Формування ключових компетентностей на уроках математики

Формування ключових компетентностей

 на уроках математики

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного вчителя.  Сьогодні освіта України переживає новий  процес: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники.

 В умовах мінливого сьогодення перед школою постає складне завдання, яке полягає у  «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу.

      Сьогодні перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєвої творчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

      Компетентність, як педагогічне явище в наших офіційних документах згадується  в контексті змін у системі оцінювання. Адже оцінюванню підлягають результати навчання. Суспільству необхідна людина, яка здатна до активного творчого оволодіння знаннями; вміннями застосовувати ці знання на практиці. Знання повинні бути гнучкими і учень повинен вміти мобілізувати їх в реальній життєвій ситуації, швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій.

      Для того,щоб знайти своє місце в житті, бути успішним, активно засвоїти свої життєві і соціальні ролі, сучасний випускник повинен вміти працювати в команді, бути комунікабельним та вмотивованим на успіх.

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» передбачає підвищення якості освіти.

     Одним з чинників оновлення змісту освіти є впровадження компетентнісного підходу до організації освітнього простору в закладах загальної середньої освіти.

      Очевидно, що освіта вже зараз повинна давати людині не тільки суму базових знань, не тільки набір корисних і необхідних навичок, але і вміння самостійно здобувати потрібну інформацію, застосовувати на практиці нові знання, аналізувати їх, приймати виважені рішення.

     Нова українська школа має ефективно допомогти учневі розкрити, розвинути особистісний потенціал та сформувати стійкі компетентності, які необхідні при досягненні його життєвого успіху. Вона повинна готувати їх до повноцінного життя.

     У Законі України « Про освіту» зазначається , що метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток,виховання і соціалізація особистості,яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою,має прагнення до самовдосконалення та навчання впродовж життя.

       Нова українська школа не ставить собі за мету випустити учня, який знатиме «все про всіх», але зростити людину, яка зможе зарадити собі в умовах сучасного динамічного та мінливого світу. Тому логіка навчального процесу буде будуватись не на тому, чим багата шкільна бібліотека, а на тому, які задачі доведеться вирішувати учням вийшовши за стіни школи.

    Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною(у разі відмінності від державної)та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності в галузі природничих наук, техніки,технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність.

      Основною метою реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики в основній школі є формування в учнів математичної компетентності,забезпечення інтелектуального розвитку учнів,розвитку їхньої уваги,пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

          Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.

        Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

        Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.

        Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

        Отже, освітня компетентність - це особистісна якість, що вже склалася.

        Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню.

         Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня - випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.

        З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

-  інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;

-  оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;

-  формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності;

-  виховання учнів у процесі навчання математики;

- формування позитивного ставлення та інтересу до математики.

     Викладання математики має відображати діалектику пізнання дійсності і побудови математичних теорій. Саме практичній і творчій складовій навчальної діяльності приділяють особливу увагу в Державному стандарті.

       Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності.

    Математична компетентність — це вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики.

      Важливе завдання процесу навчання математики в школі — домогтися глибокого і міцного засвоєння учнями теоретичних знань: математичних понять, тверджень про їхні властивості (аксіоми, теореми), правил, законів; сформувати навички й уміння застосування теоретичних знань на практиці і оволодіння способами творчої діяльності, досягти глибокого усвідомлення учнями світоглядних і морально-етичних ідейФормування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти, а й адекватних методів та технологій навчання. Але зміст та методика викладання будь-якого предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів.

Проводячи заняття, класні і позакласні, намагаюся спиратися на принципи розвиваючого навчання, використовую методи проблемного навчання, деякі методи дидактичної евристики. для того щоб учні краще сприймали навчальний матеріал і надовше його зберігали в пам'яті, їх треба мотивувати до навчальної діяльності. Одним із прийомів такого мотивування є моделювання проблемної для учня ситуації. Зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний  мій обов'язок . Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формую в них потребу в нових знаннях. Тому вважаю, що не завжди мотивація навчальної діяльності повинна складати окремий етап уроку. Цю роботу по можливості проводжу впродовж всього уроку. Також показую учням прикладну спрямованість даної теми та важливість цих знань.

       Формуванню соціальних, комунікативних, інформаційних компетенцій чи не найбільше сприяють дидактичні ігри та нетрадиційні уроки.

      Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за доручену справу.

           Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знаньі умінь учнів.

         У період модернізації загальної середньої освіти урок залишається основною формою організації навчального процесу.На відміну від традиційного уроку, який відповідав вимогам освіти кінця ХХ- початку ХХІ століття, сучасний урок-це, передусім, компетентнісний урок.