Формування потреби, умінь та навичок спілкування учнів у процесі навчання як одна з важливих умов розвитку особистост

Про матеріал
Стаття присвячена дослідженню процесу формування потреби, умінь та навичок спілкування у школярів як ключового аспекту розвитку особистості. Автор аналізує основні підходи до організації комунікативної діяльності учнів, розкриває роль спілкування у навчально-виховному процесі, а також пропонує методи та засоби, які сприяють розвитку комунікативної компетентності.
Перегляд файлу

Формування потреби, умінь та навичок спілкування учнів у процесі навчання як одна з важливих умов розвитку особистості

 

Анотація

У статті розглянуто актуальність формування комунікативної компетентності учнів як одного з пріоритетів сучасного освітнього процесу. Проаналізовано сутність потреби у спілкуванні, умінь та навичок комунікації, а також визначено педагогічні умови для їх ефективного розвитку. Автор пропонує практичні методи та інструменти, які сприяють успішному формуванню комунікативної культури у школярів.

Вступ

У сучасному суспільстві, що постійно змінюється, ефективне спілкування є основою для соціалізації, професійного зростання та особистісного розвитку. Навчальний процес у школі відіграє важливу роль у формуванні комунікативної компетентності, оскільки саме тут закладаються основи вміння слухати, висловлювати свої думки, взаємодіяти в команді.

На жаль, практика свідчить, що учні часто стикаються з труднощами у міжособистісному спілкуванні, що знижує якість їхньої взаємодії та впливає на емоційний стан. Тому завдання школи полягає не лише в передачі знань, а й у створенні умов для розвитку комунікативних здібностей учнів.

Основна частина

Формування потреби у спілкуванні

 

Потреба у спілкуванні є основою комунікативної активності, яка визначає мотивацію до взаємодії з іншими. Для того, щоб ця потреба формувалася у школярів, необхідно:

1. Створювати сприятливий психологічний клімат у класі. Атмосфера довіри та взаємної підтримки сприяє усвідомленню важливості спілкування.

2. Використовувати завдання, що передбачають групову роботу. Наприклад, спільне розв'язання проблем, дискусії, обговорення.

3. Інтегрувати елементи емоційного інтелекту в освітній процес. Учні мають навчитися розпізнавати й розуміти емоції інших, що є основою ефективного спілкування.

Уміння спілкування як складова комунікативної компетентності

Уміння спілкування передбачають розвиток таких аспектів, як:

-Уміння слухати і розуміти. Включає активне слухання, аналіз інформації, розуміння контексту.

-Уміння висловлювати свої думки. Це формування чіткої, логічної та аргументованої мови.

-Уміння співпрацювати. Передбачає взаємодію в команді, врахування думок інших і пошук компромісу.

Методи формування цих умінь:

Рольові ігри. Учні вчаться розв'язувати типові життєві ситуації через гру.

Проєктна діяльність. Робота над спільним проєктом сприяє формуванню відповідальності за результат групи.

Дискусії та дебати. Дозволяють учням навчитися аргументувати свою позицію та слухати інші точки зору.

 

Навички спілкування як практичний результат

Навички є автоматизованими діями, що відпрацьовуються через постійне тренування. У процесі навчання педагог має систематично організовувати вправи, спрямовані на:

-Практику невербального спілкування (міміка, жести).

-Використання активного слухання.

-Моделювання реальних життєвих ситуацій, де учні можуть застосовувати отримані знання на практиці.

Педагогічні умови формування комунікативних здібностей

 

1. Інтеграція комунікативних завдань у всі навчальні дисципліни. Наприклад, аналіз текстів на уроках літератури, колективне вирішення математичних задач.

2. Індивідуальний підхід до кожного учня. Це дозволяє врахувати особисті особливості школярів у розвитку їхніх комунікативних здібностей.

3. Залучення сучасних технологій. Використання інтерактивних платформ, форумів для обговорення або відеозустрічей з різними учасниками.

Висновки

Формування потреби, умінь і навичок спілкування є важливим завданням сучасної школи, оскільки вони забезпечують гармонійний розвиток особистості, сприяють успішній соціалізації та професійній самореалізації. Для досягнення цього необхідно систематично інтегрувати комунікативні завдання у навчальний процес, створювати сприятливі умови для співпраці, а також використовувати сучасні педагогічні методи.

Розвиваючи у школярів комунікативну компетентність, вчителі допомагають їм стати активними учасниками суспільного життя, здатними ефективно взаємодіяти у різних сферах діяльності.

Список літератури

1. Андреєва, Г. М. Соціальна психологія. — М.: Аспект Пресс, 2020.

2. Левченко, С. В. Методика формування комунікативних умінь у сучасній школі. — Київ: Освіта, 2021.

3. Савченко, О. Я. Педагогіка співпраці: сучасні аспекти. — Харків: Ранок, 2022.

4. Виготський, Л. С. Педагогічна психологія. — М.: Просвещение, 2019.

5. Коломинський, Я. Л. Психологія міжособистісного спілкування. — Мінськ: Харвест, 2018.

docx
Додано
15 грудня
Переглядів
37
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку