Формування медіакомпетентності на уроках супільствознавчих дисциплін

Фестиваль «добрих практик»

Освітян Харківщини

«Майстри педагогічної справи презентують»

Номінація: «Історія»

Досвід роботи вчителя історії

       Чугуївської загальноосвітньої школи  I-III ступенів №2

    Чугуївської міської ради, Харківської області

   Пєнкіної Римми Олександрівни,

                                  спеціаліста  першої категорії

                                                              за темою:

« Формування медіакомпетентності на уроках

 супільствознавчих  дисциплін»

    У сучасному світі проблема формування у підростаючого покоління медіакомпетентностей стає дуже важливою, адже учні будуть жити в суцільному електронному, цифровому медіапросторі.

 Для ефективного формування медіакомпетентностей використовую в практиці своєї роботи наступні технології:

• Технологія BYOD – "bring your own device", або – «принеси свій власний пристрій». Учні зацікавлюються на уроці, тому що можуть користуватися на  уроках своїм планшетом, смартфоном  чи комп'ютером, до яких звикли та й власне сам процес навчання привносить новизну та виглядає сучаснішим і цікавішим. Щоб утримати увагу дітей протягом уроку  використовую додаток Pear Deck https://www.peardeck.com/googleslides, тут можна обрати рівень складності і створювати свої власні презентації. Цей додаток цікавий тим, що можна створювати і зразу обмінюватись презентаціями, їх обговорювати та аналізувати. Учні  на уроці працюють в групах, а така  робота є цікавою та результативною.
• QR-код на уроках суспільствознавчих дисциплін дозволяє з легкістю організувати та контролювати освітній процес, а також інтегрувати додаткові аудіо, відео та інші візуальні матеріали. Діти залюбки працюють з QR-кодом при підготовці до тематичного оцінювання, при виконанні практичних робіт, при роботі з документами не лише на уроках історії, а й на уроках основ правознавства та громадянської освіти. Приклади QR-коду з предмету всесвітня історія у 11 класі при вивченні  теми «Держави Центральної та Східної Європи: трансформаційні процеси» та QR-код документів: Конституції України, Конвенції про права дитини, - які використовую на уроках правознавства при дослідженні тем «Конституція України», «Громадянство України», «Конституційні права і свободи» , також на уроках громадянської освіти у 10 класі при вивченні тем «Еволюція прав людини» та  «Права дитини». Учні опрацьовують документи на своєму гаджеті та складають таблицю «Види прав дитини» чи «Види прав людини».

• Віртуальні ігри - це мотиватор для учнів. Тому доречно і цікаво використовувати їх на уроках. При вивченні теми «Органи державної влади» з курсу «Правознавство» у 9 класі використовую «Першу політичну гру». Учні в грі стають президентом, міністром, проходять рівні, знайомляться з процедурою прийняття рішень та реакцією суспільства на них. Гру «Медіазнайко» використовую при вивченні розділу «Світ інформації мас- медіа» у 10 класі на уроках з громадянської освіти. Проходячи рівні, старшокласники більше дізнаються про медійне поле, створюють телепрограму, газету і дізнаються , як працюють медіа.

   Для практичної роботи застосовую  такі вправи, як «скрайбінг», «стоп – кадр», «звук і зображення».

• Скрайбінг – інноваційна технологія презентації інформації, спосіб її візуалізації.  На уроках у 5-6 класах використовую мальований скрайбінг. Учні  вміщують малюнок на одному аркуші, але важливо розуміти не як малювати, а що.  Наприклад, при вивченні теми «Козацька Україна. Як і де жили козаки» учні спочатку створили команду, розподілили ролі режисера, сценариста, художників, диктора, проаналізували матеріал, потім склали план, написали розповідь, створили газету чи інформаційний плакат і презентували класу.

• Інтерактивна вправа «Стоп-кадр»  полягає у тому, що вчитель за допомогою клавіші стоп зупиняє відео, а учні аналізують історичний сюжет та його героїв. Доречно використовувати цю вправу на будь-якому уроці. Наприклад, досліджуючи тему  «Національно-визвольна війна. Воєнно–політичні події 1650-1653рр»,  спочатку пропоную учням переглянути відео «Запорізький марш» https://www.youtube.com/watch?v=rlhpi-WllkQ&t=43s. Учні, знаючи хід історичних подій, прогнозують сюжет даної події, порівнюють  опис події в підручнику і екранізацію, беруть інтерв’ю у героя, який найбільше сподобався.
• Інтерактивна вправа «Звук і зображення» побудована на тому, що вчитель закриває екран монітору і учні лише чують звук медіатексту, після чого повинні вгадати зовнішній вигляд героя, місцевість, де відбуваються події. У 8 класі, досіджуючи тему  «Національно-визвольна війна», учні  слухають медіатекст, аналізують почуте, роблять висновки, відповідаючи на питання: які відтворено події  та історичні герої у від.https://www.youtube.com/watch?v=bot6NXj4EUM.

• Робота з медіатекстами є важливою складовою у вивченні історії, тому що вони розкривають достовірність подій та використовуються в завданнях ЗНО та ДПА. Медіатексти можна поділити на три групи:

1. Візуальні. Зображення у вигляді малюнків різного походження і фотографій.

2. Аудіювальні або звукові. Це голосові, музичні повідомлення.

3. Аудіовізуальні це зображення зі звуковим супроводом. Кінофільми, репортажі і т. д.

Для аналізу медіатекстів різного виду існують схеми, які можна використовувати на уроках історії. Приклад схеми-аналізу  карикатури, яку я використовую на своїх уроках. Завдання – навчити розуміти прихований зміст повідомлень, протистояти маніпулюванню з боку ЗМІ.

Схема аналізу карикатури.

1. Опишіть образи персонажів.

2. Якій події і якому часові вона присвячена?

3. Чи впізнаєте ви персонажів?

4. Визначте, які символи використовував художник? Чому він до них звернувся?

5. Позитивне чи негативне  ставленя до персонажів зображено на карикатурі?

6. Які ідеї та політична позиція автора? Як би ви їх визначили?

7. Що ви знаєте з інших джерел про події, яким присвячена карикатура?

8. В якій країні, на вашу думку, могла бути надрукована ця карикатура?

       Зазначені вправи спрямовані на сприйняття та аналіз різних видів медіапродуктів. Працюючи з медіа, діти розуміють, що події та історичні факти можна по-різному трактувати і  осмислювати. Найголовніше -  вміти визначати в чиїх інтересах подається інформація. Так формується вміння пошуку, засвоєння і практичного застосування медіаінформації.

     Медіаосвіта посилює мотивацію учнів до навчання. І як результат – глибокі знання. Великий відсоток учнів щорічно є переможцями II та III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії та  правознавства, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Серед учнів профільного класу, які систематично працюють з медіатекстами,  успішність зросла на 20% в порівнянні з оцінками за базову загальну середню освіту. Робота з аналізом візуального медіапродукту дозволяє випускникам школи краще складати тести, бо медіатексти є складовою частиною завдань з історії України зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації. Отже, зазначені технології сприяють ефективному формуванню медіакомпетентностей.