ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

 

Автор: Коломоєць Л. М.

вчитель КЗ «Республіканська

ЗОШ І-ІІІ ступенів Нікольської районної

ради Донецької області»

 

Анотація статті

У статті висвітлюються основні аспекти виховання національної свідомості і патріотизму молодого покоління на уроках української літератури та в позакласній роботі.

Ключові слова: громадянська відповідальність, патріотизм, національна гідність, національна свідомість, патріотичне виховання.

План

Вступ
І. Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність»  на уроках української мови і літератури та в позаурочний час.
1. Впровадження ідей національно - патріотичного виховання на уроках української літератури.
ІІ. Національно - патріотичне виховання як складова формування особистості школяра у процесі позакласної роботи з української мови та літератури.
Висновок

Список літератури

 

«Перед минулим – зніміть капелюхи,

перед майбутнім – засукайте рукава»

Народна мудрість

Вступ

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, школа має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Доля України залежить від тих, хто сьогодні сидить за шкільними партами, залежить від національної свідомості її громадян. Саме тому національно- патріотичне виховання повинне займати провідне місце в навчально – виховному процесі. Уроки української мови та літератури – прекрасне підґрунтя для цієї роботи.

У процесі роботи учитель шукає шляхи і засоби глибокого засвоєння програмового матеріалу та формування в учнів високої національної свідомості, акцентує увагу на краєзнавчому матеріалі як складової національного виховання школярів. Відомо, що патріотизм починається з любові до батьківської хати, до колискової, яку співала мама, до сім'ї, родини, до рідної мови і народної пісні. Саме це формує поняття «малої батьківщини». І тільки уже пізніше приходить усвідомлення себе як громадянина великої країни – України, гордості за її славне минуле і розуміння того, що треба навчатися, працювати для її майбутнього.  Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів національної гідності і гордості за свою землю, народ, батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

Патріотичне виховання – складова частина національного світогляду і поведінки людини, її ставлення до рідної країни, всіх націй та народів. Відданість Україні - невід’ємна ознака національно свідомого громадянина.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не є громадянином

Вважаю, що патріотичні відчуття учнів формує найближче оточення: сім’я, батьківський дім, громада, яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Найважливішим для виховання патріотичних почуттів школярів є приклад дорослих.

На мою думку, основними напрямами патріотичного виховання на уроках української мови та літератури є:

•                   формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;
•                   краєзнавство;
•                   ознайомлення з явищами суспільного життя, життям громади;
•                   формування знань про історію держави, державні символи;
•                   ознайомлення зі звичаями, традиціями і культурою свого народу.

Впровадження ідей національно-патріотичного виховання на уроках української літератури

Завдання вчителя-словесника - виховувати національний характер українця. І в цьому процесі найбільше допоможе мистецтво слова. Художня література віддзеркалює ментальність українського народу.

Починаючи з усної народної творчості, що є духом нації (вивчення прислів’я, приказок, казок), і закінчуючи високохудожніми творами письменників-класиків, література є одним із засобів виховання учнів.

Твори української літератури є надзвичайно ефективним засобом патріотичного виховання учнів. Вагомих результатів можливо досягти тільки тоді, коли вчитель має продуману систему роботи над формуванням патріотичної вихованості школярів у процесі вивчення поетичних, прозових і драматичних творів художньої літератури.

Система роботи на уроках української літератури передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості.

В основу національного виховання на уроках української літератури в середніх і старших класах покладено правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення вибороти Українську державу.Дуже важливо спрямовувати свої творчі зусилля на те, щоб підвищити виховний рівень уроку. Національне виховання має здійснюватись на основі проблемного вивчення текстів.

Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні патріотичних почуттів, на уроці літератури   моделюються ситуації, які сприятимуть розумінню школярами суспільно-політичних явищ, змальованих авторами у творі.

Формуючи патріотичну свідомість учнів на уроках літератури, розглядаються проблеми громадянознавчого змісту. Для цього доречними є проблемні питань. Під час вивчення повісті І.Франка "Перехресні стежки", де звучить проблема "Сутність демократії, демократичні цінності. Права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту", постають перед учнями такі запитання:

•                   Які способи захисту прав і свобод людини і громадянина застосовувались в українських землях наприкінці XІХ століття?
•                   Чи можна назвати судових чиновників та представників влади оборонцями права?
•                   Що керує їхніми рішеннями?

 

Вплив програмового матеріалу на процес формування патріотичної вихованості залежить від правильного вибору методів, прийомів і форм роботи.

Для успішного здійснення патріотичного виховання школярів засобами художнього слова необхідні такі уміння і навички:

•                   визначати ідею і проблеми художнього твору, зіставляти конкретно-історичне, морально-етичне і загальнолюдське у творах;
•                   сприймати патріотичні мотиви та емоційно-естетичний тон художнього твору;
•                   виявляти патріотичні позиції та світоглядні особливості письменника і літературного персонажа;
•                   самостійно аналізувати твір, виділяючи основні патріотичні почуття героїв, їхні вчинки та переконання;
•                   висловлювати власну думку про патріотичні мотиви твору, вміти їх відстояти й аргументувати, робити висновки.

Процес національного відродження України поставив перед школою завдання по-новому підійти до викладання української літератури. Вивчення української літератури покликане формувати у дітей найвищі й найблагородніші людські якості, серед них – любов до Батьківщини, почуття вічної правди і краси народу. Отже, найважливіше для вчителя – не тільки як учити, а й чому вчити, що говорити про життя, людей, навколишній світ.

Вчені визначають, що найінтенсивніше формування національної самосвідомості в середньому шкільному віці. Якщо в початкових класах діти через казки, оповідання, поетичні твори пізнають край, де вони живуть, свою Батьківщину – Україну, дізнаються, звідки вони походять, до якого народу належать, то в середніх класах поглиблюють свої знання.Так, вивчаючи перекази й легенди про запорожців, твори Я. Качури «Іван Богун», Б. Лепкого «Орли», А. Чайковського «Сагайдачний»,А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»,Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»,В.Рутківського «Джури козака Швайка», учні глибше переймаються історичним минулим свого народу, його героїчними подвигами.

Підлітковий період у житті школяра – це підготовчий етап до формування ідеалів, які впливають на поведінку особистості. Якщо учні переймуться національними і духовними цінностями, ідеалами нашого народу, вони прагнутимуть до захисту цих цінностей. Діти мають знати про національний ідеал, про конкретних носіїв національної свідомості. Важливе місце тут відводиться особистостям письменників, твори яких вивчаються з першого по одинадцятий клас. Це Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Олександр Олесь.

У старших класах робота над втіленням ідей національного виховання ще більше посилюється і цьому сприяє розмаїття програмового матеріалу.

Так в 11 класі, вивчаючи творчість Івана Багряного, життєвий і творчий шлях якого є взірцем для виховання національної самосвідомості особистості, під час вивчення пригодницького роману «Тигролови», можна обрати будь-який спосіб роботи: чи то композиційний аналіз, чи то пообразний. Можна аналізувати кожний розділ, характеризуючи основних дійових осіб: Григорія, членів родини Сірків, їхні взаємини, побут і працю українців на Далекому Сході, дотримання ними традицій і звичаїв українського народу, ставлення до природи, до людей. В ході обговорення роману обов’язково сконцентровується увага на проблемі, яка є однією із найважливіших: на родинних та народних традиціях сім’ї Сірків, працьовитості їхнього роду, сімейній злагоді, почуттях патріотизму та національній гідності кількох поколінь Сірків.

Національно-патріотичне виховання як складова формування особистості школяра в позакласній роботі

Ідеї національно - патріотичного виховання є домінуючими не лише на уроках вчителя-словесника, а й у позакласній роботі.

Виходячи з того, що головним завданням патріотичного виховання є формування світоглядної свідомості школяра, в позаурочній виховній діяльності, використовую наступні методи роботи:

•                   вечори народної пісні та танцю,
•                   свята рідної мови,
•                   виставки декоративно-ужиткового мистецтва,
•                   конкурси дитячої творчості,
•                   свята з використанням українських традицій, обрядів, звичаїв.

(«Тепло отчого дому», «Обереги нашого дитинства», «Прийшов щедрик щедрувати», народознавчі вітражі «Нехай ту долю оминає лихо, де вишивки узорами горять» та ін.)

Опора на ці методи сприяє формуванню у вихованців високих громадських якостей, патріотичних почуттів, любові до рідної землі, шануванню рідної мови, дбайливому ставленню до природи, усвідомленню належності до українського народу, виховує честь, гідність, мужність, відвагу, прагнення пізнавати, зберігати й передавати у спадок надбання народу.

Позакласні заходи задовольняють запити школярів, що цікавляться певним колом питань, з цією метою практикую різні види робіт:

•                   знайомство дітей з новинками художньої літератури, спогадами про письменників;
•                   прослуховування доповідей та проектів-презентацій учнів, цікавих повідомлень з газет, журналів, інтернету;
•                   обговорення творчих спроб дітей;
•                   ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру мовлення;
•                   складання заміток до газет;
•                   перегляд фільмів-екранізацій;
•                   створення проектів-презентацій на літературні та мовні теми.

Стало традицією у закладі щороку вшановувати пам’ять видатного українського поета-гумориста і сатирика, справжнього громадянина Остапа Вишні.

Незабутнім у пам’яті школярів залишиться майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки. Адже відомо, що в українців лялька-мотанка була своєрідним оберегом. Про ляльок-мотанок згадували, коли хотіли позбавитись від лиха та від різних напастей. Зі своїми ляльками дівчата ніколи не розлучалися.

І, звичайно, найпопулярнішими заходами серед школярів є конкурси читців-декламаторів поезій Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, які традиційно приурочені до дня народження поетів. Подобається дітям знайомитися з творчістю поетів рідного краю, готуючись до конкурсу риторів «Красномовна Донеччина».

Разом з учнями збираємо легенди, прикмети, прислів’я, загадки. На виховних годинах згадуємо давно зниклі будівлі, місця дозвілля батьків, ремесла і пам’ятні історичні віхи, імена людей.

Осередком духовності, яка базується на традиціях українського народу, його історії, побуті, стала народознавча кімната «Світлиця».

Щороку проводяться тижні мови та літератури. Це відбувається двічі на рік: восени – до Дня української писемності та весною – до Шевченкових днів. На кожен день тижня планується захід, підказаний його темою. Це виставки конкурсних робіт на кращий учнівський малюнок, вишивку, письмовий твір на літературну тему, твори-роздуми, читацькі конференції, конкурс на краще читання поезії, народознавчі хвилинки, виставка творчих робіт “Перші проби пера”.

Висновок

Отож, національно - патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини.

Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в урочній та позаурочній діяльності.

Отже, виховання національної самосвідомості на уроках мови й літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Ми пишаємося результатами своєї роботи в цьому напрямку. Випускники нашої школи - гідні громадяни держави. Вони добровільно вступають до лав ЗСУ, не шкодуючи власного життя. Проявивши громадянську свідомість, загинув Яблонськй М., захищаючи суверенітет України.

 

 

 

Список літератури

1.               Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.
2.               Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49
3.               Гарнійчук В. Сутність і структура патріотизму старших підлітків [Текст] / В. Гарнійчук // Управління освітою (Шкіл. світ). – 2009. – № 20. – С. 22-23.
4.               Дем’янюк Т. Інноваційні технології громадянського виховання / Т. Дем’янюк // Директор школи. – 2008. – № 10. – С. 10-12.
5.               Захаренко С., Коваленко, О. Формування громадянина - патріота у педагогічній системі О.А.Захаренка / С. Захаренко, О. Коваленко // Рідна школа. – 2013. – № 6. – С. 36–40.