну з відомих картин П. Рубенса "Портрет Сюзанни Фоурмент".

А ще націй і багатьох інших картинах майстра можна побачити людей, що страждають захворюваннями суглобів, - подагрою, ревматоїдним артритом, ревматичною лихоманкою. Таким чином можна досліджувати багато мистецьких творів, знайомитися з видатними художниками.

Велику увагу на уроках біології приділяю формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності. Зокрема, учні після опрацювання певної навчальної теми створюють у різних комп’ютерних програмах біологічні тренажери для систематизації вивченого матеріалу.

Насиченість програмового матеріалу термінами і науковим змістом робить біологію достатньо складною для розуміння дитиною шкільного віку. Робота над створенням біологічних тренажерів полягає у формуванні вмінь аналізувати і переробляти складну наукову інформацію.  Робота над створенням тренажерів сприяє не лише формуванню навичок роботи з комп’ютерними програмами, а й допомагає осмислити навчальний матеріал.

Запропоновані методи змушують дитину говорити. Говорінню передує процес мислення, а мисленню – процес запам’ятовування. Якщо дитина не знає навчальний матеріал, вона не зможе правильно сформулювати речення за вказаними принципами. Чим частіше ми звертаємо увагу на правильно побудовані учнями речення, тим краще учні починають мислити.

Учитель повинен вміти використовувати помилки дітей як один з важливіших компонентів їх розвитку. На помилках діти вчаться не допускати їх в майбутньому, адже всім відома українська приказка, що не помиляється той, хто нічого не робить. Завдання вчителя – спрямувати думку дитини в потрібному напрямку, вчитися мислити і не боятися робити помилки. Помилки будуть завжди.

 

docx
Додано
5 листопада 2020
Переглядів
363
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку