Формування мовленнєвої компетентності

Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів у процесі пізнання природи.

Проблема взаємозв`язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів визначила нові змістові лінії навчання української мови: комунікативну, лінгвістичну та лінгвокраїнознавчу, виникла необхідність удосконалити методичні прийоми та урізноманітнити форми роботи, надаючи нового спрямування вивченню рідної мови, в процесі якого розвиваються творчі здібності школярів. Серед змістових ліній пріоритет надається комунікативній. Тому педагог має будувати свою роботу так, щоб оволодіння культурою спілкування відбувалося комплексно, з опорою на всі види мовленнєвої діяльності.

Мовленнєвій діяльності на уроці рідної мови вчитель повинен відводити більше половини часу, вміло поєднуючи розвиток мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь учнів. Мовні уміння необхідно спрямувати на формування базових понять, засвоєння норм літературної вимови, оволодіння опорними вміннями логічного мислення. Мовленнєві уміння включають удосконалення звуковимови і культури мовлення, роботу над збагаченням, уточненням і активізацією словника, опанування граматичного ладу мовлення. Комунікативні – забезпечують розвиток власне мовленнєвих умінь: орієнтацію в умовах, змісті висловлювання, формі його викладу; групування зібраного матеріалу, визначення послідовності частин тексту, виділення слів, можливих для висловлювань; удосконалення власного тексту.

Невичерпним матеріалом для навчальних занять з рідної мови є саме життя. З великим задоволенням діти запрошують до класу засмучену осінь чи життєрадісну весну, срібну зиму чи золоте літо тощо. Кожна складова уроку допомагає створити образ, в якій змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, співпереживати, спонукає до активної мовленнєвої діяльності: описати картину природи, назвати іменники, що «супроводжують» її явища, охарактеризувати їх прикметниками, дібрати вдалі дієслова, записати окремі слова, розібрати їх за будовою, скласти речення, різні за метою висловлення та інтонацією, із звертанням до вказаних явищ природи, поспостерігати, що вони перенесли в дарунок, поміркувати над проблемними питаннями, пофантазувати.

Подаю зразки підготовчих вправ та мовленнєвих ситуацій, що сприяють розвитку комунікативних умінь та мовленнєвої культури учня на заняттях з рідної мови.

             Телефонна розмова.

 Відпрацьовуючи мовний етикет, спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант, а потім два учні ведуть між собою діалог за зразком. Можна запропонувати роботу в парах.

І варіант. – Покличте мені Сергійка! Нема його? Жаль! (Кидає трубку).

ІІ варіант. – Добрий день, Павле Вікторовичу! Це говорить Микола Донченко.

• Доброго дня, Миколко!
• Покличте, будь ласка, до телефону Віктора.
• Віктора немає вдома. Він на заняттях з музики. Зателефонуй за пів години.
• Дякую.

 

Двоє друзів розмовляли.

Двоє друзів розмовляли, щось до вуха прикладали.

• Це Полтава? Алло!
• Вона?
• У нас весна?
• Ми ждемо у гості вас!
• Приїжджайте й ви до нас!

Грі кінець. І це не сон. Діти грали в … (Телефон).

З а в д а н н я.

1. Попрацюйте в парах. Складіть діалог «Розмова по телефону».
2. Ситуації розмови: а) з товаришем; б) з дорослими (незнайомими і близькими).

 

Гра «Світлофор ввічливості»

Один учень називає ситуацію, а інші показують карточку з кольором, що сигналізують про правильність чи неправильність відповіді.

Ситуація 1. – Дайте мені бублики, - звертається дівчина до продавця (червоний колір).

Ситуація 2. – Вибачте, будь ласка, я штовхнув вас ненавмисно, - каже хлопчик у автобусі (зелений колір).

    Стара тополя.

Росте край дороги стара-престара тополя. Восени і взимку тривожно шумлять її голі віти. Навесні вкривається вона зеленим листям.

• Скажіть, дідусю, скільки років нашій тополі?
• Напевно, немало. Багато часу промайнуло.
• Хто її посадив?
• Добра людина посадила тополю.
• Напевно, ви знаєте її?
• На жаль, не знаю. Хлопчиком я грався під  нею, твоя мама з подружками плела вінки. Тепер і ти граєшся в її тінистому затишку.

З а в д а н н я.  На основі цього діалогу скласти свій про сторічний дуб, його красу і велич.

 

Дві подруги, повертаючись з лісу, побачили їжачка. Оленка зраділа й поклала його в кошик, щоб віднести додому. Катруся зупинила подругу й щось сказала. Оленка витягла їжачка з кошика і відпустила.

З а в д а н н я.  Як ви гадаєте, яка розмова відбулася між дівчатками? Відновіть цю розмову.

 

 

 І. Створення однакових образів за словесним описом.

З а в д а н н я. 

• Як можна проілюструвати вірш Т.Шевченка «У вишневому садку»? Які фарби – теплі чи холодні ви використали б?

ІІ. Словесний опис образів.

З а в д а н н я. 

• Розгляньте сюжетний малюнок у підручнику «Читанка», «Хочу сказати своє слово» (2 кл.). Пофантазуйте, які події могли б відбуватися,складіть невелике оповідання.
• Розкажіть, як описано море у вірші Лесі Українки «Тиша морська». Якщо ти бачив море, то опиши, яким воно буває, яким ти його бачив уперше (3 кл.).

Ігри

• Образ літери (1 – 2 кл.). Вчитель пропонує пофантазувати, на що схожа літера ( цифра, будь-який символ), де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї характер та ін. У 1 класі можна показувати предмети або малюнки предметів, назви яких починаються з цієї літери.
• Живий звук (1 – 2 кл.). Вчитель пропонує описати звук ( дзвоник, шум дощу, скрип дверей). Для цього він запитує гравців: « Який він – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, гострий чи тупий та ін.

ІІІ. Доповнення і зміни тексту.

З а в д а н н я. 

• Домисліть події, які могли б передувати описаним.
• Складіть нове оповідання за цією самою назвою.

Складіть твір за аналогією.

Ігри

• Закінчити розповідь. Вчитель зачитує початок речення або дві-три фрази розповіді, наприклад: «Я пішов до ванної кімнати вмитися, відкрив кран, і тут раптом…». Завдання гравців – скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.
• Перелік наслідків подій. Береться будь – яка подія, наприклад: «Мисливець підняв рушницю і вистрелив у повітря». Потрібно вказати на можливі наслідки цієї події, тобто інші події, що настали після цієї, і нею спричинені. Наприкінці гри гравці визначають найцікавіші варіанти.

 

ІV. Відгадування та складання загадок і формулювання запитань про знайомі об`єкти.

З а в д а н н я. 

• Відгадайте загадку про добре знайомі об`єкти, наприклад: «Чорний, та не ворон, рогатий, та не бик, шість ніг – без копит. Як летить, то виє, а сяде – землю риє» (жук).
• Складіть власні загадки за аналогією з відомими загадками, використовуючи техніку конструювання загадки.

Ігри

• Відгадай ! Керівник гри (а надалі й усі гравці) називає пари предметів, які, на його думку, однозначно кодують якийсь третій задуманий ним предмет, і пропонує учасникам гри відгадати задумане. Наприклад, задумавши фонтан, говорять: дерева і злива. Перемагає той, хто поряд із задуманим предметом назве найбільше число інших, особливо несподіваних предметів, і чітко обґрунтує свої відповіді.

 

V. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

З а в д а н н я. 

• Оберіть будь-який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих нижче; використовуючи їх, письмово складіть маленьке оповідання:

а) горобець, струмок, подих весни, свіжість, добрий настрій;

б) лев, печера, полювання, верхівка дерева.

Ігри

• Ці три слова – обов`язкові! Керівник гри навмання обирає з будь – якої книги три слова ( бажано, щоб вони були розташовані далеко один від одного за смисловою віссю), а також пропонує гравцям вигадати й розповісти історію, в якій обов`язково фігуруватимуть ці слова. Перемагає той, хто перший вигадає найцікавішу історію.

VІ. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

З а в д а н н я.

• Під час екскурсії поспостерігати за жителями лісу. Навчіться вдивлятися в кольори дерев, вслухатись у щебет пташок. Спробуйте передати словами звуки, фарби, дотики.
• Знайдіть у парку найкрасивіший листочок. Розкажіть, чому саме його ви виділили серед інших, чим він особливий.
• Опишіть, яким ви уявляєте місто майбутнього.

VІІ. Придумування казок.

• Створіть власну казку – кальку з будь-якої відомої казки. Для цього необхідно звести основні сюжетні лінії відомої казки до отримання абстрактної схеми. Потім цю схему необхідно інтерпретувати по-новому, тобто символи «одягти в одежу» нових образів.
• Оберіть будь-яку із запропонованих тем і створіть власну казку.

Теми для 1-2 класів: «Як біла хмаринка впала на землю», «Мандрівка блакитного метелика», «Як промінчик став сонячним зайчиком».

 

 

VІІІ. Складання віршів.

• Складіть маленький вірш – небилицю, використовуючи техніку створення лімерика за одним з  таких початків: «Зустріла миша слоненя…», «Хтось живе у синім морі …».

Актуальність проблеми формування комунікативної компетентності школярів обумовлюється сучасними тенденціями в освіті. Нині в педагогіці провідними є ті форми та методи навчання й виховання, що акцентують увагу на учневі з урахуванням його інтересів, запитів і цінностей як суб’єкта навчального процесу. Школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань, але й виховати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною в галузі професійної діяльності і спілкування.

Формування комунікативних умінь і навичок – одна із провідних проблем методики навчання мови.

Мовленнєва компетенція – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

Приклад першої групи завдань: Закінчити речення.

1. На високому стеблі велика квітка з... 2. На небі з'явилася ранкова...

Друга група завдань передбачає перетворення деформо-ваних речень.

• Росла, на, дика, яблунька, узліссі.

• Часто, холодні, йдуть, восени, дощі.

Важливим напрямком формування комунікативної компетентності школярів є вміння складати тексти. Для того щоб діти гарно написали твір і поширили свій досвід співпраці та самовираження, проводжу:

 1. Підготовчу роботу. Використовую метод створення емоційного фону до написання твору.

Організовую екскурсії до парку, вулицями села. Це допомагає дітям зіставити почуте й побачене, створити нові образи, заповнити їх яскравими деталями.

 2. Діти отримують завдання для самостійного пошуку фактичного матеріалу з теми, тому що вдало розкрити тему можна лише тоді, коли добре знаєш, про що йдеться, що тебе хвилює.

 3. Наступним етапом у складанні твору є робота над лексикою, бо багатий словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток.

4. Складаємо план до твору.

Далі йде колективне складання твору, слухання кращого зразка й самостійна робота, після якої проводиться корекція та доопрацювання творів.

Наведу фрагмент одного з уроків розвитку зв’язного мовлення у 3 класі.

Тема: Осінь зачаровує красою. Розповідь за поданим початком і запитаннями.

І. Актуалізація чуттєвих уявлень.

 1) Звучить мелодія Чайковського «Пори року. Осінь». На фоні музики вчитель читає загадку.

Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає.

– Хто це, діти? (Осінь).

 2) Виходить дівчинка в костюмі осені, на голові – віночок із різнобарвного листя. Читає вірш.

Я – красуня Осінь –

У парку походила.

Для дітей старалась,

Кольори змінила.

 3) «Мікрофон по колу». Назви ознаки осені за допомогою висловів із відомих вам віршів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

 1) Любі мої юні письменники! Ви вже здогадалися, що сьогодні на уроці ми будемо писати твір про осінь за поданим початком і запитаннями.

 2) Слухання початку, який склала Чомучка.

 3) Знайомство із планом подальшої розповіді.

План

а) Що зробила осінь із берізкою?

б) Яким став клен?

в) Чому ялинку й сосну осінь обминула?

г) Що сталося із травою?

д) Чи сподобалися тобі ці зміни? Вислови свої почуття, захоплення.

 4) Робота над збагаченням словникового запасу з теми.

Робота в групах. Учні пояснюють лексичне значення висловів на картках.

І група

Заплела в коси жовту стрічку.

Розлила жовту фарбу на кленові віти.

Одягся в багряний кафтан.

Позолотила кленові сорочку.

ІІ група

Злякалася колючок.

Геть витоптала зелений килим на землі.

ІІІ група

Причепурила все на свій смак.

 5) Перша група складає відповіді на основі запропонованих висловів.

Друга група доповнює речення, користуючись словами для довідки.

(Довідка: жовту хустину, злякалася колючок, пожовкла і поникла.)

 Для стимулювання допитливості дітей шляхом створення ефекту здивування й емоційного захоплення, використовую метод проблемності, інтриги, парадоксів.

Наведу приклад роботи в 3 класі за темою «Де сховалась нісенітниця?».

• Діти слухають речення й визначають, чи може подібна подія бути насправді.

Улітку Миколка катався на ковзанах. Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць. Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

 Вважаю, що використання новітніх технологій є одним з актуальних процесів у розв’язанні проблеми формування комунікативної компетентності молодших школярів.

Значну увагу  формуванню комунікативних здібностей я приділяю не тільки на уроках читання,  української мови, а й на уроках  Я і Україна.  Чітка мотивація навчання, широке використання наочності, дидактичних  ігор, застосування  інтерактивних  форм  навчання ( робота в групах, парах, мозкова атака, дискусії, карусель ) сприяють  формуванню та розкриттю  творчих та  комунікативних здібностей:  уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень  мовленнєвої культури, з  зацікавленістю виконувати соціальні ролі. Саме  таке  викладання ,  починаючи з початкових класів, -  це  вимога часу, якісно новий  підхід до навчання і виховання. На мою думку, саме через діалог, діти пізнають природу, розвивають мову.

  Актуальність діалогічного мовлення на уроках природознавства зумовлена ще й тим, що в реальному житті учні не вміють застосовувати природничі знання на практиці. Так, учень на відмінно засвоїв знання про основні та проміжні сторони горизонту, але опинившись на лузі, навряд чи він їх правильно визначить. Дівчинка вивчила будову річки, але не покаже, де лівий берег, а де – правий, коли буде з батьками там відпочивати. Від’їжджаючи до санаторію, не кожен відмінник розповість про свій край, його історію, рельєф, корисні копалини, хоча цю тему він засвоїв добре. Складаючи діалоги та підбираючи різноманітні ситуативні завдання, я намагалася якомога ближче підвести дітей до вирішення сучасних проблем, до застосовування знань на практиці.

   Розігруючи діалоги, учні засвоюють певні природничі поняття за допомогою імпровізованих дискусій, інтерактивних ігор, певних ігрових ситуацій. Учням особливо подобається, коли діалог супроводжується яскравою наочністю, масками. Діти залюбки приносили на урок зразки корисних копалин, компаси, різні матеріали, щоб супроводжувати діалог яскравим малюнком.

      Я думаю, що такий підхід допоможе моїм учням глибоко вивчати природу рідного краю, розвиватиме мовлення, мислення учнів, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами живої та неживої природи. Формуватимуть знання, практичні вміння і навички. Формуватимуть екологічну свідомість.

 

Тема. Земля – наш космічний дім. Сонячна система. Зорі

   Діалог-розпитування

•      Оленко, подивись на оце диво!
•      Яке диво?
•      Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!
•      Ні, Андрійку, це не вогники, а зорі. А зорі – це космічні тіла.
•      А чому одні зірки червоні, а інші жовті, білі, блакитні?
•      Колір зірки залежить від температури на їх поверхні. Червоні зірки – відносно холодні, жовті – гарячі. У білих зірок температура на поверхні – 30 тисяч градусів. А найяскравіші зірки – блакитні, їх температура на поверхні – 30 тисяч градусів.
•      Давай почекаємо, можливо, якась зірочка впаде з неба, і я її візьму в долоньку.
•      Ні, братику, такого не трапиться, адже зоря – це велетенська розпечена куля. Є зорі гіганти і карлики.
•      То чому ж вони всі такі маленькі?
•      А тому, що знаходяться далеко від Землі.
•      А звідки ти, Оленко, про все це знаєш?
•      Я це все вивчила на уроці природознавства.
•      Я теж хочу про все знати!
•      Підростеш, підеш до школи і про все дізнаєшся. А поки що, гайда в хату.

            Диференційоване завдання.

          Розіграй діалог з товаришем.

Уяви, що у тебе є менший братик чи сестричка. Розкажи йому, що таке сузір’я. Склади діалог за початком, використовуючи додаткову інформацію.

• Оленко, подивись на оце диво!
• Яке диво?
• Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!
• Ні, Андрійку, це не вогники, а зорі. А зорі – це космічні тіла. А якщо ти уважно подивишся на небо, то побачиш скупчення зірок  Це … .

                                                   Цікаві факти.

Існують місця скупчення зірок.  Люди «розділили» небо на 88 ділянок, назвали їх сузір’ями і дали їм імена героїв давніх міфів, легенд, казкових істот, наприклад, Козерог, Стрілець, Риби, Волопас, Телець, Мала Ведмедиця, Велика Ведмедиця. Два останніх сузір’я мають форму ківшика з ручкою.

 

Тема. Сонячна система. Сонце

 Діалог-розпитування

• Прокидайся, Оленко, зірки зникли. Пішли їх шукати. Оце лихо!
• Неправду ти говориш. Одна зірка лишилась.
• А де ж вона?
• Відгадай загадку, дізнаєшся.

         Постійного місця не має,

         День і ніч бродить,

          Весь світ обходить.

• Це сонце. А я тобі про зірки говорив.
• А Сонце – це і є зоря середньої величини. Його діаметр – 1 млн..392тис.км. А чому воно нам здається таким маленьким? Я тобі вчора розповідала. Пригадай.

-  Бо знаходиться дуже далеко від Землі.

- Так, братику, молодець. Сонцем обігріваються  і освітлюються планети. Адже   температура на його поверхні сягає 6 тисяч градусів, а в глибині – до 15 млн.

- Тепер я зрозумів, чому на Сонці так тепло.

- Наше життя на Землі можливе тільки завдяки Сонцю. Люди розуміли це ще в давнину і вважали Сонце божеством. Його називали по-різному: У Давній Греції – Геліос, в Єгипті –Ра, а у давній Русі – Ярило.

   Виходить, що багато зірок світять людям вночі і показують шлях, і тільки одна зірка світить вдень, але дає нам життя.

• Розіграй діалог з товаришем.
• Склади власний діалог – розмову із Сонцем. Уяви, що Сонце втомилось світити і пішло спочивати. Доведи йому його значимість. Переконай повернутися на небо.

 

 

Тема. Земля – планета Сонячної системи

Діалог-домовленість

• Оленко, що тобі подарували на Новий рік?
• Мобільний телефон. А тобі?
• А мені глобус.
• Що таке глобус? Покажи його мені.
• Це модель Землі. Вона, як і Земля має форму кулі.
• А хто довів, що Земля має таку форму?
• Вперше це довели іспанські мореплавці ще 500 років тому. За 3 роки важкого плавання експедиція під командуванням Магеллана обігнула Землю і повернулася до рідних берегів.

 - А мені вчителька розповідала, що Юрій Гагарін вперше у космосі побачив Землю. Круглу, голубу, оповиту хмарами. І вона оберталася на його очах, як справжній глобус.

• Так, Юрій Гагарін – це перший космонавт у світі. А першим українським космонавтом став Леонід Каденюк.
• А як вивчають космос тепер?

   - За допомогою потужних телескопів, штучних супутників, міжпланетних космічних станцій.

• Ти мене так зацікавив.

-    Тоді давай підемо до мене додому і прочитаємо в енциклопедії про історію   глобуса.

• Гаразд.

     Розіграй діалог з однокласником.

      Уяви собі, що тобі подарували глобус і ти його розглядаєш. До тебе прийшов товариш.

Дізнайся, чи знає він, що таке глобус? Запитай у нього, скільки полюсів має Земля? Що таке екватор? На скільки півкуль екватор поділяє Землю? Чи знає він, де знаходиться Північний і Південний полюси? Що означають слова «уявна лінія»? Яке значення має глобус для  людей? Склади діалог, розіграй його з однокласником.

 

                                           Тема. Населення Землі

Скласти науковий діалог – суперечку «Як виникли народи на Землі», спираючись на легенду «Вавилонська вежа» та статтю підручника « Населення Землі».

Команда «науковці» - учні з високим рівнем знань опрацьовують статтю підручника

с. 102 – 103, щоб дати відповідь на запитання:

Які є раси людей? Чому вони виникли? Чому люди набули відмінних зовнішніх ознак?

Як виникли народ ?  Що відомо про заселення людей на різних материках?

Команда «Народознавці» повторюють легенду «Вавилонська вежа».

           Що відомо про заселення людей на різних материках?

«Народознавці» За легендою, всі люди жили разом, тобто на одній певній території, говорили однією мовою й усі одне одного розуміли.

«Науковці» Ми поважаємо думку народу, але заселені материки були неоднаково. Це залежало від природних умов. Адже з давніх-давен люди селилися на рівнинах, де для життя були найкращі умови: родючі грунти, прісна вода, корисні копалини. Найбільше населення в Євразії.  Мешкали люди на всіх материках, крім Антарктиди.

          Як утворилися народи?

«Народознавці» За легендою «Вавилонська Вежа» всі народи утворилися в результаті гніву бога Перуна на людей, які хотіли досягти його володінь. Бог наслав страшну бурю, яка понесла всі слова, котрі люди звикли говорити одне одному.

«І почали люди збиратися купками, хто з ким говорить однаково. І замість одного народу виникла сила-силенна народів».

«Науковці» «Здавна люди жили групами на певній території. Вони спілкувалися своєю мовою, встановлювали свої традиції, обряди й дотримувалися їх. Так виникли різні народи. Згодом один або кілька народів утворювали державу.

    Висновок

Проаналізувавши статтю підручника і легенду, ми дійшли висновку, що всі народи утворилися для життя, розвитку, процвітання. Люди всіх рас рівні між собою.

                                            

Тема. Україна на планеті Земля

Пронумеруй репліки, щоб вийшов діалог-розпитування.  Розіграй його з товаришем.

- Чи знаєш ти, що таке Батьківщина?

- Це та земля, де ми народились і виросли. А чи знаєш ти, як називається    наша країна?

 -Україна. Вона самостійна і незалежна держава.

- Яке місце за розміром посідає Україна?

- За площею – найбільша серед країн Європи. У світі – на сороковому місці.

- На якому материку вона розташована?

          -У Європейській частині материка Євразія.

- З якими державами межує Україна?

- Україна межує з сімома державами. На заході з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. На сході та північному   сході знаходиться Росія. На південному заході – Молдова. На півночі – Білорусь.

Завдання.

Уяви собі, що до тебе приїхав товариш з Росії. Він хоче більше дізнатися про твою країну. Яка вона за площею? Яка довжина кордону України? Де знаходиться кордон з його Батьківщиною? Коли проголошено незалежність України? Хто є президентом? Які державні символи нашої держави? Розкажи йому, де знаходиться географічний центр Європи? Розіграй діалог з товаришем.

 

Тема. Форми земної поверхні

Великий обсяг теоретичного матеріалу містить ця тема. Щоб виграти час при перевірці домашнього завдання та при закріпленні вивченого матеріалу, я пропоную дітям пограти в колективну гру-діалог. Для урізноманітнення ситуації під час закріплення вивченого матеріалу з теми «Що таке рівнини», «»Гори» я пропоную гру «Влучно в ціль». Ця гра допомагає засвоєнню визначень певних природничих понять.

Опис діалогу-гри

Ведучий стає в центр кола. Задає запитання гравцям і кидає м’яч одному з учасників, хто знає відповідь. Хто отримав м’яч, дає відповідь і стає ведучим. Якщо відповідь невірна, ведучий сам відповідає на своє запитання і продовжує вести гру. 

Гра регламентується в часі. Хто дав максимальну кількість відповідей та змістовних запитань, отримує оцінку.

Ця гра стимулює в учнів прагнення досконало вчити вдома матеріал підручника, адже кожен хоче стати ведучим. Діти вчаться задавати запитання та швидко реагувати на них. Деякі учні запитання готують заздалегідь, щоб бути активними учасниками гри. Якщо клас не дуже підготовлений, то ведучим стає вчитель.

 Орієнтовні запитання, які можна запропонувати учням:

1.         Які основні форми земної поверхні в Україні?
2.         Що таке рівнина?
3.         Які є види рівнин?
4.         Як  рівнини позначаються на карті?
5.         Що таке горб?
6.         Яку будову має горб?
7.         Що таке гора?
8.         Яку будову має гора?
9.         Які є гори в Україні?
10.    Що таке яр?
11.    Як утворюється балка?
12.    «У мене є підніжжя, схил, а моя вершина так високо піднімається в небо, що доводиться одягати білу шапку. Хто я?»
13.    «Я такий, як гора, але без шапки? Хто я?»
14.    Чому горб без шапки?
15.    «Я – велике заглиблення з крутими схилами. Хто я?»
16.    «А мої схили теж були колись голими, але потім заросли. Хто я?»
17.    Які гори називаються високими?
18.   Яка найвища вершина Карпат?
19.   Яка найвища вершина Кримських гір?

 

Діалог – гра «Бережок – річечка»

Під час вивчення теми «Водойми України» можна запропонувати учням пограти в гру «Бережок-річечка».

Опис діалогу-гри

В учнів лежать на партах заздалегідь підготовлені смужки жовтого та голубого кольорів. Смужки жовтого кольору містять запитання з теми. Вчитель дає команду: в кого жовті смужки – ви бережки, в кого голубі, ви -  річечка.  Діти стають у два кола обличчям один до одного (бережки утворюють внутрішнє коло, а річечки – зовнішнє). Бережок запитує, річечка відповідає і тече далі, тобто за сигналом вчителя переходить до іншого учасника за часовою стрілкою. Гра продовжується до тих пір, поки річечка не припливе до свого бережка. Бережки звітують, хто давав правильні відповіді, а хто – ні.

 

Що таке водойми?

Які водойми називають природними? Які – штучними?

Що таке джерело?

Яку будову має річка?

Що таке витік?

Що таке русло?

Що таке гирло?

Що таке джерело?

Яку водойму називають озером?

Які бувають озера?

Що таке болото?

Що таке море?

          

Діалог-рольова гра «Зозулина журба»

-  Зозуле, ти куєш, а про дітей не думаєш? Чому ж така жорстока, зозуле. Чому свого гнізда не мостиш і пташенят не виводиш?

-  Слухай, дитино, даремно вважають мене люди жорстокою. Як тільки зазеленіє все навкруги, вилазить із своїх лялечок гусінь. Багато її в лісі такої волохатої, великої, отруйної, ненажерливої, що ніякий птах не їсть, а я їм, щоб ліс не загинув. Поточила б гусінь листя – і лісу немає, і птахів не буде. Отже, ніколи мені пташенят виводить, треба ліс рятувати. Ку –ку-ку.

-  Чому ж так жалібно співаєш?

-  Сумую за своїми дітками.

-  Але ж ти їх не годуєш, не виховуєш.

 - Я для них ліс рятую.                     

Тема. Охорона природи в Україні

Діалог- рольова гра «Займи позицію».

Уявіть собі, що ви почули по телевізору про те, що на території Полісся будуть вирубані величезні ділянки лісу. На його місці буде збудовано завод по переробці сміття. Місцева влада дозволяє це робити, щоб прибрати територію і створити нові робочі місця. Займіть позицію «За - проти». Зберіть прес-конференцію журналістів, підприємців, екологів, художників, лісників, лікарів з місцевою владою. Доведіть, що цього робити не можна.

 Екологи мають довести, що ліс збагачує повітря киснем, очищує його. Після вирубки лісу загинуть рослини, тварини.

Підприємці,  розкажіть, що ліс нас годує, одягає. Наведіть приклади.

Лікарі доведіть, що зникне «комора ліків».

Лісники,  розкажіть про ланцюжки живлення, які існують в природі. Доведіть, що зі зникненням одного виду рослин, зникнуть десятки видів тварин.

Господарники, розкажіть, що виготовляють з деревини?.(Папір, картон, ацетон, вибухові речовини, деревне вугілля, кіноплівки, нітролаки, кормовий цукор, смолу, спирт, пластмаси, штучну гуму, целофан, глюкозу, віскозу, оцтову кислоту, меблі, сувеніри)).Підключіть громадськість(учнів класу).   

 

     Ситуативні завдання на розвиток діалогічного мовлення

1. Сусід по парті звертається за допомогою — піти з ним на луки і нарвати квітів мамі на день народження. Який діалог може відбутися між вами?

2. В одного з учнів класу захворіло горло, піднялась температура. Однокласники хочуть запитати про здоров’я і порекомендувати народні засоби лікування застуди. Які квіти можуть допомогти в цій ситуації? Розіграйте діалог з сусідом по парті.

3. Ви приїхали до бабусі на вихідні. Розпитайте її про квіти та дерева, які ростуть у цій місцевості.

4. Ви вчора заходили на луки. Поділіться своїми враженнями з сусідкою по парті. Передайте своє захоплення красою і розмаїттям квітів. Складіть діалог з 2-3 реплік.

5. Розіграйте діалог між корівкою, яка пасеться на луках і запашними трав’янистими рослинами.

6. Розіграйте діалог - суперечку між бджілкою та комахою сонечком. Пригадайте, чим вони живляться, яку користь приносять рослинам та людям.

7. Ви зайшли до аптеки, щоб купити лікувальний збір для мами. Розпитайте, які трави входять до цього збору, яка їх дія.

8. Який діалог може відбутися між вербою і калиною навесні? Між синичкою та горобчиком взимку?

9. Ви готуєте повідомлення на урок природознавства «Лікувальні рослини нашої місцевості». Зверніться за допомогою до бабусі, мами, тата, запитайте, про які рослини треба сказати у першу чергу?

10. Пригадайте свою екскурсію до місцевої водойми. Складіть діалог-розпитування між вчителем та учнем. Запитайте, які рослини заселяють водойму, яке вони мають значення? Як тварини пристосувалися до життя у водоймах? Як люди охороняють водойми?

Розвиток дитини, як частини природи, відбувається у тісному зв`язку пізнання нею самої природи. Розвивається мовлення, інтелект, словниковий запас. Поступово росте вміння правильного спілкування з оточуючим світом. З фізичним розвитком відбувається і розвиток особистості, яка вміє реагувати на події, що відбуваються навколо, спілкуватися, робити висновки, зростати духовно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     План

І. Вступ.

ІІ. Основна частина.

1. Мовленнєва діяльність на уроках рідної мови:

а) діалог, складання творів, казок, віршів;

б) ігри.

2. Формування мовленнєвої компетентності на уроках «Я і Україна»:

а) різновид діалогів, що сприяють розкриттю творчих здібностей;

б) ситуативні завдання, ігри.

ІІІ Висновок.

 

 

 

 

 

      

 

 

Великоновосілківська гімназія з ЗОШ І ступеня

 

 

 

 

 

 

 

Тема роботи: «Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів у процесі пізнання природи.»

 

 

Учитель початкових класів

      Лєвтєрова Людмила Миколаївна

 

 

 

 

 

 

                                               

 

2020 р.