Формування креативної особистості на уроках української мови та літератури через впровадження елементів козацької педагогіки та народознавства

Про матеріал

Сьогодні як ніколи постає питання виховання молодого покоління. Нові підходи, методики залишаються безсилими. Можливо варто звернутися до надбань наших пращурів - звичаїв, традицій етнопедагогіки?

Зміст архіву

креативної особистості на уроках української мови та літератури через впровадження елементів козацької педагогіки.docx docx

Перегляд файлу

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 32

Козацька педагогіка як засіб формування креативної особистості

$I:\обл.конкурс\IMG_0721.JPG$

Кривий Ріг

2015

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 32

Козацька педагогіка як засіб формування креативної особистості

Криворотько Т.В.,

учитель української

мови та літератури

Кривий Ріг

2015

Криворотько Т.В.

Козацька педагогіка як засіб формування креативної особистості

Автор посібника наголошує, що засобами народознавчої культури можливо виховати особистість, бо без збереження історичної і культурної пам’яті народу не може бути виховання креативної особистості. Ставить собі за мету знайти найдієвіші способи формування такої особистості.

Розробки підготовлені на основі синтезу доробок автора, а також інших педагогів. Автор сподівається, що вони стануть невід’ємною частиною сучасного навчально-виховного процесу в школі.

Запропоновані у додатках матеріали є компонентом цілісної системи національного виховання учнів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Центр доуніверситетської та післядипломної освіти

Реєстраційний №______

ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ

Кваліфікаційна робота

вчителя української мови та літератури

вищої кваліфікаційної категорії, «старший учитель», що претендує на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії та встановлення звання «учитель – методист»

Криворізької загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів № 32

Криворотько Тетяни Володимирівни

Кривий Ріг –2018

Зміст

Вступ……………………………………………………………….............................3

Розділ 1. Національна свідомість – шлях відродження духовності

1.1. Осмислення людиною духовних національних надбань –

показник громадянськості позитивної адаптації……………………….6

1.2. Засоби, традиції та принципи козацької педагогіки…………………...8

Розділ 2.Практичне впровадження елементів національної педагогіки

у навчальний процес

2.1.Уроки української мови в системі виховання........................................20

2.2. Національна культура українців ………………………………………22

2.3. Фізичне виховання – фундаментальна складова культури

українців...................................................................................................16

Висновки……………………………………………………………………………26

Список використаної літератури…………………………………………………..27

Додатки

Додаток А………………………………………………………...............................28

Додаток Б………………………………………………………................................30

Додаток В………………………………………………………...............................32

Додаток Г………………………………………………………................................34

Додаток Д………………………………………………………...............................35

Додаток Є………………………………………………………...............................36

Додаток Ж………………………………………………………..............................37

Додаток З………………………………………………………................................44

Додаток К………………………………………………………...............................50

Вступ

В історії людства існують проблеми, які є вічними. Одна з найважливіших – одухотворення життя людини, заохочення її до творчого мислення, соціальної відповідальності. Без збереження історичної й культурної пам’яті народу не може бути сучасної культури, виховання по-справжньому інтелігентної та креативної особистості.

Сучасна цивілізація, на жаль, надто невідворотно відтісняє традиційну народну культуру (як засіб соціальної корекції), а іноді й безжально знищує її.

Не секрет, що певна частина молоді сьогодні переживає кризу особистості:не ідентифікує себе з українським народом, не має суспільно - корисних ідеалів, почуття обов’язку, гордості, гідності, честі, патріотизму, самоповаги, нехтує національними інтересами.

Криза особистості за своєю суттю є, насамперед, духовною, що виражається у занепаді культури, моральності, зростанні агресивності, байдужості, зневіри в собі, у загальнолюдських цінностях. У зв’язку з цим життєво важливою проблемою сучасної педагогіки, загальноосвітньої школи та інших навчальних закладів є відродження духовності, формування її у підростаючих поколінь. У наш час це головне завдання навчальної і виховної роботи серед молоді, причому існує потреба здійснювати розвиток особистості на широкій основі – у моральному, соціальному, інтелектуальному, світоглядному аспектах. Усе це зумовлює актуальність викладеного дослідження.

Завдання, яке ставлю перед собою, - знайти найдієвіші способи формування креативної особистості, високоосвіченої, висококультурної, відповідальної, здатної регулювати свою діяльність.

Сьогодні наука наголошує, що дитина повинна сама йти до здобуття знань. Фактично треба зробити так, щоб кожне явище вона відкривала для себе сама. А найголовніше – це відкриття неповторного світу свого народу, його

історії, культури, традицій. І тут повинно йтися не про викладання, а про багатоаспектний процес, в якому вчитель – не викладач, а організатор пізнавальної діяльності, який поведе за собою дитину і спонукає її до здобуття і пошуку знань. А ще – до маленьких відкриттів.

Найголовніше в реалізації таких завдань – відмова від авторитарної педагогіки. Це перший принцип, що стоїть перед учителем нині. Другий – навчити поважати потреби іншої людини, цінувати національні здобутки; третій принцип – терпиме ставлення до оточення. У цьому є великий смисл змін в освіті. Перше, друге й третє вимагають передусім змін у самому вчителі. Взагалі, проблеми формування толерантного ставлення до навколишнього світу надзвичайно важливі, і існувати без таких речей неможливо (В.Євдокимов, О.Вишневський, І.Огнев'юк, Ф.Моргун).

Виходячи з того, що у сьогоднішньому світі є багато можливостей, щоб зірватися в безодню пороків, зла, народознавча культура, зокрема її практичні можливості застосування, являє водночас і засіб соціальної педагогіки, і засіб формування правосвідомості й здатна спрямувати енергію людини до досконалості (через призму аналізу історично – національного ідеалу).

Дієвість принципів народної культури – це нейтралізація деструктивногопотенціалу бездуховності, вседозволеності, оскільки народознавчо-ціннісні основи підпорядковані певним соціально корегуючим нормам, що відкриває шляхи до взаєморозуміння, самоосмислення, самовдосконалення.

Формування особистості дитини зумовлює реалізацію її діяльності, складовою якої є вдосконалення психічних, духовних, соціальних і фізичних функцій (розвиток), виховання та інформатизацію (засвоєння знань, умінь і навичок).

Вдосконалення психічних функцій включає формування характеру, волі дитини, її свідомості і самосвідомості. Складовими національної свідомості є

національна ідентичність, історична свідомість (пам'ять), національна мрія, національна ідея, національний менталітет тощо.

Розділ 1. Національна свідомість – шлях до відродження духовності.

Осмислення людиною духовних національних надбань – показник

громадянськості позитивної адаптації

Національна самосвідомість – складне й багатогранне утворення образу «Я» людини як патріота, пов’язане із самоусвідомленням причетності до нації, рівня сформованості значущих для реалізації власних потреб і потреб української держави в розвитку інтересів, прагнень, знань, умінь та якостей.

Національне виховання – це ставлення людини до свого майбуття через пам'ять про минуле. А пам'ять – ознака належності до свого покоління з висновком щодо пройденого народом шляху. Головне завдання національного виховання – сформувати такі взаємини між людьми, які б відповідали прогресові цивілізації і водночас запобігали соціальним катастрофам.

Пам'ять – це збереження соціокультурних надбань нації, щозапобігають деградації та виродженню і сприяють вираженню людяного й патріотичного в людині. Увага до соціокультурних та історичних надбань нації – основний принцип історичного розвитку суспільства, оскільки історія буття є процес становлення не тільки нації, народу, але й індивіда через переосмислення мудрості свого народу, що є основою збереження своєї тотожності з нацією.

Процес формування людини в кожній державі базується на загальнонаціональних цінностях, а не на абстрактному наборі фраз. Надбання козацької педагогіки – підґрунтя національного виховання. Козацька мудрість як сума знань, набутих у віках, може бути сферою, яка допоможе осмислити суть патріотичного і громадянського виховання й дати достеменно правильне визначення призначенню людини-громадянина як засіб самокорекції через досвід, зібраний у національному просторі та часі. Людська культура через систему козацьких традиційних дійств є умовою і надбанням осмислення найвартіснішого досвіду, що зафіксований у людській пам’яті, задля соціальної адаптації, сучасної моралі.

Засоби козацького виховання – кістяк основних засад патріотичного та громадянського самовдосконалення. Козацькі звичаї та традиції спонукають підростаюче покоління до оберігання кращих історичних надбань нації й нагромадження їх для переосмислення підростаючим поколінням як умова справжнього життєстверджуючого національного прогресу. Ось чому неписані

козацькі ідеали перебувають ще й сьогодні в пам’яті, мовленні та традиційних дійствах народу.

Показником громадянськості є позитивна адаптація через осмислення людиною духовних національних надбань. Приділення уваги кожній людині у громадянсько-сімейній творчості створює можливості не лише для самореалізації, а й для само осмислення себе як громадянина, адаптованого до поступу історичного процесу. Козацька педагогіка є засобом соціалізації підростаючого покоління.

Так вивчення елементів козацької педагогіки на уроках української мови та літератури, історії, правознавства, народознавства та під час виховних годин сприятиме збереженню історичної пам’яті та уваги до борців за національну ідею. Засоби козацької педагогіки сприятимуть об’єднанню молодих послідовників державницьких ідей, залученню учнівської молоді до вивчення і примноження національної культурної та духовної спадщини, розширенню засад демократизації шкільного життя.

Засоби козацької педагогіки орієнтуватимуть соціум на певні рівні оцінки як фізичного, так і психологічно-розумового розвитку, даватимуть змогу чітко прогнозувати шляхи, умови й засоби розвитку та ставлення підростаючого покоління, спрямовувати роботу батьків у річище найефективнішого контролю за дітьми.

Засоби, традиції та принципи козацької педагогіки.

Звертання до національних джерел, включення школяра у культурно - національне середовище шляхом відродження козацьких традицій, передача молодому поколінню соціального досвіду українського народу, його національної ментальності, озброєння учня відповідними знаннями з історії та культури є ефективним засобом формування національної свідомості та самосвідомості громадянина України, розвитку його духовності, моральної, правової, трудової, фізичної, естетичної та екологічної культури, індивідуальних здібностей і таланту.

У процесі тривалого історичного розвитку передовою силою і формою духовного об’єднання суспільства в Україні було козацтво. В епоху козацтва було створено глибоку багатогранну духовність, що стала вершиною української національної культури.

Козак – вільна людина, воїн, а воля вимагала обов’язку та орієнтації на закон. Порядку на Січі сприяла, крім інших народознавчих засобів, символіка. Символи козацтва – це булава, печатка, бунчук, литаври, тулумбас та стяг (на стягах були свої символи: загальні і територіальні; до загальних відносилися м. Покрова, а. Михайло, а. Петро й Павло, ч. Микола).

Це цікаво!

Булава – символ сонця (вічності та життя).

Печатка – символ місця знаходження старшини або воєнного стратега

(координатора порядку).

Пернач – життєдайний струм, енергія.

Бунчук – життєвий порядок і міць.

Литаври – єднання в гармонії.

Тулумбас – бойовий і сигнальний барабан.

Стяг – сигнал для зборів. Пізніше, з ХV століття, в козаків паралельно почаловживатися слово «знамено», що знаменувало таке поняття: де є один – там буде пара, де єпара – там буде й гурт.

У козацькі часи нашому народові були притаманні високий рівеньшляхетності, моральності, духовності, доблесті й звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. Ці якості потрібні українському народові і сьогодні, у період відновлення державності, і особливо завтра – у процесі розбудови і зміцнення могутності нашої Батьківщини, у процесі практичних дій щодо відновлення і збагачення слави України.

Так вивчення елементів козацької педагогіки на уроках української літератури,історії, правознавства, народознавства та під час виховних годин сприяє збереженню історичної пам’яті. Засоби козацької педагогіки сприяють об’єднанню молодих послідовників державницьких ідей, залученню учнівської молоді до вивчення і примноження національної культурної та духовної спадщини, розширенню засад демократизації шкільного життя; орієнтують соціум на певні рівні оцінки як фізичного, так і психологічно – розумового розвитку, дають змогу чітко прогнозувати шляхи, умови й засоби розвитку та становлення підростаючого покоління, спрямовувати роботу батьків у річище найефективнішого контролю за дітьми.

Традиції козацької педагогіки стимулюють трансформаційні процеси в напрямі до вдосконалення людиною свого освітнього та культурного рівня.

Принципи козацької педагогіки орієнтують молоде покоління до чесних стосунків, гідних пам’яті роду та доброї слави предків.

Засоби козацького самоврядування знімають деякі проблеми щодо самоорганізації шкільного колективу, а також на користь спільній справі усувають хибні так звані «стандартні підходи» до виховання дитини; уникають чинників, що заважають оживленню способу зрощення креативної особистості,

адже умова народження такої особистості – у справжній самоорганізації, а самоорганізація – це процес позитивної адаптації.

Названі засоби козацької педагогіки змушують педагога до скоординованості в роботі із сім’єю; вони перестають дивувати усіх хронічною відсутністю в навчальному плані такого предмета, який навчав би дитину впродовж усіх шкільних років самокоригуватися і робити із себе сильну особистість.

Досвід козацького самоврядування та самоорганізації дитячих гуртків допомагає вчителеві користуватися такою важливою рушійною силою, як розуміння суперечності між досягнутим результатом і необхідним, спрямовує школярів не лише на раціональну самоорганізацію, але й бажання використовувати кожну вільну хвилину як для особистісного, так і для суспільно корисного розвитку з орієнтацією на такий козацький девіз : «Кожна людина є головним і єдиним перетворювачем самої себе і свого життя».

Треба пам’ятати, що формування особистості національно свідомого громадянина України – процес довготривалий, складний та важкий, особливо, коли він ускладнюється реаліями сьогодення. А тому слід забезпечувати цілісність виховання, яка вимагає залучення до участі у позаурочних заходах батьків учнів, представників сучасного українського козацтва тощо.

Традиції козацьких свят допоможуть учителеві вибрати адекватний соціальній ситуації педагогічний варіант, що у свою чергу визначить безумовну повагу до дитини, а також допоможе вчителеві уникати помилок у творенні креативної особистості, передбачить її розвиток відповідно до реалій світу: здоровою, мудрою, гуманною, підприємливою.

Отже, система козацького виховання може бути самостійно регенерована (на основі взаємодії сім’ї та школи) у предметно – практичній та особистісно- рольовій діяльності шкільного колективу й запобігатиме появі у школярів почуття меншовартості, незначущості, неповноцінності, - а отже, нівелюватиме

витоки девіацій та злочинних думок і вчинків; адже такий підхід допоможе кожному виховуватися самому.

Розділ 2. Практичне впровадження елементів національної педагогіки у

навчальний процес

2.1.Уроки української мови в системі виховання

Будь-яке навчання і виховання починається з визначення мети, якої буде прагнути досягти педагог в процесі формування протягом років креативної особистості. У своїй роботі я ставлю не єдину мету, до якої йду з року в рік: мета моєї роботи трасформується в залежності від віку дітей, їхніх вікових психологічних особливостей, типу стосунків між однолітками, інтересів як у школі, так і за її межами, взаємин з батьками…

І якщо у 5 – 6 класах доцільно говорити про загальне зацікавлення учнів історією свого народу, розширення уявлення про Запорозьку Січ, козацтво та його звичаї, традиції, формування почуття національної гідності, виховання поваги та любові до минувшини й сьогодення України, її культури, мови й мистецтва, то у 7 – 8 класах вже слід педагогічно забезпечувати процес формування національної свідомості учня – патріота, виховувати шанобливе ставлення до запорозьких козаків і спонукати до наслідування кращих рис їхнього характеру : патріотизму, братерства, добродушності, безкорисливості та героїзму. У 10 – 11 класах мають стати пріоритетними збереження і пропаганда історичної та культурної спадщини українського народу, його героїчних традицій, закарбованих у народних піснях, і сприяння формуванню в учнів високої патріотичної свідомості та національної гідності.

Наступний крок, який пропоную зробити, - це дослідження класного колективу. І навіть якщо педагог працює з класом не перший рік, раджу проводити моніторинг-аналіз зрушень щонайменше кожні 2 роки. Так до підлітків, які перейшли до 10 класу, можна застосувати методику «Прислів’я» (за методикою ДОІППО):

Мета: визначити рівень вихованості учнів, враховуючи особливості ціннісного ставлення до життя, до людей, до самих себе.

Хід проведення: учням пропонується бланк, на якому вміщено 60 прислів’їв.

Необхідно уважно прочитати кожне прислів’я й оцінити ступінь згоди з його змістом за такою шкалою:

1 бал – згоден дуже незначною мірою;

2 бали – частково згоден;

3 бали – згоден;

4 бали – майже повністю згоден;

5 балів – цілком згоден.

Пропонуються такі прислів’я:

А) щасливий той, у кого совість спокійна;

Б) поганому виду нема стиду;

В) з сорому очі не вилізуть;

Г) комусь ніяково, а мені однаково;

Д) краще жити бідняком, ніж розбагатіти із гріхом;

Е) не про честь знати, коли нічого жувати.

Тест методики містить пари ціннісних суджень про життя, про людей, зафіксованих у змісті прислів’їв, суперечливих між собою за змістом. Так, наприклад, проаналізувавши відповіді учня на цей тест, зробити висновки:

А, В – в учня духовне ставлення до життя;

Б, Г – в учня бездуховне ставлення до життя (наведено тільки зразок

питань).

Говорячи про уроки української мови, варто зазначити, що дидактичний матеріал для карток добираю з художніх книжок, газет, журналів, але таким чином, щоб мовний матеріал для опрацювання на уроці був об’єднаний тематично (соціокультурна змістова лінія). Як правило, надаю перевагу темам, пов’язаним з історією України, звичаями, обрядами, традиціями, побутом українського народу, народознавством :

Народознавчі святині
Етнопедагогічні цінності
Звичаєве право
Здоровий спосіб життя
Складники культури
Козацька спадщина
Національне виховання...

Привертаючи увагу молоді до таких понять, як воля, гідність, краса, бажано розширяти знання про українське народне мистецтво, про поняття національної культури, меценатства, правосвідомості громадянської позиції та відповідальності, громадянського правового виховання.

Історія українського благодійництва, меценатства – невід’ємна частина національної історії, нерозривно пов’язана з етногенезом і культогенезом в Україні (ще в Х столітті славився меценатством князь Володимир). Традиції не втратилися й сьогодні. Слід окремо виділити Лігу українських меценатів, що була створена в 1995 році, віце-президентом якої є слобожанка Галина Підопригора. Ліга має значні заслуги перед Українською державою.

Це цікаво!

Щодо благодійництва, то воно в козацтві не нове. Адже, як відомо, козацтво було причетне до розвитку культури й науки в Україні. Власне І.Мазепа розгорнув меценатство з таким розмахом, що не могло не вразити його сучасників. З його волі було побудовано багато церков, монастирів, постійно видавалися гроші на милостиню і на ремонт та відбудову духовних храмів. Зокрема, він позолотив бані Печерської церкви та бані митрополичого собору в Києві, відновив церкву Київської колегії, церкву святого Миколая

Київського з монастирем, відремонтував церкву монастиря святого Кирила, що під Києвом, виділив гроші (200000 золотих) на фундацію єпископського собору в Переяславі з монастирем…

Ще за часів Б.Хмельницького всім козакам, що виходили на так звану «пенсію», видавався пенсійний атестат, який приписував по 25 золотих на місяць кожному. У свою чергу атестовані козаки вважали за свій обов’язок харчувати і зодягати на ці 25 золотих більше ніж 20 сиріт у своєму окрузі, зокрема, прикладом може слугувати життя батька ректора Харківського державного педагогічного університету ім Г.С.Сковороди І.Прокопенка – Власа Прокопенка, що проживав в Полтавській області…

На козацькі кошти кращі випускники Києво-Могилянської академії мали можливість навчатися за кордоном. Фінансували козацькі отамани й навчання авторитетних козаків, яких вони вибирали заздалегідь і хотіли мати в себе священниками…(Додаток А)

Наприклад, вивчаючи у 8 класі тему «Однорідні члени речення, узагальнювальні слова та розділові знаки при них», ставлю перед учнями різних груп такі завдання :

І група (слабкі учні):

виправити неправильно поставлені розділові знаки між однорідними членами речення;

ІІ група (учні з середнім рівнем знань):

знайти орфографічні та пунктуаційні помилки в тексті, виправити неправильно поставлені розділові знаки між однорідними членами речення;

ІІІ група (високий рівень) : перебудувати речення з однорідними членами так, щоб з’явилося узагальнювальне слово, знайти орфографічні та пунктуаційні помилки в тексті, виправити неправильно поставлені розділові знаки між однорідними членами речення:

У козацькій педагогіці високо цінувалися доброчинність і милосердя, благодійність, та меценацтво. Такі гетьмани, як Б.Хмельницький, І.Мазепа, не лише допомогали милостинею старцям та калікам але й будували за свій рахунок школи, церкви обдаровували грішми воїнів; і власне гроші ніколи не впливали на їхню поведінку, та на ухвалення важливих рішеннь. Для І.Мазепи та Б.Хмельницького,матеріальні цінності сприймалися як другорядна мета : основа ж – благо народу. Така позиція була не лише ознакою, але й зразком духовного виховання підростаючого покоління.

Після опрацювання текст буде виглядати так :

У козацькій педагогіці високо цінувалися доброчинність і милосердя, благодійність та меценатство. Такі гетьмани, як Б.Хмельницький, І.Мазепа, не лише допомагали милостинею старцям та калікам, але й будували за свій рахунок школи, церкви, обдаровували грішми воїнів; і власне гроші ніколи не впливали на їхню поведінку та на ухвалення важливих рішень. Для І.Мазепи та Б.Хмельницького матеріальні цінності сприймалися як другорядна мета : основа ж – благо народу. Така позиція була не лише ознакою, але й зразком духовного виховання підростаючого покоління.

Пропоную кілька завдань, які ставлю перед учнями 8 класу при вивченнітем«Словосполучення та просте речення» та «Речення з однорідними членами»:

1.Зробіть синтаксичний розбір простого речення з однорідними членами:

Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе. (Г.Сковорода)

2.Запишіть словосполучення в три колонки, визначте в кожному головне йзалежне слово. Назвіть словосполучення, у яких слова узгоджуються.

Духовна культура примноження спадщини чітко прогнозувати

народна педагогіка засади демократизації сумлінно вчитись

національне виховання традиції виховання говорити українською

3.Запишіть речення, випишіть словосполучення, визначте в них вид підрядного

зв’язку.

Кожна людина є головним і єдиним перетворювачем самої себе і свогожиття.

4.Орієнтуючись на запитання, доберіть до поданих слів залежні слова;в утворенихсловосполученнях визначте спосіб підрядного зв’язку.

Впевнений (у кому?), уважний (до кого?), пам’ять (яка?), сприяти (чому?),борці (за що?), культура (яка?), здоров’я (яке?), покоління (яке?), виховувати (як?), покоління (яке?), уникати (чого?).

5.Перекладіть словосполучення українською мовою, визначте спосібпідрядного зв’язку.

Историческая память, моральное здоровье народа, память про взаимное согласие, воспитание ребенка, опыт самоуправления, контроль детей, честные отношения, рождение личности, могут решить проблемы.

6.Зробіть синтаксичний розбір словосполучень.

(Розробки уроків цієї тематичної групи у Додатку К)

Становлення підростаючого покоління, національна ідея, моральне та фізичне здоров’я народу. Привертаючи увагу молоді до таких понять, як воля, гідність, краса, бажано розширяти знання про українське народне мистецтво, про поняття національної культури, меценатства, правосвідомості, громадянської позиції та відповідальності, громадянського правового виховання. (Додаток А)

Результати аналізу виховної спадщини запорозьких козаків, цінностей козацької педагогіки дають можливість застосовувати їх до розв’язання завдань шкільної освіти.

Так на уроках української літератури у 7 класі, вивчаючи тему «Думи: їх тематика і особливості», доречним буде розповісти учням, що думи є основою для аналізу історичних та написання художніх творів.

Це цікаво!

Олександр Пушкін частенько бував в Україні у своєї дружини, яка була внучкою Петра Дорошенка. Поет дуже багато чув українських пісень, дум переказів про славних січових козаків та їхні непереможні морські походи. Під цими враженнями він створив образ тридцяти трьох богатирів(«Казка про царя Салтана»), які з’являлися з-під води. Саме стільки поміщалося козаків у тодішніх підводних човнах. З українського фольклору Пушкін добре розумів і устрій українського козацтва та жадання гетьманства. Доказом цьому є такі рядки з поеми «Полтава»:

Давно без вольности и славы

Склоняли долго мы главы

Под покровительством Варшавы,

Под самовластием Москвы,

Но независимой державой

Украйне быть уже пора…

(Саме такі літературні екскурси зроблять Ваш урок цікавим, а неочікувана або маловідома інформація переповнить учнів гордістю за свій народ, сприятиме зацікавленості і пошуку нової інформації).

Козацькі думи як історично – сюжетні розповіді можуть бути умовою фіксації молодого покоління на героїчні долі свого народу та захисників волі і справедливості, бо герої дум – це ті, що з пошаною ставляться до звичаїв і прав українського народу. Так, зокрема, рівень свідомості державних діячів П.Дорошенка та І.Сірка виявляється через ставлення до вікових надбань рідного народу. Народні традиції презентують духовний світ українських гетьманів із позиції їхньої поваги до народних звичаїв, обрядів, ритуалів та свят (обов’язок дотримуватися християнських принципів, орієнтуватися на

християнські традиції, шанувати батьків, пам’ятати тих, кого вже немає під сонцем, вшановувати пам'ять предків, берегти традиції роду і народу).

Використання запропонованих методичних розробок, заходів вимагають від педагогів знань особливостей проведення інтегрованих уроків – конкурсів, реалізації сценаріїв, специфіки конкурсів і змагань різної спрямованості та козацьких ігор (Додатки Б, В, Г, Д ).

2.2. Національна культура українців

Моя діяльність охоплює багато сфер учнівського життя. Разом з учнями активно вивчаємо національну культуру українського народу – пісні, прислів’я, приказки, а головне – це народні ігри та козацькі забави на уроках фізичної культури та в позаурочний час. При цьому зважаю на ту особливість, що козаками на Січі були лише чоловіки.

Отже, дівчатка відповідного віку паралельно створюють свій гурт, де передбачено їхню підготовку до самостійного життя. Жінка в минулому – вірна супутниця козака, берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину жінка – воїн, вона може відстояти свою землю від ворога.

Жінка – мати виховувала у своїх дітях (у першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, інші вольові риси козацького характеру, необхідні захиснику Вітчизни.

На уроках української мови та літератури, а також у позаурочний час пропоную низку конкурсів та тематичних заходів як для дівчат, так і для хлопців:

«Хата моя, біла хата»

Організовуємо зустрічі – бесіди з мамами, бабусями з метою дізнатися про роль жінки у сім’ї; збираємо фольклорні матеріали про сімейні свята та відновлюємо старовинні обряди: сватання, весілля, родини, хрестини…,збираємо матеріали старовини, предметів побуту, зокрема вишивки, гаптування, костюмів тощо. Створили музей народознавства (Додаток Є)

«Рідна мати моя, ти ночей недоспала…»

Ознайомлюю дітей із колисковими піснями, розучуємо їх. Провели вечір «Пісня моя колискова», «Бабусині казки», зустрічі з відомими жінками району, міста; зібрали на основі їхніх розповідей цікаві матеріали – оповіді, казки,

легенди. Вивчаємо українські народні пісні, що співають у рідному місті, районі, упорядковуємо на їхній основі пісенні збірки «Пісні мого краю».

«Ой, у лузі червона калина…»

Ознайомлюю дітей з найпоширенішими в Україні з давніх – давен рослинами – символами: калиною, вербою, тополею, мальвами, соняхами. Під час проведення весняного та літнього упорядкування подвір’я відтворюємо на пришкільній території народні традиції озеленення.

« І на тім рушничкові…»

На уроках праці, під час гурткової роботи навчаються учні декоративно – ужиткової майстерності, аранжування, української кулінарії. При підготовці до класних та шкільних заходів розвивають музичні та танцювальні здібності.

«До глибин народної медицини»

Знайомлю учнів з секретами народної медицини, створюю разом з ними ділянки лікарських рослин біля школи, збираємо й здаємо лікарські рослини, збираємо легенди, казки про лікарські рослини, що ростуть в місцевості та їхні цілющі властивості. На класних годинах вчу надавати першу медичну допомогу у разі необхідності за допомогою лікарських рослин.

2.3.Фізичне виховання – фундаментальна складовакультури українців

Фізична культура – фундаментальна складова національної культури, бо вона вимагає дотримуватись здорового способу життя й

дає людям здоров’я та творчі сили. А це конче важливо для гармонійного розвитку особистості.

Вітаючись між собою, ми говоримо: «Здоров!» чи «Здоровенькі були!», що має глибоке коріння в українській культурі. З давніх часів люди помітили важливу роль фізичних якостей в житті та побуті людини, розвивати які можливо було під час занять фізичними вправами, народними танцями та рухливими іграми.

Фізичні вправи, ігри та розваги наші пращури – українські козаки – пов’язували, як правило, з полюванням, ловлею звірів, рибалкою. Їхні дії та ігри імітують стрільбу з луку, метання каміння в ціль і на дальність, накидання аркана на дикого коня, метання списа у ведмедя, поєдинок з биком.

Ці вікові надбання нашого народу в фізичному вихованні не втрачають значення й сьогодні. Сила й витривалість, стійкість і спритність народ високо цінує і в наші дні.

Відомо, що козак – це лицар, мужній громадянин, який добре знає свою історію, своє коріння. Тому, щоб не втрачати ці традиції сьогодні, ми проводимо змагання серед учнів-козаків нашої школи - майбутніх захисників нашої держави (Додатки Б, В, Д).

Перед проведенням кожного виховного заходу дуже важливо передбачити підготовчі етапи. На цих етапах учні не тільки знайомляться зі сценаріями, необхідним обладнанням для його реалізації, але й обирають певні ролі. Найважливіше завдання вчителя – забезпечення активності школярів у процесі підготовки конкретного виховного заходу:

Конкурс «Козацький заспів»

У конкурсі «Козацький заспів» беруть участь учні куренів(класів) у повному складі, допускається також залучення батьків учнів класу. Для оцінки учасниками конкурсу виконується одна українська народна пісня, що була підготовлена напередодні. Музичний супровід – обов’язковий. Дозволяється використання музичних інструментів.

Конкурс «Козацький клейнод»

Козацький клейнод – емблема куреня виконана на цупкій тканині фарбами розміром 30х40 см, укріплена на древку заввишки 2 метри. Клейноди готуються командами до свята за визначеними умовами.

Конкурс «Козацький герц»

Герц на словах проводиться як вікторина. Беруть участь усі учні класу. Наказні отамани куренів – учасників герцу по черзі, визначеній жеребом, ставлять запитання команді – суперниці з історії, життя та побуту козаків та особливостей їхніх бойових походів. Передбачений час для обмірковування та відповіді – одна хвилина. Після отримання відповіді пропонується свій варіант. Оцінюється правильність та повнота відповіді.

Конкурс «Кращий оповідач»

Протягом 3 хвилин один із учнів від кожного куреня – класу розповідає якусь цікаву і корисну для усвідомлення історію з життя запорозьких козаків.Оцінюється виконавча майстерність, вміння зацікавити розповіддю слухачів,місткість та важливість матеріалу, що пропонується.

Конкурс «Український танок»

У конкурсі беруть участь тільки учні – представники куренів школи. Виступ за визначеною жеребом чергою. Оцінюється майстерність виконання танцю. Конкурсний репертуар українських національних танців визначається.

Конкурс «Козацька мудрість»

У конкурсі беруть участь по три козаки – учні всіх куренів одразу. Кожен з учнів команди – учасниці конкурсу за жеребом для куренів по черзі голосно називає народне прислів’я і стисло пояснює присутнім, як він розуміє його зміст. Виграє той гурт, який назве більшу кількість прислів’їв, що не повторювались, і зробить менше пауз та помилок. Умова: якщо підтримка між відповідями учнів становить більше ніж 15 секунд або він відмовляється від відповіді, черга виступу переходить до іншого учасника.

Конкурс «Кращий куховар»

Кожен гурт готує козацький куліш та обід для куреня з трьох страв: перше, друге і третє за рецептами української народної кухні з продуктів, придбаних учнями. Кількість помічників куховара – необмежена. Дозволяється консультація батьків учнів – учасників змагань. Приготування їжі здійснюється під наглядом класного керівника.Журі конкурсу куштує проводить оцінку приготованих страв та визначає переможців.

Проводячи конкурси, спортивні змагання «Козацькі забави», «Козацькі ігри», «Козацькі розваги», ми насправді маємо можливість сформувати особливий фізичний і психічний, духовний та інтелектуальний тип громадянина України з високими морально – етичними якостями, почуттям патріотизму, розумінням найвищої цінності – волі й незалежності, фізичної сили, здоров’я людини, а також символу мужності , честі людської і національної гідності. Тільки такі юнаки та дівчата повинні складати основу відродження та формування здорового генофонду української нації.

Зокрема, проводячи конкурси, спортивні змагання, «Козацькі розваги», треба звертати увагу на створення умов для емоційного переживання учнями як цінностей українського козацтва, так і ступеня своєї відповідальності вимогам учасників конкретного заходу.

Під час святкових вечорів проводяться козацькі забави, змагання на краще знання історії, військово-козацьких традицій українського народу, козацького руху, життя, побуту та обрядів козаків, козацьких пісень, вікторини та конкурси за козацькою тематикою. У змаганнях можлива участь кожного учня – козака класу (Додаток В).

Висновки

Показником громадянськості є позитивна адаптація через осмислення людиною духовних національних надбань. Приділення уваги кожній людині у громадянсько-сімейній творчості створює можливості не лише для самореалізації, а й для самоосмилення себе як громадянина, адаптованого до поступу підростаючого покоління.

Процес соціалізації виступає, з одного боку, як акумуляція всього позитивного, що нагромадило українське людство, а з другого – як творче засвоєння надбань попередніх поколінь через самовіддачу; козацька педагогіка сприяє цій самовіддачі. Виховувати в людині патріотичні почуття, любов до рідного краю, любов до України варто починати з раннього дитинства.

Проводячи «Козацькі забави», «Козацькі ігри», «Козацькі розваги»…, впроваджуючи на уроках української мови та літератури, народознавства, історії, правознавства елементи козацької педагогіки, ми насправді маємо можливість сформувати особливий фізичний і психічний, духовний та інтелектуальний тип громадянина України з високими морально-етичними якостями, почуттям патріотизму, розумінням найвищої цінності – волі й незалежності, фізичної сили, здоров’я людини, а також символу мужності, честі людської і національної гідності. Тільки такі юнаки та дівчата повинні складати основу відродження та формування здорового генофонду української нації.

Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму, національної свідомості, етнічної та загальнолюдської гідності, морально-психологічні та духовні якості, забезпечувати високий рівень загальної культури та опанування народних знань (народної астрономії, медицини, агрології), народної естетики, моралі, мистецтв. А відтак, виховавши ці якості в дитини, ми отримаємо креативну особистість, здатну до творчого мислення і продуктивної самореалізації.

Додаток А

Інформація про українське меценатство

(можна подати текст як диктант)

Історія українського благодійництва, меценатства – невід’ємна частина національної історії, нерозривно пов’язана з етногенезом і культогенезом в Україні (ще в Х столітті славився меценатством князь Володимир). Традиції не втратилися й сьогодні. Слід окремо виділити Лігу українських меценатів, що була створена в 1995 році, віце – президентом якої є слобожанка Галина Підопригора. Ліга має значні заслуги перед Українською державою.

Ще за часів Б.Хмельницького всім козакам, що виходили на так звану «пенсію», видавався пенсійний атестат, який приписував по 25 золотих на місяць кожному. У свою чергу атестовані козаки вважали за свій обов’язок харчувати і зодягати на ці 25 золотих більше ніж 20 сиріт у своєму окрузі, зокрема, прикладом може слугувати життя батька ректора Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.СковородиІ.Прокопенка – Власа Прокопенка, що проживав в Полтавській області…

На козацькі кошти кращі випускники Києво – Могилянської академії мали можливість навчатися за кордоном. Фінансували козацькі отамани й

навчання авторитетних козаків, яких вони вибирали заздалегідь і хотіли мати в себе священиками…

Додаток Б

Козацькі забави

Гра «За кавунами»

Команди шикуються в колону по одному й кожний тримає в руках «кавуна». За командою ведучого перші учасники кожної команди присідають у повному присіді до середини «городу»(майданчика), а після середини – біжать до кінця «городу». Той, хто прибіг першим, залишає «кавуна» собі, а той, хто прибіг другим(третім тощо), повертає «кавуна» ведучому. Виграє та команда, яка зібрала більше «кавунів».

Гра «Злови коня»

Команди шикуються в колону по одному і кожен тримає в руках «аркан»(маленький гімнастичний обруч). Попереду команд на відстані 5-8 метрів стоять «дикі коні»(стійки заввишки 1,5 метра). За командою судді хлопці по черзі накидають «аркани» на «коней». Перемагає та команда, яка більше накинула «арканів» й «зловила коней».

Гра «Богатирська естафета»

Учасники по команді судді переносять «скарб» - гирю вагою 16 кг, тримаючи її двома руками, на визначену відстань та передаючи її один одному. Пересуваються естафетним бігом, рухаючись після передачі в протилежному напрямку. Перемагає команда, що витратила менше часу.

Гра «Таран»

Команди розташовуються двома колонами обличчям один до одного та тримають у руках «таран»(довгу міцну жердину). За командою судді вони штовхають «таран», намагаючись виштовхнути противника до відзначеного місця.

Гра «Слон»

Після жеребкування одна команда імітує «слона»(учасники команди стоять, нахилившись один за одним, «прибравши голову» та міцно тримаючи попереднього), друга команда «вершники» по одному з розбігу настрибають на «слона». Завдання «слона» - витримати усіх «вершників» та провезти їх на встановлену відстань.

Команда «слонів» перемогла, якщо «слон» витримав та провіз на встановлену відстань вершників. Якщо «слон» не виконав свого завдання, він залишається знову на своєму місці. Потім команди міняються ролями.

Додаток В

Перелік питань, рекомендованих для проведення вікторин та

конкурсів з історії Українського козацтва

Яку назву має зброя у вигляді довгої мотузки з петлею на кінці?
Назвіть гетьманів України.
Назвіть вогнепальну зброю козаків.
Де знаходиться острів Хортиця?
Кого називали пластунами?
Яку назву мав човен козаків?
Як називалося місце збору козаків?
Як називалося наймане козацьке військо?
Яка форма правління існувала у запорожців?
Які назви мали українські полки?
Скільки куренів мала Запорізька Січ?
Які функції виконувала Рада на Січі?
Що ви знаєте про скарб Тетері(Полуботка)?
Хто і за що отримав псевдонім «Байда»?
Де і коли з’явилася перша Січ?
Коли і за чиїми вказівками було знищено Запорізьку Січ?
Що означає слово «курінь»?
На який час обирали кошового отамана?
Які посади існували в козацькому війську?
Коли і на честь кого отримав свою назву один з французьких аеропортів?
Назвіть найулюбленіші танці козаків.
Назвіть дерево, з якого козаки видовбували свої човни.

Як козаки називали тісто з проса або кукурудзи?
Назвіть традиційну їжу козаків.
Яку довжину мала козацька шабля?
Яка довжина списа?
Назвіть найпоширеніші види боротьби серед козаків.
Чим відрізняється від інших козацька боротьба «спас»?
Яку систему включала козацька боротьба «гойдок»?
Хто побудував першу Січ на острові Хортиця?

Додаток Г

Світлини урочистого заходу, присвяченого 200-річчю Великого Кобзаря

$G:\обл.конкурс\Изображение 061.jpg$

$G:\обл.конкурс\Изображение 057.jpg$

Додаток Д

Переможці козацьких забав

$G:\обл.конкурс\IMG_0718.JPG$

$G:\обл.конкурс\IMG_0712.JPG$

Додаток Є

У музеї народознавства

$G:\обл.конкурс\Изображение 065.jpg$

$G:\обл.конкурс\Экскурсии на СевГОК и масленица 006.jpg$

Додаток Ж

Урок української літератури у 10 класі

Тема: Поема «Мойсей» - одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика

твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник,

пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.

Неоромантичне звучання поеми.

Мета: Пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність для епохи

національно-визвольних рухів, розкрити алегоричність образу Мойсея;

розвивати вміння висловлювати власні міркування про майбутнє свого

народу, шляхи до нього, дискутувати про це; виховувати почуття

національної гідності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: епіграф до уроку, текст поеми «Мойсей», тестові завдання, картка-схема аналізу ліро-епічного твору

«Вірю в силу Духа і в день воскресний твойого повстання»

І.Франко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Перевірка домашнього завдання

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово

Поема «Мойсей» - це глибокий філософський твір про взаємини вождя й народу на шляху боротьби за кращу долю, що був безпосереднім відгуком поета на події революції 1905 року в Росії.

І.Франко створив багатопроблемний твір, у якому відтворив історичну долю України, порушив проблему духовної єдності народу як основи національного й державного відродження нації. Значною мірою в поемі відображено й долю самого письменника як духовного проводиря українського народу в кінці ХІХ- початку ХХ століття, що не раз у своєму житті зазнавав значних ударів від своїх співвітчизників.

2.Самопрезентація І.Франком поеми «Мойсей»

(перевірка індивідуального домашнього завдання учня)

Орієнтовна відповідь

У передмові до поеми «Мойсей» я писав: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні.

Протягом поеми я розказав про долю іудейського пророка Мойсея, як від рабства єгипетського увів свій народ у пустелю, як мучили пророка спокуси й сумніви під час нескінченних мандрівок пустелею, але єврейський народ дістав бажаного. А пророк залишився забутим і «відіпхнутим» своїм народом.

Мій твір складається з прологу й 20пісень(роздумів). Пролог можна поділити на дві частини, співвідносні як теза й антитеза. Композиція твору ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставленою притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами.

Літературознавці вже по моїй смерті визначили, що поему я написав в руслі неоромантичної стильової течії в українському модернізмі.

Але я найперше думав про власний народ,тому вам буде легко провести паралель з історичною долею українців.

3.Аналіз поеми «Мойсей»

Дати відповіді на питання:

- який віршовий розмір прологу і основної частини?

Додаткове питання

-чому автор використав двостопний і тристопний розміри в одному творі?

Орієнтовна відповідь:

Пролог написано 5-стопним ямбом , а основну частину - 3-стопним анапестом. Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Двоскладовий розмір,який передбачає наголошений кожний другий склад,надає поезії особливого звучання-ритмічного, хвилюючого, натхненного. А трискладовий розмір сприятливий для епічного(розповідного) викладу . Пісні-роздуми написані катренами.

-до якого роду літератури належить поема «Мойсей»?

Орієнтовна відповідь:

Ліро-епос.

- яка з частин лірична, а яка епічна?

Орієнтовна відповідь:

Пролог – це лірична частина,а пісні-епічна(сюжетна),проте вони перемежовані ліричним началом:емоційно забарвленими монологами і молитвами Мойсея.

- до якого жанру ліро-епосу належить поема «Мойсей»?

Орієнтовна відповідь:

Філософська ліро-епічна поема-притча.

Філософський твір, бо розкриває внутрішні роздуми, які сприяють сприйняттю твору загалом.

Притча,бо повчальна алегорична розповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод підпорядковане повчальній частині твору.

4.Образна система поеми.

а) Слово вчителя.

Образна система поеми «Мойсей» складається з

- образів людей: Мойсей, Датан, Авірон, Єгошуа, діти, народ, мати

(у видінні);

міфологічних істот:Єгова; Азазель-злий демон пустелі;сліпий Оріон-

мандрівник до сонця;

- природи:пустеля, гори, грім;

- предметів і явищ:табір, скрижалі, скинія, у якій зберігалися скрижалі.

Спробуймо дати характеристику цим образам, але через головних персонажів поеми-образи Мойсея і народу.

Франко всебічно і широко зрозумів образ Мойсея. У грудні 1913 року в передмові до польського перекладу поеми він писав: «…Мойсей стоїть перед нами як найвеличніша фігура старовинної історії людства, оточена такою силою глибоко правдивих і часто чудесних деталей, що як не для історика, то бодай для уяви кожної людини і для її поетичного відображення дає невичерпне джерело тем і натхнень. Мойсей уроджений в неволі, та в своїй молодості піднесений до життя в королівському палаці. Мойсей убивця і вигнанець, Мойсей пастир, що отримує об’явлення Божої волі, Мойсей проти своєї волі проводир народу, що виводить цей народ із урожайної і багатої єгипетської землі на пустиню: а одночасно з неволі на волю, і, нарешті, Мойсей - непризнаний пророк, що через 40 років вів свій народ по пустині і не міг із ним перейти невеликого простору від Єгипту до Палестини, який навіть тодішні мандрівники переходили протягом кількох днів, - ось ряд чудесних тем для поета».

б) Образ Мойсея. Бесіда

За допомогою яких художніх засобів автор розкриває образ Мойсея?
Які риси притаманні характеру Мойсея?
Чи є які хиби в Мойсея?
Кого звинувачує у своїх бідах Мойсей?
Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум? Доведіть власну думку рядками з поеми.
Чи вчив Мойсей молодше покоління юдеїв милосердя? Як саме?
Чим керується Мойсей у своїх діях?

Чому Мойсей не замовк на вимогу Авірона й Датана? Чи можна його промову назвати мужністю?
У чому трагізм долі Мойсея?
Чому смерть Мойсея змусила народ переглянути свої погляди і раптово осягнути Боже призначення?
З ким ми можемо зіставити образ біблійного вождя?
Чим приваблює вас образ Мойсея?
Чи можна сказати, що Мойсей – це символ зневіри й миттєвої слабкості, великої любові до народу, сили духу й віри?

в) За результатами обговорення вчитель з учнями складають план-характеристику образу Мойсея.

Центральні образи поеми.
Зовнішність пророка.
Особлива місія Мойсея.
Відданість інтересам народу.
Внутрішня боротьба пророка.
Трагізм долі Мойсея.
Віра в майбутнє.

Образ народу.

г) Слово вчителя.

Другим центральним образом поеми «Мойсей» є народ. Поет змальовує живу картину побуту народу. Ми чітко уявляємо життя табору, звуки журливих пісень. Проймаємося сумом, що не вистачає каші для тварин і молока для дітей.
У багатьох місцях поеми неважко в образі європейського племені впізнати український народ. Поет страждає за свій «замучений, розбитий» народ, який за століття національного гніту перетворився в купу рабів, позбавлених національної гідності.
Франко викриває ті ворожі сили, що сіяли в народові невіру в перемогу. Ці сили виведені в образах Авірона й Датана. Устами Мойсея Франко засуджує

зрадників, які сіють недовір’я і закликають народ примиритися з жалюгідним становищем.
Мойсей не боїться погроз зрадників. Добре розуміє, що головне для народу, який піднявся - ні на хвилину не зупинятися, невпинно йти вперед.
Мойсей порівнює народ із сліпцями, сірими волами, що гнуть шиї в ярмі з губкою бука, яка довго ловитиме іскру, з бидлом, котре йде в плуг, із здичавівши конем, що летить у безодня з розгону.

д) Проблемні питання:

Чому, розповідаючи про блукання юдеїв по страшній пустелі, автор називає їх «кочовиськом ледачим» ?
Чи втратилася віра народу в землю обітовану ?
Для чого автор ввів у поему притчу про терен?
Чому автор акцентує, що ідея державності прокльовується в душах наймолодшого покоління? Чим ігри дітей дивні для батьків?
Проаналізуйте анархістські ідеї Авірона й Датана. Чи дійсно були вагомі причини, щоб не шукати землі обітованої?
Чи звучать слова, подібні до Авіронових і Датанових в наш час? Поясніть на прикладах.
Як ви розумієте слова Мойсея:

Бо в те серце Єгова вложив,

Наче квас в прісне тісто,

Творчі сили, - ті гнатимуть вас

У призначене місто.

Чи можна сказати, що йдеться тут про національну мету, породжену

національною свідомістю?

Чи можна для українського народу застосувати слова Мойсея з поеми:

Бо коли вас осяє Господь

Ласки своїм промінням,

Ви послів і пророків його

Поб’єте все камінням.

VІ. Закріплення вивченого

1.Заповнення учнями «Паспорту твору»

2.Бесіда за підсумками уроку

Як саме автор передає свої роздуми над долею народу?
Чому запитально – трагічні акценти переходять в оптимістично – стверджувальні?
Чому поему І.Я.Франка «Мойсей» називають вершиною творчості письменника?

VІІ. Підсумки уроку.

Оцінювання. Домашнє завдання

Ідейно – тематичний аналіз поеми (письмово)

Напам’ять уривок з прологу до поеми «Мойсей»

Додаток З

Розробка інтегрованого уроку з німецької мови та української літератури

10 клас

Тема уроку: DieFamilie, Freundeundich.

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»

(Життя і творчість Лесі Українки)

Мета: поширити знання учнів про життєвий шлях Лесі Українки; визначити

роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні

світобачення письменниці; розвивати вміння аналізувати й

узагальнювати факти; виховувати в учнів активну життєву

позицію, узагальнити знання та навички учнів з теми «Родинні зв’язки».

Тип уроку: інтегрований

Обладнання: виставка творів Лесі Українки: наукової, документальної та

художньої літератури про письменницю; портрети, фотографії Лесі

Українки, ММО, макет родинного дерева.

Хід уроку

І.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми й мети уроку.

Слово вчителя української літератури.

Лесю Українку – славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі - можна охарактеризувати її ж поетичним образом – «світло нагірне». Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргічного сну націю і вселяло віру й надію в її духовні сили «contraspem».

Але якою була поетеса зблизька - як людина, як член сім’ї, друг удома, у найближчому оточенні? За порадою Гете, щоб збагнути поета, треба піти в його край. Отож ми йдемо в його дім, у сад поглянути на «ліричні яблуні у ньому» й на берези у найближчому лісі, зробити родинну світлину. А провідниками в цей

чарівний світ будуть учні нашого класу, які підготували домашнє завдання. Перевіримо його.

ІІ. Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду.

1.Перевірка домашнього завдання.

Слово вчителя німецької мови

Deutschlehrer: Undjetztwerdenwireure Fertigkeitzur Stundeprüfen. Als Hausaufgabehattenwireineinteressante Projektarbeit in kleinen Gruppen. Die erste Gruppebereitete die Erzählung Von der Kindheit der Dichterin; die zweite Gruppewirduns von ihrer Liebeeinen Vortragmachen. Und jetzt lade ich die erste Gruppeein, Ihre Arbeitvorstellen.

а)1 група (з мультимедійним супроводом):

Laryssa Petriwna Kossatsch (LessiaUkrainka) wurde am 25. Februar in Nowgorod-Wolynskyjgeboren. IhreFamilie hat sechs Kinder und die zukunftige Dichterin war das Jungste Kind. Lessia war ihremVater (Petro Kossatsch) ähnlich.Siebeidewarenzährtlich und gutherzigohne Grenze.Das Mutter’s Erbe war ihr starker Charackter.

Lessia Ukrainka war nur 1,5 Jahrenjüngeralsihr Bruder Michail. Von der Kindheit und während das Lebenwarensie die aufrichtige, echteFreunde. Mischa begannsehrfrühzulesen und Lessialernte die Buchstabenmitihm. Auf diese Weise konnte das Mädchenschonim 4 Jahresehr gut lesen.

M. Dragomanowwar nichtnurLessia’sOnkel, sondernauchihr Lehrer. Aber ermusste in der Emigration leben.

Lessia Ukrainka’s Familie hat auchsolche Freundewie Lyssenko, Starytskyj.

b)2 група:

Die größte Bedeutungfür die junge Lessiahattenzwei Manner. Der Zweite (nach der Folge) ,Klimentij Kwitka, war Lessia’s Mann, Freund und Gesinnungsgenosse.

Aber der Erste, Sergij Merzhinskyj, war ihrefeurigeLiebe, Ihre Leidenschaft. Die bessere Gedichtedieser Frau hat siefür und von ihmgeschrieben.

Sergij Merzhinskyj war der echte Revolutionär. Er war zährtlich, intelligent und mütig. NachdemTreffen in Yalta standensie in Briefwechsel.

c) Виразне читання листа до С. Мержинського

Hörenwirden Briefan Sergij Merzhinskyj undschreibenausden folgenden Wörternsolche, dieGefuhleder Dichterinbeschreibenkönnen.(слова написані на дошці)

Leidenschaft, Liebe, Freundschaft, Aufrichtigkeit, Spott, Mitleid, Zartheit, Haß, Verzweiflung, Hoffnung.

2.Виразне читання учнем листа українською мовою.

«Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами, мій білий зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як її пахощі, тонко, легко, але неодмінно, невідборно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?»

d) 3 група (українською мовою)

Не хотіла вірити, що мій 30 літній Сергій помирає. Він помирав – а її від божевілля рятувала творчість.

Все, все покинуть,

До тебе полинуть,

Мій ти єдиний,

Мій зламаний квіте!

Все, все покинуть,

З тобою загинуть,

То було б щастя,

Мій згубний квіте!

Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Усім пережитим Леся була вимучена й фізично, й морально. Власне життя здавалося без нього

порожнім і марним. Драматична поема «Одержима» - плід цієї невимовно тяжкої ночі біля ліжка померлого.

e) 4 група (українською мовою)

У 1901 році, поховавши С. Мержинського, підлікуватися і заспокоїтися на лоні природи Леся Українка приїхала до Кобилянських. Напівжартома, з великою приязню подруги охрестили одна одну «Хтось чорненький» і «Хтось біленький». Епістолярна спадщина

О.Кобилянської вражає ліризмом, дружелюбністю, вболіванням за долю подруги.

Друзі та близькі наполягали на лікуванні. Леся ще раз відвідала Єгипет. Подорожі стали для неї мукою, надії на полегшення не виправдовувалися. Письменниця мужньо готувалася до трагічного кінця. 28 квітня востаннє приїхала до Києва, прийшла га присвячений ій вечір в клубі «Родина».

З голосу вмираючої дружини Климентій Квітка ще встиг записати народні пісні, а матері й сестрі Ользі Олеся подиктувала зміст народної драми «На передмістю Александрії». Тяжкохвору поетесу перевезли до Сурамі, але врятувати її вже ніхто не міг. 19 липня 1913 року між першою та другою годиною ночі вона померла.

ІІІ.Узагальнення почутого і побаченого на уроці

Учитель разом з учнями складає родинне дерево письменниці. Макет на дошці. Учням роздаємо листочки, на яких вони німецькою мовою записують членів родини Лесі Українки та встановлюють родинні зв'язки між ними.

ІV.Закріпленнявивченогоматеріалу

1. Робота з підручником (нім.).

З поданого ряду слів закреслити зайві (впр.1 стор.14).

2.Виписати всі прислів'я, які можна було б пов'язати з життям письменниці (нім.).

V.Рефлексія(нім.) Тестова робота за підсумками почутого на уроці.

Ergänzt die SätzemitdenTatsachenausder Lebenvon Lessia Ukrainka:

Petro Kossatschwar … von Lessia Ukrainka.
SieschriebBriefe an … .
M. Dragomanow war Lessia’s… .
Klimentij Kwitka war ihr… .
Ihre Freundinhieß… .
Siewurde am 25. …1871 geboren.
Lessia’s … war 1,5Jahrenjungeralssie.
Das Mädchenkonnteschonim … lesen.
Am 25 April kamsie am letzten Mal in … .
Die Dichterin war … .
SiefuhrzurHeilkurnach …
Siestarb von der KrankheitimJahre ….

VІ.Оголошеня результатів навчальної діяльності школярів

VІІ.Домашнє завдання

Знати основні етапи життя і творчості поетеси; виразно читати вірш українською мовою.

Schreibt, wasihrüber die Beziehungen in der Familie der ukrainische Dichterinerfährtodermacht die Übersetzung des Gedichts von Olena Ptschilka

( Deutsch). Знаю, бо казала

Мені моя ненька,

Що я українка,

Правдива, маленька.

Знаю, Ураїна

Серцю мому мила,

Я по-українськи

Молитись вчилась...

Ось мою молитву

Прийми, Отче Боже,

Нехай Україні

Вона допоможе…

Олена Пчілка

zip

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Криворотько Тетяна Володимирівна

Пов’язані теми

Українська мова, 10 клас, Методичні рекомендації

Додано

17 жовтня 2018

Переглядів

1485

Оцінка розробки

Відгуки відсутні