Тема: Шарль Бодлер «Квіти зла». Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера.
Мета: розкрити роль поета у формуванні символізму, формувати навички аналізу поетичного тексту з використанням цитатного матеріалу, уміння визначати засоби художньої виразності і їх роль, робити узагальнення і висновки; розвивати навички виразного читання, усного мовлення, критичного мислення; виховання любові до мистецтва слова
Обладнання: портрет Шарля Бодлера, тексти поезій, ілюстрації до поезій
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
« Людське життя не варте одного рядка Бодлерівського»
Акутагава Рюноске
«Єдина похвала, яку я благаю для цієї книги – визнання, що це не простий альбом, що тут є початок і кінець»
Ш. Бодлер про «Квіти Зла»
I. Оголошення теми і мети уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
- Що таке сугестія?( Сугестія - навіювання. Французькі символісти започаткували створення таких образів, які навіювали певні настрої, асоціації читачам. Поети не виказували своєї думки безпосередньо, не робили висновків, а давали змогу читачам самим домислити і завершити написане).
- Що таке символ? (Символ допомагає митцеві відшукати «відповідності» між явищами, між реальним і таємничим світами).
III. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Мотивація навчальної діяльності
Бодлер був поетом, який особливо гостро відчував суперечності світу та людини. За словами О. Блока, своєю поезією він доводив, що і "у пеклі можна мріяти про вкриті снігом вершини". Усе це з надзвичайною силою, повнотою і яскравістю втілилося у головному творі Бодлера, збірці "Квіти зла".
Назва збірки Шарля Бодлера містить парадокс. У ній протиставлені сподівання, ідеали та відчай. У віршах збірки втілені і суперечності епохи, і суперечності творчості самого Бодлера. Але назва збірки виражає передовсім основну концепцію поета, яку він формулював як «здобуття краси зі зла». Протиставлення відчаю і пошуків ідеалу, «квітів» і «зла» стають наскрізними в книзі Бодлера. Про це сьогодні поговоримо на уроці.
2. Виразне читання і аналіз вірша «Альбатрос».
Слово вчителя
Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди направив Бодлера вітчим, щоб по вернути його на путь істини. Шарль, перебуваючи там 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею.
Бесіда з учнями
- Який вигляд має альбатрос на палубі? (Безпорадного птаха).
- Які два світи протистоять у вірші? (У протиставленні поета і натовпу втілюється мотив боротьби добра і зла).
- В яких образах втілюється ця боротьба? (Альбатрос, тобто сам поет - це світ прекрасного, добра. Моряки, тобто натовп - світ потворного, зла).
- До чого прагне душа ліричного героя? (Вона прагне до духовних висот, «жадає висоти»).
- Як автор ставиться до альбатроса? ( Він захоплюється ним і висловлює йому співчуття. Автору жаль птаха, свій біль і сум він передає у підкресленні величі цього володаря просторів).
- Символом чого у вірші є альбатрос? (Це образ самого поета і його долі у людському вирі життя. Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а «волочить... крила велетня по землі»).
- Що стверджує Шарль Бодлер у цьому вірші? (Божественну силу мистецтва, яка з найбільшою повнотою втілена в постаті поета).
3. Заповнення таблиці
Романтичні традиції |
Модерністські новації |
- протиставлення двох світів: духовного і матеріального; - принцип контрасту у зображенні стосунків поета і натовпу; - художній паралелізм (образ птаха – уособлення образу поета); - тема трагізму долі митця у бездуховному суспільстві; - непримиримий конфлікт поета з дійсністю – суто романтичний («байронічний») конфлікт. |
- створення художніх світів за допомогою кольорів і відтінків; - чітке визначення місця образів у тексті (альбатрос – у небі, матроси – на палубі корабля); - утвердження місії поета як володаря вищої сфери духу (на початку XX ст. поети-модерністи були проголошені «володарями душ та дум» сучасників); - утвердження ідеї невмирущості мистецтва і в ньому митця; - ізольованість творчої особистості в реальному світі, її самотність.
|
Висновок:
Поет оспівує мистецтво і високі ідеали, що воно утверджує. Хоча доля альбатроса у вірші лишається невідомою, автор уславлює силу поета, оскільки навіть смерть не може перервати політ його духу, бо прекрасне – вічне.
4. Виразне читання та аналіз сонета «Відповідності»
5. Словникова робота:
Ладан –ароматична, дуже дорога смола, яка використовується в обряді богослужіння.
Бензой – ароматична речовина, що використовується у парфумерії.
Амбра – коштовна воскоподібна речовина, яка має витончений аромат.
Мушмула (в інших перекладах мускус) – східна рослина з пахучими квітами та їстівними плодами, мушмула зазвичай використовується у східній кулінарії, а мускус (ароматична речовина сильної концентрації з різким запахом) підвищує сексуальну потенцію.
Бесіда з учнями:
- Які світи намагається поєднати автор у цій поезії? (Автор намагається якимось чином поєднати матеріальний та духовний світи).
- Як ви розумієте, хто такі «ми» у вірші «Відповідності»? Визначте співвідношення образу «Природи» і образу «ми».( «Ми», тобто люди, теж знаходимось у цьому світі Природи. Для поета і його ліричного героя це поняття, сповнене таємниці й святості, разом з тим воно живе).
- Які художні прийоми та способи використовує Бодлер для створення художнього світу єдності?
- Визначте образи-символи вірша. Доведіть, що вони використані Бодлером згідно його мистецької концепції «відповідностей». (Бодлер створює символи-відповідності. Природа не просто «храм живий», це «символів ліси», тобто суцільна загадка, таємниця).
- Як у кульмінації вірша «Відповідності» віддзеркалюється основний сенс творчості Бодлера? (Різні форми життя: «барви й кольори», «аромати й тони» – створюють єдність. Ліричного героя Бодлера цікавить природа життя).
- В чому ж секрет «живого храму»? (Вся справа у єдності і рівновазі. Немає у природі нічого зайвого. Усе гармонійно поєднане «взаємного зв’язку невидимими законами»).
Висновок:
Ліричний герой бачить, що цей світ багатоманітний. У ньому поряд знаходяться свіжість, ніжність, звитяга молодеча, розпуста, щедрість, злість, липуча набридливість. Цей світ стає магічнішим від того, що мало-помалу представляє людині свої безмежності із системи відповідностей. Для Бодлера світ відповідностей – це світ єдності.
6. Виразне читання вірша «Вечорова гармонія»
7. Словникова робота:
Вівтар – 1) У давніх народів місце для жертвоприношень, жертовник.
2) Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.
Потир– церковна чаша для святих дарів.
Кадило – 1) благовонне куріння, фіміам, ароматичні смоли; 2) кадильниця, посудина, у яку на жарини накладаються церковні благовонія.
Меланхолійний (меланхолія) –1) Психічний розлад, що виявляється у пригніченому настрої, загальмованості мислення й рухів. 2) смуток, туга.
Бесіда з учнями:
- Завдяки яким художнім прийомам створюється настрій вірша? (Контраст, сугестія, символізація образів, синестезія).
- Чим вражає зображена Бодлером картина вечора? Що ви відчували під час читання вірша? (Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює непередаване відчуття гармонії).
- Знайдіть у тексті вірша аргументи, що пояснюють сенс назви твору – „Вечорова гармонія”.
- Доведіть, що головна думка вірша „Вечорова гармонія” пов’язана із системою „відповідностей” Шарля Бодлера. (Читач «бачить» не тільки кольори предметів, але й відчуває їх форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині»).
-Завдяки чому у вірші утворюється урочиста піднесеність?
- Який мотив є провідним у вірші? (Печалі, суму).
- Визначте найяскравіші, на вашу думку, образи-символи вірша та їх роль у тексті, у створенні ефекту „вечорової гармонії”.
- Зробіть висновок, до якого виду лірики можна віднести вірш „Вечорова гармонія” (пейзажної, інтимної, філософської). Обґрунтуйте.
IV. Підведення підсумків уроку
1. Заключне слово вчителя
Бодлер так і залишився до кінця своїх днів на лезі ножа між прагненням пізнати єдність світу і самого себе та страшним розколом його свідомості, душі й всього життя. Він не просто намагався осягнути Всесвіт, він створив глобальну картину Краси зі Зла.
2. Рефлексія
Читаючи поезії Шарля Бодлера, я… (зрозумів, замислився, відчув, відкрив для себе).
V. Домашнє завдання:
Прочитати вірш «Гімн Красі». Спробувати створити живописний образ Краси, представлений Бодлером у «Гімні Красі».
Література:
1. Бодлер Ш. Поезії: Пер.з фр./Ред..-упоряд. М. Москаленко; авт. вст. слова Д. Павличко; авт. Післям. Д. Наливайко.- К.: Дніпро, 1990.- 272с.
2. Бодлер Ш. Поезії // Всесвіт. 1989. - №7. С.138-150
3. Дереза Л. «Перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини » Глибини поезії Шарля Бодлера // Заруб. л-ра в навч. закл. 1998. - №9. с. 14.
4. Наливайко Д.С. Шарль Бодлер – поет скорботи і протесту/Передмова до книги: Шарль Бодлер. Поезії. – К.: «Дніпро», 1989, с. 5–30.