Формування мовленнєвої компетентності в учнів початкової школи шляхом використання схеми – моделі функціонально – системного підходу

Про матеріал

В майстер - класі "Формування мовленнєвої компетентності в учнів початкової школи шляхом використання схеми – моделі функціонально – системного підходу" наведено приклади використання схеми - моделі під час роботи з текстом, поняттями, складанням загадок. Матеріал цікавий до використання на уроках української мови та літературного читання в початкових класах.

Перегляд файлу

Кріпака Світлана Василівна,

вчитель початкових класів

КЗ «НВО І - ІІІ ст. «Мрія»

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області»

Формування мовленнєвої компетентності в учнів початкової школи шляхом використання схеми – моделі функціонально – системного підходу

Все більше, ми - вчителі практики, спостерігаємо, що у більшості учнів початкової школи переважно бідний лексичний запас слів, діти висловлюються розмовно – побутовою мовою, часто не вміють зв’язно висловлювати власні думки, неправильно вимовляють слова тощо. Це все створює певний дискомфорт у спілкуванні з однолітками чи дорослими, учні не можуть в повну міру розкрити свої здібності та потенціал. Тому, формування мовленнєвої компетентності учнів – одне з основних завдань учителя початкових класів.

Серед 10 ключових компетентностей Нової української школи виділяють спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування. [1]

Більш того, у додатку до Стандарту початкової освіти подано «Покажчик наскрізних умінь», які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Серед них зазначено вміння «ефективно спілкуюся» та «читаю вдумливо». [4] Тому, мовленнєва компетентність – це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях, використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби вираження мовлення.

Чинниками, які впливають на мовну і мовленнєву компетентність виступають: лексична компетенція – наявність певного запасу слів для обслуговування професійно-мовленнєвої та інших видів діяльності і спілкування; здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів (фігур і троп), приказок, прислів’їв, фразеологічних зворотів тощо. Фонетична компетенція – правильна вимова усіх звуків рідної мови, звукосполучень згідно з орфоепічними нормами, наголосів, добре розвинений фонетичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила і висота голосу, логічні наголоси тощо); граматична компетенція – вживання граматичних форм рідної мови згідно з законами й нормами граматики (рід, число, відмінок, кличний відмінок тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм; діамонологічна компетенція – володіння діалоговими і монологовими техніками спілкування, технікою ведення спору, технікою упізнавання невербальної знакової системи, технікою роботи з текстовим матеріалом тощо. [6]

А в документі «Навички ХХІ століття» серед зазначених навичок, що потрібні людині в ХХІ столітті, виділяють вміння розвивати навички комунікації і співробітництва . Це можна робити по-різному, проте найкраще у процесі спілкування й співробітництва з людьми. Сучасні інформаційні технології значно змінили способи спілкування: спілкуватися можна не лише в реальному часі й просторі, а й віртуально: за допомогою соціальних мереж, чатів, електронної пошти. Це дозволяє розширити коло співрозмовників, проводити спільно з людьми із різних міст і країн заходи, створювати навчальні проекти. Навички комунікації і співробітництва формуються на основі таких умінь:

спілкуватися ефективно:

чітко формулювати думки; ефективно застосовувати усне, писемне та невербальне спілкування;
слухати (читати) уважно, щоб зрозуміти смисл сприйнятого (дані, ставлення й наміри, оцінки);
використовувати комунікацію з різними цілями (для інформування, мотивування й переконання, вказівок);
опановувати різноманітні інформаційні засоби і технології, оцінювати результати їхнього застосування;
ефективно спілкуватись у різноманітних умовах (зокрема, у багатомовному просторі);

бути здатним до співробітництва:

ефективно працювати в різних командах і виказувати до них повагу;
виявляти гнучкість, готовність допомагати й бути корисним, бути спроможним до необхідних компромісів задля досягнення спільних цілей;
брати на себе частину відповідальності за спільну роботу й цінувати особистий внесок кожного члена команди. [3]

Будь - який розвиток, у тому числі й мовленнєвий, потребує систематичного і цілеспрямованого вправляння. Тому, на формування мовленнєвої компетентності в учнів початкової школи пропоную використовувати один із прийомів системного підходу інноваційної технології ТРВЗ (теорії розв’язання винахідницьких завдань) схему – модель функціонально – системного підходу.

Системний підхід дозволяє тренувати дітей у пізнанні ознак системності, які проявляються в об’єкті. А системне використання схеми – моделі функціонально-системного підходу, на мою думку, сприяє підвищенню засвоєння навчального матеріалу, ефективному, всебічному і гармонійному розвитку, розкриттю талантів учнів, суттєво впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання. При цьому підвищується працездатність школярів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, мовлення, розширюється світогляд [5] .

Схему – модель функціонально-системного підходу представлено в таблиці .

$Описание: D:\2.png$

Схема-модель функціонально-системного підходу (ФСП ) – це авторська розробка Олени Михайлівни Грединарової. Це універсальний метод пізнання навколишнього світу, розвитку всіх видів мислення (образного, вербально-логічного, теоретичного, практичного), а також інструмент системного аналізу об'єктів, предметів, явищ.

Графічне зображення схеми-моделі ФСП представлене з застосуванням ейдетичних прийомів: піктограм, що відображають п’ять модальностей сприйняття (візуальну, аудіальну, нюхову, смакову, тактильну) легко сприймаються і запам’ятовуються учнями будь-якого віку.

Використання схеми-моделі ФСП дозволяє не тільки формувати якості творчої особистості безпосередньо у навчальному процесі, але й істотно скоротити час на засвоєння базових навчальних предметів, звільняючи його для творчої роботи з інформацією. Схема-модель ФСП – це графічне представлення основних компонентів системи та їх взаємозв’язків для комплексного вивчення будь-якого об’єкта, явища або навчальної теми [2].

Як і будь-яка система, урок повинен мати свою надсистему (НС) - систему, в яку він входить як складова: підсистему (ПС)- елементи, з яких складається сама система: основну функцію (ОФ) – призначення цієї системи і низку основних ознак (ОО),що відрізняють цю систему від інших у даній надсистемі [5].

Тому вчителі мають бачити урок не як окреме, самодостатнє, ізольоване, замкнуте в собі методичне утворення, а як єдину систему, органічно пов’язану з попередніми й наступними уроками, зі складною структурою, де всі елементи взаємопов’язані і взаємозалежні [5].

Авторська схема – модель функціонально – системного підходу розроблена для використання в навчально – виховному процесі та підвищення ефективності педагогічної діяльності. Схема – модель є не лише інструментом дидактики, а й основою формування системного світогляду, творчого мислення та інтелекту.

Схему-модель функціонально-системного підходу доцільно використовувати на різних етапах формування компетентностей. Наприклад, вчитель при вивченні нової теми подає матеріал, заповнюючи схему-модель новою інформацією, показуючи таким чином структуру й істотні ознаки досліджуваної системи. У цьому випадку педагог за допомогою навідних питань актуалізує наявні знання учнів, звертається до їхнього досвіду. Схема-модель також може бути використана на етапі узагальнення й систематизації знань, коли учні вже вивчили тему. Маючи алгоритм роботи за схемою-моделлю, учні під керівництвом учителя або самостійно створюють схему для вивченої ними системи. Таким чином, вони структурують свої знання з теми. Вчитель на підставі складеної схеми може визначати рівень сформованості компетентностей учнями. Крім того, схема-модель ФСП слугує педагогам в організації педагогічної діяльності: допомагає правильно спланувати та організувати освітній процес і створювати власні педагогічні прийоми і методи.

Отже, як застосувати схему – модель функціонально – системного підходу для формування мовленнєвої компетентності на уроках літературного читання?

Використання схеми –моделі для визначення понять.

Формула визначень: Система – це … (надсистема), яку використовують для того, щоб…(головна функція), складається з … ( підсистеми) та має такі властивості … .

Наприклад, Усна народна творчість – це література, яку використовують для передачі досвіду (інформації) з покоління в покоління у вигляді віршів, казок, легенд, загадок… влучно, лаконічно, співзвучно.

Літак – це повітряний транспорт для перевезення людей та вантажу на довгі відстані з великою швидкістю. Має фюзеляж, крила, двигун, прилади управління. Виготовляються із метала.

Використання схеми –моделі під час складання власних загадок.

З використанням схеми – моделі функціонально – системного підходу виділяють такі види загадок:

Загадки з визначення головної функції (дія, заради якої створено предмет).
Загадки по генетичному аналізу (еволюція предмета).
Загадки за ознаками.
Загадки за «місцем проживання».
Загадки за складовим частинами (за підсистемою).

Алгоритм складання загадки

Беремо будь – який об’єкт чи предмет.
Якщо предмет створено людиною, визначаємо функцію, заради якої його було створено.
Якщо об’єкт належить до природи – визначаємо, як його використовує людина.
Знаходимо інший об’єкт, який може виконувати таку ж функцію.
Шукаємо особливості виконання даної функції предметом – «замінником».
Записуємо за схемою:

…(Що не робить?), але (та не) … (яку функцію виконує?)

Не гавкає, та не кусає, але в будинок не пускає. (Замок)
Не кудахкає,та не співає, проте зранку підіймає. (Будильник)

Також можна виділити як систему два об’єкта, які мають схожі функції чи властивості. Ці функції перераховуються і відбираються однакові.

літає гуде

дзижчить літає

повзає перевозить

гризе рухається

Літає, гуде, та не літак. (Жук).

Плигає, стрибає, та не м’яч. (Заєць)

За головною функцією

Пере, вижимає, сушить.
Мама з нею сильно дружить. (Пральна машина)
І не ковдра, та не шуба, проте взимку гріє;
Влітку спить, під віконечком сидить. (Опалювальна батарея).

«Вгадай, хто я», за визначенням основної та другорядних функцій предмета чи об’єкта.

Наприклад: Я умію … стрибати, котитися, лежати… (м’яч)

Я умію … літати, дзижчати, жалити, збирати … (бджола)

Я умію … малювати, писати, креслити.. (олівець)

За генетичним аналізом

Дідусь –чорно –білий,

Тато – кольоровий,

А я цифровий. (Телевізор)

На башті висіли,

на них люди гляділи.

Маленькими стали,
На мою руку попали.(Годинник)

За ознаками

Смугастий, та не тигр,
зелений, та не кущ,
солодкий,та не смаколик,
цукровий , та не льодяник.(Кавун)

На спостереження змін властивостей і функцій об’єктів в часі.

Навчальна мета: ознайомити з прикметниками.

Розвиваюча мета: вправляти дітей у вмінні помічати залежність прояву різних властивостей одного і того ж об’єкта від стадії розвитку, спостерігати зміни об’єктів у часі.

Правили гри: називаємо об’єкт чи показуємо його зображення, а діти перераховують його властивості в минулому, теперішньому і майбутньому.

Наприклад:

яблуко

було (зелене, кисле, терпке);
є (червоне, солодке, соковите);
буде (сухе, зморщене, червиве, гниле).

людина

- була (маленька, пухкенька, беззуба);

- є (доросла, гарна, розумна);

- буде (старою, зморщеною, беззубою, мудрою).

папір

був (дерев’яний, шершавий, сухий, брудний);
є (гладкий, чистий, тонкий, білий);
буде (списаний, м’ятий, пожовклий).

За частинами підсистеми

З розумом, та не людина,

З екраном, та не телевізор,

з мишкою, та не нора. (Комп’ютер)

Використання схеми –моделі для роботи з текстом.

До прикладу візьмемо оповідання Всеволода Нестайка «Руденький».

На дитячому майданчику гралися двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці.
        Чорнявий хлопчик похапливо тицьнув цукерку до рота.
         Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і дременув у під'їзд. Дівчинка зойкнула, скривилась і заплакала.
         Руденький подивився на дівчинку, тоді на свою цукерку, тоді знову на дівчинку, тицьнув цукерку і швидко пішов геть. Наче боявся, що вона поверне її.
         Коли він проходив повз дідуся, який сидів на лавочці і все бачив, дідусь усміхнувся до нього і сказав:
— Ти зробив правильно. Ти хороший хлопчик.
      Руденький спинився, почервонів. Потім зітхнув:
—    Ні, дідусю, я не зовсім хороший... Мені не хотілося віддавати... Правда!..І чого поганим бути легко, а хорошим — важко? Мені інколи хочеться бути поганим. Але... але соромно.
Дідусь пильно глянув на нього.
—    Ну, тоді я помилився. Пробач, ти не просто хороший хлопчик. Ти справжній молодець! Бо в тебе є совість. А совість, голубе мій, — це в людині головне.

І дідусь ласкаво поплескав його по плечу.

1. Визначення надсистеми

(Оповідання, оповідання про світ дитинства, авторське).

2. Визначення підсистеми

З яких частин складається оповідання?
Зачитайте зачин, кінцівку. Про що розповідається в основній частині?
Який заголовок ви дібрали до оповідання?

3. Робота з властивостями

- Які ознаки оповідання ви можете бачити?

- Як виглядають герої? Опишіть словами з тексту.

- Як ви думаєте, що навколо себе бачать хлопці?

- Як ви думаєте, якими рисами характеру наділені герої? Чому?

- Які звуки могли чути герої?

- До чого вони торкалися? Які ці предмети на дотик?

- Чи відчували герої запах? Доведіть.

- Що в творі можна було відчути на смак?

- А ви пробували цукерки? Які вони?

- Чи солодко було чорнявому хлопчику? А руденькому?

- Як би ви вчинили на місці чорнявого хлопчика? А на місці руденького? Дівчинки?

- Що переживали герої? (Чорнявий хлопчик, руденький, дівчинка?)

- З ким би ви хотіли дружити? Чому?

- Порівняйте вчинки чорнявого хлопчика та руденького.

$H:\круг.png$

Робота в групах «Захист позиції чи вчинка»

1 група - обґрунтовує дії чорнявого хлопчика.

2 група - обґрунтовує дії руденького хлопчика.

3 група - обґрунтовує дії дівчинки.

4. Визначення основної функції (головної думки)

- З якою метою автор розказав про дітей?

- Яке з прислів’їв найдоцільніше висвітлює головну думку?

Совість хоч без зубів, а гризе. (Совість мучить людину за заподіяні нею провини.)

Вік лиходія невеликий: злий чоловік і змолоду – старий.

Роблячи зло, на добро не сподівайся.

Життя дано на добрі справи.

Яка совість, така й честь. (Наскільки чесно ти поводишся з людьми, настільки вони тебе й поважають.)

$C:\Users\MY\Desktop\09.png$ 5. Дискусійна сітка.

Якою людиною бути легко?

Поганою ___________________ Хорошою

Висновки

Тому, дуже важливо, щоб наймолодші школярі пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів. Їх найтонші відтінки. А коли дитина відчує красу рідного слова , вона відчує любов до мови. Розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні всі діти. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб розвинути мовлення учнів, збагатити його, навчити любити і пишатися рідною мовою.

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче та системне мислення. Саме початкова школа покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його значущості у житті людини. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток мовлення – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня [6].

Література:

1. 10 ключових компетентностей Нової української школи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://school44.edukit.mk.ua/aktualjno/10_klyuchovih_kompetentnostej_novoi_ukrainsjkoi_shkoli/

2. Грединарова О.М. Запорізький національний університет . Схема-модель функціонально-системного підходу як інструмент систематизації знань учнів і формування системного і творчого мислення. [Електронний ресурс ]. – Режим доступу www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nvmdu/psykh/2011_6/13.pdf

3. Навички ХХІ століття і шкільна освіта. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/navichki-khkhi-stolittya-i-shkilna-osvita.html

4. Наскрізні вміння. [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://newstandard.nus.org.ua/poyasnennya-dlya-vchyteliv-iz-vykorystannya-proektu-standartu-pochatkovoyi-osvity/naskrizni-vminnya/

5. Романова І. А. Особливості застосування трвз-технології в початковій школі / І. А. Романова // Педагогіка та психологія. – 2011. – Вип. 40(3). – С. 105-116. [Електронний ресурс ]. – Режим доступу www.irbisnbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...

6. Що таке мовленнєва компетенція? [Електронний ресурс]. – Режим доступу

https://sonyah.blogspot.com/2011/10/blog-post_27.html