Формування навчальної компетентності школяра шляхом самоосвітньої діяльності

Формування навчальної компетентності школяра шляхом самоосвітньої діяльності.

                                                        Радість відкриття,здивування перед істиною,

                                                         здобутою власними силам, дає людині

                                                         самоутвердження, переживання гордості,

                                                         поваги до самого себе

                                                                                         В. О. Сухомлинський

Обгрунтування актуальності досвіду, його практична значимість.

Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Демократизація суспільних відносин сприяє активності особи як суб’єкта цих відносин. Це зумовлює необхідність отримання учнями знань про державно-правові явища, які є одним з провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна  людина.

Завдання моє, як вчителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми:

• забезпечення умов для розвитку творчої особистості дитини;
• виконанні завдань Національної доктрини розвитку освіти;
• сприянні позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• забезпечення особистісно орієнтованої моделі навчання;
• оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку правознавства

Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість

• Формування навчальної компетентності школяра шляхом самоосвітньої діяльності;
• розвиток особистості в співробітництві;
• удосконалення співробітництва, яке спрямоване на успішну діяльність;
• побудова та удосконалення співробітництва учителя та учня на взаєморозумінні й гуманізмі, єдності інтересів і прагнень.

 Новизна досвіду полягає у комбінуванні, а також розробці різних прийомів і методів самоосвітньої, творчої діяльності, інтерактивних методів, які створюють умови для формування компетентного  школяра. (Додаток 1)

Перелік наукових та практичних досліджень,на яких ґрунтується робота.  Теоретичні основи підготовки до самоосвіти заклали  А. Дістервег, Я. Каменський, Дж. Локк, Г. Сковорода.   Особливості психологічної та практичної підготовки учнів до самоосвіти розкрили Г. Закіров, Н. Іванова, В. Сластьонін.  Вміло створюють оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів через інтерактивні технології, гру,  проектування вчителі: Шило Н.П., Грущак Н.М., Ващенко С.П., Полішко Л.І., Мізіна Л.О., Нецька Л.В., Шабельник Н.В., Галіцька С.П.,Алєксєєва С.М., Бондаревська І.М., Байдуж Л.О., Касьяненко Н.В., Ляш С.І., Довгай А.А., Брижко І.М., Фурсова А.М., Тунчик М.С., Бурян І.Г. Ці вчителі, застовуючи  різні педагогічні технології, спонукають учнів до навчання, до творчості, до самовдосконалення.   Велика кількість сучасних педагогічних досліджень (К.О.Баханов, Є. Г. Болдишева, Г.О. Фрейман, В.І. Курелів, А.Ю.Уваров) присвячена вивченню потенціалу групової навчальної роботи, спрямованої на розвиток особистості.

Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових.

Сутність досвіду полягає в тому, що готовність до самоосвіти – це оволодіння особистістю всіма компонентами самоосвітньої діяльності. Основним шляхом, що допомагає в оволодінні всім комплексом самоосвітньої діяльності, є, в першу чергу,  відповідна організація навчальної роботи школярів:

• визначення соціально значимих мотивів, пов’язаних з реалізацією ідеалів та життєвих планів учнів.
• Навчити учнів творчо мислити через оволодіння спеціальними прийомами (знаходити протиріччя,комбінувати, шукати аналогії та асоціації)
• Формувати вміння самоконтролю та відслідковування динаміки творчого потенціалу.
• поступове формування навички самостійного оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями :

• працювати з навчальною та додатковою юридичною  літературою; вміння збирати і аналізувати інформацію з різних  джерел права, користуватися правовими актами.
• застосовувати пам’ятки та алгоритми вирішення задач.
• виконувати найпростіші операції мислення (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, утворення понять, абстрагування, класифікацію)

Проблема полягає в тому, як організувати самоосвітню діяльність учнів, щоб можна було чекати бажаних результатів. Відпрацьованим є наступний алгоритм діяльності самого вчителя.(Додаток 2 )

Самоосвіта не може бути самоціллю, вона є засобом для вирішення будь-якої проблеми, яка постає або постане впродовж життя перед особистістю. Тому, на мій погляд, цілком логічним є використання технології  проблемного навчання на уроках правознавства. Вона полягає в тому, що розгляд кожної теми починається з постановки конкретної проблеми. Важливим є те, що запропоноване інтелектуальне завдання повинно бути конкретним, можливим до виконання даною віковою групою учнів і життєво зорієнтованим. На моє переконання, процес навчання в школі повинен бути направлений на досягнення хоч невеликої, але перемоги. В цьому розумінні є доречним використання елементів педагогіки співробітництва та методу проекту.

У своїй роботі використовую різні методи і форми ведення уроку. Найбільш домінуючою є робота у групах, у малих групах, у парах. Поширено застосовую модель групового рішення проблем на основі метафоричного мислення "синектика"- один із варіантів навчання у співробітництві.

    Застосування групових методів роботи на уроках – це, на мою думку, найбільш ефективний шлях досягнення поставленої мети уроку. Навчання в системі "учень – учень" надає істотні можливості для формування мотивації досягнень. Для себе я зробила висновки: для того, щоб діяльність була більш ефективною, роблю акцент на конкретному навику співробітництва, а учні коротко обговорюють його прояв і в подальшій роботі намагаються удосконалювати. Скажімо, уміння відстоювати свою думку відпрацьовується за допомогою алгоритму: " Я так думаю, тому що…..", або використовую метод "Прес", "Коло ідей" та інші. Добираючи завдання для групової роботи, керуюся теорією різнобічних здібностей Говарда Гарднера. Згідно з цією теорією, людині властиві, як мінімум, сім видів різних здібностей – не тільки логічні, на яких робиться акцент у школі, але й візуально-просторові, соціальні й музичні, такі, що необхідні у повсякденному житті.

   Групові методи застосовую на всіх етапах навчальної діяльності.  При вивченні нового матеріалу або при узагальненні тем, при проведенні різних типів уроків ( екскурсій, судів, подорожей та ін.) учні намагаються довести свою думку, і на вістрі їх зацікавленості можна провести проблемну бесіду, використовуючи метод "Коло ідей". Своєрідна конкуренція стимулює діяльність, розвиває ініціативність, моральну культуру, взаєморозуміння та повагу один до одного, культуру спілкування. По завершенню роботи групи звітуються і випрацьовують певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект.(Додаток 3)

На уроках здійснюю диференційований підхід, який дає можливість залучити до роботи учнів з різним рівнем знань. З цією метою на уроках застосовую метод "Ажурної пилки". Індивідуальний добір інформації забезпечує максимальну участь в уроці кожного учня. При закріпленні матеріалу поряд з іншими методами використовую метод "Гронування" . Він розвиває творче мислення, збагачує мову учнів, уяву, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, бачити головне.

    Проводжу уроки методом пізнавальних та дидактичних ігор.(Додаток 4) Це цікаво і учням, і вчителю. Він дає змогу залучати учнів до практичної участі в житті суспільства та держави. Проведення рольових ігор потребує старанної підготовки й наявності необхідної кількості годин, тому також проводжу міні-ігри, створюю ігрові ситуації. Цікавими для дітей є прийоми: знайди помилку, продовж речення, хрестики-нулики, снігова куля, простіше простого та ін. і вправи: "Знайомство", "Побажання", "Враження", "Самопрезентація", "Дерево рішень ", "Дерево пізнання", "Відчуй іншого", "Несподіваний гість", "Заохочення", "Уникнення невдачі", "Твій девіз", "Домалюй себе". Такі прийоми та вправи стимулюють та заохочують дітей до роботи на різних етапах уроку, при вивченні будь-якої теми.   Готуючись до уроків, завжди створюю ситуацію зацікавленості, для цього я використовую підручники, художні твори, ілюстрації, газети, телевізійні передачі, казки, вірші, притчі, прислів’я, приказки. Позитивний вплив на формування в учнів зацікавленості, відповідальності, позитивних моральних якостей відіграють уроки з використанням інформаційних комп’ютерних технологій. Діти дуже полюбляють працювати над вирішенням проблемних питань,  переглядати документальні фільми, із задоволенням беруть участь у диспутах та дискусіях, висловлюючи власну думку та своє бачення на ту чи іншу проблему. На  уроках   правознавства   широко застосовую навчальні дискусії (діалог груп), які дають широкі можливості для формування комунікативних здібностей учнів, формують навички монологічного та діалогічного мовлення, виховують риси толерантності. Після завершення дискусії діти висловлюють свої думки, враження, які виникли в результаті роботи.

   На уроках правознавства здійснюю міжпредметні зв’язки, це одна з найважливіших передумов успішного уроку. Для цього використовую знання з   історії, літератури, економіки, географії, музики,  природознавства, образотворчого мистецтва.

Ще одним важливим моментом організації самоосвітньої діяльності учнів є те, що поступово необхідно розширювати поле самореалізації учнів. На практиці це виглядає приблизно так: індивідуальна робота „учень -учитель”→ групова робота „учитель - учень - однокласник”→ позакласна робота „учень – однолітки”→ позашкільна робота „учень – однодумці”. Така робота  прослідковується не лише на уроках з правових дисциплін («Вчимося бути громадянами»-8 клас; «Правознавство»- 9-10 класи.), а також на заняттях факультативного курсу «Громадянська освіта» в роботі клубу «Юний правознавець». Здобуті навички допомагають учням стати активними учасникам виховного процесу під час проведення годин спілкування, правових брей-рингів та ток-шоу, правознавчих КВК. Корисними є зустрічі учнів школи та їх батьків з робітниками правоохоронних органів, психологами, лікарями. Правове виховання здійснюється через вплив на сім’ю шляхом індивідуальної роботи з батьками, через роботу Ради профілактики правопорушень та правового батьківського лекторію.(Додаток 5)

    Моніторинг сформованості самоосвітньої компетентності можна проводити у вигляді бесіди з дітьми,  письмового анкетування, особистих спостережень учня і учителя.Загальний рівень підготовки класу відстежую за допомогою контролю та корекції. Наприклад, використовую рейтингові картки групи, куди записується прізвище учня, самооцінка, індивідуальний внесок. Щоразу чітко визначаю критерії оцінювання, які або закріплюються на дошці, або видаються разом із завданням кожній групі. Пропоную такі прийоми оцінювання та контролю:

 • тести;

 • експрес - опитування ("Заповни таблицю", "Продовж речення", "Виконай

 Малюнок", "Гронування", "Дерево пізнання", "Так-Ні" тощо);

 • розширене опитування (письмова контрольна робота, домашня робота,

 "Аукціон знань" тощо);

 • контрольна вправа або творче завдання;

Корисними також  є  відслідковування таких показників як детальна індивідуальна освітня траєкторія кожного учня з правознавства, відслідковування якості сформованості вмінь і навичок шляхом співставлення самооцінки учня і оцінки учителя, моніторинг сформованості самоосвітніх компетенцій через призму конкретних досягнень

     Аналіз результатів професійної діяльності.

Підвищився інтерес  учнів  до вивчення суспільствознавчих предметів, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах, олімпіадах, захисту проектів, написанню творчих робіт.  Поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань, конкурентоспроможність.

Результатом моєї роботи є перемоги учнів у творчих конкурсах та змаганнях міських та обласних рівнів. Маю авторські розробки циклів уроків з використанням  ІКТ, розробки виховних та позакласних заходів.Систематично беру участь у створенні та реалізації шкільних та міських педагогічних проектів. (Додаток 6 )

Проблеми і труднощі, розкриття шляхів їх подолання.

• Навчити  школярів самостійно працювати з додатковою літературою.

• Формувати аналітичний підхід до вирішення завдань.

• Відпрацьовувати у школярів навички нестандартного  підходу до рішення проблеми.

Для подолання цих труднощів потрібно створити передумови: налаштувати учнів, умотивувати важливість  самоосвітньої діяльності, інакше кажучи, сприяти виникненню мотиву, забезпечити усвідомлений вибір активної пізнавальної позиції кожним учнем у процесі навчання.

Таким чином, самоосвітня діяльність  - це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвої компетентності, яка забезпечуює самовизначення та особистісний розвиток. Я вважаю, що під час такого навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. Результат самостійного  навчання – набуття досвіду практичної роботи; розвиток особистості творчої, самостійної, здатної ефективно включатися в оточення людей, впевненої у своєму майбутньому.