«Формування осі «Берлін – Рим – Токіо». Спроби створення системи колективної без-пеки. Громадянська війна 1936 – 1939 р. р. в Іспанії»

ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище»

План-конспект уроку

на тему

«Формування осі

«Берлін – Рим – Токіо».

Спроби створення

системи колективної безпеки.

Громадянська війна

1936 – 1939 р. р.

в Іспанії»

Підготувала:

викладач історії                                                                              

Нечитайло Світлана Василівна 

Мелітополь, 2017 р.

Урок № 15 ВИ ІІ курс

Мета:

• пояснити, як утворилися перші вогнища Другої світової війни;
• визначити особливості формування «осі» Берлін— Рим—Токіо;
• охарактеризувати витоки, прояви й  наслідки політики «умиротворення» агресорів;
• з’ясувати причини громадянської війни в Іспанії, описати її хід, підсумки, та встановлення влади Франко;
• пояснити значення термінів і  понять: «вісь» Берлін—Рим—Токіо, «Антикомінтернівський пакт», «політика "умиротворення"», «інтербригада»;
• розвивати вміння учнів здобувати нові знання в  результаті поєднання інформації, отриманої з  розповіді учителя, підручника, карти та історичного документа;
• виховний аспект уроку реалізується на підставі формування в  учнів розуміння неприпустимості війни як засобу розв’язання міжнародних проблем; 
• виховувати учнів у  дусі усвідомлення необхідності взаєморозуміння між народами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, настінна карта «Світ у  1919—1939  рр.», атлас, ілюстративний і  дидактичний матеріал.

Основні поняття та терміни: «вісь» Берлін—Рим—Токіо, Антикомінтернівський пакт, політика «умиротворення»,  інтербригада, франкісти.

Основні дати:

1931  р.  — окупація Японією Маньчжурії;

1935 — 1936  рр.  — агресія Італії проти Ефіопії; 

1936  р.  — підписання Німеччиною та Японією Антикомінтернівського пакту;

1937  р.  — створення «осі» Берлін—Рим—Токіо;

Липень 1936 р. – березень 1939 р. -  ­громадянська війна в Іспанії;

1939­ - 1975 рр. – диктатура  генерала Франко в Іспанії.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

Учитель цікавиться:

• Чому ти не був учора в училищі?
• Ви ж казали, якщо я не виконаю домашнього завдання, щоб  в училищі не з’являвся …

Ви  сьогодні в училищі, отже виконали домашнє завдання. А як ви його виконали перевіримо за допомогою тестів і таблиці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Тести

1.Із якою країною уряд США встановив дипломатичні відносини 17 листопада 1933 р.?

а) Китай;

б) СРСР;

в) Польща;

г) Чехословаччина.

2. Назвіть дату прийняття у США закону про нейтралітет, що закріплював ізоляціоністський курс зовнішньої політики країни: 

а) 1919 р.;

б) 1933 р.;

в) 1935 р.;

г) 1937 р.

3.Хто з перерахованих англійських політиків був прихильником курсу потурання Німеччині:

а) Бівербрук;

б) Іден;

в) Черчилль;

г) Галіфакс.

4. Яка країна не належала до блоку Мала Антанта, створеному за сприяння Франції 1920 р.:

а) Болгарія;

б) Чехословаччина;

в) Югославія;

г) Румунія.

5.Який документ було ухвалено німецьким керівництвом 16 березня 1935 р.?

а) «Меморандум про завдання 4-річного плану»;

б) план «Грюн»;

в) радянсько-німецький договір про ненапад;

г) закон про розбудову вермахту.

Відповіді :

1б,  2в,  3г,  4а,  5г.

2. Заповнення схеми «Шлях Гітлера до світового панування»( на дошці).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Запитання та завдання

1. Якою була зовнішньополітична доктрина мілітаристської Японії?
2.  Що ви знаєте про меморандум Танаки та його зміст?
3.  Коли утворилася Ліга Націй? Якою була мета її діяльності?
4.  Як утворилася Чехо - Словаччина? Які національні меншини проживали на її території?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Презентації учнів.

Зростання агресивності Японії.

 У роки І Світової війни і після війни Японія зміцнила свої позиції на Азійському континенті в басейні Тихого океану. Вона практично весь час воювала. Тому мілітаризм дуже впливав на зовнішню і внутрішню політику держави.

 Головні суперники Японії в цьому регіоні – це США і Велика Британія.

За що боролися? За вплив у Китаї.

 У 1931 році японські правлячі кола вирішили, що склалася сприятлива внутрішня і міжнародна ситуація щоб загарбати Китай.

 Перший об’єкт – Північно-Східний Китай.

Чому?

Бо тут: 1.

•                  93% видобутку нафти;
•                  79% - виробітку сталі;
•                  55% - видобутку золота;
•                  41% - виробництва залізничних рейок;
•                  37% - запасів залізної руди;
•                  37% - зовнішньоторговельного обігу Китаю.

2. Японія безпосередньо доступалася з цієї території до кордонів СРСР.

Промисловість Японії швидко перейшла на випуск військової продукції.

Розробили план нападу на Маньчжурію у 1931 році. Потрібен був тільки привід. Ним стала диверсія японської розвідки 18 вересня 1931 року біля м. Мукдена на залізниці.

За 3 (три) місяці вся Маньчжурія була окупована. Тут була проголошена маріонеткова держава – Маньчжоу-Го з імператором Пу І на чолі.

 У 1932 році японці спробували захопити Шанхай. Але дії військ і населення, протести конкурентів ( США, Великої Британії) змусили японську армію відійти.

 27 березня 1933 року Японія офіційно виходить з Ліги Націй.

 А що ж Ліга Націй?

Було створено спеціальну комісію, яка дослідивши ситуацію рекомендувала Японії вивести війська з Маньчжурії і передати її під міжнародний контроль. Але Японія не послухалась, а навпаки, почала ще просуватися углиб Китаю, а до неї ніяких санкцій так і не застосували. Виник прецедент безкарності агресора.

 СРСР запропонував Японії укласти пакт про ненапад, бо Японія впритул підійшла до кордонів СРСР, але Японія відповіла, що ще не час і продовжувала нарощувати міць збройних сил.

 У 1937-38 роках в результаті бойових дій Японія захопила ще й великі території Центрального Китаю.

Висновок.

 Отже, Японія вела себе дуже агресивно, але західні країни не чинили їй якогось ефективного опору. США навіть порушуючи закон про нейтралітет продавали Японії стратегічну сировину.

Європа.

 Гітлер, ще задовго до приходу до влади писав про намір загарбати великі території в Європі, в тому числі в СРСР.

 У жовтні 1933 року Німеччина вийшла з Ліги Націй і починає інтенсивно озброюватися.

Створюються нові підприємства, що випускають військову продукцію.

 З 1 жовтня 1936 року почали виконувати завдання чотирирічного плану:

1. За 4 роки Німеччина повинна мати боєздатну армію.

2. За 4 роки економіку Німеччини належить підготувати до війни.

Першою у списку стояла Чехословаччина.

Таким чином:

1.              Італо-німецька агресія проти Республіки Іспанії;
2.              Політика «невтручання» західних країн;
3.              Закон про нейтралітет США 1935 року;
4.              Безкарність Ліги Націй.

Ось, що розв’язало руки Німеччині, яка готова була розпочати велику війну.

Італія.

 Італія почала готуватися до нападу на Ефіопію ще в 1925 році.

 У  1928 році вона спробувала приєднати Ефіопію мирно, через підписання договору про дружбу, але це їй не вдалося.

 У 1932 році – було розроблено план збройного нападу  і Італія почала готуватися до нападу. Спершу почали зміцнювати міць своєї армії. Італії допомагали:

- США (продавали військову продукцію);

- Велика Британія (постачали вугілля, нікель);

- Франція (постачали танки).

Але найбільше допомагала Німеччина.

 У 1935 році США і Велика Британія занепокоєні цими приготуваннями оголосили заборону на експорт зброї як до Італії, так і до Ефіопії.

 Безпосередні напад почався 3 жовтня 1935 року. 7 місяців тримали оборону ефіопські війська (причому рівень озброєння у них був набагато нижчий).

Столиця Ефіопії Аддіс – Абеба упала 5 травня 1936 року.

9 травня 1936 року, коли італійці захопили не більше 1/3 території Ефіопії Муссоліні оголосив про остаточне її завоювання. Ефіопію перетворили на італійську колонію.

Вчитель. Прошу вас друзі, використовуючи інформацію, що ви отримали з наших презентацій заповніть схему «Вогнища війни»

«Вогнища війни»

«Вогнища війни»

2. Формування блоку агресивних держав осі Берлін-Рим-Токіо.

(самостійна робота з підручником: схема)

ВІСЬ БЕРЛІН — РИМ — ТОКІО

1. Ускладненню ситуації у світі сприяло утворення блоку агресивних держав.

2. У жовтні 1936 р. під час візиту міністра закордонних справ Італії до Берліна був підписаний італо-німецький протокол про співробітництво двох держав. Партнери домовилися про розмежування сфер економічної експансії на Балканах і в Дунайському басейні та узгодили свої дії у війні проти Іспанської республіки. Німеччина офіційно визнала захоплення Італією Ефіопії.

3. 25 листопада 1936 р. Німеччина і Японія підписали договір про боротьбу проти Комуністичного Інтернаціоналу. Обидві країни зобов’язувалися інформувати одна одну про діяльність Комінтерну і в тісному співробітництві вести проти нього боротьбу.

Робота з поняттям. Запис у зошити.

 Антикомінтернівській пакт — договір, підписаний у 1936 р. в Берліні між Німеччиною та Японією, що оформив під прапором боротьби 
проти Комінтерну блок цих держав для завоювання світового панування. 

4. 6 листопада 1937 р. До Антикомінтернівського блоку приєдналася Італія. Виникло об’єднання трьох агресивних держав, що дістало назву «вісь Берлін – Рим – Токіо». За день міністр закордонних справ Чіано писав у своєму щоденнику: «Три нації зобов’язалися піти одним і тим же шляхом, що, певно, приведе їх до війни, до неминучої війни».

5. Травень 1939 р. – створено «Сталевий пакт» Німеччини та Італії, що зобов’язував обидві країни в разі виникнення війни підтримувати одна одну.

6. 27 вересня 1940 р. Було підписано військову угоду між Німеччиною, Італією та Японією (Троїстий пакт).

7. 20-24 листопада 1940 р. Угорщина, Румунія та Словаччина приєдналися до Троїстого пакту.

Висновки:

• виникло об’єднання трьох агресивних держав, яке отримало назву “вісь Берлін — Рим — Токіо”;

• цей блок був небезпечним як для СРСР, так і для західних держав — США, Франції, Великої Британії;

• політика “невтручання” і “вмиротворення” країн-агресорів призвела до зростання їх апетитів і наблизила європейську й світову війну.

Закріплення. Відео фільм «Формування блоку агресивних держав осі Берлін-Рим-Токіо»(з 07.06 хвилини – 1 хв.)

Робота з документом. Метод «Прес».

Витяг з додаткового протоколу «Антикомінтернівського пакту»

 «При підписанні Угоди проти комуністичного «Інтернаціоналу» повноважні представники відносно цієї угоди домовилися про таке:

1. відповідні влади обох Високих Сторін, що домовляються, підтримуватимуть тісне співробітництво у справі обміну інформацією про діяльність комуністичного «Інтернаціоналу», а також з приводу прийняття роз’яснювальних і оборонних заходів у зв’язку з діяльністю комуністичного «Інтернаціоналу».
2. Відповідні влади Високих Сторін, що домовляються, вживатимуть у межах чинного законодавства суворі заходи проти осіб, які прямо або побічно, всередині країни або за кордоном перебувають на службі комуністичного «Інтернаціоналу» або служб його підривної діяльності.
3. З метою полегшення означеного в пункті 1 співробітництва між відповідними владами обох Високих Сторін, що домовляються, буде засновано постійну комісію, в якій будуть вивчатися й обговорюватися подальші оборонні заходи, необхідні для запобігання підривної діяльності комуністичного «Інтернаціоналу».

? Запитання до документа

1. Чим було зумовлено підписання даного пакту?
2. До яких наслідків воно призвело?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Раз, два - всі присіли, (присісти)

Потім вгору підлетіли  (підстрибнути)

Три, чотири - нахилились,

 (нахиляння тулуба вперед)

Із струмочка гарно вмились     

(імітація умивання)

П'ять, шість - всі веселі

Крутимось на каруселі, (покрутитися)

Сім, вісім - в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли  (затупотіти)

Дев'ять, десять - відпочили

І за парти дружно сіли.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись

І гарненько усміхнись.

Плесни раз, ще кілька раз.

Гаразд, до роботи — час.

3. Витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».

Робота з поняттям. Запис у зошити.

Політика «умиротворення»  — це намагання Великої Британії та Франції, з мовчазної згоди США, не вживати щодо Гітлера силових методів, котрі дали б йому привід розпочати війну, до якої західні держави не були готові, піти йому на поступки, тим більше, що Гітлер після задоволення чергової вимоги кожного разу заявляв, що більше ні на що не претендуватиме.

 Робота з текстом в парах .

Заповнити таблицю «Політика умиротворення»

Проведення цієї політики мало певні причини.

Вчитель. По-перше, між Британією та Францією на початку 30-х рр. існували протиріччя. На думку багатьох істориків Британія і Франція могли зупинити Гітлера ще в 1933-1934 рр., якби мали бажання й рішучість діяти спільно. Франція на певному етапі могла зробити це завдяки перевазі своїх збройних сил. Проте численна (694 000 вояків) французька армія викликала занепокоєння Британії, яка не бажала зростання вагомості Франції на континенті та вбачала в Німеччині реальну противагу їй. Того вечора 30. 01. 1933 р., коли закон про повноваження Гітлера пройшов крізь рейхстаг, Ентоні Іден від імені британського уряду заявив, що завданням британської політики є змусити Францію скоротити армію до 400000 військовослужбовців.

По-друге, ця політика була пов'язана з тим, що західні держави у 30-х рр. вирішили пом'якшити жорсткі умови Версальського договору для Німеччини. Тому вони спокійно поставилися до відмови Гітлера від тих статей договору, які були найбільш образливими для Німеччини, Коли в березні 1935 р. в Берліні було опубліковано декрет про введення загальної військової повинності, західні демокра­тії промовчали. В березні 1936 р. німці окупували де­мілітаризовану Рейнську зону, — реакція також була дуже стриманою. 10 років потому гітлерівський міністр еконо­міки Я. Шахт заявив: "Коли розпочалося озброєння Німеч­чини, інші країни нічого не зробили проти цього. Пору­шення Версальського договору Німеччиною було сприй­нято абсолютно спокійно".

По-третє, тогочасні західні політики і гадки не мали, на що здатний біснуватий Гітлер; дехто з них уважав, що з ним цілком можливо вести справи. Мерзенна сутність на­цизму ще не була відома світові. Європейські народи були ще далекі від жахливого окупаційного "нового порядку", концтаборів смерті, знищення цілих народів або перетво­рення їх на безправних рабів.

По-четверте, ця політика відповідала настроям громад­ськості цих країн: США удавали, ніби європейські події їх не обходять; Велика Британія, відокремлена від континен­ту Ла-Маншем, відчувала себе в цілковитій безпеці; Фран­ція поки що сподівалася на систему союзів (Мала Антанта та ін.), а також на захисну “лінію Мажино”. На практиці це означало, що після обговорення черго­вих претензій Гітлера західні країни щоразу робили йому дедалі більші поступки за рахунок третіх країн. Тодішнє керівництво Радянського Союзу, в особі абсолютного диктатора Й. Сталіна та його лакиз-поплічників, теж несе відповідальність за таку політику, оскільки воно активно сприяло переозброєнню німецької армії та нарощуванню Німеччиною військових м'язів.

По бажанню презентація таблиці.

4. Громадянська війна в Іспанії (1936—1939 рр.).

Відео фільм (5 хв.)

Таблиця

«Хвилинка-цікавинка»

1 учень. ЗАГИБЕЛЬ КАЛЬВО СОТЕЛО

Загострення протистояння в країні призвело до серії політичних вбивств - жертвою одного з них 12 липня 1936 став лейтенант-республіканець Кастільо. У відповідь інший прихильник республіки, капітан Кондес запропонував уряду заарештувати двох лідерів правої опозиції - Кальво Сотело і Хосе Марія Хіль-Роблеса, які повинні були виступити в якості свого роду заручників, які гарантують стримана поведінка правих. Існує інформація про те, що прем'єр-міністр і міністр внутрішніх справ погодилися на цю пропозицію (історики-франкісти наполягали на тому, що вони дали санкцію на вбивство цих політиків, але доказів цієї версії немає). Хіль-Роблес в цей час був відсутній у Мадриді, а Кальво Сотело був арештований приблизно о третій годині ночі 13 липня у своєму будинку. Прощаючись з родиною, він обіцяв якомога швидше зв'язатися з нею по телефону, «якщо ці панове не виб'ють мені мізки». Незабаром після цього він був убитий двома пострілами в упор в поліцейському автомобілі.

Вбивство Кальво Сотело стало приводом, що прискорив військовий виступ націоналістів 17 липня, стало початком громадянської війни. При режимі Франсиско Франко Кальво Сотело був визнаний одним з національних героїв, його називали «первомучеником Хрестового походу» і «первомучеником Національного руху». Франко посмертно присвоїв йому титул герцога, в Мадриді в 1960 був встановлений монумент Кальво Сотело.

2 учень. У війні брали участь деякі українці, при чому з обох боків фронту. Республіканців підтримали біля 1 тисячі осіб із Західної України; ймовірно, це було пов'язано з тим, що Західна України в той час перебувала у складі Польщі, де при владі були націоналісти. Натомість іспанських націоналістів підтримували колишні військові УНР, які раніше зазнали поразки у боротьбі з комуністами в Україні.

Вчитель. В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко (березень 1939 р. — листопад 1975 р.). Франкісти вдалися до репресій проти своїх противників. З 1939 р. до 1944 р. надзвичайні трибунали винесли смертні вироки 200 тис. осіб, 270 тис. були ув`язнені, 300 тис. змушені були залишити батьківщину.

Жертви війни

 Війна дорого обійшлась іспанцям: загинули 1 млн осіб.  Вона лежала в руїнах. Народний фронт в Іспанії був формою боротьби проти фашизму, але не став його альтернативою.

V. Узагальнення та закріплення матеріалу.

Тести 2

1.Назвіть дату виходу Японії з Ліги Націй:

а) 27 березня 1933 р.;

б) 2 травня 1935 р.;

в) 12 серпня 1936 р.;

г) 1 жовтня 1936 р.

2.Група яких країн підписала Антикомінтернівський пакт?

а) Німеччина, Японія, Китай;

б) Німеччина, Японія, Італія;

в) Німеччина, Угорщина, Італія;

г) США, Японія, Велика Британія.

3.Як називається столиця Ефіопії?

4.Назвіть прізвище міністра закордонних справ Італії, який у 1936 р. підписав протокол про укладення німецько-італійського союзу.

5.Знайдіть відповідність між країнами-агресорами та жертвами агресії:

6.Коли франкістські війська вступили у Мадрид?

а) Березнь 1939 р.;

б) Вересень 1936 р.;

в) Лютий 1939 р.

г) Липень 1936 р.

Відповіді :

1 а,

2 б,

3 Аддіс-Абеба,

4.Чіано,

5 а-2, б-3, в-1,

6 а

VІ. Домашнє завдання.

Що можна приготувати, але не можна з’їсти?  (Уроки)

1. Опрацювати записи у зошиті.
2. Підготувати повідомлення «Радянсько –німецький пакт про ненапад» на 5 хвилин.

VІІ. Підведення підсумків уроку та виставлення і коментар оцінок.

То хто ж винен у розв’язанні Другої світової війни?

VІІІ.  Релаксація.

На кого не вчаться? (На дурнів)