( з досвіду роботи)
Вчитель початкових класів
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст. №3
Симольчук Л.П.
Майбутня українська школа повинна звернути увагу на формування розуму, на впорядкування розумових сил, на вироблення саморозвитку й активної думки, а не на надання в голову учня різноманітних знань. С.Русова
Сьогодні освіта шукає нову модель існування, адже народжується нове інформаційне суспільство. В Національній доктрині розвитку освіти зазначено: «Постійне оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко й оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно діяти в динамічному світі». Як свідчить Закон «Про освіту», сучасна школа повинна створити умови для «всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку її талантів, розумових здібностей, забезпечення народного господарства кваліфікованими спеціалістами». Початкова освіта – це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів, основи для формування особистості майбутнього громадянина. За словами В.Сухомлинського «роки навчання в початковій школі – це цілий період морального, інтелектуального, емоційного розвитку» . Я працюю над проблемою «Формування мотивації учіння у молодших школярів» Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості. З вітчизняних дидактів, що займалися цією проблемою, слід відзначити перш за все К.Д. Ушинського.
Психологічні дослідження використання різноманітних засобів мотивації проводились багатьма вченими, зокрема Л.В. Занковим, І.М. Соловйовим, Ж.І. Шиф, Б.І. Пінським, Г.М. Дульньовим, В.Г. Петровою, М.М. Нудельманом, М.П. Феофановим та ін. .
Особливо слід зауважити, що мотиваційний компонент є одним з найважливіших елементів будь-якого навчального процесу в різноманітних навчальних дисциплінах. Це чітко ілюструють дані про засвоєння навчальної інформації дітьми 6-10 річного віку.
Відтак проблемою мотивації навчання в початковій школі займаються чимало педагогів-практиків, серед них слід особливо виділити Бабійчук Т., Габдулхакова Ф.А., Ісмаілову А., Корепіну Л., Проць М. та ін.
Шлях до формування мотивації учіння молодших школярів полягає в тому, щоб сприяти перетворенню вже існуючих у починаючих вчитися школярів широких прагнень (коротких, імпульсивних, нестійких, обумовлених зовнішніми стимулами, неусвідомлюваних) в зрілу мотиваційну сферу. Вихованню позитивної мотивації учіння у нас у класі сприяє загальна атмосфера, включеність учнів у різні колективні види діяльності (підготовка до свята, виготовлення колективних поробок, колажів, трудових десантів по прибиранню класу, догляд за рослинами класу та ін.); відношення співробітництва учителя і учня, допомога вчителя не у вигляді прямого втручання виконання завдання, а у вигляді порад, які наштовхують самого учня на правильне рішення. Крім того, формування мотивації впроваджую цікавим поданням матеріалу. Сама використовую цікаві приклади, досліди, парадоксальні факти, а також пропоную дітям дізнатися їх і поділитися з однокласниками ( шляхом повідомлень, презентацій, фото, малюнків тощо). Щоб формувати у учнів уміння самостійно поповнювати свої знання, необхідно виховувати у них інтерес до учіння, потребу до знань. Тому, готуючись до уроків, на яких учні отримують нові знання, намагаюсь будити у них активне сприйняття. Кращому засвоєнню матеріалу сприяють засоби наочності, опорні схеми, таблиці, які застосовую на уроці. Одним із ефективних засобів розвитку інтересу до навчального предмету є дидактична гра. При вивченні складання і віднімання чисел в межах 100 на уроці треба відвести 5-10 хвилин на роботу з завданнями, які розвивають логічне і абстрактне мислення учнів. Для того пропоную: приклади з віконцями і пропущеними знаками дій; порівняти числа і вирази; визначити, за яким правилом записаний рядок чисел і продовжити його; знайти і виправити помилки в рішенні прикладів, тощо. Цьому виду навчальної діяльності я відвожу особливу роль на уроці, тому що, як помітив А. Франс: «Навчатися можна тільки весело… Щоб переварити знання, треба їх вживати з апетитом». Та в той же час, наче б то і хороший засіб розкріпачення, активізації розумової діяльності дитини, не повинна підміняти собою серйозну дослідницьку роботу на уроці. Ушинський вважав, що «що зробити навчальну роботу настільки можливо цікавою для дитини і не перетворити цю роботу в забаву - це одна із найважчих і важливіших задач дидактики». Тому велику роль на уроці я відводжу глибині розуміння дітьми теми, що вивчається, науковості подачі матеріалу, не допускати недбалості при вживанні математичних та інших термінів і понять, вимагаючи це і від учнів. Дуже захоплюють дітей логічні завдання, які разом з творчими завданнями дають можливість розкрити розумові здібності школярів;тому я стараюсь вживати їх на кожному уроці. Але, звісно, найбільшу роль в розвитку творчих здібностей учнів на уроках математики я відводжу рішенню задач. При цьому важливо підібрати до кожної теми систему задач таким чином, щоб діти мали широкий простір для творчості. Це можуть бути, наприклад, задачі з продовженням, з ускладненням умови; дуже ефективно рішення однієї і тієї ж задачі різними способами, вибір найбільш раціонального з них. Намагаюся дотримуватися принципа: на кожний урок - цікаву задачу. Дуже важливо, щоб кожен учень на уроці працював активно, захопленно. І цю захопленість треба використовувати як відправну крапку для виникнення і розвитку допитливості, стійкого пізнавального інтересу. Цієй меті служать нестандартні ( активні) форми уроків. Вони, з одного боку дозволяють вчителю залучити учнів у творчу діяльність, а з другого – краще пізнати і зрозуміти їх, оцінити індивідуальні особливості кожного. Плануючи нетрадиційний урок, я враховую специфіку класу, характер навчального матеріалу, вікові особливості учнів. При підборі завдань для нестандартного уроку я намагаюсь, щоб вони відповідали наступним вимогам: завдання повинні розвивати логіку, кмітливість; мати практичну направленість, бути повчальними, розширювати кругозір учнів, бути цікавими по формі, змісту, сюжету чи способу рішення; завдання повинні бути по можливості прості, доступні для основної маси учнів. Я використовую різні форми нетрадиційних уроків. Це і бінарні уроки, метою яких є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, збудження уяви, позитивного, емоційного ставлення. Так проводились бінарні уроки: 1. «Як візьму той рушник» - образотворче мистецтво ( зв’язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу; орнамент рушника) + літературне читання (вірш А. Малишка «Пісня про рушник»). 2. «Комахи» - природознавство (формування поняття «комахи») + українська мова (узагальнення по темі «Слово», тексти про комах). 3. «Квіти – краса життя» - розвиток мовлення (складання тексту -опису за уявою) + трудове навчання (складання колективної композиції «Квітник біля хати». Також проводилися нестандартні уроки: 1. Урок- конференція «Лелеки» (позакласне читання з літературного читання ( укр. мова, 3 клас). 2. Урок – екологічний турнір знавців природи «Знай, люби, бережи». (природознавство, 2 клас). 3.Заочна мандрівка по рідному краю (природознавство, 1 клас). При підготовці цього уроку ми з учнями склали міні- підручник. 4. Урок КВК –удосконалення обчислювальних навичок в межах 10, математика, 1 клас). 5. Урок – літературна подорож стежинами творчості Корнія Чуковського (позакласне читання з літературного читання, 3 клас) 6. Урок-подорож у космос. «Лічбо десятками. Утворення двоцифрових чисел з десятків і одиниць» (математика, 1 клас). 7. Урок- свято з художньої праці в 4 класі «КВК.Мистецтво». 8. Урок-казкотерапія «Їжачок» ( «Я у світі», по темі «Я серед людей», 4 клас). Формування мотивації учіння - процес складний і довгий, який здійснюється в спільній роботі учителя і молодшого школяра. Я намагаюся будувати процес навчання так, щоб школяр був рівноправним його учасником. При тому керуюча роль вчителя прихована від учня. А провідними методами навчання стають спільні обговорення, роздуми, пошук, відкриття. Особистісний характер навчання проявляється на всіх етапах: отримання і систематизація знань, контроля і самоконтроля, оцінки і самооцінки. Учень отримує право на ініціативність, самостійність, індивідуальний пошук і творчість. На уроках вчу добувати і осмислювати та використовувати інформацію, яку учень добув. У цьому допомагають проекти. Коли ми працюємо над ними, то вирішуємо багато проблем: по-перше- це цікаво і різноманітно; по-друге -виховуються такі риси, як самостійність, акуратність, культура мовлення, а в екологічних проектах це ще і доброта, милосердя; по – третє - ці проекти формують особистість, життєвий досвід і переростає у потребу навчатися і дізнаватися про щось нове. Ось деякі з них: 1. «Чистий ранок» - це дарунок дітей своїй планеті ( збираються по секрету, трошки раніше і виходять на прибирання території). 2. « Люди з обмеженими потребами, які досягли успіху» (Я у світі, 4 клас). 3. «Загадки планет Сонячної системи» ( природознавство, 4 клас). 4. «Різноманітність тваринного світу» (природознавство, 3 клас ). 5. «Квіти-символи України» (літературне читання (укр..мова), 3 клас) 6. «Знамениті люди України» (Я у світі, 3 клас) та інші. Формуванню мотивації учіння сприяють і різноманітні форми роботи. В групові формі кожен намагається зробити свій внесок в роботу групи, не підвести. Групи намагаюся об’єднати, а не розподілити, бо з об’єднаних груп виростають дорослі, які здібні працювати у команді. Вчу дітей розподіляти ролі в групі. Усе що пропонують учні намагаюся , щоб було заслухано. Не говорю, що це погано, а разом знаходимо правильну відповідь. В парах діти виконують завдання, які потребують дискусії чи аналізу ситуації. Наприклад: «Кит- риба, чи звір?», даю 2-3 хвилини на обговорення. Після закінчення часу кожна пара представляє результати обговорення, обмінюються своїми аргументами, а потім разом робимо висновки. Подобається дітям і така форма як «Мікрофон», при ній кожен може висказатися швидко, по черзі доводити свою думку. Часто застосовую стратегії критичного мислення: кубування ( на уроках природознавства, української мови, російської мови, коли завершується тема),джиг-со (при вивчені нового матеріалу з природознавства), евокація (на початку уроку : що вже знають), дуже подобається складати дітям синкопи; при вивчені тем про пори року, вода, повітря, «Новий рік» інші свята , пропоную дітям стратегію «Асоціативний кущ», на уроках мови , а особливо читання використовую стратегію «Порушена послідовність». Всі ці стратегії дозволяють дітей вчити мислити, розвивають пізнавальну активність, формують мотивацію,для чого потрібне навчання, підігрівають інтерес до учіння. Гораціо сказав: «Я не буду рабски следовать словам учителя» . При вивчені нового матеріалу часто застосовую метод пошуково- дослідницький (на уроках природознавства при вивчені тем «Вода», «Повітря», «Грунт» та ін., діти проводять досліди і роблять висновки. При вивчені тем з української мови, наприклад, «Ненаголошені голосні» діти проводять пошук способу правильного написання цих голосних за допомогою прикладів: Фрагмент уроку: 1. Розгляньте приклади, постав наголос: В е сна -весни. З и ма- зими. В е рба – верби. 2. Коли чітко читаємо голосну Е чи И? 3. Що треба зробити, щоб дізнатися про правильність написання? 4.Який висновок можна зробити? Застосовую також метод дебатів, коли можна доводити свою позицію. Наприклад, при вивчені творів на уроках читання питаю у учнів : «Як ти відносишся до вчинку того чи іншого персонажу? І чи можна щось виправити у цій ситуації? Щоб ти зробив, якщо з тобою так би вчинили?» Застосовую елементи з «Програми всебічного розвитку дитини» Зміст усіх предметів переформульовується навколо однієї теми: «Ліс», «Осінь», «Дружба», «Піклуємося про своє здоров’я», в підготовці цих тем беруть участь і самі учні. Коли вчитель використовує різноманітні прийоми формування мотивації учіння, то треба пам’ятати, що зовнішні, навіть сприятливі умови роблять вплив на мотивацію учіння не безпосереднє, а тільки в заломлені їх через внутрішнє відношення до них самого учня. Тому необхідно передбачити систему мір (ситуації, завдання, вправи), направлених на формування окремих аспектів цієї внутрішньої позиції учня, його відкритого, активного, стійкого і усвідомленого відношення до впливу учителя. Побачити в дитині особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно буває важко не лише вчителеві, але й батькам, дитині потрібно створити психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї педагогічної технології, вміння застосовувати її в житті важливе як для вчителя, так і для батьків.
Для створення ситуації успіху пропонуємо вчителям дотримуватися правил, які забезпечать результативність у роботі:
1. Не бійтеся ставити хороші оцінки, якщо спостерігаєте хоча б мінімальний успіх учня. Адже не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.
2. На уроках надавайте дитині можливість почувати себе особистістю піднімайте не тільки самооцінку, але й самовпевненість у хорошому розумінні цього поняття. Називайте дитину на ім'я, створюйте ситуації успіху і довіри.
3. Кількість і різноманітність позитивних, у тому числі й спеціально створюваних педагогом, ситуацій і обставин визначають можливість підтримання інтересу до навчальної діяльності і досягнення успіху.
4. Створюйте якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь - у нього буде більше можливостей знайти себе.
5. Нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного, що виключає право педагога на грубість, різкість, зневажливий тон.
6. Ви повинні бути цікавими як особистість - непередбачувана, загадкова, особлива
Така побудова навчання формує навчально-пізнавальні мотиви, які починають впливати на процес і результат діяльності. З’являється зацікавленість учня і створюється можливість підтримки його індивідуальності. Учень отримує право на ініціативність, самостійність, індивідуальний пошук і творчість.