19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Формування креативного мислення студентів на заняттях зарубіжної літератури при вивченні творчості німецького письменника-романтика, композитора і художника Т.А.Гофмана

Про матеріал

В статті представлені матеріали до заняття з розвитку мовлення "Вчимося писати есе", зарубіжна література 10 клас. Питання формування креативного мислення студентів на заняттях зарубіжної літератури при вивченні творчості німецького письменника-романтика, композитора і художника Теодора Амадея Гофмана розглядається на прикладі циклу нарисів і критичних статей "Креслеріана".

Студентам запропоновано самостійно прочитати нариси та написати есе на тему: “Мистецтво дозволяє людині відчути своє вище призначення і з вульгарної метушні повсякденного життя веде його в храм Изіди, де природа говорить з ним священними, ніколи не чуваними, але, проте, зрозумілими звуками", - пише Т.А.Гофман в "Крейслеріані». Висловіть свою сучасну думку авторові.

В межах заняття з розвитку мовлення розглядається питання щодо впливу класичної музики XVIII-XIX сторіччя на підсвідомість сучасної молоді. Студентами розглядаються тези: "Чи зможе мистецтво сьогодні, як говорить Т.А.Гофман, силою звуків підняти дух молоді і з " вульгарної метушні повсякденного життя привести до храму Изіди",Як в епоху IT - технологій змінні ритму життя, електронної музики, браку часу для спілкування, вчасно зробити зупинку, щоб озирнутися навкруги,проникнути в наше внутрішнє "я - підсвідомість".

Перегляд файлу

Рецензія на статтю

Матеріали до заняття з розвитку мовлення «Вчимося писати есе», зарубіжна література, 10 клас

 Формування  креативного мислення студентів на заняттях зарубіжної літератури при вивченні творчості німецького письменника-романтика, композитора і художника Теодора Амадея Гофмана

Есе на тему: “Мистецтво дозволяє людині відчути своє вище призначення і з вульгарної метушні повсякденного життя веде його в храм Изіди, де природа говорить з ним священними, ніколи не чуваними, але, проте, зрозумілими звуками”, - пише Т.А.Гофман в "Крейслеріані». Висловіть свою сучасну думку авторові.

 В статті представлені матеріали до заняття з розвитку мовлення "Вчимося писати есе", зарубіжна література 10 клас. Питання формування  креативного мислення студентів на заняттях зарубіжної літератури при вивченні творчості німецького письменника-романтика, композитора і художника Теодора Амадея Гофмана розглядається на прикладі циклу нарисів і критичних статей "Креслеріана".

   Студентам запропоновано самостійно прочитати нариси та написати есе на тему: “Мистецтво дозволяє людині відчути своє вище призначення і з вульгарної метушні повсякденного життя веде його в храм Изіди, де природа говорить з ним священними, ніколи не чуваними, але, проте, зрозумілими звуками”, - пише Т.А.Гофман в "Крейслеріані». Висловіть свою сучасну думку авторові.

В межах заняття з розвитку мовлення розглядається питання щодо впливу класичної музики XVIII-XIX сторіччя на підсвідомість сучасної молоді. Студентами розглядаються тези: "Чи зможе мистецтво сьогодні, як говорить Т.А.Гофман, силою звуків підняти дух молоді і з " вульгарної метушні повсякденного життя привести до храму Изіди",Як в епоху IT - технологій змінні  ритму життя,  електронної музики, браку часу для спілкування, вчасно зробити зупинку, щоб озирнутися навкруги,проникнути в наше внутрішнє "я - підсвідомість".

 

 

 

                     Матеріали до заняття з розвитку мовлення «Вчимося писати есе», зарубіжна література, 10 клас

C:\Users\moyo\Desktop\ЛВО\IMG_20180131_131908.jpgФормування  креативного мислення студентів на заняттях зарубіжної літератури при вивченні творчості німецького письменника-романтика, композитора і художника Теодора Амадея Гофмана

Есе на тему: “Мистецтво дозволяє людині відчути своє вище призначення і з вульгарної метушні повсякденного життя веде його в храм Изіди, де природа говорить з ним священними, ніколи не чуваними, але, проте, зрозумілими звуками”, - пише Т.А.Гофман в "Крейслеріані». Висловіть свою сучасну думку авторові.

Л.В.Островська, викладач-методист       зарубіжної літератури

Кам’янського державного енергетичного технікуму

Музика, не згадуючи ні про що, може сказати все. ... Музика надихає увесь світ, дарує душі крила, сприяє польоту, ... Вона то ж для мистецтва поезії, що мрії для думки, ...

Л.М.Толстой

Про мистецтво та його значення в нашому житті давно сперечаються  критики, композитори, художники, психологи, визнають його цілющі якості, навіть, "ескулапи". Теодор Амадей Гофман, креативний німецький письменник-романтик і композитор,  початку ХIХ століття написав цикл нарисів і критичних статей під назвою "Крейслеріана", які можуть розворушити нашу свідомість. Саме з цього циклу, і почнеться в Німеччині романтична музична критика.

 Нове покоління має своє сприйняття мистецтва, і може посперечатися з автором нарисів : чи необхідне  класичне музичне мистецтво зараз, як і двісті років тому? Чи зможе мистецтво сьогодні, як говорить Т.А.Гофман, силою звуків підняти дух молоді і з " вульгарної метушні повсякденного життя привести до храму Изіди".

   Сучасне покоління постійно намагається розвиватися, вивчати нові техніки самовдосконалення. Молоді хочеться жити з відчуттям щастя і великих можливостей в житті. Знання про єгипетську місячну богиню Изіду, а вона символ жіночності, материнства, магії зцілення і сили, допомагають розкрити свої резерви і відчути своє "вище призначення", прийти до своєї власної життєвої філософії.

   "Крейслеріана" складається з окремих нарисів - "Музичні страждання капельмейстера Йоганеса Крейслера", "Думки про високе значення музики", про "Інструментальну музику Бетховена", і, вони збуджують нашу уяву в пошуку істинності мистецтва. Спробуємо  зрозуміти дух часу, коли жив Теодор Амадей Гофман, заглибитися в свої думки: хто я і навіщо тут живу. Автор передав у нарисах свої відчуття та уяву про композиторів і виконавців, все проаналізував і розклав по поличках: критикує і захоплюється одночасно. 

 Мистецтво - це магія, а в неї зараз вірить все більше і більше людей. Молоді ближче і зрозуміліше сучасна "поп-музика" у виді репа та інших одноденних мелодій, електронних шаблонів, але класикою така музика ніколи не стане. Так зване,  сучасне мистецтво, все частіше збирає велику аудиторію, викликає вибух емоцій, заклик до дії, відчуття власної эксклюзивності. По-різному відбувається сприйняття мистецтва в соціумі, кожен по-своєму бачить себе в ньому.

Композитори-класики  коли створювали музику, сприймали світ по-особливому, працювали самовіддано  , "переживали почуття  щастя, прилив сил і натхнення, сльози радості". Такі відчуття завжди переживають слухачі, коли звучить класична музика. В епоху IT - технологій змінився  ритм життя:  все робиться швидко, музику вигадують машини по написаним комп’ютерним  програмам, бракує часу для спілкування, вчасно зробити зупинку, щоб озирнутися навкруги. З кожним днем розвитку суспільства  справжньому мистецтву все складніше проникнути в наше внутрішнє "я - підсвідомість". Вже не обов'язково одягати смокінг і вечірню сукню та йти на  концерт, можна на ходу, по дорозі, в транспорті , у навушниках або вдома за комп'ютером, з айфоном, послухати будь-яку музику, віртуально, в програмі 3Д побувати в музеї, на виставці. Запитаємо у себе: чи готові ми в перегонах за часом, грошима, кар'єрою відчути своє "вище призначення", доторкаючись розумом і душею до мистецтва?

Т.А. Гофман в "Крейслеріані" наводить приклад, як у будинку таємного радника, людини, яка не вірить, а ні у безсмертя душі, ні в музичний ритм, Редерлейна, чотири рази на  рік "подається музика". Вона "подається разом з самими прекрасними винами, найвишуканішими  стравами, подається для тих, у кого немає доброго смаку, ні розуму, ніякого розуміння мистецтва". Чи не нагадує нам ця світська вечірка часів письменника, сучасне ставлення більшості людей до мистецтва? Зараз нове покоління відчуває своє "вище призначення" не лише шляхом вдосконалення засобами мистецтва, а через владу і гроші. Молодь вибирає свої пріоритети: як наповнити свій  внутрішній світ сенсом і щастям, працює по різним  методикам, поєднує мистецтво з фізичними  навантаженнями, дивиться відеоблоги, бере участь у вебінарах.

 Важко налаштувати себе на хвилю, щоб пропускати через свою свідомість кожен звук, відчувати усім своїм тілом кожну музичну вібрацію, відпускати свої емоції і проблеми. Т.А.Гофман в "Крейслеріані" представляє своє бачення народження музики у композиторів і музикантів : знаходячись в "музично-поетичній лабораторії, керуючись хроматичною гамою, чеканять для світу зі свого натхнення золото". Це "золото" і є музичне мистецтво, з цим можна повністю погодитися на будь-якому історичному розвитку.

Прийшло в соціум покоління, яке хоче пропускати через себе "незрозумілі звуки", вірити у своє "вище призначення", прагнути стати частиною величезного Всесвіту, який обертається навколо них, а не вони навколо нього. У єгипетської богині  Изіди був магічний жезл для духовних і фізичних зцілень, його хочеться порівняти з диригентською паличкою або чарівною паличкою Гаррі Потерра.

Професійний композитор або музикант ніколи не пристосовується до суспільства, політики і обивателів. Так і молоде покоління через мистецтво йде своїм шляхом. Прийшов час нової нації. У Харкові проходить традиційний всеукраїнський конкурс юних композиторів (від 6 до 16 років),  конкурси "Синій птах", "Перший акорд - "Маленький Моцарт". Виконуються класичні твори на такому рівні, що стає магічно зачарованою зала слухачів, діти примушують  відчути, як у кожного зростають "крила для польоту". Такі крила є у єгипетської місячної богині Изіди. Помах крил, і з'являються музичні звуки живої природи. Ми вже підготовані сприймати їх - це хороший спосіб очистити і наповнити  душу.

Т.А.Гофман говорить в нарисі "Думки про високе значення мистецтва", що "поезія обтяжує наші думки і почуття, а музика своєю легкістю і  неважливо якими звуками допомагає нам жити далі". Коли звучить музика, ми можемо просто розмовляти, обговорювати ділові проблеми. Ніхто із нас не зможе заперечити магічну силу мистецтва.

 У Древній Греції Ескулап лікував хворих грою на трубі, Піфагор – психічно хворих, виконував музику, яку сам вигадував. У природі рослини, тваринний світ - розмовляють  грім і блискавка, переплетіння  вітру і дощу, переклики птахів - це теж музичні звуки.  Як і колись, зараз, в століття глобалізації та скажених швидкостей, нове покоління хоче зрозуміти і відчути звуки природи, людських почуттів. Не лише літаки, супутники, можуть нас підняти в небо і космос, на високу гору, а мистецтво ще більш потужніше – воно трансформує нашу свідомість.

 Життя постійно підвищує свої стандарти, і нове покоління наполегливо прагне їм відповідати. Як залишитися в такій жорсткій і кривавій "машині часу" шляхетним, толерантним, не втратити, в перегонах за матеріальними цінностями духовні та фізичні сили? У всі часи саморозвиток і любов до мистецтва були рятувальними жилетами.

    Т.А.Гофман в "Крейслеріані" ставить високий бал фортепіанній і інструментальній музиці Л.Бетховена, Й.Гайдна, В.Моцарта. За його словами, вони "відкривають царину уяви, переповнюють наші груди співзвуччям усіх пристрастей, і слухачі стають захопленими духовидцями". Нарис "Думки про високе значення музики" з "Крейслеріани" Т.А.Гофмана, сприяє серйозним роздумам, вражає своєю філософією пізнання. Сучасне покоління  постійно прагне до нових відчуттів, позитивних переживань та емоцій, або протилежних -  ризикованих адреналінових вражень.

Якщо світові шедеври: "Місячна соната", "Апасіоната", соната №5 Л.Бетховена відновлять в пам'яті найприємніші хвилини дитинства, любові, допоможуть вийти із стану депресії, відчаю, значить, потрібно їх слухати. У свідомість, нарешті, проникне впевненість, що ти сильний духом і віриш у свої зверх можливості, тоді мистецтво, а не психоаналітики і гроші, займуть перше місце в нашій свідомості.

 Мистецтво має різні відтінки звуків, його місія підняти нас "вище і вище по драбині в духовне царство безкінечності", так говорить Т.А.Гофман.  Ця тема дуже близька сучасній молоді - "доставляти приємну розвагу", відволікати від політики, економічних питань, не зважаючи на будь що зробити кар'єру, перевернути світ і свою свідомість.

 Класична музика - "посередниця між життям розуму і життям наших почуттів, одкровення більш високе, ніж мудрість і філософія", - це слова Л.Бетховена, з якими нове покоління погодиться. У кожного із нас своє сприйняття мистецтва, своя дорога, що веде до храму Изіди. Німецький філософ Ф.Ніцше, що добре розбирався в музиці і смаках людей різних епох, запропонував наступну думку, що "Бог дав нам музику, щоб ми, передусім, захопилися нею увись" і відчули "своє вище призначення".

 Література

Крейслеріана. Життєві переконання Кота Мурра. Щоденники. Київ, Вид-во "Наука", 1972 рік.

docx
Додано
14 лютого
Переглядів
113
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку