Формування критичного мислення на уроках в початковій школі

Формування критичного мислення на уроках в початкових класах

На сьогоднішній день рівень освіти і культури, людські ресурси та інтелект дедалі частіше відносять до розряду національних багатств та пов’язують з ними майбутнє країни. Показником розвитку людських ресурсів та потенціалу країни вважають моральність та духовне здоров’я, різнобічність професійної підготовки, прагнення до інновацій, здатність до неординарних рішень – все це є важливим чинником прогресу.

Найважливішою характеристикою способу життя людини у ХХІ столітті стає її здатність сприймати зміни та творити їх, уміння працювати з інформацією упродовж  життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати її іншим. Освіта має набути інноваційного характеру, тобто постійно змінюватися, доповнюватися, удосконалюватися. Тому завдання вчителя – виховати особистість, що здатна до самоосвіти та саморозвитку, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію та висловлювати свої власні незалежні судження.

Технологія формування та розвитку критичного мислення у вітчизняну педагогіку перейшла близько десяти років тому з досвіду роботи педагогів США та Канади, де розвивалася вже близько п’ятдесяти років. Вперше в Україні цю проблему було порушено харківським дослідником О.В.Тягло.

Вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього.  Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлюю, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

• Відведення певного проміжку часу на те, щоб ознайомитися із існуючими поглядами, одговорити їх, зробити висновки.
• Дозвіл на розмірковування, записування своїх припущень, визначенняїх правильності чи помилковості.
• Створення атмосфери очікування великої кількості різноманітних

думок.

• Залучення учнів до обговорення, формування в них почуття відповідальності за прийняте рішення.
• Повага і цінування думок інших.

На своїх уроках я також використовую різноманітні методи і прийоми для формування критичного мислення.Такі як:

Метод «Передбачення» - стимулює пізнавальну активність учнів через порівняння власних ідей і тексту (фільму, презентації тощо), сприяє «зануренню в тему».

Передбачення може бути:

- за назвою твору;

- за ключовими фразами до тексту;

- за частиною тексту;

- за картиною, малюнком;

Завдання даного методу – не вгадати, що буде у тексті, а поміркувати про це на основі одержаної інформації. Наприклад: ознайомлюючись з уривком із повісті – казки «Пеппі Довгапанчоха» прочитавши початок твору, даю учням завдання подумати і передбачити, як далі будуть розвиватися події.

Метод "Прес" використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метою застосування цього ме­тоду є надання учня можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлю­вати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі. (На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

1) Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

2) Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

3) Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції:

4) Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Наприклад, математика 2 клас, тема «Зв'язок дії множення і ділення»:

-Я вважаю, що дії ділення і множення пов’язані між собою…Тому що при складанні прикладів на ділення, ми використовуємо приклад на множення…Наприклад: 3* 7 = 21, 21 : 3 = 7. Отже, будь-який приклад на ділення. Можна скласти із прикладу на множення.

Стратегія «Асоціативний кущ» - використовую дуже часто на уроках з різних предметів . Спочатку пишу тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці. Далі пропоную учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Саме головне - не обмірковувати, а писати відразу все те, що спало на думку відразу. Коли всі думки записані  - встановлюємо зв'язки між словами. Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо. Наприклад 1 клас, тема «Сонце – джерело світла і тепла. Тінь». Створюємо асоціативний кущ до слова «Сонце»        тепло, жовтий, радість, літо, зірка, життя, світло, і т.д.

 Слід  пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова весна назвав асоціацію диван, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків  між двома поняттями: тим, яке є темою і словом - асоціацією є найціннішим.

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків. Найчастіше використовую на етапі рефлексії.

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (один іменник)

2. Опис (два прикметники, які описують тему)

3. Дія (три дієслова, що описують дію)

4. Ставлення (речення) з приводу обговорюваного із чотирьох слів)

5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Наприклад:  Хліб                                                                Україна

Пахучий, смачний.                                    Рідна, незалежна.
Вироблений, зібраний, спечений.                     Розквітаєш, зростаєш, милуєш.
Хліб – усьому голова.                                           Ти — моя рідна земля.
Оберіг, зв'язок з минулим.                                                 Батьківщина.

При застосуванні різних методів і прийомів розвитку критичного мислення кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована. Робота школярів на уроці в групах чи в парах заохочує до спілкування між дітьми, уважного ставлення один до одного, допомоги. Саме так відбувається пошук співробітництва, співдружності, спільної організації шкільного життя.

Отже, критичне мислення – це процес, в якому перший крок - ознайомлення з інформацією, а останній – прийняття рішення. Якщо людина самостійно аналізує інформацію, намагається знайти оптимальний шлях вирішення проблеми, бачить допущені помилки, свої та чужі, доводить аргументовано свою думку і може змінити її за умови доведення помилковості свого судження, то можна сказати, що людина мислить критично.