ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Межівський аграрний  ліцей – інтернат Межівської селищної ради

Коляда Ольга Сергіївна

Вчитель початкових класів

Дніпропетровська область

Синельниківський район

смт Межова

вул. Сонячна, 8

ФОРМУВАННЯ  КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Постановка проблеми

Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, що спроможні ухвалювати неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін — ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Відтак, за умов модернізації української школи актуальним став компетентнісний підхід в освіті, який пов’язаний передусім з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, оскільки ґрунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Питання формування ключових компетентностей молодших школярів є дійсно актуальним, оскільки, маючи певні знання, вміння й навички учні часто не вміють їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, а іноді не вміють переносити їх не тільки у практичну діяльність, а й з однієї навчальної галузі в іншу. З цією проблемою вчителі початкової школи зустрічаються постійно. 
Вирішення цієї проблеми нерозривно пов'язане з міжпредметною інтеграцією в освітньому процесі, який характеризується широким впровадженням інформаційних технологій. Інформаційні технології знаходять своє застосування в різних предметних областях, на всіх вікових рівнях, допомагаючи кращому засвоєнню як окремих тем, так і досліджуваних дисциплін у цілому.

Сучасне покоління дітей проводить 92% вільного часу за ґаджетами. Вони прийшли у цей світ у цифрову епоху і вже ніколи не зможуть уявити своє життя без інтернету.

Ці діти не ставлять зайвих запитань —  вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих — вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Вони роблять покупки в інтернеті, причому не завжди в тій країні, у якій живуть.

Ще з дитинства діти, народженні після початку ХХІ століття (Z), починають аналізувати величезні обсяги інформації. Найголовніше — вони також можуть швидко знайти потрібні відповіді, відкинувши зайве.  Діти водночас виконують домашнє завдання, переписуються із кількома друзями в соцмережах та месенжерах і розмовляють з дідусем, а на фоні ще Смарт-TV демонструє фільм, за сюжетом якого вони встигають стежити. Здібність водночас бачити та сприймати інформацію із різних джерел сприяють значному збільшенню швидкості сприйняття.

Швидке засвоєння інформації — це дійсно дуже корисна навичка. Але розум, що звик до швидкого потоку та опрацювання інформації, починає нудьгувати. Найбільше негативу це додає під час уроків у школі. Значна різниця у швидкості сприйняття у дітей та вчителів старшого віку призводить до певних проблем:

•      учителям не вдається утримати увагу дітей;
•      дітям не вдається уважно слухати матеріал та засвоювати його;
•      учителі сердяться на учнів, а учні — на вчителів.

«Z-ти» також не завжди здатні зрозуміти, чому вони повинні слухати пояснення вчителя, якщо вони хочуть практикувати, творити, пізнавати тут  і зараз. Такі діти найбільш продуктивно навчаються та виконують свої обов’язки не тоді, коли це комусь зручно або потрібно, а коли це буде дійсно корисно для їхнього життя або нагальних потреб.

Ефективне навчання залежить й від почуттів учнів, їх уважності, атрибуції (пояснення причини поведінки та дій) та цілей. Дослідники та вчителі все більше і більше визнають, що мотивація є важливою характеристикою, яка охоплює всі аспекти викладання та навчання.

Результати досліджень впливу школи у сфері мотивованого навчання вказують на велику кількість дітей, які бояться навчатись, прагнуть уникати навчання, а також повторення, запам’ятовування (вивчення напам’ять) та дисципліни у школі.

Учні, які високо оцінюють свої здібності, частіше за інших мають кращі результати; вони докладають більше зусиль та наполегливості у вирішенні завдань, більш когнітивно залучені.

Аналіз актуальних досліджень.

Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упровадження компетентнісного підходу активно розглядається у педагогічній науці. Праці Дж. Равена, A.Л. Андреєва, І. О. Зимньої, А. В. Хуторського, Г. Селевка, О. І. Пометун, Р. Пастушенка, О. В. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів стали першосновою в розв'язання окресленої проблеми. Осмислення методологічних засад компетентнісного підходу, досвід його впровадження в освіті представлено в дослідженнях Н. Бібік, Л. Ващенка, І. Єрмакова, І. Зимньої, О. Локшиної, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачевої, А. Хуторського та ін. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з окресленої проблеми було з'ясовано, що, незважаючи на активізацію досліджень з різних аспектів компетентнісного підходу, зокрема у сфері початкової школи, на жаль, значно менше уваги приділяється реалізації компетентнісного підходу  на уроках інформатики  як важливого чинника модернізації освітньої сфери.

Мета  – розглянути новиий прийом навчання на уроках інформатики в початковій школі в контексті реалізації компетентнісного підходу до освітньої діяльності.

Виклад основного матеріалу.

Зважаючи на особливості та  можливості сучасних дітей виникає потреба  у впровадженні нових прийомів навчання з такими особливостями:

• зменшення домінуючої ролі вчителя;
• використання у навчальній діяльності взаємодії учасників;
• практично орієнтоване навчання з  використанням інформаційних технологій.

Тому пропоную прийом навчання «Dive first» (пірнай першим). Це прийом, під час якого вчитель виступає у якості фасилітатора, а  діти навчаються завдяки активним самостійниим практичним діям ще на етапі пізнання об'єкта, використовуючи інструментарій інформаційних технологій. Основним завданням прийому є перетворення навчання на постійний пошук і надання свободи пізнання.  Завдяки інструментарію інформаційних технологій і актуальному досвіду учнів, можна  надати учасникам безпечне контролююче середовище, в якому вони можуть випробовувати нові речі, перш ніж застосовувати їх на практиці в реальному світі; та можливість самостійно продуктивно навчатися без остраху та ситуативної тривожності.

«Dive first» - це передусім дослідження та практика, а потім теорія.  Теорія подається у мінімальній кількості і відіграє незначну роль. Етап надання усієї необхідної інформації настає після практичної роботи під час обговорення дітьми шляхів досягнення цілей. У центрі уваги активне самостійне навчання учасників процесу. Навчання відбувається за рахунок отримання актуального досвіду і особистісного переживання.

Учитель виконує роль фасилітатора, який працює з дітьми, щоб розробити послідовність дій та гарантувати, що їх дослідження  приведе до бажаного результату. Контроль з боку вчителя має непрямий характер. Всіляко заохочується само – і взаємоконтроль та самооцінка.

Після практичного занурення у завдання  учні самостійно формулюють проблему і визначають шляхи її вирішення. Залежно від кількості запропонованих варіантів формуються дослідницькі завдання, які сприяють активному запам’ятовуванню здобутого теоретичного матеріалу та формуванню умінь і навичок учнів із вивченої теми. Наприкінці підводяться підсумки. Щоб активізувати дітей до взаємодії, використовую сукупність різноманітних прийомів: «Брейн – стромінг» («Альтернатива»), «Відстрочена відгадка», «Шпаргалка», «Спіймай помилку», «Здивуй», «Світлофор», «За - проти», «Дискусія».

При поєднанні прийому «Dive first» та певних інтерактивних технік створюються умови для виявлення власної ініціативи. Створюється  зона психологічного комфорту для активізації навчальної діяльності, недопущення зниження інтересу, а відтак і мотивації до засвоєння навчального матеріалу. Це чудово прослідковується під час зворотного зв’язку. У дітей не спостерігається страх самовираження, вони не бояться демонструвати свої можливості, бо завдяки використанню інформаційних технологій помилки швидко і безболісно виправляються. Помилка – не кінець світу. Помилка – це ресурс для зростання. В інформатиці це знахідка для навчання. Це така галузь, в якій помилки будуть завжди. Не всі користувачі знають, але при помилці можна натиснути Ctrl+Z ( поєднання клавіш для відміни останньої дії) -  нічого страшного не станеться! Ми повернемося назад і продовжимо іншим способом. В інформатиці помилка – це вказівка на те місце, де треба виправити, щоб було краще. Предмет «Інформатика» чудово прокачує правильне ставлення до помилки як до ресурсу, що його можна перенести і на решту предметів, і на інші аспекти життя.  Як наслідок зникають проблеми і страхи у відносинах з вчителем, що підвищує  успішність навчання дитини. Діти  можуть бути автономними, знаходити і приймати рішення поза безпосереднього впливу вчителя.

Такий підхід спонукає дітей нового покоління застосовувати і закріплювати отримані знання, уміння при вивченні інших предметів, дає можливість зрозуміти, що ці знання тісно взаємопов'язані і можуть стати в нагоді в повсякденному житті. (додаток 1)

Практичні рекомендації

1. Слід враховувати найоптимальніший час для навчання. Тривалість «Dive first» може бути різною. Найвдалішим прийомом є  mini «Dive first», який триває 5 – 10 хвилин.
2. Важливо створити в міні – групах та класі атмосферу підтримки, взаємоповаги і визнання.
3. Навчальний процес повинен містити певну провокацію і можливість розуміння виходу  з проблеми (інстайт). Кожен етап навчання повинен мати  значення, був цікавим і давати можливість керувати власним навчальним процесом.
4.  Важливо організувати «Dive first» таким чином, щоб кожна дитина  інтегрувала та інтерпретувала власний досвід. Осмислюючи отримані знання, могла зробити власні висновки.
5.  Щоб розробити експериментальні завдання, важливо визначити конкретні навички, які ви хочете, щоб учасники придбали, та надати способи, які дозволяють практикувати ці навички.
6.  Навички повинні формуватись частинами, а розуміння досягатись поступово. З іншого боку, частини і ціле взаємозалежні, тому учні повинні мати можливість побачити цілісний процес того, що вони вивчають і опановують.
7.  На «Dive first» очікується, що після активного практичного занурення у завдання всі учасники будуть робити внесок в обговорення питань. Тому клас не повинен мати таку кількість учнів, щоб хтось був витіснений або не зміг взяти участь в обговоренні. Оптимальна кількість – це 10 – 15 осіб.
8.  Діти повинні осмислювати досвід і зрозуміти як і чого саме вони навчились. Таке активне оцінювання дає можливість прийняти на себе відповідальність за власне навчання і розвивати свої здібності.
9.  Необхідно заохочувати обмін досвідом, тому важливо передбачити, щоб учні могли рухатись або спілкуватись.
10.  Велике значення має можливість отримувати задоволення і відчувати себе продуктивним. Тому дітям  важливо, щоб їх найменші здобутки брали до уваги.

Найважливішою частиною уроку є зворотній зв'язок. Він допомагає виявити прогрес у досягненні навчальної мети і визначити прогалини, що вимагають корекції.    Під час рефлексії учні усвідомлюють чого вони навчилися, пригадують деталі набутого досвіду, що спонукає їх надалі чіткіше планувати власну діяльність. Порівнюючи свої думки з висловлюваннями інших, вони вчаться коригувати власні позиції.

Рефлексія настрою та емоційного стану часто використовується на самому початку заняття. Її мета – встановити емоційний контакт з учнями та налаштувати їх на доброзичливе ставлення і плідну роботу. Але така рефлексія в кінці уроку також буде доречна.

"Одним словом" Учням необхідно вибрати 3 слова з 12, які найбільш точно передають їх стан на уроці:

- Роздратування

- Злість

- Радість

- Байдужість.

- Задоволення

- Натхнення

- Нудьга.

- Тривога.

- Спокій.

- Впевненість

- Невпевненість.

- Насолода.

Рефлексія діяльності дозволяє оцінити активність учнів під час усього уроку. Незамінною така рефлексія є на заключному етапі уроку. Вона вчить дітей адекватно оцінювати свою роботу на уроці, методи і способи, які вони обирають, щоб досягти запланованого результату. З її допомогою учні можуть побачити свої слабкі місця і з’ясувати, де є прогалини в знаннях.

Вправа «Рефлексивний екран»

Рефлексія змісту матеріалу. Цей вид рефлексії спрямований на виявлення ступеня усвідомлення дітьми нового матеріалу. Найчастіше її проводять вже в кінці уроку, але якщо на занятті є кілька блоків матеріалу, то буде ефективніше використовувати таку рефлексію після кожного етапу роботи.

Вправа  «Плюс-мінус-цікаво».

Її можна виконувати як усно, так і письмово, роздавши дітям картки. Ця  вправа дозволяє вчителю подивитися  на урок очами учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня. Можна виконувати як усно, так і письмово, роздавши дітям картки.

В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося цікавим та корисним

В графу «М» – «мінус» записуємо все, що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.

В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися, питання до вчителя.

Рефлексія змісту матеріалу 1

Методика «Спрямованість на набуття знань»  (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

Інструкція. «Тобі пропонується перелік тверджень-запитань з парними відповідями. Із двох потрібно вибрати одну відповідь і напроти номера запитання записати відповідну відповідь».

 Текст опитувальника

 1. Отримавши погану оцінку ти, прийшовши додому:

А) відразу сідаєш за уроки, повторюючи і те, що вивчив погано;

Б) сідаєш до телевізора чи просто відпочиваєш, оскільки урок з даної дисципліни буде лише через декілька днів.

2. Після того, як  отримав гарну оцінку ти: 

А) продовжуєш ретельно готуватися до наступного уроку.

Б) особливо не готуєшся, оскільки сподіваєшся, що тебе не запитають.

3. Чи буває, що ти залишаєшся незадоволений відповіддю, а не оцінкою:

А) так; Б) ні.

4. Що для тебе навчання:

А) пізнання нового;Б) тяжка, втомлююча справа.

5. Твої оцінки залежать від ретельності підготовки до уроку:

А) так; Б) ні.

6. Отримавши низьку оцінку ти аналізуєш, що зробив неправильно:

А) так; Б) ні.

7. Чи залежить твоє бажання готувати домашнє завдання від того, чи буде воно оцінюватися:

А) так; Б) ні.

8. Чи легко ти розпочинаєш навчання після канікул:

А) так; Б) ні.

9. Виникає у тебе бажання, щоб через хворобу вчителя не було уроку:

А) так; Б) ні.

10. Отримавши нові підручники ти цікавишся, про що в них розповідається?

А) так; Б) ні.

11. На твою думку краще вчитися, чи хворіти: 

А) навчатися; Б) хворіти.

12. Що для тебе важливіше – оцінки чи знання:

А) оцінки; Б) знання.

Обробка та аналіз результатів.

За кожну відповідь, яка співпадає з ключем нараховується 1 бал.

Про мотивацію на набуття знань свідчать відповіді «А» на запитання 1 - 6; 8 – 11 і відповіді «Б» на запитання  7 і 12.

1 - 4 – низький рівень мотивації на набуття знань;

5 – 8 – середній рівень мотивації на набуття знань;

9 – 12 – високий рівень мотивації на набуття знань.

Результати опитування учнів 4 класу за методикою

«Спрямованість на набуття знань» (Є.П. Ільїн, Н.А. Курдюкова)

1. Батрак В. ААББАБББААББ 9
2. Ворона К. БААБААБАААББ 9
3. Глушко Г. АББАББАБББАБ 4
4. Голосна В. БББББАБАААБА 5
5. Дацун І. ББАААББААААБ 9
6. Мальцев Д. АААААБАБББАБ 7
7. МанченкоА. ААБАБББББААБ 6
8. Маслак Є. АБАБААБААААБ 10
9. Мигуля Д. АББББАААБАББ 5
10. Наумова В. АААААБААААБА 8
11. Піень Б. БААААББААААБ  10
12. Плахотя О. БААБААБАААББ 9
13. Сліта Д. АББААААБББАБ 6
14. Стародубоа О. БББАААААААББ 7
15.  Швецова А. АББАББАБББАА 3
16. Яковенко Д.  БААБААБАААБА 8

Узагальнені результати:

–високий рівень мотивації на набуття знань – 6 чол. (37,5%);

–середній рівень мотивації на набуття знань – 6 чол. (37,5%);

–низький рівень мотивації на набуття знань – 2 чол. (12,5%);

Інтерпретація результатів дослідження

  За результатами дослідження в учнів 4 класу виявлено переважання високого та середнього рівня спрямованості на набуття знань.

Ступінь вираженості високої  мотивації на набуття знань складає значний відсоток від числа опитаних учнів (37, 5%). У цих дітей переважає  позитивне відношення до навчання, прослідковується переважання пізнавальних інтересів. Як правило, такі діти досить легко засвоюють навчальний матеріал, мають змогу повністю оволодіти програмним змістом, можуть виконувати доручення без зовнішнього контролю, проявляють інтерес до самостійної роботи і уважно слухають вказівки вчителя.

У 8 дітей (50%) відзначається позитивне відношення до навчання загалом, однак школа приваблює таких дітей більше позанавчальною діяльністю. Учні з таким рівнем спрямованості на набуття знань досить благополучно почувають себе у школі, однак часто ходять до неї з метою спілкування з друзями і вчителями. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані меншою мірою і навчальний процес приваблює їх мало.

2 учні (12,5%) показало, що у них відношення до навчання і до себе як школяра не сформоване, вони відносяться до набуття знань негативно або байдуже, відвідують школу неохоче. На уроках часто займаються сторонніми справами, відволікаються, порушують дисципліну, внаслідок чого фрагментарно засвоюють навчальний матеріал.

Отже, результати аналізу спостережень та анкетування  учнів показали, що збільшилась кількість дітей, які усвідомлюють свої почуття, у них зростає впевненість, відповідальність, терпимість. 87 % учнів виявляють зацікавленість, відкритість новому досвіду, оптимізм. Вмотивованість дітей виросла на 12 % .

Беручи до уваги результати спостережень та анкетування, можна сказати, що прийом «Dive first» спонукає до командної роботи, вчить приймати пропозиції та ідеї, спонукати до самостійного пошуку рішень, дискутувати, спілкуватися з учителем та однокласниками. Діти проявляють творчу/дослідницьку активність, діляться досвідом, висловлюють власні суттєві пропозиції та ідеї, ставляють суттєві запитання. Також даний прийом сприяє формуванню пози­тивної навчальної мотивації.

Висновок

Уроки інформатики в жодному разі не зводяться лише до алгоритмів чи лише створення презентацій. Ідеться про обчислювальне мислення. Тобто вміння побачити задачу і знайти її розв’язання з використанням комп’ютерних технологій, тобто тих можливостей, які вони дють. Уміння побачити, як ми можемо вирішувати життєві проблеми за допомогою технологій, і є вивчення інформатики в школі. Для цього учитель має бути провокатором до зацікавленості, до того, щоб знайти відповідь самому!

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів

На мою думку, чим молодший школяр ефективніше засвоїть знання, вміння й навички, і ця сума теоретичного матеріалу та навиків не буде «мертвим» баластом, а буде вдало використовуватися ним у різних життєвих ситуаціях, допомагаючи вирішенню конкретних проблем, тим більше підстав ми будемо мати, щоб говорити про сформованість ключових компетентностей у цього учня. 

      Додаток 1

Проект "Сонце-планети" у середовищі Scratch».
-Сонце обертається навколо своєї осі
-8 планет, розміщені від Сонця на різних відстанях, і обертаються навколо нього з різною швидкістю.

Проект "Сонце-планети з підказками".

     Вдосконалити попередній проект так, щоб при наведенні мишкою на планету з'являлась її назва.

Робота в додатках віртуальної реальності.

Для кращого уявлення про рух і розташування планет  в Сонячній системі працювали у програмі віртуальної реальності. За допомогою віртуальних реальностей SOLAR SYSTEM AND NIGHT SKY – створених нa ocнoві ЗD мoдeлей плaнeт Coнячнoї cиcтeми і нічнoгo нeбa, розглянули будову сонячної системи, рух   планет орбітами, схеми відстаней, порівняли розміри комічних тіл, звернули увагу на їх особливості, красу та неосяжність зоряного неба.

Освоюючи сервіси і служби мережі Інтернет, діти переглядали відео,   знаходили цікаві факти, дізнавалися про останні наукові досягнення, обробляли і систематизували знайдену інформацію, виконували інтерактивні вправи (кросворд «Планети Сонячної системи»https://learningapps.org/2553122, тест "Планети Сонячної системи"  http://learningapps.org/14518017, «Знайди пару»  https://learningapps.org/view15784636.

На уроках дизайну і технологій розвивали вміння розрізняти планети на площинних зображеннях.   Робили карту зоряного неба, рухому модель Галактики,  модель Сонячної системи у двох варіантах (аплікація та 3D модель Сонячної системи з пластиліну). Також виготовили модель «Фази місяця» із печива.

  У школі міста Ешвілл, Північна Кароліна, школярі отримують математичні навички у танці. У школах цих міст вчителі реалізують основну навчальну програму через мистецтво. Такий спосіб використовують і для вивчення Сонячної Системи. Я скористалась цією ідеєю і під час уроків мистецтва та проведення фізкульхвилинок на інших уроках слухали і вивчали пісні про сонячну систему, виконували танок планет, розгадува­ли музичні ребуси.

Щоб допомогти дітям усвідомити рух Землі наколо Сонця, планет навколо своєї осі, на перервах діти із задоволенням брали участь у  рухливих іграх: «Живі планети», «Земля, Місяць і Сонце», «Хто за ким стоїть», «Ракета літає» «Сонце і Місяць», «Сонячна система та хаос».  Для проведення деяких ігор використовується музичний супровід — дві мелодії, які стосуються Сонця і місяця (наприклад, мелодія дитячої пісеньки «Вийди, вийди, сонечко» та будь-якої колискової або української народної пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють»).

Розробка постеру  у програмі Canva.

Використаня ігор на липучках.

      Через систему завдань формується відповідальне ставлення до природи зокрема, навколишнього світу в цілому.  Для цього було проведено низку дослідів: «Як ракета злітає у космос»,  «Земля має форму кулі», «Теплові пояси Землі», «Орієнтування на місцевості за сонцем», «Орієнтування на місцевості за допомогою першого навігаційного приладу – голки, магнітного та елетронного  компасів.

Визначивши сторони горизонту на подвір'ї школи за допомогою саморобних компасів, онлайн – компасів та механічних, ознайомившись з темою «План місцевості» ми перейшли до Створення плану місцевості  у графічному редакторі Paint.

На уроках ЯДС   діти виготовили барометр для вимірювання атмосферного тиску,  і  флюгер для визначення напрямку вітру. Усі результати своїх досліджень вони вносили в таблиці текстового редактора MS Word. Наприкінці місяця на уроці інформатики створили діаграму переважаючих вітрів. Користуючись результатами спостережень за погодою у своїй місцевості, учні визначали  переважні вітри, вплив напрямку вітру на температуру повітря, які вітри приносять опади, вплив тмосферного тиску на погоду.  Висновки спостережень були у вигляді схем. Наприклад, залежність погоди від показників власноруч виготовленого барометра.

\

Проект «Математичний тренажер». Створення власної  гри для у середовищі Scratch.

• опановують правила та команди, які задають рух та властивості об’єктів;
• програмують динаміку руху об’єктів;
• навчаються програмувати основні об'єкти. 
• знайомляться з логікою побудови алгоритмів, із основами об'єктно-орієнтованого програмування та алгоритмізації.
• Розробляють  та створюють власну гру: створення сюжету та сценарію; підбір персонажів; розробка алгоритмів організації та взаємодії світу; умови перемоги / програшу (поразки); тестування гри. Презентація гри.

 Розробка листівки, оформлення колажів, постерів,  створення опитувальників для інтерв'ю   у програмі Canva.

• розробляють структуру макету;
• створюють дизайн;
• обирають кольорову гаму;
• обирають шрифт;
• роблять корекцію зображення;
• готують текст привітання;
• роботи надсилають на персональні Е-мейли.

 Використання сервісу Google Maps , GPS-навігатор для орієнтування на місцевості, прокладання оптимальних маршрутів. Проклавши маршрут, дізналися витрачений час. За отриманими даними розрахували швидкість, оперуючи величинами. Складали обернені задачі.

1.  17 000 : 17 = 1000 (м/хв) – швидкість авто
2. 17 136: 204 = 84 ( м/хв) – швидкість пішохода

Робота у текстовому редакторі MS Word та редакторі презентацій у MS PowerPoint.

• редагування та форматування текстових документів інтегруючи з мовно – літературною, природничою, здоров'язбережувальною, історичною  освітніми галузями.
• створення документів для виконання арифметичних дій, побудова діаграми або схеми до задач, геометричних фігур ( інтеграція з математичною, природничою, здоров'язбережувальною, історичною  освітніми галузями).

Деформовані речення ( текст)

Таземлямила, дематинародила. 

Всякапташкасвоєгніздознає. поганапташкаякійсвохєгніздонемиле.

птахрадіє весні%адитя – матері.

Виправ помилки і розстав розділові знаки.

Стипова спека

Сонце так росжеврілось, шчо вже ніхто на світі незміг би глянути на його. Воно випливло поверх білої коси перламутрових хмарок і опинилось у бесмежному небі нат головами. Наболоті в хлопьят виступили срібні капельки. Навіть коники швитко росбіглися під зилені лесточки. І перепілка десь сіла в ямкі розпустила крила розкрила дзьобик. Юрко розігнув спину прислухався. Хлопчикові вважає ця, що стипова спека звенить.

Паралельно проходить робота в онлайн- орфографічному, етимологічному, тлумачному словниках.

Створення графічних зображень, схем, діаграм, таблиць.

Література

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : колективна монографія / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : "К.І.С.", 2004. – 112 с.

2. Самойленко Н. І. Інформаційні компетенції учнів у процесі вивчення інформатики в класах інформаційно-технологічного профілю / Самойленко Н. І., Семко Л. П. // Всеукраїнська науково-пошукова конференція “Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи” 27 березня 2008 р./ За загальною редакцією І. Г. Єрмакова. – Ч. ІІ – К. – Запоріжжя : 2008 – С. 101–105.

3. Аскерко Ю. И. Формирование информационной компетентности будущих учителей и предпринимательства в процессе профессиональной подготовки : автореф дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Ю. И. Аскерко. – Магнитогорск, 2007. – 27 с.

4. Галатюк М. Модель навчально-пізнавальної компетентності у контексті вивчення природничих предметів / М. Галатюк // Наукові записки. – Вип. 98. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – С. 21–26.

5. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С. 23–30.

6. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. -304с.

6. Борзенкова Т. Навчаючи інших, навчаюся сам / Т. Борзенкова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. - № 3. – С. 80-84.

7.Заблоцька О. С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О. С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 40. - Серія: Педагогічні науки. - 2008. - С. 63-68.

8.  Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті / М. Рудь // Вісник Львів. ун-ту. - Серія: Педагогіка - 2006. - Вип. 21, ч. 1. - С. 73-82.