Формування позитивної мотивації учнів до занять фізичними вправами на уроках та в позаурочний час

Формування позитивної мотивації учнів

до занять фізичними вправами на уроках та в

позаурочний час

(Із досвіду роботи вчителя фізичної культури Балабинської гімназіі ''Престиж'')

Висоцький Д.О.

вчитель фізичної культури

Анотація

Науково-методична тема, над якою я працюю:

«Формування фізичних якостей та рухових здібностей учнів на уроках фізичної культури »

Найбільша цінність для людини – це ії життя і здоров’я. Питання формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя є актуальними на сьогоднішній день. Переважна більшість дітей і підлітків в Україні мають значні відхилення в стані здоров’я, близько половини – незадовільну фізичну підготовку. Важливим засобом попередження захворювань учнів, зміцнення їхнього здоров’я, підвищення рівня їхньої фізичної підготовленості є рухова активність, яка виявляється в посиленій фізичній діяльності учня. Вона передбачає його активну участь в обов’язкових фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах, що проводяться в загальноосвітній школі. Рухова активність є характерним чинником здорового способу життя учня, що визначає спрямованість його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрацію вольових зусиль на реалізацію навчальних потреб та фізкультурно-спортивних інтересів.

Мета дослідження – науково обґрунтувати та розробити методичні рекомендації для підвищення мотивації школярів до фізичного самовдосконалення як у системі організованих, так і самостійних занять фізичною культурою і спортом, що сприятиме фізичному розвитку, покращенню фізичного, психічного та соціального здоров’я.

Мета цієї роботи, як системоутворюючий чинник обумовила наступні завдання дослідження:

 Сформулювати низку спеціальних принципів проективної розробки педагогічної технології формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою;

 Структурувати інноваційну педагогічну технологію формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою;

 Перевірити ефективність експериментальної педагогічної технології формування в учнів означеної мотивації.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури; вивчення документальних матеріалів; спостереження; анкетування; хронометраж рухової активності учнів; методи математичної статистики.

У роботі встановлено структуру мотивів та інтересів школярів до занять фізичною культурою і спортом; визначено структуру зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на формування мотивації школярів до самовдосконалення засобами фізичного виховання.

У роботі подано розгорнуті конспекти інтегрованих уроків з фізичної культури за темою: «Гімнастика. Рухливі ігри» у 5 класі, «Спортивні ігри та загальна фізична підготовка з елементами олімпійської освіти» для 8 класу,

«Рухливі та народні ігри» у 3 класі з використанням інтерактивних методів навчання, диференційованого підходу, поєднання індивідуальних і групових форм роботи.

Матеріали будуть корисними для вчителів фізичної культури, учнів, батьків, класних керівників.

ЗМІСТ

1.   Фактори мотиваційної діяльності школярів у процесі фізичного виховання 3 1.1. Стан здоров’я підлітків у сучасних умовах              4
   2.    Аналіз стану здоров’я учнів школи..........................................6
   3.   Здоровий спосіб життя як основа профілактики захворювань.................8
2.   Формування мотивації учнів.................................................9
   1.    Мотивація як компонент структури навчальної діяльності....................9
   2.    Формування мотивації під час уроків фізкультури..........................11
   3.    Формування мотивації в позаурочний час...................................41
   4.        Робота з батьками з формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами              47

ВИСНОВОК...............................................................57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................58

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВПРАВАМИ НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

«Щоб зробити дитину розумною і розсудливою – зробіть його міцним і здоровим.

Хай він бігає, стрибає, пустує, хай він грає і діє, знаходиться в безперервному русі».

Жан Жак Руссо

1.      Фактори мотиваційної діяльності школярів у процесі фізичного виховання.

Найважливіший сенс учительської праці – навчити учнів так, щоб вони не розгубилися в бурхливому вирії сучасного життя. Школярі цікавляться тим, що їх оточує і для них доступне. Щоб пізнати нове, потрібне бажання. Треба зацікавити учнів не лише конкретним предметом, а й процесом отримання знань. Тоді навчання стає задоволенням.

На уроках потрібно створювати такі умови, щоб кожен міг сам здобувати знання. Молоде покоління повинне навчитися аналізувати проблемні ситуації, знаходити раціональні способи орієнтації в них, навчитися повніше розуміти світ, суспільство, себе, свою справу. За словами французького письменника, «вчитись треба тільки весело, щоб переварити знання, треба поглинати їх з апетитом». Саме тому, однією з моїх методичних тем є проблема «Мотивація учнів до занять фізичними вправами».

Будь-яка діяльність людини, в тому числі і навчання, підкоряється загальній схемі:

1. Необхідність – початок будь-якою діяльності людини, тобто на уроці висуваються проблеми, які треба вирішити.
2. Потреба (вивчити новий матеріал або отримати оцінку).
3. Мотив (викликати в дитині бажання займатися проблемою).
4. Мета (ті завдання, які вчитель ставив перед учнями і які треба виконати за урок).
5. План досягнення мети.

6. Корекція.
7. Оцінка результатів.

За цією схемою можна моделювати уроки будь-якого типу. Слід пам’ятати, що на кожному етапі уроку учням повинно бути цікаво. Треба при цьому не забувати, що всі діти різні. Учитель повинен розпізнавати здібності, допомогти дитині їх розвинути, створити умови для проявлення і формування нових здібностей. Давнє прислів’я говорить: «Учитель повинен дати від себе, щоб учень прийшов до себе».

1.   Стан здоров’я підлітків у сучасних умовах.

Несприятливі демографічні процеси в нашому суспільстві супроводжуються різким погіршенням стану здоров’я дітей і підлітків: 80% першокласників мають порушення здоров’я, а значна кількість випускників шкіл обмежена у виборі професії через медичні показники. У більшості школярів спостерігаються функціональні відхилення у різних системах організму, які за несприятливих умов можуть трансформуватися у те чи інше захворювання.

Збільшилася кількість дітей із психічними розладами, відхиленнями у психофізичному, соціальному та духовному розвитку. Неблагополучний стан здоров’я підлітків часто стає причиною їхньої девіантної поведінки.

Збереження та зміцнення здоров’я, пропаганда здорового способу життя, стимулювання в молоді прагнення до здорового способу життя – один із основних напрямків Національної програми «Діти України» (1996р.), Цільової комплексної Програми «Фізичне виховання – здоров’я нації» (1998р.), «Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді» (2004р.), Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» (2007р.).

Назріла необхідність освоєння іншої функціональної моделі діяльності, що базується на принципах оздоровчої функції освіти. Основою діяльності із здоров’я збереження стала модель «Школи сприяння здоров’ю», де

пріоритетом є турбота про збереження здоров’я учнів і вчителів.

Для з’ясування мотивації школярів у сфері фізичного виховання і визначення шляхів її формування необхідно встановити спонукання, якими керуються діти у своїх учинках, бажаннях в умовах навчальної і позакласної діяльності. Мотиваційна сфера завжди складається з ряду спонукань: ідеалів і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів, цілей, інтересів та ін. Ці спонукання виконують різну роль у загальній картині мотивації, на різних етапах вікового розвитку здобувають то більше, то менше значення, тому знання їх допоможе вчителю і батькам впливати на мотивацію школярів до фізичного самовдосконалення.

Вивчення чинників, які впливають на формування мотивації школярів до занять фізичною культурою і спортом, і причин, які перешкоджають реалізації бажання систематично займатися фізичними вправами, дозволяє визначити їх структуру (мал. 1), однак ієрархія у різні вікові періоди мінлива.

мал. 1. Структура чинників, які впливають на мотивацію школярів до самовдосконалення засобами фізичного виховання.

Колектив школи приділяє особливу увагу впливу навчально-виховного процесу на здоров’я учнів. Організація здоров’я зберігаючого середовища проходить на фоні систематичного моніторингу стану здоров’я учнів, який проводиться після поглибленого медичного огляду учнів на початку кожного навчального року. Підсумки моніторингів систематизуються та порівнюються з минулим роком.

2.   Аналіз стану здоров’я учнів школи.

Аналіз результатів поглибленого медичного огляду в нашій школі свідчить про те, що кількість здорових учнів зменшується з кожним роком, а в останні роки ця тенденція набула стійкого характеру. Значною мірою це зумовлено інтенсивним зростанням функціональних порушень і хронічних хвороб у підлітковому віці. Так, 31% дітей у школі мають функціональні відхилення у різних сферах і системах організму, а у 7% виявлено хронічні захворювання. При чому хронічна патологія зростає від 1-го до 11-го класу. Серед патологій перші місця займають хвороби опірно-рухового апарату, органів травлення, хвороби ендокринної та серцево-судинної систем. Привертають увагу такі поширені відхилення у стані здоров’я, як деформація хребта, грудної клітки та порушення постави.

Аналіз стану здоров’я учнів школи

за 2016-2017 та 2017-2018 навчальні роки

На виконання наказу МОН України № 518/674 від 17.09.2009р. «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у ЗНЗ» медичним працівником школи всі учні за висновками лікарів та проби Руф’є, відповідно до інструкції № 773/16779 від 17.09.2009р, були поділені  на медичні групи.

Директор школи наказом затвердила списки учнів, функціональні обов’язки заступників директора, учителя фізкультури, класних керівників, медичного працівника школи щодо проведення уроків фізкультури, санітарно-гігієнічного стану приміщень школи, контролю за виконанням змісту та спеціальних методів проведення занять з учнями, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи.

Класними керівниками разом з медичною сестрою згідно з інструкцією

№ 773/16779 від 17.09.2009 складені листки здоров’я, які містять інформацію про стан здоров’я учнів класу.

У 2011-2012 навчальному році кількість учнів основної групи зросла до 52 осіб при загальній кількості 326 учнів. Підготовча група складається з 108 осіб. СМГ нараховує - 117 осіб. На діаграмі приведено аналіз розподілу учнів на медичні групи у порівнянні з минулим навчальним роком.

3.   Здоровий спосіб життя як основа профілактики захворювань.

У комплексі факторів, що впливають на здоров’я дітей і підлітків, значущим є спосіб життя, вибір якого залежить від свідомого ставлення до власного здоров’я, розуміння його значення для себе, свого майбутнього, для суспільства.

Учені з’ясували, стан здоров’я особистості – це наслідок розвитку інтелекту і закладених у дитинстві батьками і вчителями моделей поведінки щодо зміцнення здоров’я. Тому останнім часом акцент зміцнення та збереження здоров’я зміщується у бік активізації самої особистості, підвищення рівня її валеологічних знань, оволодіння уміннями і навичками здорового способу життя.

У зв’язку з цим постає негайна потреба навчання кожного таким засобам і формам життєдіяльності, які б забезпечили здоров’я людини сьогодні й у майбутньому, її творчу активність і довголіття. Розпочинати таке навчання потрібно з раннього дитячого віку – у сім’ї, дошкільному закладі, а зі вступом дітей до школи стає можливим цілеспрямований педагогічний вплив на їхній загал.

Аналіз відношення дітей до власного здоров’я в нашій школі свідчать про те, що в цілому учні позитивно ставляться до здорового способу життя, цінують та зміцнюють своє здоров’я. Педагогічний колектив школи у рамках проведення обласного моніторингу учнів двічі на рік проводить тестування учнів різних вікових груп щодо рівня сформованості навичок зі здорового способу життя. У  обстеженні,  приймає  участь  експериментальна  група  5-х – 9-х класів. Найбільш значущі для більшості респондентів є здоров’я. На 23 учня, у порівнянні з минулим обстеженням, збільшилася кількість тих учнів, що брали для себе головним пріоритетом здоров’я.

Аналіз тестування учнів щодо здорового способу життя

Наші дослідження відносно впливу способу життя на стан здоров’я дітей встановили, що в способі життя наших учнів головними є дев’ять чинників:

    регулярні заняття спортом;    відмова від пагубних звичок;

    оптимальний руховий режим;    особиста гігієна;

    гартування;

    позитивні емоції;    здоровий сон;

    праця і дозвілля;

    задоволення від улюбленої діяльності і сім’я.

2.   Формування мотивації учнів.
   1.   Мотивація як компонент структури навчальної діяльності.

У найзагальнішому розумінні мотив — це те, що визначає, стимулює, збуджує людину до здійснення певної дії. Важливим моментом ефективного проведення уроків з фізичної культури є активізація пізнавального інтересу на заняттях. Оскільки цей момент проводиться на початку уроку, отже від

його якості проведення залежить в більшості випадків весь урок.

Новизна проблеми полягає у розгляді можливостей використання ігрового методу для активізації пізнавального процесу з фізичного виховання учнів.

Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через використання різних форм занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.

Необхідною умовою формування інтересу до уроків фізичної культури є надання учням можливості показати свої можливості та здібності. Чим активніші методи навчання, тим легше зацікавити учнів. Цікавою для них є та робота, котра вимагає постійного напруження. Легкі завдання не викликають інтересу. Подолання труднощів навчальної діяльності — важлива умова виникнення інтересу до неї. Проте трудність навчального матеріалу приводить до підвищення інтересу лише тоді, коли ця трудність посильна і її можна подолати. У протилежному випадку інтерес швидко падає.

Отже, початком виконання будь-якої фізичної вправи є усвідомлення мети і здатність учня відповісти на запитання: "для чого?", "з якою метою я це роблю?".

Мета роботи полягає в тому, щоб з’ясувати особливості пізнавальної активності на уроці та використання різних методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу.

У відповідності з поставленою метою виникає необхідність постановки та вирішення деяких завдань:

    з`ясувати особливості виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою;

    можливості використання різних засобів та методів активізації пізнавальної діяльності на уроках фізичної культури;

    розглянути перспективи використання ігрового методу з метою

ефективності проведення уроків фізичної культури.

Вивчаючи мотиви, які спонукають учнів займатися фізичною культурою, я з’ясувала, що найяскравіше вираженим мотивом є бажання зміцнити своє здоров’я. Фізичною культурою з великим ентузіазмом займаються школярі, які впевнені в своїх успіхах, які вважають себе здатними до певних видів спорту. Тому для формування у дітей потреби у систематичних заняттях слід підходити до вибору їхньої форми з точки зору впливу її на здоров’я учнів, а також на розвиток у них спортивних здібностей.

Ще однією підлітковою проблемою є проблема власної фігури. Найбільше це питання непокоїть дівчат. На запитання «Чому ти відвідуєш уроки фізиної культури, займаєшся фізкультурою?» відповіді підлітків розподілилися так:

2.   Формування мотивації під час уроків фізкультури.

Урок фізичної культури є головною формою роботи з фізичного виховання, на яких учні оволодівають програмним матеріалом і здобувають мінімум потрібних знань, умінь та навичок, що повинно забезпечувати їм найкращий розвиток, зміцнення здоров’я. Опановуючи під керівництвом учителя різноманітні рухові дії, діти відчувають як збільшується їх сила, зростає швидкість і витривалість під час виконання дедалі складніших

фізичних вправ.

Зв’язок розумового виховання з фізичною культурою і спортом — багатосторонній. На заняттях фізичними вправами набуваються знання про раціональний спосіб виконання рухових дій, застосування їх у тому чи іншому виді діяльності. Заняття фізичною культурою і спортом допомагають розвитку пам’яті, особливо рухової та зорової, вдосконаленню уваги, її точності та якості. У добре підготовленої людини менший час реакції переключення від однієї дії до іншої, краща розумова працездатність і її стійкість, більша кількість смислових операцій за визначений проміжок часу. Відновлення загальної і розумової працездатності проходить значно швидше і ефективніше, коли розумова діяльність чергується з фізичною. Однак, слід пам’ятати, що тільки оптимальні фізичні навантаження позитивно впливають на всі вище перераховані прояви.

Одним із основних показників всебічно гармонійного розвитку людини є її здоров’я. Його збереження і зміцнення, підвищення рівня фізичної підготовленості і працездатності, продовження творчої активності – соціальні завдання нашої країни в галузі фізичної культури і спорту. Фізичний стан людини залежить від багатьох факторів, основними з яких є природні (спадковість, морфофункціональні особливості тощо) і соціальні (умови життя, виробнича діяльність). Фізичний розвиток людини – це керований процес. За допомогою спеціально організованих спортивних заходів та занять фізичними вправами, раціонального харчування, режиму праці та відпочинку, інших факторів, можна, значною мірою, змінювати показники рухової активності (силу, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність тощо), будову тіла, фізичну функціональну підготовленість, цілеспрямовано удосконалювати регуляторні функції нервової системи, збільшувати структурні параметри і покращувати функціональні можливості всіх систем і органів людського організму, особливо дихальної і серцево-судинної. Показником фізичного розвитку людини вважають тілобудову та розвиток її рухових якостей.

Інтегровані уроки – один з шляхів у формуванні позитивної мотивації до уроків фізичної культури. Міжпредметні зв’язки можна успішно використовувати для доповнення, підтвердження або заповнення знань учнів в споріднених предметах. Інтеграція є джерелом знаходження нових фактів, які підтверджують або заглиблюють певні спостереження, висновки учнів в різних предметах. Вона знімає стомлюваність, перенапруження учнів за рахунок перемикання на різноманітні види діяльності. Варіанти інтегрованих уроків різноманітні. Можна інтегрувати не тільки два, але і три, і навіть чотири, п’ять предметів на одному і декількох уроках.

На уроках спонукаю кожного учня до продуктивної праці, пробуджую інтерес до вивчення предмету. Шляхом використання інтерактивних форм навчання (робота в групах, уроки-свята, уроки-забави, уроки-змагання, інтегровані уроки) формую у дітей мотивацію на самовдосконалення, бажання берегти і зміцнювати своє здоров’я. Розумію, що основним критерієм оцінки для здоров’я й спорту є масовість. Тому при проведенні заходів більше приділяю уваги зайнятості школярів, активній участі всіх учнів у заплановані для них видах програми.

Конспект-розробка інтегрованого уроку

з фізичної культури за темою: «Гімнастика. Рухливі ігри» у 5 класі

Тип уроку: гра – міжпредметна інтеграція уроку фізичної культури з уроками географії, математики, української мови, англійської мови.

Завдання уроку:

1. Повторити дихальні вправи, продовжити вивчати комплекс розвивальних вправ з гімнастичною палицею.
2. Сприяти закріпленню вивченого матеріалу із загальноосвітніх предметів, розвитку рухових якостей.
3.     Виховувати в учнів любов до щоденних занять фізичними вправами. Інвентар:              гімнастичні              палиці,              обручі,              набивні              м’ячі,                            свисток,              крейда, роздатковий              матеріал,                            стійки                            (Н-75см,              50см),              магнітна                            дошка, адміністративна мапа України, магнитики.

Місце проведення: спортивний зал.

План-конспект

інноваційного уроку фізичної культури для 8 класу

Тема: «Спортивні ігри та загальна фізична підготовка з елементами олімпійської освіти»

Тип уроку: урок-гра

Мета уроку: Сприяти зміцненню здоров’я учнів, залученню до спортивних занять засобами естафет, ігор та фізичних вправ. Виховувати в учнів почуття гордості за свій народ.

Завдання уроку:

1. Ознайомити учнів зі спортивними досягненнями спортсменів- олімпійців.
2. Вдосконалювати техніку виконання окремих елементів спортивних ігор.
3. Сприяти розвитку швидкості, сили, спритності, швидкісно-силовим якостям та координації рухів.

Інвентар: гімнастичні лави, баскетбольні м’ячі, футбольні м’ячі, ключки, самокати, парасольки, пари калош, фішки, комплекти форми, спортивне табло.

Технічні засоби навчання: мультимедійна система

Місце проведення: спортивний зал.

Конспект-розробка інтегрованого уроку

з фізичної культури за темою: «Рухливі та народні ігри» у 3 класі

Тема уроку: Рухливі та народні ігри.

Мета уроку: Розвиток координації, швидкісних якостей, вестибулярного апарату, коректування колективних дій.

Завдання уроку:

1. Удосконалювати навички бігу, вивчити розвивальні вправи, народні ігри „Бук тягнути”, „Рушничок”. Навчити розрізняти спортивні та рухливі ігри.
2. Розвивати рухову пам’ять, увагу, координацію рухів, спритність.
3. Виховувати потребу до систематичних занять, бажання використовувати рухливі ігри під час прогулянок.

Інвентар: гімнастичні лави, баскетбольні м’ячі, футбольні м’ячі.

Технічні засоби навчання: мультимедійна система

Місце проведення: спортивний зал.

3.   Формування мотивації в позаурочний час.

Позакласна спортивно-масова робота в загальноосвітній школі є одним з головних ланок фізичного виховання. Будую її на широкій основі самодіяльності учнів. Це організація й проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, що включаються в режим дня школярів, спортивних змагань, туристських походів, заняття в спортивних секціях, гуртках, забезпечення активної діяльності колективу фізичної культури школи.

Пріоритетною формою набуття позитивної мотивації до  занять фізичними вправами, збереження і зміцнення здоров’я школярів є система фізкультурно- оздоровчих і спортивно-масових заходів у школі:

а) система фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня у школі:

б) система позакласних виховних спортивно-масових заходів у школі:

Фізкультхвилинки і фізкультпаузи, рухливі перерви, спортивний час у ГПД, спортивні гуртки і секції в позаурочний час, шкільні змагання з видів спорту, спортивні естафети для молодших школярів, спортивні свята, снігові спартакіади, КВК і ін. Всі вони проходять згідно Положення про шкільну спартакіаду і календаря спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів.

Для забезпечення належного щоденного обсягу рухової активності кожному підлітку, крім уроків фізичної культури потрібен комплекс позаурочних занять. Тому в планах класних керівників в нашій школі передбачається проведення позакласних, додаткових і самостійних занять фізичними вправами, змагання турніри, ігри і конкурси, які сприяють поліпшенню здоров’я і задовольняють біологічну потребу дітей у русі. Класні керівники проводять тематичні класні години, конкурси малюнків, плакатів, віршів з гігієні школяра, інструктажі з попередження травматизму.

Традиційним стало проведення тижнів здоров’я, спортивних свят

«Козацькі розваги», «Олімпійці серед нас», «Стартін», Малі олімпійські ігри.

Виховний  захід  «Козацьки  розваги»

Основною причиною успішної роботи в даному напрямі, на мій погляд, є наявність системності. Це виявляється, перш за все, в тому, що фізкультурні заходи включені в систему валеологічної роботи в школі, в якій включені і виховний, і освітній, і безпосередньо оздоровчий аспекти навчання нормам здорового способу життя.

Фестиваль  «Спорт  для  всіх»

Основними формами позакласних фізкультурно-оздоровчих занять є робота спортивних секцій.

Спортивна секція з баскетболу

З дитинства потрібно формувати усвідомлене і ставлення до власного організму. Навчити дитину слухати свій організм, ознайомити її з найпростішими методами самоконтролю, виявляти турботу про своє тіло, тримати його доглянутим, цінувати його красу – одне із завдань валеологічного виховання.

Спортивно-оздоровча діяльність стає основним компонентом валеологічної культури тоді, коли вона є способом, і наслідком перетворення учня і власного фізичного розвитку, її буття.

Якщо підліток не займається якимось видом спорту, раджу йому почати займатися фізичними вправами самостійно вдома.

Перед початком самостійних занять учні мають дістати кваліфіковані рекомендації учителя фізкультури щодо дозування навантаження, дотримання правил безпеки тощо.

Ось кілька порад учням, які вирішили розпочати самостійні заняття фізичними вправами:

    Не чекайте наступного понеділка, починайте тренування (негайно);    Пообіцяйте собі винагороду через деякий час;

    Посвятіть у свої плани друзів і рідних – це допоможе не відступити від своїх намірів;

    Запросіть когось із друзів тренуватися з вами разом – веселіше, і відступитись від запланованого буде не так просто;

    На помітному місці повісьте список тих досягнень, яких ви чекаєте від своєї програми фізичних тренувань за певний проміжок часу (наприклад, схуднути, стати сильнішим, привабливішим тощо);

    Попросіть батьків преміювати вас за успішні заняття;

    Не скасовуйте намічених тренувань. Ніяких поважних причин, крім хвороби або стихійного лиха бути не може.

Зазвичай більшість підлітків мають уявлення про позитивний вплив фізичних вправ на здоров’я людини, проте не займаються ними, знаходячи багато «поважних» причин для своєї бездіяльності.

Туристична гра «Котигорошко»

Складність формування позитивної мотивації полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб’єктивне, тому що воно перш за все детерміновано  ступенем усвідомлення учнем важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об’єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров’я. І навпаки, за достатньо об’єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Ці можливості переважно залежать від самої дитини. З іншого боку, існує певний мінімум об’єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Це індикатор добробуту вродини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров’я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні

друзів і знайомих.

 до занять фізичними вправами на уроках та в позаурочний час

Свято  «Парад  сніговіків»

4.    Робота з батьками з формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами.

Зважаючи, що батькам не завжди вдається переконати дитину у важливості правильного харчування (а в деяких родинах взагалі немає культури харчування), варто учителю приділити увагу цій теми.

Учні значну частину часу проводять вдома і щоб не виникло виховних

«нижниць» між вимогами школи і сім’ї, необхідний найтісніший контакт з сім’єю, гігієнічне виховання батьків.

На батьківських зборах надаю корисні рекомендації батькам, як зробити виховання здорової дитини більш радісним за допомогою ігор, вправ і рухів.

Сумісні спортивні виховні заходи з батьками приносять позитивні результати:

    збуджують у батьків інтерес до рівня "рухової зрілості" дітей і сприяють розвитку у дітей фізичних даних відповідно до віку і здібностей;

    заглиблюють взаємозв’язок батьків і дітей;

    надають можливість позайматися фізкультурою за короткий відрізок часу не тільки учню, але і дорослому. Батьки показують ту або іншу вправу і виконують більшість з них разом з дитиною;

    дозволяють з користю проводити той вільний час, який батько або мати присвячують дитині, служать взаємозбагаченню, сприяють всебічному розвитку дитини.

Під час сумісних занять самі батьки розвиваються фізично, стають більш сильними, спритними і витривалими. Таке використовування вільного часу корисно для обох сторін. Дитина захоплюється батьком: який тато сильний, спритний, швидкий! Наслідує матері в граціозності і координації рухів — наприклад при виконанні вправ, що супроводжуються співом і музикою.

Сценарій спортивного свята

«Козацькі розваги»

До спортивного залу під звуки «Козацького маршу» входять учасники змагань – команди.

Ведучий 1 Добрий день вам, люди добрі, щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати, щастя та добра бажати!

Ведучий 2 Сьогодні свято, конкурс нині, сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине, козацькі ігри всіх нас ждуть.

Доброго дня, шановна громадо! Добрий день вам, діти славетної землі!

З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого, другий — сучасного, третій — майбутнього».

Ведучий 3 Ми роду козацького діти, ми любимо сонце і квіти,

і сонце нам шле свій привіт. Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

Ведучий 4

Хай, добрі люди, вам щастя буде. Хай буде доля на все роздолля.

А до того — літ пребагато

на добро і згоду !

Хай не буде переводу козацькому роду!

Ведучий 5 Козаки — це вільні люди! Козаки — безстрашні люди! Козаки — борці за волю!

За народу кращу долю.

Козак — це людина чесна і смілива, Найдорожча йому — Батьківщина! Козак — слабому захисник,

Цінити побратимство звик.

(співають народну українську пісню)

Команди шикуються для козацької переклички та проведення змагань.

Ведучий 1

Увага! Починаються змагання козаків у силі, спритності та швидкості!!!

Козак – слабкому захисник! Цінувати силу звик!!!

Звучить "Козацький марш".

Конкурс «Слава не поляже, а про себе розкаже».

(Привітання команд)

1 естафета «Посадка і збирання картоплі»

Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до

«городу» – обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, «саджає» – кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», «збирає врожай» – забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

2.   естафета «Козацька кмітливість»

Учні поділяються парами, беруться за руки, відвівши їх у сторони. Між лобами треба покласти повітряну кульку. Пари рухаються приставним

кроком до протилежного кінця залу, а потім назад до своєї команди. Естафету передають, поклавши кульку між лобами наступної пари. Виграє команда, яка першою закінчить рух.

3.   естафета «Приготування кулешу»

Біля кожної команди – ємкість з водою, у першого учасника в руках ложка. Він набирає ложкою воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть пуста ємкість. Виливає в неї воду з ложки, повертається до команди, передає ложку наступному. Виграє команда, у якої більше води потрапило до пустої ємкості.

4.   естафета «Як козаки через річку переправлялися»

Кожна команда отримує 1 гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть

«на другому березі річки» – на відстані 9-10 метрів навпроти своєї команди в середині обруча. За сигналом біжить до команди, накидує обруч на наступного учасника і вони разом «переправляються» – біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним, і так далі , поки вся команда не переправиться на «другий берег річки». Виграє команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

5.   естафета «Втеча полоненого козака з полону»

Біг у мішках. Перший учасник кожної команди стоїть в мішку. За командою виконує пересування стрибками в мішку до позначки та назад до команди. Виконують всі учасники команди. Виграє команда, яка першою завершить естафету.

6.   естафета «Повзунець»

По команді перші гравці навприсядки (руки складені на ліктях) проходять вказану відстань, вертаються до своїх гравців, передають естафету наступному гравцеві, стають у вихідне положення. І так, доки не пройде вся команда. Перемагає та команда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу.

Ось так ви познайомились з елементами українського танцю

«Повзунець». А кожен козак повинен вміти танцювати цей танець.

Заключний конкурс. «За рідний край – хоч помирай»

Конкурс перетягування канату.

Ведучий. Хай, добрі люди, Вам щастя буде! Хай буде доля На всі роздолля.

І до того літ багато На любов і згоду.

Хай не буде переводу Козацькому роду.

Оголошуються підсумки змагань.

Нагородження переможців.

Команди покидають зал під звуки «Козацького маршу»

Сценарій спортивного свята

«Олімпійці серед нас»

Ведучий:

Добрий день вам, люди добрі, Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати, Щастя та добра бажати.

Перш ніж будемо змагатись, Нам потрібно привітатись.

Конкурс – привітання команд (назва команди, девіз, емблема).

Станція співоча (кожна команда виконує пісню про спорт).

Конкурс «Склади слово»

Багато книжок я читаю

І на запитання відповідаю.

На аркуші хаотично написані склади, з яких необхідно скласти слово, що пов’язане з фізичною культурою.

Орієнтовні слова: ес-та-фе-та, ат-ле-ти-ка, гім-нас-ти-ка, бас-кет-бол, зма- ган-ня, ве-ден-ня, ме-тан-ня, пе-ре-да-ча.

Конкурс «Веселі старти»

Інвентар: 2 комплекти літер «Веселі старти».

Кожному учасникові роздаються літери, що утворюють фразу «Веселі старти». За командою: «Руш!» перший учасник біжить до кінця майданчика, прикріплює літеру до стіни, повертається та передає естафету другому учасникові тощо. Перемагає команда, яка першою завершить естафету.

Конкурс «Знайди олімпійські види спорту (зимові та літні)»

Інвентар: аркуші паперу з назвою зимових та літніх олімпійських видів спорту.

Конкурс «Пройди в обруч, що рухається»

Ось болото на шляху. Все одно його пройду! Обруч далі ти кидай,

Швидше, швидше вигравай!

Один учасник котить обруч, другий – проходить у нього з м’ячем у руках, оббігаючи позаду того, хто котить. Повертаючись назад, учасники міняються ролями.

Гра «Лисички та курочки»

На одному кінці майданчику в «курнику» знаходяться «кури» та «півні». На протилежному перебуває «лисичка» (ведучий). «Курочки» та «півники» ходять майданчиком, удаючи нібито клюють зерно. Коли до них підкрадається «лисичка», «півні» кукурікають. За цим сигналом «птахи» тікають до «курника», а «лисичка» намагається когось зловити. Якщо вона нікого не зловила, продовжує ловити.

Конкурс «Вправи на 8 рахунків» Що ж перед грою, як годиться, Зарядка всім нам знадобиться! Швиденько в коло всі стаємо, Веселі рухи розпочнемо.

Послідовність виконання:

     демонстрація вправи вчителем;

     виконання вправи учнями разом із вчителем;    виконання вправи учнями під рахунок учителя;

     виконання вправи учнями під рахунок учителя із заплющеними

очима.

І вправа:

1 – руки на пояс;

2 – руки до плечей; 3 – руки вверх;

4 – руки за голову; 5 – руки на пояс;

6 – нахил тулуба ліворуч; 7 – те саме праворуч;

8 – руки вниз.

ІІ вправа:

1.                  – руки на пояс;
2.   – присісти, руки вперед; 3 – руки на пояс;

4 – присісти, руки за голову; 5 – руки на пояс;

6 – нахил тулуба вперед, руками торкнутися підлоги; 7 – руки на пояс;

8 – руки вниз.

Конкурс «Будуємо піраміду»

Кожна команда будує свою піраміду з одноразових стаканчиків. Учасники по черзі повинні добігти до позначки, тримаючи одноразовий стаканчик у руках, розташувати його в піраміду й повернутися до місця, передаючи естафету наступному учасникові.

Конкурс «Ведення м’яча» Ось і м’ячик неслухняний, Зовсім він не дерев’яний. Хто його утримає,

Той змагання виграє.

Учасники шикуються в колонну по одному та передають м’яч над головою. Останній учень у колоні веде м’яч, оббігаючи позначку на відстані

10 м від колони й стає напрямним. Естафета завершується, коли місце напрямного знову займає учень, який був ним на початку естафети.

Конкурс «Перетягування канату»

Інвентар: канат.

Команди розташовуються по обидва боки канату. За командою «Руш!» вони починають тягти канат. Перемагає команда, яка перетягне суперників на свій біг.

Визначати переможців Буде в нас журі поважне. Воно буде, знаємо точно, Об’єктивне та уважне.

Підведення підсумків змагань. Лунає марш, усі учасники отримають призи.

ВИСНОВОК

Зміст освіти в області фізичної культури націлює не тільки на те, щоб випускник школи вийшов у доросле життя з достатньою фізичною підготовленістю, але і щоб він був дійсно утвореним у фізичній культурі: володів засобами і методами вдосконалення свого тіла, знав його, володів засобами і методами зміцнення і збереження здоров’я, підвищення можливостей основних систем організму.

Учні повинні представляти вплив фізичного навантаження на органи і системи. Розуміння цього неможливе без спеціальних знань в області біології. Ці знання дозволяють школярам усвідомлено займатися фізичною культурою. В школі, окрім фізичної культури, мабуть, немає такого предмету, який міг би так наочно показати учням особливості і можливості свого організму, навчити методам гартування, рухової підготовки – навчити принципам ведення здорового способу життя.

Головне значення під час розвитку фізичних здібностей учнів набуває навчання навичкам і умінням самостійних занять, пояснення, роз’яснення, доведення до свідомості школярів, що потрібно довго і наполегливо працювати, щоб отримати відчутні, видимі результати, як по своєму фізичному розвитку, так і за станом свого здоров’я.

Таким чином, завдяки наявності в школі пріоритетних напрямів вибраних з найактуальніших проблем на мій погляд вдається:

    сформувати у дітей і підлітків усвідомлену потребу в заняттях фізичними вправами, в збереженні і зміцненні здоров’я, а також практичному використовуванні умінь і навичок, отриманих на уроках;

    забезпечити великий обсяг школярів регулярними фізкультурними заняттями під час і після уроків;

    реалізувати особисто-орієнтований підхід, при якому кожного учня відчуває увага особисто до нього, створюється атмосфера пошани до позанавчальній діяльності школярів, робить фізичну культуру

улюбленою і значущої для школярів різного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арєф’єв В. Г., Єдинак Г.А. Фізична культурав школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентівнавчальних закладів ІІ-ІУ рівнів акредитації. - 3-є вид. перероб. і доп. – Камянець - Подільський: ПП Буйницький О. А., 2007. - 248 с.
2. Безверхня Г.В. Формування мотивації до самовдосконалення учнів загальноосвітніх шкіл засобами фізичної культуриі спорту: Метод реком. (для вчителів фіз. культури). - Умань: Вид-во Умань. держ. пед. ин-ту. - 2003. - 52 с.
3. Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно - методологічних засідках українознавства. Відання на стадії друку. Рукопис, наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. - 192 с
4. Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом.

// Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С.41 - 47.

5. Круцевич Т.Ю. Оцінка як один із чинників підвищення мотивації учнів до фізичної активності // Фіз. виховання в шк. - 2003. - № 1. - С. 47 - 50.
6. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - X.: Основа, 1990. - 348 с.
7. Остапенко О. Виховання в учнів 8-9 класів інтересу до занять фізичною культурою. // Фізичне виховання в школі. - 2002. - № 2. - С. 19 - 23.
8. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма “ІНКОС”, 2003. - 352 с.
9. Семеренський В. Народні ігри та їх роль у розвитку творчої активності учнів. // Фізичне виховання в школі. - 2000. - № 1. - С.54 - 55.
10. Смирнов І.Н. Здоров’я людини як філософська проблема // Питання філософії. - 1985. - № 7. - З. 83-93 с.
11. Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини/ Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 1999.- 308 с.
12. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х

частинах: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2001.