ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА 

УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО 

НАВЧАННЯ 

Автор:

  Ревуцька Марія Миколаївна, вчитель математики 

Заклад освіти:

 Новороздільський опорний заклад загальної середньої освіти І–

ІІІ ступенів № 5 Новороздільської міської ради 

Анотація 

У статті розглянуто особливості формування ключових компетентностей 

учнів  на  уроках  математики  в  умовах  сучасної  освіти.  Висвітлено  практичні 

підходи до організації навчальної діяльності, спрямованої на розвиток логічного, 

критичного  та  творчого  мислення,  математичної  грамотності  й  уміння 

застосовувати здобуті знання в життєвих ситуаціях. 

Ключові  слова:

математика,  компетентнісне  навчання,  математична 

грамотність, критичне мислення, практичні завдання, цифрові технології. 

Вступ 

Сучасна школа покликана не лише передавати учням знання, а й навчати 

їх використовувати ці знання в повсякденному житті. Особливого значення це 

набуває  під  час  вивчення  математики,  адже  саме  цей  предмет  формує  вміння 

аналізувати інформацію, встановлювати закономірності, аргументувати власну 

думку та знаходити раціональні способи розв’язання проблем. 

У своїй педагогічній діяльності вважаю важливим створення таких умов 

навчання,  за  яких  кожен  учень  має  можливість  проявити  себе,  відчути  успіх, 

навчитися самостійно мислити та відповідально ставитися до результатів своєї 

роботи. 

1. Компетентнісний підхід у навчанні математики 

Компетентнісне навчання передбачає перехід від простого відтворення правил і 

формул до свідомого застосування математичних знань. 

На уроках математики доцільно приділяти увагу: 

- розвитку математичної та логічної грамотності; 

- формуванню вміння аналізувати, порівнювати й узагальнювати; 

- розвитку критичного та творчого мислення; 

- формуванню навичок співпраці й комунікації; 

- умінню працювати з інформацією, таблицями, діаграмами; 

- використанню цифрових інструментів для навчання. 

Важливо,  щоб  учень  не  просто  знав  формулу,  а  розумів,  коли,  навіщо  і  як  її 

застосувати. 

2. Практична спрямованість уроків математики 

Одним  із  ефективних  напрямів  формування  компетентностей  є  використання 

задач із реального життя. 

Наприклад, під час вивчення відсотків можна запропонувати учням практичну 

ситуацію. 

Завдання «Розумна покупка» 

У магазині рюкзак коштує 1200 грн. Під час акції на нього діє знижка 15%. 

1. Якою буде сума знижки? 

2. Скільки коштуватиме рюкзак після знижки? 

3. Скільки грошей заощадить покупець? 

Розв’язання: 

1200 · 0,15 = 180 (грн). 

1200 – 180 = 1020 (грн). 

Отже, покупець заощадить 180 грн, а вартість рюкзака становитиме 1020 грн. 

Після виконання завдання можна запропонувати учням порівняти дві пропозиції 

магазинів, проаналізувати знижки та обґрунтувати власний вибір. 

Такі  завдання  допомагають  побачити  практичну  цінність  математики, 

розвивають фінансову грамотність і вміння приймати обґрунтовані рішення. 

3. Активні методи навчання 

Для  підвищення  пізнавальної  активності  учнів  доцільно  використовувати 

різноманітні методи та форми роботи. 

Проблемне  навчання.  Учням  пропонується  ситуація,  для  розв’язання  якої 

потрібно самостійно визначити послідовність дій. 

Робота  в  парах  і  групах.  Учні  спільно  розв’язують  завдання,  порівнюють 

способи, пояснюють власні міркування. 

Математичні  дослідження.  Школярі  шукають  закономірності,  висувають 

гіпотези, перевіряють припущення. 

Диференційовані завдання. Завдання різного рівня складності дають можливість 

ураховувати  навчальні  можливості  учнів  та  поступово  розвивати  їхню 

самостійність. 

Рефлексія. Наприкінці уроку учні визначають, що вдалося, які труднощі виникли 

та що потрібно повторити. 

4. Використання цифрових технологій 

Сучасні  цифрові  інструменти  розширюють  можливості  вчителя  математики. 

Інтерактивні  вправи,  математичні  симуляції,  електронні  тести,  презентації  та 

графічні моделі сприяють наочності й залученню учнів до навчальної діяльності. 

Наприклад, під час вивчення функцій можна використати графічні інструменти 

для дослідження зміни графіка залежно від параметрів формули. 

Під  час  вивчення  геометрії  корисними  є  динамічні  моделі,  які  допомагають 

досліджувати  властивості  фігур,  аналізувати  їхні  елементи  та  формулювати 

висновки. 

Водночас  цифрові  засоби  мають  доповнювати  педагогічну  взаємодію,  а  не 

замінювати самостійне математичне мислення учнів. 

5. Оцінювання як засіб розвитку учня 

Важливим складником компетентнісного навчання є формувальне оцінювання. 

Його мета полягає не лише у визначенні результату, а й у підтримці подальшого 

навчального поступу. 

Доцільно використовувати: 

- короткі математичні вправи для перевірки розуміння; 

- взаємоперевірку за критеріями; 

- самооцінювання; 

- аналіз типових помилок; 

- індивідуальні коментарі та рекомендації. 

Особливу  увагу  варто  приділяти  не  тільки  правильній  відповіді,  а  й  способу 

міркування, обґрунтуванню та вмінню пояснити власне рішення. 

Висновки 

Формування  ключових  компетентностей  на  уроках  математики  є  важливим 

напрямом  удосконалення  освітнього  процесу.  Поєднання  практичних  завдань, 

активних методів навчання, диференціації, цифрових ресурсів і формувального 

оцінювання створює можливості для розвитку особистості учня. 

Професійне  завдання  вчителя  полягає  в  тому,  щоб  допомогти  кожній  дитині 

побачити в математиці не лише навчальний предмет, а й ефективний інструмент 

пізнання світу. 

Переконана, що результативне навчання математики ґрунтується на поєднанні 

системних знань, практичної діяльності, педагогічної підтримки та постійного 

професійного вдосконалення вчителя.