Формування комунікативної компетентності шляхом застосування методу проектів

Формування комунікативної компетентності шляхом застосування   методу проектів

Софія Русова зазначала: "Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів". Учитель має формувати комунікативно грамотну людину, здатну успішно задовольнити індивідуальні й соціальні потреби, активно діяти і виконувати поставлені завдання. Особливої уваги вимагає формування та вдосконалення таких умінь учнів, що становлять основу комунікативної компетентності . Свідоме й уміле використання проектних технологій ефективно сприяє  формуванню  в  учнів комунікативної компетентності, що є стрижнем уроків англійської мови .

В силу специфіки предмета іноземна мова має великий потенціал, який виховує та розвиває особистість дитини. Вона спонукає учнів до вивчення зразків світової та рідної культури, включає їх до діалогу культур, розвиває засобами мови. Вивчення іноземних мов на сьогодні здійснюється у широкому соціокультурному контексті, має чітко виражений культурознавчий напрямок.

У сучасної практиці навчання іноземних мов в українських школах широко використовується метод проектів, який передбачає опору на творчість школярів, заохочення їх до дослідницької діяльності, дозволяє реально інтегрувати різні навчальні предмети, використовувати різні режими роботи учнів, організовувати навчання в співпраці.

Мета застосування методу проектів – формувати навички логічного мислення, розвивати комунікативні навички, навички роботи в командах, уміння одержувати і використовувати інформацію. Проектна діяльність спонукає учнів до самостійного навчання.

Проектна робота – вид роботи (переважно в групах), метою якої є підготовка кінцевого продукту англійською мовою – альбому, подання інформації тощо. Мета цього виду роботи – дати учню можливість виконати незалежну роботу, побудовану на знанні мови та уміннях і навичках, здобутих упродовж певного періоду вивчення теми. Проектні роботи ідеальні для різнорівневих груп, оскільки кожне завдання може бути виконане учнями, що мають різний рівень підготовки. У процесі проектної діяльності учні реально спілкуються між собою і з навколишнім світом англійською мовою.

Практична мета виконання певної проектної роботи може базуватись на удосконаленні різних умінь та навичок. Деякі роботи вимагають більше практики усного мовлення, інші більше спрямовані на розвиток навичок письма, ще інші вимагають застосування певних артистичних здібностей. Якісь завдання більше підходять для індивідуальної роботи, інші - для роботи в парах або малих групах. Дуже важливо допомогти учням обрати завдання та такі методи його виконання, щоб вони почувалися максимально комфортно.

На запитання "Чому саме проектна робота?" можна дати такі відповіді:

• тому, що проектна робота мотивує (учні пишуть про себе – свою сім’ю, свій дім, свої інтереси і уподобання. Працюючи над проектом, учні проводять невелику дослідницьку роботу з теми, яка їх цікавить. Учні займають активну позицію під час проектної роботи. Виконуючи проект, учні часто щось вирізають, зафарбовують, про щось пишуть, шукають інформацію в книжках, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації – можливо, навіть, роблять аудіо чи відеозаписи. Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть виконати свій власний проект – великий чи малий, простий чи складний – і зможуть пишатися ним. Наприклад, деякі учні в класі можуть слабше знати мову за інших, але це їм не заважатиме у процесі виконання проекту виявити здібності до проектування чи ілюстрування своєї роботи або знайти оригінальний підхід до презентації проекту).

• тому, що проектна робота особистісно-зорієнтована (готуючи розповідь про своє оточення в письмовій формі, учні відкривають для себе значення англійської та інтернаціональної мови. Колись у майбутньому, можливо, їм доведеться розповісти іноземцю англійською мовою про свою сім’ю, місто чи свої уподобання. Робота над таким проектом допомагає їм підготуватися до такої події. Зосереджуючи увагу на темі, що вивчається англійською мовою, учні мають можливість ознайомитись з особливостями культури англомовних країн, порівняти їх зі своїми уявленнями і таким чином збагатити власне розуміння інших культур).

• тому, що проектна робота має загальноосвітню цінність (більшість сучасних шкільних програм вимагають, щоб викладання предметів сприяло розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями і корисних дослідницьких навичок. Проектна робота є практичним шляхом реалізації цих освітніх цілей на уроці та в позаурочний час).

З точки зору практичних міркувань проектна робота включає різні види діяльності. Учням, можливо, доведеться рухатися по класу, щоб, наприклад, поставити запитання іншим учням чи знайти інформацію у довідковій літературі. Звичайно, у класі тоді не буде тиші. Але це продуктивний гамір, який сприятиме виконанню завдання.

Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань. Але не вся проектна робота мусить бути виконана на уроці. Якщо проект готується як індивідуальний, то учні можуть продовжувати працювати над ним удома. Багато учнів захочуть додатково попрацювати над проектом, щоб створити таку роботу, якою б вони могли дійсно пишатися.

Зрозуміло, що більшість учнів будуть говорити рідною мовою під час роботи над проектом. Це природно й неминуче, і немає потреб це сприймати як проблему. Головне – щоб кінцевий результат був сформульований англійською мовою. Проектна робота забезпечує можливості реального використання перекладу – наприклад, перекладу англійською мовою листівок, карт, інтерв’ю з членами родини, текстів з довідника, написаного рідною мовою.

Ключем до успіху проектної роботи є добра підготовка і організація. Для виконання проекту необхідно, щоб у класі були ножиці, лінійки, клей і великі аркуші паперу. Учням також треба мати доступ до невеличкої довідкової бібліотеки, у якій можна було б знайти словник, граматику та атлас. Учнів слід заохочувати збирати і приносити в клас власні матеріали: журнали, брошури, карти, листівки тощо, навіть якщо всі ці матеріали написані рідною мовою. Учителям також варто збирати такі матеріали.

Школярі повинні навчитися самостійно знаходити потрібну інформацію і звертатися по допомогу до вчителя тільки у тих випадках, коли вони самі не можуть знайти відповідь на запитання. Діти також мусять навчитися планувати свої дії і самостійно вирішувати, які матеріали їм знадобляться для виконання завдань проекту і де вони їх можуть знайти.

Важливим етапом в роботі над проектом є його оцінювання. Учні завжди хочуть почути відгук про свій проект від учителя. Надзвичайно важливо, щоб робота учнів оцінювалася не тільки з точки зору лінгвістичної правильності. Учителі мусять відзначати, наскільки творчою й оригінальною є робота і як багато зусиль було докладено для її виконання.

Важливо, щоб учителі не виправляли помилки в кінцевому варіанті проекту. Для цього слід запропонувати учням підготувати й показати для перевірки спочатку чернетку проекту. Таким чином, помилки будуть знайдені, і заключний варіант проекту не матиме виправлень.

Зразки завдань для проектних робіт, які останнім часом найбільше запам’ятались мені та моїм учням:

• Виготовлення родинного дерева, візиток;

• Заочні екскурсії по місту, країнах, що вивчаються ( з використанням відео матеріалу);

• Виготовлення календарів погоди;

• Виготовлення постерів;

• Складання рецептів своїх улюблених страв;

• Анкетування, інтерв’ю, дослідження.

Але, як свідчить аналіз педагогічної практики та методичної літератури, яка розглядає загальну проблему використання метода проектів, до цього часу ще не висвітлений підхід до визначення поняття "метод проектів", не освітлені в повному обсязі питання теорії й практики цілеспрямованого, спеціально організованого і керованого процесу використання методу проектів для формування комунікативних вмінь школярів й для виховування особистості засобами іноземної мови.

Все вищезазначене свідчить про те, що, не дивлячись на часте використовування завдань з розробки проектів як в підручниках для середніх шкіл, так й в різних додаткових посібниках, неможна казати, що всі аспекти використання даного методу достатньо проаналізовані в навчальної літературі, особливо в контексті рішення виховних завдань засобами іноземної мови.

Особистісно-орієнтоване виховання засобами іноземної мови передбачає, з одного боку, використання навчального спілкування, співробітництва та активної творчої діяльності учня під час уроку, а з іншого боку, вчителю необхідно знайти спосіб введення реальної іноземної мови до шкільного класу, включити учня до реальної мовної комунікації, до інформаційного обміну, не залишаючи учбової аудиторії, змоделювати реальний процес входження в культуру.

Об’єктивно існуюче інформаційне середовище включає до себе наступне:

• книги (художні, навчальні, довідники, науково-популярну літературу);

• періодичний друк;

• радіомовлення та телебачення;

• мультимедійні апаратні та програмні засоби, у тому числі навчальні;

• глобальні та локальні мережі освітнього, загального й спеціального призначення.

Виховний потенціал іноземної мови збільшується з введенням у навчальний процес нових інформаційних технологій. Використання технологій, які привертають досвід та творчий потенціал учня, виводить процес навчання й виховання засобами іноземної мови за межі шкільних рамок.

Метод проектів є однією з технологій, яка забезпечує особистісно-орієнтований напрямок навчання та виховання, так як він практично вбирає в себе також інші сучасні технології, наприклад таки як навчання у співробітництві.

На відміну від інших технологій, які практикуються в школі (комунікативно–рольова, ситуативна і лінгвістично орієнтована діяльності), проектна методика дає вчителю можливість включити учнів у реальне спілкування, найбільш насичене іншомовними контактами, яке базується на дослідницької діяльності. на співпраці, та побачити реальні, а не лише отриманні в ході гри результати своєї роботи.

Типологія проектів, яка активно використовується в сучасній школі

Аналізуючи роботи різних авторів можливо виділити найбільш опрацьовану типологію проектів відповідно до їх ознак:

• Домінуючий в проекті метод: дослідницький, творчий, рольово –ігровий, ознайомчо – орієнтуючий.

• Предметно – змістова область: моно проект (в рамках однієї області знань) чи між предметний проект.

• Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, який імітує учасника проекту).

• Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

• Кількість учасників проекту.

• Тривалість проекту (короткостроковий, довгостроковий).

Відповідно до першої ознаки можливо виділити наступні типи проектів:

• Дослідницькі. Даний тип вимагає добре продуману структуру проекту, чітко сформульовані перед початком виконання проекту цілі, зацікавленість кожного учасника проекту, соціальну значимість; продумані методи експериментальних та опитних робот, методи обробки результатів.

• Творчі. Творчі проекти не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається та розвивається, підкорюючись схемі, яку прийняли самі учні. Але, до того, як розпочати розробку такого проекту, слід заздалегідь домовитися про бажані, заплановані результати. Це можуть бути твори, відеофільми, стінгазети, експедиції і таке інше.

• Рольово-ігрові. В таких проектах структура теж тільки намічується і залишається відкритою до закінчення проекту. Кожен учасник вибирає для себе роль, відповідно до характеру та змісту проекту. Це можуть бути літературні персонажі, герої, які імітують соціальні та ділові відношення, ускладнені придуманими учасниками ситуаціями. Результати подібних проектів можуть бути обговорені заздалегідь, а можуть "вимальовуватися" ближче до кінця роботи.

• Практично-зорієнтовані. Такий тип відрізняє чітко позначена з самого початку мета діяльності учасників проекту, яка, в свою чергу, повинна бути зорієнтована на соціальні інтереси самих учасників. Результатом роботи можуть бути газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону та інше. Подібний проект вимагає добре продуману структуру, можливо, навіть сценарій всієї діяльності його учасників, домінуючий функції кожного в обробці та оформленні іншомовної інформації. Під час роботи над такими проектами особливо важна чітка організація обговорення, корегування, презентації отриманих результатів і можливих способів використання їх на практиці.

За другою ознакою – домінуючому предметно-змістовому аспекту – проекти можуть бути:

• Монопроекти. Дані проекти краще проводити за найбільш складними темами, пов’язаними з країнознавчою, соціальною тематикою. Вони потребують чіткої структуризації, краще з поурочним плануванням, з чітким позначенням кінцевої мети і задач, а також знань, вмінь, які отримують учні під час розробки проекту. Заздалегідь позначається і форма презентації, яку учні обирають самі.

• Міжпредметні проекти. Такого роду проекти виконуються у позаурочний час. Вони можуть об’єднувати як декілька предметів, так і вирішувати достатньо складні проблеми, наприклад, проблеми збереження навколишнього середовища, дослідження творчості письменників, працюючих в одному жанрі. Такі проекти потребують чіткої координації роботи всіх вчителів-предметників, добре відпрацьованої форми проміжкового контролю та підсумкової презентації.

За третьою ознакою – характеру координації – проекти можуть бути:

• З відкритою координацією. В таких проектах координатор (педагог) безпосередньо бере участь в роботі, організовуючі та направляючі її, а також координуючі діяльність всіх учасників.

• З прихованою координацією. Вчитель не вмішується до роботи над проектом, але, вивчаючи щоденники та звіти учнів, спілкуючись з членами групи, він уважно наглядає за процесом і може бути у ролі порадника або помічника.

За характеристикою контактів проекти бувають:

• внутрішні або регіональні (в межах класів однієї школи, шкіл округу, міста);

• міжнародні.

На своїх уроках впроваджую метод проектів. Я вважаю, що це ефективний метод підготовки учнів до соціокультурних реалій. По-перше, учні обговорюють тему. По-друге, складають план, за яким вони будуть працювати. По-третє, підбирають необхідний матеріал (фото, малюнки, журнали,текстовий матеріал). Потім учні систематизують та аналізують матеріал, створюють і оформлюють роботу. Потім – презентація самого проекту. І на останньому етапі відбувається підбиття підсумків, де обговорюються найкращі моменти в роботі, помилки, і яких помилок можна було б уникнути. Під час виконання проектів навіть у слабких учнів є можливість розкритися, реалізуватися, повірити в себе і перетворитися з пасивного учня на активного, отримати високу оцінку. До створення проекту можна залучати батьків. Наприклад, в 7 класі при вивченні теми «Харчування» мама допомогла своїй доньці зняти відео «Рецепт моєї улюбленої страви». Дівчинка поетапно готувала і коментувала свої дії. Важливо, щоб батьки допомагали, але не виконували завдання замість них. Таким чином, здобувається важливий навчальний і життєвий досвід. Після виконання таких проектів у дітей з’являється впевненість у своїх здібностях, інтерес до вивчення культури й предмета взагалі.

Сьогодні метод проектів є дуже популярним серед вчителів та учнів. Кожен учень прагне до самостійної пізнавальної діяльності, творчості, вміння показати свої можливості. Участь у проектній діяльності дозволяє учням застосувати свої знання. Якісна та ефективна реалізація проекту залежить від попередньої підготовки та наявності у них необхідних знань та вмінь. Проектна діяльність є практичним шляхом реалізації освітніх цілей на уроці. Метод проектів сприяє розвитку індивідуальних здібностей і нахилів дитини, учить творчо мислити. Учні вчаться працювати в парах чи групах (командах). Проект стимулює ініціативність і творчий потенціал учнів. Під час підготовки і виконання проекту учень виконує індивідуальні завдання, які поєднуються з колективним пошуком, і розвиваються комунікативні якості. Виконання проектів – це і міжпредметний зв’язок. Наприклад, робота над проектами «Захист довкілля» на старшому етапі навчання сьогодні дуже актуальна і пов’язана з екологією. Учні обговорюють проблеми захисту довкілля як в Україні, так і в різних країнах світу. Метод проектів стимулює потреби учня в самореалізації, самовираженні. Це технологія, яка забезпечує розвиток особистості учнів, дозволяє вести учнів сходинками розвитку – від проекту до проекту. Ця форма роботи заохочує дітей до творчих експериментів, креативного мислення. Учні розширюють свій світогляд, отримуючи досвід від практичного використання проекту, вчаться слухати співрозмовника, розуміти один одного під час захисту робіт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноземних мов:

Тези доповідей наук. конф. 4-6 лютого 1996 року / В.О.Дмитренко (відп.ред.). – Х.:

Основа 2006. – 88 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах:

Підручник / Під ред. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328с.

3. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов //

Іноземні мови.- 2002.- № 1.-C.39-46

4. Фаюк Г.В. Організація проектної діяльності на уроках.

Англійська мова та література. 2015, № 7-8. – С.2-6.

5. http://svitppt.com.ua/angliyska-mova

Дем’яненко Людмила Юріївна

вчитель англійської мови

школа I-III ступенів № 217 м. Києва

Дарницького району

т. 067-954-47-94

«Формування комунікативної компетенції шляхом застосування методу проектів»

Вчитель вищої категорії, вчитель-методист