Формування мотивації педагогів до вдосконалення професійної майстерності

Формування мотивації педагогів до вдосконалення професійної майстерності семінар для вчителів Мета: стимулювання бажання педагогів підвищити свій професійний рівень Завдання: 1. Розглянути поняття «мотив», «мотивація», «потреба». 2. Визначити мотиви та потреби професійної діяльності педагогів. 3. Визначити фактори стимулювання та гальмування до професійного розвитку. 4. Виявити актуальні потреби професійної діяльності педагогів та умови, при яких будуть реалізовані дані потреби. 5. Розглянути форми роботи практичного психолога щодо формування психологічної грамотності педагогів. Хід семінару: Знайомство «Я у сонячному колі» Мета: створити позитивний настрій, підготуватися до роботи, познайомитися ближче, виразити себе. Кожному учаснику роздають аркуш паперу, на якому потрібно намалювати сонечко з промінцями. У середині слід написати: «я-психолог», а на промінцях – свої найкращі професійно важливі риси. Після обговорення «сонечок» дається рефлексивна установка: «За це вас можна поважати! За це ви можете собою пишатись. У житті кожної людини бувають важкі моменти. Зверніть до «сонця», нехай воно вас зігріє, надасть упевненості й самоповаги». Мозковий штурм «Що таке мотивація?» Методом мозкового штурму учасники дають визначення поняттю «мотивація». Міні-лекція «Мотивація, мотиви і потреби» Мотивація в найзагальнішому вигляді являє собою сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил (мотивів), які спонукають людину до діяльності, задають її межі і форми, надають діяльності спрямованість на досягнення певних цілей. Мотивація - це не звичка і не інформація, її не можна тренувати, їй не можна навчитися, її можна лише стимулювати, підвищувати, розвивати. В основі мотивації праці, на думку дослідників, лежить процес задоволення потреб, і від того, наскільки вони задовольняються або не задовольняються, залежить і якість роботи. Тобто суть мотивації полягає в тому, щоб давати людям те, що вони найбільше хочуть отримувати від роботи. Чим повніше задовольняються їхні потреби, тим більше шансів отримати те, що потрібно. У переважній більшості випадків на поведінку працівника впливає кілька потреб, серед яких можливе виділення провідної (визначальної). Які ж потреби визначають мотиви професійної діяльності педагога? Існує досить багато класифікацій потреб. Найвідоміша класифікація - це піраміда потреб А. Маслоу, яка відображає основні види потреб людини як біологічної та соціальної істоти від нижчих (фізіологічні потреби, потреба в безпеці) до вищих потреб (потреба бути визнаним і прийнятим людьми, потреба в повазі, схвалення, визнання, потреба в самоактуалізації, пізнавальні та естетичні потреби). Вважається, що вищі потреби стають актуальними, коли задоволені нижчі (базові). Однак не все так просто і даний перелік не є вичерпним. У процесі досліджень, що проводяться на кафедрі управління людськими ресурсами ФГАОУ «Академія підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки працівників освіти», було виявлено, що поведінка великого числа педагогів в умовах нестабільності (незадоволення базових потреб в кризові для вітчизняної освіти роки) визначалося різними альтруїстичними мотивами професійної діяльності педагога - потребою бути відповідальними перед дітьми і суспільством, почуттям обов'язку, любов'ю до дітей та ін. Проективна методика «Дерева» Робота над підвищенням мотивації педагога, її розвитком і стимулюванням починається з її вивчення. Ця методика дозволяє визначити і усвідомити актуальні для людини мотиви професійної діяльності педагога і потреби в поточний період. «Шановні колеги, пропоную вам виконати проективну методику, яка дозволить визначити ваші актуальні мотиви та потреби. Інструкція: Зобразіть на аркуші паперу 6 однакових дерев. Уявіть, що ви заходите в красивий сад, в якому ростуть 6 дерев і кожне з них особливе: на 1-му дереві висить велике красиве наливне яблуко; на 2-му дереві розміщений чорний ящик, всередині якого знаходиться щось, як у відомій телевізійній передачі «Що? Де? Коли?»; 3-е дерево найкрасивіше з усіх дерев, ідеально красиве; під 4-м деревом сидить людина , яка стурбована або спантеличена; на 5-му дереві табличка з написом «Підійдеш до мене - станеш самим досконалим у всіх відносинах»; на 6-му дереві табличка з написом «Підійдеш до мене - станеш ближче до Бога». Вам необхідно визначитися, в якій послідовності ви будете підходити до кожного з 6 дерев, і відповідно проставити поруч номер». Інтерпретація результатів: Кожне з дерев позначає певні мотиви професійної діяльності педагога і потреби: 1-е дерево - мотив прагматизму, задоволення, матеріального благополуччя; 2-е дерево - мотив пізнання, потреба в оновленні; 3-е дерево - естетичний мотив, потреба оточити себе красою у всіх проявах; 4-е дерево - мотив спілкування, потреба душевної близькості і побудови дружніх зв'язків; 5-е дерево - мотив самоствердження, потреба в схваленні, визнання і високий соціальний статус; 6-е дерево - мотив самовдосконалення, усвідомлення своїх ідеалів, цінностей, потреба і прагнення відповідати ідеалу. В залежності від того яке дерево буде на першому місці можна сказати про домінуючий мотив професійної діяльності. Виявлення актуальних потреб професійної діяльності. Для виявлення актуальних потреб професійної діяльності ефективною буде робота в групах. Педагоги діляться на 4 групи відповідно до отриманих на початку семінару кольорових листочків. Інструкція для виконання першого завдання: необхідно визначити, які потреби кожен учасник хотів би реалізувати у професійній діяльності, що він хоче отримати від тієї діяльності, якою займається. Учасники працюють в групах, кожну сформульовану потребу (очікування) після обговорення записують на окремому аркуші. Час на роботу - 7-10 хв. Коли завдання виконано, педагогам демонструється 4 пронумерованих конвертів формату А4, а на дошці розміщується назви мотивів професійної діяльності під номерами. 1. Мотив самореалізації себе в професійній діяльності, самоствердження і досягнення соціального успіху. 2. Мотив особистого розвитку, набуття нової інформації і нових знань. 3. Мотив належності до професійної групи, підтримки професійної та особистої комунікації. 4. Мотив стабільності, захищеності. Пояснюється: будь-яка потреба перетворюється в мотиви професійної діяльності педагога, тобто безпосереднє спонукання до діяльності. На дошці подано класифікацію мотивів професійної діяльності педагога. Визначаючи виділені вами потреби, пов'язані з реалізацією педагога в професійній діяльності, зіставте їх з відповідним мотивом і помістіть листи з потребами в відповідні конверти з мотивами. Кожна з груп, обговоривши різні думки і прийнявши спільне рішення, по черзі розкладає виявлені потреби по відповідним конвертам. Коли пакет конвертів «Мотиви професійної діяльності педагога і розвитку» сформований, можна перейти до обговорення результатів роботи груп. Фактори стимулювання та гальмування професійного розвитку в діяльності педагога Що стимулює або гальмує педагога до професійного розвитку зараз ми визначимо, попрацювавши в двох групах: 1 група визначає фактори, що стимулюють до професійного зросту; 2 група – фактори, що гальмують. Фактори, що стимулюють до професійного зросту - Районне методичне об’єднання - Приклад та вплив колег - Організація праці в школі, увага до цього керівника - Умови роботи, можливість самоосвіти - Зацікавленість роботою - Зростаюча відповідальність - Довіра. Можливість отримання поваги у колективі Фактори гальмування професійного розвитку - Особиста інерція - Розгубленість як насідок попередніх невдач - Відсутність підтримки і допомоги з боку керівництва - Ворожість оточуючих - Неадекватний зворотний зв’язок з членами колективу та керівництвом - Стан здоров’я - Соціально-побутові обставини - Перевантаженість Сутність професійної мотивації педагогів полягає у з'ясуванні та розкритті фа-кторів стимулювання професійної ак¬тивності вчителів, нейтралізації факто¬рів гальмування з метою профілактики емоційного вигорання, створення умов для зростання компетентності педагогів. Вправа «Колесо життя» Чи виникають у вас проблемні зони в особистій та діяльнісній сферах визначимо, попрацювавши індивідуально. Пропонується побудувати так зване колесо життя. Вони отримують аркуші паперу формату А4 і малюють велике коло з вісьмома спицями (дивись малюнок 1). Мал. 1 соціальна професійна психологічна пси духовна фізична особистісна емоційна інтелектуальна Полюси спиць Духовна (пасивний – активний); інтелектуальна (обмежений – допитливий); емоційна (нестійкий – стійкий); соціальна (одинокий – причетний до соціальних систем, груп); професійна (невдоволений – вдоволений); особистісна (незрілий – самодостатній); психологічна (дезадаптований – адаптований); фізична (нездоровий – здоровий) Кінець і початок спиць позначають таким чином, щоб біля центру виявилися назви з негативним забарвленням, тобто зі знаком «мінус», а біля великого кола назви зі знаком «плюс». Тепер учасники знаходять і позначають на кожній спиці місце, яке найбільшою мірою відповідає їхньому стану на сучасному життєвому етапі. Потім поєднують ці відмітки суцільною лінією. Запитання для обговорення • Чи утворилося коло з проведеної вами лінії? • У якому аспекті життя ви найбільш благополучні? • Які сфери життєдіяльності ви хотіли б удосконалити? • Яким чином ви це можете зробити? • Про що свідчить виконання цього завдання? Коментар психолога. Кожна зі «спиць» утримує наше колесо в рівновазі. Кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно постійно розвивати в собі якості, зазначені на спицях, рівномірно, щоб ми могли прожити життя гармонійно. Проектування системи умов для реалізації мотивів професійної діяльності педагога. Проектування системи умов, при яких виявлені потреби педагогів можуть бути задоволені, також відбувається в процесі групової роботи. Ведучий пояснює: на кожному з 4 конвертів із зворотного боку наклеєний кольоровий листочок, щоб передати його для роботи відповідної групи. Завдання учасників семінару полягає в тому, щоб розробити і запропонувати ті умови, при реалізації яких потреби можуть бути задоволені. Час роботи групи по розробці умов - 10 хв. Потім відбувається представлення результатів роботи груп. Представники кожної групи пропонують до уваги учасників семінару розроблену систему умов, після обговорення передають отримані результати ведучому. Інформація для учасників семінару Потреби Деякі умови реалізації потреб педагога Самореалізація Відкриття власного майстер-класу. Можливість працювати за програмою, що цікавить, вибрати клас, встановлювати бажаний і найзручніший графік роботи. Сприяння в розробці, твердженні і розповсюдженні авторських програм. Самоствердження, досягнення соціального успіху Надання можливості розповсюдження досвіду роботи через проблемні конференції, педагогічні читання, семінари. Сприяння в підготовці власних публікацій і допомоги у пресі. Атестація на більш високу кваліфікаційну категорію. Залучення до управлінської діяльності. Включення до резерву керівників. Особистий розвиток, набуття нової інформації Направлення на стажування або престижні курси. Оплата науково-методичної літератури. Надання часу на методичну роботу. Творча відпустка в канікулярний час. Сприяння в перепідготовці по спеціальності, що цікавить вчителя Належність до професійної групи Спільне проведення вільного часу. Залучення педагогів до колективного аналізу проблем організації Захищеність та стабільність Гарантійна зайнятість і постійна заробітна платня. Отримання пільг. Моральна підтримка в період атестації з боку керівництва. Медичне страхування. Пенсійне забезпечення. Резюме провідного: створення умов, які були запропоновані, можуть стати частиною програми, плану щодо підвищення мотивації педагогів на професійну діяльність і непереривний професійний розвиток. Роль психологічної служби у формуванні мотивації педагогів до вдосконалення професійної майстерності Одним з показників підвищення педагогічної майстерності вчителя є формування психологічної грамотності та культури. У сукупності зі знаннями методики викладання предмету, широким кругозором, інтелігентністю, психологічна культура забезпечує соціальну цінність педагога, його адаптивність, життєстійкість у сучасному світі та на сучасному ринку праці. Вміння педагога представити себе, володіти собою в умовах сучасного суспільства дуже важливе. І від того на скільки він розуміє сильні та слабкі сторони своєї індивідуальності, свій внутрішній потенціал, залежить його психологічне здоров’я, побудова творчої продуктивної діяльності, формування цінностей, професійних якостей підвищення професійних ресурсів. Тому робота практичного психолога у формуванні мотивації до професійної майстерності педагогів має бути направлена на розв’язання таких завдань:  створювати сприятливі умови для продуктивної роботи над собою, підвищення самооцінки;  удосконалювати особистісні якості, стабілізуючи внутрішній стан;  зміцнювати та відновлювати психоемоційне здоров’я педагогів, навчати знімати м’язове напруження;  розвивати креативні та комунікативні здібності, сприяти розвитку творчої уяви, допитливості, сміливості та гнучкості мислення;  удосконалювати комунікативні навички, уміння розв’язувати конфлікти, допомагати іншим;  удосконалювати навички емпатії та рефлексії. Наведемо перелік тем занять:  Самопізнання;  Що таке психоемоційне здоров’я?;  Емоційна культура педагога;  Міжособистісна взаємодія;  Взаємини в колективі  Розвиток комунікативних навичок педагога  Я і конфлікт  Культура поведінки педагога  Розвиток креативних здібностей педагога  Що таке темперамент?  Спостережливість як професійна навичка педагога  Як зняти м’язове напруження  Педагогічна рефлексія та емпатія Пропонується попрацювати в 3 групах та визначити, які форми роботи можна використати у роботі з педагогами за переліченими темами. Представники кожної групи пропонують до уваги учасників семінару можливі форми роботи. Підведення підсумків роботи Завершуючи, підводяться підсумки роботи. Створення умов, які були сьогодні запропоновані, можуть стати лише частиною плану щодо підвищення мотивації педагогів на професійну діяльність. Необхідним є також формування психологічної культури та грамотності, що забезпечує ефективну, безпечну і гуманну взаємодію фахівця з дітьми, здатність протистояти зовнішньому тиску, не піддаватися негативним емоційним впливам тощо. Високий рівень психологічної культури та грамотності дає педагогу можливість компетентно дібрати ефективні форми, методи та засоби виховання, що є запорукою успішного здійснення освітнього процесу. Сформована психологічна культура педагога має такий позитивний вплив: • сприяє особистісному зростанню; • дає можливість людині бути більш цікавою; • дає змогу посісти їй гідне місце в соціальному середовищі. Рефлексія Для отримання зворотного зв'язку ведучий просить учасників відповісти на наступні питання: - Чи корисна була сьогоднішня зустріч? - Що було добре? - Що можна було б зробити краще?