«Формування ключових компетентностей на уроках української мови як чинник розвитку творчої особистості шляхом впровадження інноваційних технологій навчання»

«Формування ключових компетентностей на уроках української мови як чинник розвитку творчої особистості шляхом впровадження інноваційних технологій навчання»Підготувалавчитель української мови та літератури Новосілко-Гостиннівської гімназії Романяк Віра Дмитрівна

Концепцією Нової української школи визначено її мету - це забезпечити розвиток та соціалізацію учнів. Також визначено мету навчання української мови в закладах освіти – формування компетентного мовця,національно свідомої, духовно багатоїмовної особистості.

Ключовими для розвитку Нової української школи загалом і мовної освіти, зокрема, є ідеї підходів: діяльнісного, особистісно орієнтованого та компетентнісного. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити здобувача освіти «всього на все життя», і найважливішим умінням стає здатність та готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Питання формування компетентностей висвітлено в Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах. У цьому Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні:- Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;- Ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.

Здатність спілкуватися рідною(у разі відмінності від державної)та іноземними мовами.активне використання рідної мови в різнихкомунікативних ситуаціях, зокрема в побуті,освітньому процесі, культурному житті громадиможливість розуміти прості висловлюванняіноземною мовою, спілкуватися нею у відповід-них ситуаціях оволодіння навичками міжкультурногоспілкування

Спілкування державною мовою – одна з ключових компетентностей майбутніх випускників школи. Про її сформованість свідчить ціла низка чинників, серед яких такі: наявність необхідного лексичного запасу; правильна вимова всіх звуків; дотримання нормативного наголошування; вживання частин мови відповідно до законів граматики; уміння доречно використовувати лексику і фразеологію; володіння різноманітними техніками спілкування; вправність у побудові монологів і діалогів, а також у роботі з текстом.

З метою формування компетентності спілкування державною мовою використовую сучасні методи, форми й прийоми навчання, а саме: нестандартні заняття, що є складовою частиною інноваційних технологій (заняття-подорожі, заняття – дослідження, заняття – семінари тощо), створюю проблемні ситуації для обговорення, які стають рушієм мислення та джерелом творчого пошуку, застосовую різні за змістом і формою творчі завдання ситуативного характеру, пошуково-дослідницькі завдання випереджувального характеру, використовую діалогічні методи, організовую дискусії, спонукаю висловлювати власну думку. Тут доцільним є інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної техніки комунікативної спрямованості – мозковий штурм, ділові ігри тощо. Фото уроків

Інтерактивна вправа “Сенкан”. Сенкан (синквейн) – це короткий неримований вірш, що складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти в стисле висловлювання, котре описує, віддзеркалює запропоновану тему. Це швидкий і потужний спосіб аналізу, синтезу і узагальнення понять. Цей метод використовую для розвитку образної мови, який не вимагає тривалих затрат часу та передбачає реалізацію практично усіх особистісних здібностей (інтелектуальних та творчих). Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять. Сенкани корисні у якості оцінки лексичного багатства й словникового багажу учнів.

Хмара слів – це зображення, на якому показані слова, теги або певні категорії, які систематизовані за відповідним принципом на єдиному спільному зображенні. Вони сприяють швидкому запам’ятовуванню інформації. За допомогою цього прийому можна вивчати винятки з правил, проводити словникові, вибіркові диктанти; визначати тему уроку.“Хмара слів”Word. Art.com — це онлайн-генератор хмар слів, який дає змогу легко створювати дивовижні та унікальні хмари слів.

Інноваційна технологія «Фішбоун»Схема «Фішбоун» дозволяє наочно продемонструвати та визначити в процесі аналізу причини конкретних подій, явищ, проблем і здійснити відповідні висновки або систематизувати результати обговорення. Учням пропоную інформацію (текст, відеофільм) проблемного змісту і схему «Фішбоун» для систематизації цього матеріалу. Приклад використання технології «Фішбоун» на уроці літератури. Тема: Проблема кохання в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»Заповнення схеми: Голова. Проблема кохання Марусі Чурай та Грицька Бобренка. «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі»Верхні кістки. Любов Грицька до матеріальних благ, слабкодухість, нецілісність його натури. Нижні кістки. Грицькова зрада, утрата сподівань Марусі, смерть парубка духовна й фізична. Хвіст. Висновок: відступництво від почуттів спотворює людину, знищує її як особистість, призводить до трагедії.

Мета стратегії «Діаграма Вена»: навчити учнів систематизувати великий обсяг матеріалу, розвивати вміння аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища. Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи.«Діаграма Вена»

Асоціативний кущ - тратегія навчання, що спонукає учнів вільно розмірковувати, відкрито висловлюватися на певну тему. Вона спрямована на стиму­лювання мислення про зв'язки між окремими поняттями. Для робо­ти обираю опорне слово чи поняття, словосполучення. Відповідно до нього учні добирають слова за певними зв'язками. Цю стратегію вико­ристовую на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього за­вдання, подавання нового матеріалу, закріплення. Вправа «Асоціативний кущ»

Метод проєктів. Найчастіше на уроках української літератури використовую творчі проєкти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності. Фото

Генератор ребусів. Генератор кросвордів. Генератор QR-кодів

Математична компетентністьвиявлення простих математичних залежностей унавколишньому світі моделювання процесів та ситуаційіз застосуванням математичних відношень та вимірювань усвідомлення ролі математичних знань та вміньв особистому і суспільному житті людини

Кроссенс– асоціативна головоломка нового покоління. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок. Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язокіз попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс– знайти асоціативний зв'язок між сусідніми картинками. За допомогою кроссенса можна створити мікро і макродіалоги між різними учасниками навчального процесу – учителем, учнями, підручником тощо. Кроссенс

Анаграма – це прийом переставляння окремих букв чи складів у слові, внаслідок чого утворюються нові слова з іншим значенням. Чудовим ресурсjv для створення анаграм та інших інтерактивних вправ є Wordwall.«Анаграма»

Навчання впродовж життя. Ця компетентність передбачає уміння визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування. Для формування цієї компетенції використовую та пропоную учням різноманітні навчальні ресурси: довідкову літературу, електронні мережеві бібліотеки, інструкції з ефективного самонавчання, інтернет- ресурси.

Інформаційно-комунікаційна компетентність Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку й спілкування, здатність безпечного та етичного використання в навчанні та інших життєвих ситуаціях. Тому на уроках української мови та літератури застосовую ІКТ, використовую електронні підручники, ППЗ загального призначення (пакет програм MS Office) для створенням проєктів, презентацій, проводжу комп’ютерне тестування, користуюсь платформами для дистанційного навчання, інтернет-ресурсами для створення та використання інтерактивних вправ та ігор, а саме Learning. Apps, Quizizz, Liveworksheets, На Урок, Classroom.

Дякую за увагу!