Урок "Впровадження християнства"

Історія України. 7 клас

 

Тема. Впровадження християнства

Мета: визначити передумови та історичне значення впровадження         християнства як державної релігії; розвивати критичне мислення учнів, навички роботи з документами, картою, вміння учнів аналізувати історичні події, оцінювати їхнє значення; сприяти розвитку інтересу до предмету, патріотичному вихованню учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: історичні атласи, підручники, портрет князя Володимира, уривки з «Повісті минулих літ», уривки з праці М.Грушевського.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. називати передумови та пояснювати причини зміни релігії;
2. розуміти історичну роль прийняття християнства як державної релігії;
3. складати есе.

 

Епіграф до уроку:

 Прийдіть, вірні, заспіваймо духовну пісню і прославмо Христа, який світло прославив чесного Володимира Великого князя.

                                                                 Канон утрені празника

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

    Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

1. Коли правив Володимир? (980-1015р.р.)
2. Які племена приєднав до Києва?
3. Яку зовнішню політику проводив?

2. Зачитування сенканів про Володимира Великого ( перевірка домашнього завдання).
3. Метод «Коло ідей». Запитання для обговорення:

А) Чи знайомі були жителі Русі з християнством до Володимира? (Так. Ймовірно, що Аскольд і Дір прийняли хрещення. Княгиня Ольга. Купці, що торгували з Візантією.)

Б) Як ви думаєте, чому постала необхідність релігійної реформи?

Можливі варіанти відповідей:

1) язичництво зберігало племінний поділ країни;

2) існувало суперництво між князями;

3) сусідні країни – християнські.

В) Чому було необхідно охрестити Русь?

Можливі варіанти відповідей:

1) зміцнити, об’єднати державу;

2) посилити міжнародний авторитет Русі;

3) посилити владу князя.

 (Для підказки учням можна роздати уривки з праці М. Грушевського.

1 уривок

« Справа нової релігії стояла тим лекше, що на Руси християнство не було чимсь зовсім новим. Нарід торговельний, рухливий, Русь від непам’ятних часів мусіла стикатись і знайомитись з християнством. Ті торговельні ватаги, що цілими місяцями пересиджували в Царгороді «коло св.. Мами», в кримських грецьких містах, в Тмуторокани, - ті русини, що служили вже в початках Х ст. в Візантиї або ходили туди помічними полками, нарешті – навіть ті руські полки, що грабували візантійські землі – всі вони аж надто мали нагоди пізнати близше християнство».

2 уривок

« Грунт для християнства в Київі був уже приготований, і в самій київській княжій династії були християне. Володимир сам мусів близше знати християн, тим більше що дитячі роки прожив, мабуть, на дворі старої Ольги. Тому перехід на християнство не був для нього чимсь незвичайним. Важнійше було те, що перемінивши сам релігію, він – чи під впливом Візантії (як каже Яхя), чи з власної ініціативи – доложив усяких старань для того, щоб ту нову релігію розповсюднити в своїй державі й можливо зміцнити її становище. Тут, як сказав я, лежала глибока політична ідея».»   

IV.Вивчення нового матеріалу.

      1. Як Володимир прийняв рішення про прийняття християнства.

      Розповідь вчителя.

- Вирішивши охрестити населення своєї держави, Володимир зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка. Здійсненню задумів князя сприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василій ІІ звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення бунту. Київський князь погодився за умови, якщо сестра імператора Анна стане його дружиною. Складність ситуації примусила Василія ІІ прийняти цю пропозицію, хоча за традицією візантійські принцеси могли виходити заміж лише за рівних собі осіб.

  Однак після того як військо київського князя допомогло імператору придушити бунтівних феодалів, Василій ІІ відмовився віддати свою сестру за Володимира. Для того щоб примусити Василія ІІ виконати обіцянку, князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) – оплот візантійського панування на Кримському півострові. Імператор був змушений виконати умови угоди, але зобов’язав Володимира перед шлюбом з Анною охреститися, оскільки християнка не може стати дружиною язичника. Князь на це погодився.

  Після охрещення Володимира візантійськими священиками в Херсонесі він узяв шлюб з Анною. Ця подія започаткувала процес хрещення Київської держави. Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці. 

      2. Робота з історичним джерелом. Із «Повісті минулих літ» про хрещення киян.

  « І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричеву узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив  бити його палицями…

  Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде»…А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли -  ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стоячи молитви творили.»

  Запитання до документа

1) Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян?

2) Чому Володимир наказав бити палицями статую Перуна? Як цим вчинком він хотів вплинути на киян і схилити їх до хрещення?

3) Яким є ставлення Нестора – літописця до подій, про які він розповів? Чому ви так вважаєте?

      3. Історичне значення прийняття християнства.

      Розповідь вчителя.

-- Прийняття християнства мало важливе значення для подальшого розвитку Київської держави. Воно сприяло руйнації залишків родових відносин у східних слов’ян, зміцненню князівської влади. Водночас християнство утверджувало рівність усіх перед Богом.

    Прийняття християнства долучило Русь до кола цивілізованих держав того часу. Воно зміцнило міжнародний авторитет Русі, відкрило перед київськими князями можливості для встановлення рівноправних зв’язків із європейськими країнами.

      4.Практична робота: у хронологічну таблицю записати :

      988р. – прийняття християнства.

      5. Записати до словесного портрета: впровадження християнства + будівництво храмів, церков. 

V. Закріплення матеріалу.

      1. Робота над складанням есе.

      А) Пояснення вчителя: Що таке есе?

      Б) Як писати есе.

      В) Зразок есе.

      Г) Об’єднання в групи.

      Д) Складання есе на тему «Володимир Великий – видатний державний діяч»

      2. Зачитування есе.

VI. Підсумки уроку. (Період князювання Володимира Великого на Київському столі є часом найбільшого розквіту Київської держави. (Б. Греков, історик))

VII. Д/з. Опрацювати матеріал підручника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Есе

Богдан Хмельницький – видатний політичний діяч, полководець, дипломат, борець за незалежність України у 17 ст.

 Через власні переконання прибув на Запорізьку Січ, де його за військові заслуги (як відомо, був учасником Хотинської війни, а також Тридцятилітньої війни: брав фортецю Дюнкерк) обрали гетьманом.

 Хмельницький зумів налагодити контакт з реєстровим козацтвом, організував виробництво пороху, закупівлю боєприпасів, розіслав універсали зі зверненням до українського народу вступати до козацького війська. Також уклав договір про взаємодопомогу з кримським ханом Іслам Гіреєм ІІІ, що забезпечило козацьке військо кіннотою та безпеку південним регіонам України. Вже у 1648-1657 роках проявив себе у героїчних битвах: під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, завдяки чому було створено державу Військо Запорозьке – Гетьманщину.

 Отже, політична діяльність Б.Хмельницького дала поштовх до відродження самосвідомості українського народу, його героїчного майбутнього і патріотичного сьогодення.