Формування культури професійного мовлення на заняттях дисциплін гуманітарного циклув закладах фахової передвищої освіти

Формування  культури професійного мовлення на заняттях дисциплін гуманітарного циклу в закладі фахової передвищої освіти

                 Наталія Коваленко,

                                                      викладач української мови та літератури,

                                                         спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

                                                викладач-методист Олександрійського 

                                       педагогічного фахового коледжу

                            імені В.О.Сухомлинського

 У статті описаний сучасний підхід до вивчення  гуманітарних дисциплін з метою формування культури професійного мовлення майбутнього спеціаліста.  Основний акцент зроблено на практичних прикладах формування нормативності  мовлення, які  сприяють свідомому розумінню необхідності правильно користуватися мовою, активізації творчого потенціалу студентів, урізноманітнюють роботу на заняттях, посилюють інтерес вихованців до української мови й навчання загалом, формують культуру спілкування в колективі.

Мовна культура людини -

це дзеркало її духовної культури.

                  В.О. Сухомлинський

У часи великих випробувань для всього українського народу, війни за державну незалежність і смертельної боротьби  за право бути українцем українська мова як головний атрибут української державності,  важливий чинник формування української громадянської ідентичності покликана зміцнювати єдність українського суспільства, його здатність протистояти ворогу.

«В умовах збройної агресії рф проти України надзвичайно важливим є завдання щодо утвердження української мови як елемента національної безпеки та лінгвального інтегратора всього українського суспільства. З метою розширення сфери застосування державної мови в галузі освіти рекомендуємо посилити роботу з популяризації української мови та заохочення її застосування в спілкуванні між собою в учнівському, студентському та педагогічному середовищах», - зазначив у листі Міністр освіти  Оксен Лісовий.

У Конституції України,  Законі України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної»,  Листі  МОНУ № 1/16742-23 від 27.10.23 року Про застосування державної мови у сфері освіти зазначено важливість володіння державною мовою, здійснення  освітнього процесу в закладах освіти  державною  мовою.

У стаття 7 Закону  «Про освіту» зазначено,  що « мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови. Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами»[1].

Актуальність  статті  зумовлена тим, що в умовах розбудови НУШ, гуманізації та гуманітаризації вищої освіти, реформування мовної освіти постала потреба у фахівцях нової генерації: «кваліфікованих, грамотних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху» [6].

Серед десяти ключових компетентностей особливе місце відведено спілкуванню державною мовою. Серед загальних компетентностей, зазначених в освітньо-професійній програмі,  є здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

На перший погляд може здатися, що насправді  проблеми стосовно рівня культури мовлення немає,  але низький рівень мовної культури педагогів стає однією з причин низької культури мовлення здобувачів освіти, а потім дорослих людей. На це звертаємо увагу тому, що культура мовлення людини є  і показником загальної  та професійної культури.

По-перше,  для успішної професійної діяльності викладача необхідна висока культура професійного мовлення.

По-друге, від рівня культури мовлення викладача напряму залежить культура професійного мовлення майбутнього спеціаліста. Адже, викладаючи освітні компоненти, він сприяє власним прикладом формуванню культури професійного мовлення. Тому спробуємо зробити акценти на культурі  мовлення викладача, яке є показником його педагогічної культури, засобом самовираження, самоутвердження, навчання, заглиблення у предмет.

Досягти високого рівня культури мовлення неможливо без високої лінгвістичної свідомості особистості, любові до мови, постійної потреби аналізувати, удосконалювати, уточнювати, урізноманітнювати власне мовлення.

Перед навчальним закладом передфахової вищої освіти поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом спеціалістів. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалих знаннях фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах і особливо у професійній та офіційно-діловій.

Вищим рівнем професійного мовлення є його культура. Культура професійного мовлення має важливе національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективну реалізацію всіх функцій мови , ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому.

Основне завдання викладача  полягає у тому, щоб допомогти студентам оволодіти всіма нормами сучасної української мови, виробити вміння і навички користуватися мовними засобами у процесі майбутньої професійної діяльності, прищепити любов до рідної мови, бажання  плекати її культуру.  Важливо виробити  в  здобувачів освіти навички виявляти помилки й усувати зі свого мовлення елементи, що спотворюють його.

Культура мовлення – це широке і об’ємне поняття, розкриваючи яке,  необхідно звернути увагу на такі аспекти: нормативний, комунікативний, етичний.

Культура мовлення – це володіння літературними нормам на всіх мовних рівнях, в усній та писемній формі мовлення, уміння користуватися мовностилістичними засобами і прийомами з урахуванням умов і цілей комунікації. Культура мовлення – це не тільки дотримання норм сучасної літературної мови, а  оптимальний вибір мовних та позамовних засобів залежно від мети і ситуації спілкування.

Володіння культурою професійного мовлення означає засвоєння професійно зорієнтованого синтезу граматичних норм і варіантів слововживання, синтаксичних організацій фрази, побудови текстів, що забезпечують мовне (усне й писемне) оформлення процесу і результатів праці у професійній діяльності.

Основними якісними комунікативними ознаками є правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота. Формування і удосконалення культури професійного мовлення має організовуватися у три етапи: унормування мовлення, формування мовної майстерності, виховання мовної свідомості. При  комплексному підході до проблеми  будуть і результати.

Причинами низького рівня культури мовлення є загальноосвітні тенденції падіння рівня грамотності;  вплив мовного середовища;  нігілістичне ставлення високопосадовців до мовленнєвої культури як показника належного інтелектуального і фахового рівня спеціаліста в будь-якій галузі науки і виробництва. З причин методичного характеру потрібно виокремити неналежне володіння студентами нормами української літературної мови; недостатню сформованість відповідних умінь і навичок; втрату інтересу до читання; нерозвиненість шкільної лексикографії і потреби в студентів користуватися довідковою літературою та ін.

Тому одним із пріоритетних завдань будь-якого навчального закладу повинно бути забезпечення належного рівня мовленнєвої культури, а педагогічного тим паче. Належний розвиток професійного мовлення  можливий лише в загальній системі становлення фахівця, у тісному зв’язку з професійними дисциплінами, які разом із лінгвістичною підготовкою створюють теоретичний і практичний підмурівок для моделювання повноцінної мовної особистості вчителя.

Для цього необхідно систематично пропонувати здобувачам освіти види робіт, які б сприяли формуванню культури професійного мовлення.

Реалізовуючи цю мету,  я систематично планую і пропоную здобувачам освіти такі види робіт :

- добір відповідників до слів іншомовного походження;

- укладання мінісловника термінів, професійної лексики майбутнього фаху;

- побудова діалогів відповідно до запропонованої ситуації мовлення;

- добір мовних кліше(стереотипів)комунікацій учителя, вихователя;

- уведення слів та словосполучень до речення, що стосується мовлення майбутнього фахівця;

- укладання текстів фахових документів, редагування  їх;

- редагування словосполучення, речення;

- підготовка виступу, виголошення його;

- пояснення значень слів-термінів, слів із використанням візуалізації;

- правильна вимова слова,  пояснення правопису.

Із цією ж метою систематично проводжу рубрику «Зверни увагу!», яка сприяє збагаченню та розширенню словника студента, засвоєнню різних норм . Всі запропоновані завдання  професійно зорієнтовані і містять творчий складник.

Наприклад, з метою формування  у здобувачів освіти норм сучасної української літературної мови,  пропоную  різні  види робіт, намагаюся їх візуалізувати,  бо ж наочність – головна умова навчання для покоління з кліповим мисленням.

● Поставте знак наголосу у словах:

 Фейсбук, добуток, фольга, жалюзі, русло, начинка, чорнослив, листопад, ознака, черговий, вишиванка, завдання, читання, навчання, новий, спина, одноразовий, лате, магістерський, фаховий, піала, піцерія, визвольний, форзац, закладка, помилка, корисний.

● Зредагуйте речення, поясніть , яку норму було порушено і чому.

Ви можете розглянути кращі зразки. Запишіть дату. Підніміть руку для того, щоб відповісти. Записуємо з маленької букви. У мене не отрималося виконати це завдання. Із-за невірних відповідей наша команда програла. Ми їдемо до Парижу, а в січні місяці повернемося назад. Давайте подивимося на екран. Я вже замерз. Ти сьогодні гарно виглядаєш.

● Розгляньте зображення, побудуйте речення,визначте, яка норма  може бути порушена.

● Перегляньте експрес-урок О.Авраменка «Чому відповідь не буває вірною?», з’ясуйте значення слів правильний і вірний.  

 ● Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження.

 Реформа, синтез, стрес, шоу, об’єктивний, актуальний, аналіз, імідж, конкурс, модернізація, корективи, фейк, бібліотека, лайк, полюс, карта, дистанція, булінг, фонтан, фотокартка.

● З’ясуйте значення та походження слова дедлайн, доберіть синоніми та антоніми до нього,  користуючись словниками.               

● Утворіть форму кличного відмінка, сформулюйте правила.

 Професор, вихователь, колега, міністр, вчитель, Олег, сторож, Сергій, Ілля Антонович, Володимир Володимирович, Лариса Іванівна, Руслан Юрійович,  пан учитель, пан Бондарчук, пан директор.

● Відредагуйте  словосполучення, визначте, яку норму порушили.

Хвилююча мить, запрошуємо бажаючих.

● Перегляньте експрес-урок О.Авраменка  «Час», визначте, котра година.

● Створіть хмару слів, у яких можливі порушення акцентуаційної норми.

● Побудуйте речення зі словами, з'ясуйте їх значення.

● Запишіть правильний варіант.

1. Дякую вас, дякую вам.

2. Складати іспит, здавати іспит.

3. Самий активний учень, найактивніший учень.

4. Зустріч зі школярами, зустріч з школярами.

5. Вчитися на протязі життя, вчитися протягом життя.

6. Скажіте у двох словах, скажіть двома словами.

7. Завдавати шкоди, наносити шкоду.

8. Задавайте питання, ставте питання.

9. Зміни впадають в очі, зміни кидаються в очі.

Як кажуть, справжній учитель – завжди учень, тому педагоги повинні постійно збагачувати  власний словник, вдосконалювати мовлення, підвищувати його культуру. Одним із пріоритетних завдань будь-якого закладу освіти повинно бути забезпечення належного рівня мовленнєвої культури, а педагогічного тим паче.

Використані джерела

1. Закон України «Про освіту». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Антонюк Т.М., Борис Л. М., Стрижаковська О.С.Українська мова ( за професійним спрямуванням): навчальний  посібник для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Чернівці: Місто, 2010. 248 с.

3. Дмитренко К.І., Коновалова М.В., Семеволос О.С., Бекотова С.В. Звичайні форми роботи-новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: мет. посіб.  Х.: ВГ «Основа», 2018. 119с.

4. Ковтюх С. Л., Кирилюк О. Л. Андрєєва Т. В. Культура наукової мови: навчальний посібник. Коростень: МПП «Тріада С», 2012. 224 с.

5. Культура фахового мовлення: навч.пос. / за ред. Н. Д. Бабич. Чернівці : Книга XXІ, 2005. 572с.

6. Кухарчук І.О., Марєєв Д. А., Павлова  А. Українська мова за професійним спрямуванням: діагностика навчальних досягнень студентів: Навч. посібник/ Іван Кухарчук, Дмитро Марєєв,Анастасія Павлова.   Суми : ТОВ «Друкарський  дім «Парус», 2014.  380с