Формування ключових компетентностей при вивченні зарубіжної літератури. Стан викладання предмета

Формування ключових компетентностей при вивченні зарубіжної літератури. Стан викладання предмета.

У 2022-2023 н.р. викладання зарубіжної літератури в 6-9-их класах здійснюється за програмою: Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804. У 10-11-их класах— за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 28.10.2010 №1021., у 5-их класах: зарубіжна література 5-9 класи Ніколенко та інші.

У 2022-2023 н.р. вивчення зарубіжної літератури в 5-их класах здійснюється за модельною програмою “Школа радості. Зарубіжна література 5-6 класи”(авт. Ніколенко О. М. та інші). Електронні версії підручників для вивчення предметів у 5-их класах розміщено в електронній бібліотеці “Інституту модернізації змісту освіти”. Також систематизовано добірку навчально-методичного забезпечення для 5-их класів у “Навчально-методичній скарбниці НУШ 5-6 класи” у розділі “Нова українська школа”.

У 2017 р. модернізацію навчальної програми для 6-9-их класів здійснено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у контексті Концепії “Нова українська школа”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988.

Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної літератури у 2022-2023 навчальному році є компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатного до творчого вирішення життєвих проблем, саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін.

Відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (2020р.) при викладанні предмета особлива увага звертається учителями на формування ключових компетентностей і реалізацію компетентнісного підходу засобами класичної й сучасної літератури різних країн світу.

Складниками компетентності в галузі викладання зарубіжної літератури є:

• знання: художні тексти або медіатексти, навчальні, науково-популярні тексти, відомості про письменників, жанри, літературні явища.
• уміння: читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення, логічне обґрунтування позиції, робота в групі, або команді, виявлення ініціативи, уміння оцінювати ризики, приймати рішення;
• предметні уміння: застосування набутих знань у різних навчальних ситуаціях, в процесі виконання проєктів, різні дослідження;
• ставлення: “я і “своє”— виховання любові до національного через  українські переклади творів, взаємозв’язки української та зарубіжних літератур; “я” і “чуже”— формування поваги до різноманіття культур світу, використання духовного досвіду цивілізованих народів, толерантне ставлення до людей інших національностей.

Формування ключових компетентностей при викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє імплементувати передовий іноземний досвід у вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську школу й формувати нове покоління громадян України з високою культурою та світоглядом, що спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури різних народів.

Засобами предмета “Зарубіжна література” учителі розвивають і формують такі компетентності (відповідно до рекомендацій Європейської Ради):

• спілкування державною мовою;
• спілкування іноземними мовами;
• уміння вчитися;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна і громадянська компетентності;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.

У процесі вивчення зарубіжної літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є важливим для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей, громадянських якостей.

Особливу роль у реалізації концепції Нової української школи відіграє запровадження інтегрованого підходу в навчанні. Оскільки художній текст є сам по собі інтегрованою цілістю, що поєднує різні аспекти людського буття, він дозволяє залучати для його кращого розуміння учнями знання з інших освітніх галузей. Відповідно на підставі осмислення художніх творів класики й сучасності учні навчаються встановлювати зв’язки між поняттями та явищами різних сфер людського суспільства, отримують цілісний образ світу крізь призму мистецтва слова, а також мають можливість для формування засобами літератури й культури власної особистості — патріота України і водночас людини із широким світоглядом, яка відчуває приналежність до цивілізованого світу і причетність до світового культурно-історичного процесу.

Вивчення предмета здійснюється з урахуванням компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, виключного впливу художньої літератури на формування світогляду, національної свідомості та моральних якостей, розвитку їх мовленнєвої діяльності та комунікативних здібностей, виховання засобами мистецтва слова високоосвідчених і культурних громадян України, здатних захищати її національні інтереси, патріотів своєї держави.

Особистість не народжується з розвиненою, досконалою життєвою компетентністю. Розвиток життєвої компетенції дитини відбувається в її оточенні, в процесі пізнання, спілкування, діяльності у відносинах з іншими однолітками, навколишнім світом.

Життєва компетентність — це чинник та результат розвитку життєдіяльності особистості.

Будувати повноцінний сучасний урок літератури – означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби.

Тепер учитель не єдине джерело інформації, як це було раніше. Бурхливий розвиток таких засобів комунікацій, як телебачення, комп’ютер, інтернет та інші, породжує у школярів пасивно-споживницьке ставлення до мистецтва.

Успішне виконання відповідальних і складних завдань, поставлених при вивченні художніх текстів, можливе лише тоді, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовує у своїй практиці виразне читання, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви, емоційної сфери і самостійної розумової діяльності учнів.

Головне завдання уроку зарубіжної літератури в контексті компетентнісного підходу полягає у тому, щоб сформувати у кожного учня такі читацькі компетентності, які б надавали йому змогу самостійно орієнтуватися у мистецьких фактах і явищах, грамотно використовувати їх для задоволення своїх духовних потреб.

Компетентності у сфері пізнавальної діяльності ґрунтуються на засвоєнні шляхів самостійного отримання знань з різноманітних джерел інформації та навичках їх використання для вирішення поставлених завдань; на вмінні організовувати, планувати, керувати власною діяльністю і діяльністю інших, проводити рефлексію. Тому учителям необхідно:

• розширювати читацький досвід учнів, розвивати їхні почуття, мислення, мовлення;
•  виховувати толерантне ставлення до іншої точки зору;
•  вчити аргументувати свою думку;
• вчити дітей визначити своє життєве кредо, керуючись кращими зразками світового мистецтва;
• розвивати уміння здобувати інформацію з різних літературних джерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення;
• розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, бути здатними генерувати нові ідеї, не боятись нестандартних рішень.

Формування предметних компетентностей досягається таким чином: засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проєктів, прийомів інтерактивного навчання); застосуванням прийомів розвитку критичного мислення; розвитком літературно-творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт; в позаурочній діяльності.

Основним у роботі вчителя є вміння організовувати роботу з текстом художнього твору. Учителі підходять до цього виду роботи дуже виважено: якщо вдалося зацікавити учня проблематикою твору, пробудити у нього інтерес до читання, то в жодному разі не можна всі зусилля зводити нанівець нецікавою, шаблонною, моралізаторською розмовою про цей твір під час його обговорення. Слід допомогти учневі максимально наблизитись у сприйнятті твору до авторського задуму. А потім, використовуючи всі структурні елементи уроку, розмаїття методичної палітри, навчити його виходити за межі художнього світу письменника, робити власні висновки і формувати власні переконання та правила життя.

Я глибоко переконана в тому, що розуміння учнем значення творчості того чи іншого письменника відбувається безпосередньо через призму власних асоціацій, спостережень, і висновків. І вчитель має тут виступати у ролі “диригента хору”, а не “першої скрипки”.

Показові уроки:

• 2021-2022 н.р. - 9 клас. Тема уроку. Дж. Г.Байрон Поема «Мазепа», її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.
• 2020-2021 н.р. – 6 клас. Тема уроку. А.П. Чехов «Хамелеон». Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданні. Майстерність письменника у змалюванні персонажів.
• 2019-20020 н.р. – 7 клас. Тема уроку. Р.Л. Стівенсон балада «Вересовий трунок». Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Символіка твору.
• 2018-2019 н.р. – 8 клас. Тема уроку. Публій Вергілій Марон «Енеїда». Ідея громадського служіння, утвердження величі держави.
• 2017-2018 н.р. – 6 клас. Тема уроку. Джек Лондон (1876-1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору.

Позакласні заходи:

Літературна вікторина «У світі Зарубіжної літератури» (5 клас).

Урок-квест «Сторінкам давньогрецьких міфів» (6 клас).

Інтелектуальна квест-гра «Подорож Літературним Океаном» (7 клас).

Літературна вікторина «Літературний MasterChef» (9 клас).

Усний літ.журнал «Україна в творах зарубіжних письменників» (10 клас).

Наукова робота (2019-2020 та 2020-2021 навчальний рік) за темою «Засоби творення комічного в зарубіжній та українській малій прозі (за матеріалами творчості О.Генрі, А.Чехова, С.Васильченка)»

Конкурс «Я – журналіст» 2020 рік.

Підготовка учнів до турніру журналістів (2020-2021 навч.рік)

Школа методиста. Виступ «Професійне самовдосконалення та життєве цілепокладання».

Виступи на педраді: «ІКТ у процесі самоосвіти вчителів як засіб підвищення професійної компетентності» (березень 2021 р.);

«Роль національно-патріотичного виховання в освітньому процесі школи» (листопад 2021 р.)

Виступи на методичному об’єднанні вчителів зарубіжної літератури.

Щурко В.Й. – учитель вищої категорії, старший учитель. Творчий підхід, ерудицію, глибокі знання вдало поєднує з уміннями використовувати їх під час викладання предмета. Учитель готувала учнів до безперервного навчання, розвивала в них соціальні, полікультурні, ділові, комунікативні, інформаційні компетентності. Ці завдання реалізувала В.Й., починаючи кожен урок з повідомлення, зорієнтованого на конкретний результат – створення на уроках позитивного настрою, відповідної мотивації, ситуації успіху, взаємодопомоги.

Однією з найважливіших проблем у викладанні зарубіжної літератури є мовлення учнів, справедливо вважає педагог. Тому викладання предмета, крім суто змістового аспекту, спрямовувала на формування в учнів умінь і навичок говоріння й писання, що досягається тільки за допомогою цілісної системи розвитку мовлення.

У 2018 н.р. у 6-х класах провела конкурс інсценізації байок «Байка вчить, як на світі жить», конкурс виразного читання (у 7-х класах) балад мовою оригіналу і в перекладах (2019 р.); конкурс-гру у 8-х класах «Літературні розумники» (2020 р.); показові уроки: «Давньогрецький жанр.  Творчість Есхіла»; за творами  Мольєра «Міщанин-шляхтич» А.Конан Дойл «Спілка рудих». Вихованці брали участь у Міжнародній грі «Sunflower».

Вища категорія

Лук’янчук Н.П. викладання предмета здійснює з урахуванням компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, виключного впливу художньої літератури на формування світогляду, національної свідомості та моральних якостей учнів, розвитку їх мовленнєвої діяльності та комунікативних здібностей, виховання засобами мистецтва слова високоосвічених громадян України, здатних захищати її національні інтереси, патріотів своєї держави.

Н.П. підготувала доповідь на тему «Емоційний інтелект як складова ситуації успіху» (виступ на міському семінарі 2018 року); підготувала і презентувала літературний проект «Зарубіжні письменники і Україна», на якому старшокласники розкрили причини зацікавленості зарубіжних письменників Україною, її історією та культурою; у 9-х класах – інтелектуальну гру «Ерудит» (2018 рік); 2019: «Чарівним садом зарубіжної літератури» (вікторина для 5-х класів); інтелектуальна гра «Дві зірки» (10-11 класи); літературна вікторина «Стежками казок в країну Літературію» (5-і класи, 2020 рік); креативна гра «Ромашка Блума» (2021 рік – 6-і класи).

Під умілим керівником Н.П. учениця 11-Е класу Дудня Софія у 2021 році на міському конкурсі – захисті наукових робіт зайняла 1 місце.

З вересня у поточному навчальному році зарубіжну літературу у 5 і 6 класах викладає Козак Анна Анатоліївна, спеціаліст, яка успішно пройшла курси підвищення кваліфікації НУШ щодо викладання зарубіжної літератури у 5-х класах за модельною навчальною програмою. Педагог здійснює на уроках формувальне оцінювання. Це оцінювання, яке допомагає учасникам освітнього процесу «навчитися вчитися». Це коли учень має навчитися ставити конкретні цілі свого навчання, планувати, як їх досягти, вчитися самостійно знаходити та виправляти свої помилки, оцінювати свої успіхи та невдачі, планувати шлях від неуспіху до успіху.

Різниця в тому, що формувальне оцінювання в школі навчає змагатися учня із самим собою, намагаючись стати сьогодні краще, ніж учора. У формувальному оцінюванні учні вчаться оцінювати себе самостійно, а також своїх однокласників. З метою розвитку комунікативної компетенції учитель вдало практикує нестандартні уроки, інтерактивні вправи і завдання, використовує ІКТ, презентації, спонукає до висловлення власних думок і суджень.

Професійному зростанню вчителя сприяє участь педагогів у міській виставці педтехнологій та науково-практичних семінарах, курсах підвищення кваліфікації. У 2020 році Шиманська В.М. підготувала методичний збірник на тему «Література і духовність»; 2020 р. – Лук’янчук Н.П. – методичний збірник «Формування емоційного інтелекту на уроках зарубіжної літератури».

Учителі взяли участь у вебінарах

• НУШ: адаптаційний цикл базової середньої освіти (Фонатова Л.І.). «Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням (Лук’янчук Н.П.);

• Освітні інструменти критичного мислення (Шиманська В.М.): «Організація освітнього процесу в класах з інклюзивною формою навчання» (2021 р. - Щурко В.Й.), «Впровадження інтерактивних методів навчання» (2021 р. - Щурко В.Й.)

Методична тема, над якою працюють учителі, це: розвиток гармонійної, активної, творчої особистості на уроках зарубіжної літератури шляхом впровадження сучасних освітніх технологій.

Основною метою діяльності шкільного м/о є залучення вчителів до інноваційної, пошукової діяльності. Цікавими та змістовними були засідання м/о, де з доповідями та повідомленнями виступали учителі: «Літературна спадщина Василя Сухомлинського у діалозі з актуальними проблемами сучасної школи» (Шиманська В.М.); методичний діалог. Криза читання як сучасна проблема світового рівня. (Шиманська В.М.); тренінг «Формування життєвої компетентності старшокласників» (Лук’янчук Н.П.); методична скринька. Самоосвіта як безперервний процес саморозвитку і самовдосконалення педагогів (Шиманська В.М.); «STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження» (вчителі кафедри); «Використання сучасних європейських технологій при вивченні зарубіжної літератури». «Сторітелінг як засіб розвитку комунікативної компетентності» (розповідання історій, вчителі кафедри Шиманська В.М.,  Лук’янчук Н.П.); «Формування національної ідентичності учнів засобами шкільного підручника» (Лук’янчук Н.П.).

Якість освіти залежить від педагогічної майстерності вчителя, від взаємодії, взаєморозуміння учнів і вчителів. Учителі мусять йти в ногу з часом і застосовувати на уроках нові педагогічні технології. Учитель повинен уміти знаходити хороше в будь-якому з учнів, чуйно та мудро підтримувати дітей у пошуку знань. Допомогти дітям у нелегкій роботі самопізнання й самоосвіти, відкрити перспективу їхнього людського і професійного зростання, навчити трудитися розумом і душею – це обов’язок.

Школа – це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці і творчості.

Не потрібно забувати, що справжнє виховання – це самовиховання. Необхідно створити таке спілкування вихователя і вихованців, щоб кожне слово, звернене до юних сердець й розуму, пробуджувало внутрішні сили, викликало внутрішню роботу розуму, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення.