2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Формування навичок читання

Про матеріал
Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту та творчої особистості. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього.
Перегляд файлу

«Формування навичок читання учнів початкових класів НУШ через гру»

          

 

Без високої культури читання,  наголошував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці.

Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту та творчої особистості. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень – взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно.

На швидкість читання впливає багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий-нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації – вміння передбачити наступні літери, слово).  Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.

1-й клас.  Навчання грамоти

При навчанні грамоті принципове значення має засвоєння дітьми початкових операцій, пов’язаних з розрізненням звуків-фонем, їх злиттям  у слова, розумінням значень цих слів, впізнанням буквених знаків, встановленням між ними та звуками взаємозв’язків.

У навчанні дітей початковим операціям, що забезпечують елементарне читання, найбільші труднощі пов’язані зі злиттям звуків П+г та утворенням  прямого за конструюванням складу. Саме ці звуко-буквосполучення виступають в якості мінімальної вимовної одиниці мовлення, компоненти якої максимально злиті один з одним та забезпечують раціональне читання по складах.

Першим компонентом у складі прямої структури є відтінок фонеми, але всі відтінки даної фонеми означаються тією ж самою літерою на письмі:

Мі – губи утворюють щілину;

Мо – губи округлені;

Му – губи витягнуті вперед.

При  вимові першого звуку ми повинні встановити губи в положення для вимови наступного голосного.

Важкість політерного читання полягає в тому, шо не можна промовляти приголосний звук без призвука голосного: /ми/, /ни/ тощо.

При вимові перших /м/, /н/ губи вже знаходяться в позиції для вимови наступного /и/. Саме перебудування артикуляції для вимови наступного голосного й утворює розрив усередині складу.

/МиА/ замість /ма/.

Для перемоги над  цим негативним явищем  використовую «Розмовляючі кубики».

Їх використання дозволяє успішно організовувати читання складів типу  ну, на, но, ні, а також складів типу ма, на, ра, ла та т.п., добитися запам’ятовування графічного образу літер алфавіту, наочно показати звуковий та буквенний склад складу, означити межі складів в складі слова при читанні слів по складах (ру-ка), досягти швидкого та свідомого складання слів з різними складами.

У виготовленні кубиків мені допомагають батьки першокласників.

Виготовлюються кубики з картону. Довжина граней кубиків складає 4 см, висота літер на площинах кубиків – 1,8 см. На кожному з кубиків зображуються: літера, склади  з цією літерою та малюнки, назви яких починаються з цієї літери.

Використання кубиків:

  1. На етапі вивчення нового звуку.

Учень роздивляється ту площину кубика, де зображено малюнок предмета, вимовляє слово – назву предмету та визначає звук, що знаходиться на початку слова. Після цього учень повертає кубик тим боком, де подане зображення літери, що позначає цей звук, та визначає, який це звук – голосний чи приголосний.

  1. Складання складів.

Учень протяжно промовляє склад н-і-і, визначає спочатку голосний, потім приголосний звук, які входять у поданий склад. Після цього складає поданий склад, використовуючи два кубики: н та і. Після цього учень знаходить склад ні на площині кубика та замінює два кубика одним: ні.

Кубики використовуються на уроці для проведення словарно-логічних вправ – порівняння предметів, зображених на малюнках, групування їх за схожістю, суміжністю, відмінністю та т.п.

Робота з кубиками допомагає збільшити час самостійної роботи дітей на уроці, дозволяє використовувати більшу кількість ігрових засобів.

Для звукового аналізу слів використовую інтонаційне підкреслення, поступове протягування звуків у слові, що вимовляється.

Наприклад, гра, побудована на звуконаслідуванні (з елементами біоадекватних технологій):

Звук «ж». Гра «Імітація».

- Ви чули, як дзижчать бджоли?    

- Спробуйте також подзижчати - жжжжж.   А тепер давайте поговоримо  бджолиною мовою, як ніби ми бджоли.   Ось так: «Давайте дружжжити! Ти де жжживеш? А ось моє жжжитло.  Приходь до мене в гості, я пригощу тебе медовими пиріжжжками.

Далі пропоную дітям самостійно придумати слова  бджолиною мовою.

Звук «в». Гра «Зустріч двох машин».

- Я вввезу овввочі. А ти що вввезеш?

- Ти вввмієш повввертати наліввво? А направвво? Давввай вввлаштуємо змагання - хто краще заввводиться:​​ -ввв.

Придумати подальшу розмову машин, із вживанням слів, де є звук «в».

Гра « Магазин ».

У вчителя на столі «товар», а діти «купують». За товар заплатити потрібно, сказавши, або проспівавши перший звук (другий або останній звук).

 

Використання методу «цілих слів» при навчанні грамоті

 Сутність цього мето­ду полягає в тому, що учні, не знаючи букв, запа­м'ятовують шляхом зорового сприйняття образ сло­ва без поділу його на окремі склади, звуки, букви. Вправам на швидке зорове сприйняття обов'язково мають передувати такі види роботи, як усвідомлення лексичного значення слова, опрацювання його вимови. Важливо, щоб учні вміли уважно вдивляти­ся в слово, карбувати його зоровий образ у пам'яті. І лише після такої роботи доцільно пропонувати їм повторити прочитане слово, провести вправи на розпізнавання нових або вже вивчених букв.

Послідовність роботи на уроці за методом «цілих слів»:

  •        збудження інтересу до теми, мети і завдань заняття;
  •        бесіда за малюнком;
  •        малювання, розгляд, ліплення, вирізування та виготовлення предметів, що розкривають тему;
  •        ігрові моменти з метою глибокого розкриття теми;
  •        читання вчителем художнього сюжетного тексту;
  •        бесіда за прочитаним;
  •        читання окремих відомих слів із тексту.

Прийоми, які використовую при роботі над новим текстом (метод «цілих слів»):

  • розгляд предмета, про який буде іти мова в тексті (назва предмета — слово написане на дошці);
  • опис предмета, розповідь про нього;
  • моделювання слова з букв розрізної азбуки;
  • складання речення з написаним словом і його моделювання;
  • читання художнього сюжетного тексту про цей предмет;
  • слухання-розуміння, аудіювання тексту;
  • вилучення нового слова з тексту та робота над ним: називання звуків-букв, складів.

У роботі з учнями, у яких низький рівень сформованості умінь читати, пропоную об'єднувати звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти з методом цілих слів, а також вкраплювати ігрові моменти. Таким ігровим моментом може бути мовна гра "Чарівний олівець".

Дітям пропонується взяти в руки олівець та попрацювати над текстом:

  • у першому реченні тексту порахуйте кількість слів;
  • вкажіть на кількість малих (великих) слів;
  • зробіть схему цього речення;
  • позначте олівцем букви, які ви знаєте, вимов­те звуки;
  • які з цих звуків голосні (приголосні)?
  • прочитайте слово, яке ви можете прочитати;
  • поділіть це слово на склади, вимовте наголо­шений звук;
  • знайдіть у тексті слова з буквою, яку ми сьогодні вивчили, вимовте звуки цієї букви;
  • знайдіть у реченні слова з буквою, яку ми вивчили вчора (раніше), прочитайте слово з цією буквою;
  • повторіть за мною перше слово тексту, прочи­тайте самостійно;
  • розкажіть, про що йдеться в цьому реченні.

Саме такі прийоми методу цілого слова у поєд­нанні зі звуковим аналітико-синтетичним методом сприяють зоровій та зорово-слуховій пам'яті дитини, що, в свою чергу, полегшує формування у першо­класника уміння читати.

 

Використання  посібника «Загадкова абетка у кросвордах»(розроблений творчою групою вчителів школи)

при навчанні грамоті першокласників

Шестирічна дитина, яка приходить до 1 класу, відчуває велике бажання вчитися. Як зробити так, щоб дитина не втратила цього бажання та вчилася читати послідовно, із збереженням високого інтересу до навчання протягом усього процесу?

 Спостереження педагогів та психологів показують, що діти із задоволенням і бажанням вчаться читати через гру. Гра — це універсальний метод навчання дитини. Методичний посібник «Загадкова абетка у кросвордах» пропонує  матеріал, який використовувую при проведенні системи вправ, ігор та прийомів для формування ключових компетентностей. 

  Види робіт з використанням «Загадкової абетки у кросвордах»:

  • перечитування загадок у різному темпі з різною силою голосу, що розвиває навички швидкого й виразного читання, збагачує мовлення дитини;
  • ознайомлення зі звуками, буквами, їх   бу­довою, зображенням;
  • ознайомлення з реченням;
  • ознайомлення з наголосом;
  • опис предмета, розповідь про нього;
  • бесіда за малюнком;
  • твір-метаморфоза «Якби я був …» (за допомогою загадки дитина уявляє себе в ролі предмета, тварини будь-чого та складає розповідь від імені цього предмета, істоти…);
  • інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (розгадується загадка; до слова-відгадки будується асоціативний кущ; ставиться проблемне питання);
  • асоціативний кущ;
  • інтерактивна вправа «Криголам» (розгадується загадка, за початковими літерами слова-відгадки дається характеристика явища природи, або добираються слова-ознаки та інше);
  • створення кластера (на уроках читання – під час опису);
  • комунікативно-ситуативні вправи;
  • для роботи в групах
  • складання та розв’язування задач;
  • порівняння предметів;
  • вправи на просторові та часові уявлення.

 

 

Другий    клас

Прийоми різноманітних видів читання, які використовую

при коригуванні швидкості та якості читання:

- беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання);

- вголос;

- пошепки;

- комбіноване;

- під лічбу;

- під удари метронома;

- суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту;

- словникова робота;

- наскрізне читання (для уважного прочитання всього матеріалу);

- аналітичне – для критичного розбору;

- партитурне – швидке, динамічне та інші.

 Для відпрацювання цих прийомів використовую  такі дидактичні ігри:

«Поза - розслабитися».

При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання;

при слові розслабитися – відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. Відпочинок – 10-20 сек.

«Засічка - кидок».

При слові кидок всі починають читати з фіксуванням часу;  коли пролунає

засічка- школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10-20 секунд.

«Блискавка».

(вправа спрямована на прискорення сприйняття тексту.)

Діти читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

«Доберіть слово»

Пропонується дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова-ознаки або дії.

(книга-цікава, товста, художня, старовинна…).

«Яке слово довше»

Рекомендуються пари слів (година чи хвилина, змія чи черв’як).

«Створіть нове слово».

Треба замінити букву, що позначає голосний звук (бак, бік, бук…).

«Слова зі слова»

З букв поданих слів утворити нові слова

(гастроном-астроном…).

Третій - четвертий    класи

Вправи, які використовую для формування уміння та навичок правильного, свідомого, виразного читання учнів.

  1. Формування уміння правильно читати:

- довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;

- перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;

- при читанні будьте уважними до кожного слова, речення, не повертайтесь, якщо збагнули зміст;

- після кожного абзацу робіть паузу;

- намагайтесь зрозуміти, про що читаєте;

- запам’ятайте героїв, послідовність дій;

- спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття, думки вони в тебе викликають? Що б ви сказали про них товаришам?

2.Формування уміння читати виразно:

- перечитайте, визначте, про що йдеться;

- подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;

- складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;

- прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;

- прочитайте речення однієї форм із різними відтінками;

- визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;

- доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;

- визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;

- уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;

- визначте темп кожного уривку;

- перевір себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить.

3.Формування вміння відповідати на запитання:

- уважно перечитайте текст;

- позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;

- знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;

- проконтролюйте себе.

4. Формування вміння відтворювати прочитане (словесне малювання):

- перечитайте розповідь;

- визначте тему картинки та її назву;

- встановіть, які особи, предмети, події будуть зображені, і як;

- знайдіть слова, що допоможуть намалювати картинку точно й образно;

- уявіть її;

- перевірте текст, перегляньте й намалюйте словесно картинку.

5. Формування вміння працювати з науково-пізнавальним текстом:

- прочитайте заголовок. Визначте тему;

- знайдіть зовнішній опис подій, фактів;

- визначте, якими прихованими ознаками наділено предмет чи факт;

- встановіть причини, факти, події, дії;

- дайте їм оцінку;

- поміркуйте, для чого автор розповів про такі події чи факти.

Розроблено збірку пам’яток на допомогу  учням:

«Як скласти план тексту», «Як коротко переказати прочитане», «Як підготувати домашнє завдання з читання», «Як швидко вивчити вірш» та інші.

 Широко використовую творчі вправи на основі прочитаного тексту:

  1. Складання твору за аналогією або за протиставленням.
  2. Придумування кінцівок оповідань. Казок.
  3. Додання подій, які б могли перебувати зображуваним.
  4. Складання загадок за прочитаним.
  5. Уява наслідків, які могли б відбутися при зміні часу описаних подій.
  6. Складання творів-мініатюр за опорними словами, казок, творів за власними спостереженнями.

Висновок

      Гра — це універсальний прийом навчання дитини. Діти із задоволенням і бажанням вчаться читати через гру. І це стає не тільки основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту та творчої особистості , але й сприяє розвитку пам’яті, уваги, збагачує мовлення учнів, розвиває пізнавальну самостійність молодших школярів. Таким чином,  гра як прийом активізації пізнавальної діяльності учнів початкової школи,  дає можливість (граючись) розвивати аналіз, синтез, порівняння, образне і логічне мислення, творчу уяву, що є першою сходинкою до формування творчої, компетентної,  освіченої особистості, здатної навчатися протягом усього свого життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Лях Марія
До підручника
Літературне читання 2 клас (М. Зоряна)
Додано
23 березня
Переглядів
271
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку