ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА ОСНОВІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Рябоконь Р.В.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА ОСНОВІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 

В умовах ринкової економіки підготовка сучасного робітника повинна відповідати цілій низці вимог, під впливом яких вона спрямовується на розвиток у нього вміння: самостійно виконувати і оновлювати знання, ставити проблеми, творчо мислити, приймати ори­гінальні рішення в нестандартних ситуаціях, бути соціально-актив­ною особистістю тощо. Тому головним завданням професійно-технічної освіти є якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників для різних галузей економіки з урахуванням потреб ринку, що забезпечується впровадженням інноваційних технологій навчання.

Виробництву потрібні конкурентноспроможні фахівці, здатні адаптуватися до швидких суспільних та економічних змін, а це потребує істотного підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників. Якісна підготовка майбутнього конкурентноспромож­ного робітника вимагає творчого підходу педагогічних працівників до вибору форм і методів навчання, максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, передового і педагогічного досвіду.

Творчість у пошуку виявляється в удосконаленні вже відомих методів і засобів педагогічної праці, а також в освоєнні нових методів і технологій, які не лише охоплюють окремі сторони педагогічної діяльності, а й поширюються на всю роботу майстра виробничого навчання.

Оскільки процес виробничого навчання має характерні особливості, що стосуються навчальних принципів, організаційних форм, методів і засобів навчання, то для досягнення основної мети навчання професії потрібно правильно організувати взаємодію майстра і учнів на уроках. Досягнути потрібної взаємодії дозволяють відповідні технології навчання. Кожна з технологій має не тільки певну логіку, структуру, змістову цілісність, але й має відповідати віковим та особистісним особливостям учнів. Завдання майстра – вибрати найдоцільніші технології та методи для навчання професії. 

Методи виробничого навчання – основні способи діяльності майстра виробничого навчання та учнів, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили. Вони мають свої особливості, що випливають із специфіки та змісту курсу виробничого навчання, а також рівня формування професійно важливих якостей учнів, їх індивідуальних особливостей.

Існують різні підходи до здійснення класифікацій методів виробничого навчання залежно від вибору основи. У практиці виробничого навчання найпоширенішою є класифікація методів:

-       за ознакою джерела інформації;

-       характеру пізнавальної діяльності;

-       проблемно-розвиваючі;

-       методи активного навчання.

Готуючись до уроку виробничого навчання важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони переплітаються, доповнюють один одного, скидаються в комплексний пакет, систему прийомів, за допомогою яких майстер виробничого навчання і учні реалізують поставлені цілі. Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки.

Сучасний освітній процес має забезпечити розвиток учня як цілісної особистості, котра прагне до саморозвитку, самореалізації, самовиховання, що необхідно для особистісної взаємодії з оточенням: людьми, природою, культурою, цивілізацією на основі загальнолюдських цінностей, яка відкрита для сприймання й опанування нового досвіду та здатна на свідомий і водночас відповідальний вибір у різних життєвих ситуаціях. У дидактиці визначено і реалізовано чимало форм та методів активного навчання, але із їх розмаїть можна виділити інтерактивні методи навчання. Термін (вислів) „інтерактив” походить з англійської мови від слова „interact”, де „inter” – взаємний і „act” – діяти. Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог з чимось (комп’ютер) або кимсь (людиною).

Отже, інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації навчально-виховного процесу, що має конкретну передбачену мету – створення комфортних умов для пізнавальної діяльності, за яких кожен учень відчуває свою успішність, продуктивність праці, виключення домінування однієї думки над іншою інтелектуальну спроможність.

Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілкуванні, діалогове навчання. Його класифікаційні параметри такі:

-       за рівнем застосування: загально педагогічне;

-       за філософською основою: діалектичне;

-       за основним фактором розвитку: соціогенне;

-       за концепцією засвоєння: асоціативно – рефлекторне;

-       за орієнтацією на особистісні структури: інформаційне + операційне;

-       за характером змісту: загальноосвітнє;

-       за типом управління: „репетиторне” + система малих груп;

-       за організаційними формами: альтернативне, класно-урочне;

-       за переважаючим методом: діалогічне;

-       за напрямком модернізації: альтернативне;

-       за категорією навчаючих: масове;

-       за підходом до учня: співпраця.

Призначення інтерактивного навчання полягає в тому, щоб,  по перше: передати знання; по-друге: усвідомити цінність інших людей. Має воно і свої завдання:

а) розв’язання навчальних поведінкових завдань;

б) надання підтримки членам бригади.

Інколи педагоги захоплюються лише зовнішніми проявами (розкуте спілкування з дітьми, вільний обмін думками, підвищені оцінки.) Це нерідко дискредитує саму ідею ділового навчання.

Тут зміст роботи не лише знання, а і способи мислення. Мета – діалог не заради взаємодії учнів, а взаємодії учнів заради вияву і реалізації їх індивідуальних можливостей і потреб. Для цього належить керуватись відповідними принципами, а саме:

1)  індивідуалізації програм, темпу, шляху і це можливо, коли учень взаємодіє з різними партнерами;

2)  взаємодії всіх з усіма;

3)  зведеності груп (ключовий);

4)  самоврядування.

Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, оволодіння знаннями, вміннями і навичками означає, що кожен вносить в цей процес свій особистий  індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки, що дозволяє не тільки отримати нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми співпраці.

Організація інтерактивного навчання сприяє ефективному набуттю знань, формуванню навичок і вмінь, виробленню нових цінностей, створенню атмосфери співробітництва, дає змогу майстру виробничого навчання стати справжнім лідером учнівської групи, унеможливлює як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою та передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Уроки виробничого навчання з використанням інтерактивних методів навчання надають учням можливість для формування основних пізнавальних і громадських умінь, навичок і зразків поведінки в суспільстві та дають змогу засвоювати одночасно теорію і практику, а це надає змогу учням проявити інтелектуальну ініціативу, характер, розвивати світогляд, логічне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально - виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити „відкриття”, формують власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву.

Використання інтерактивних методів роботи сприяє розвитку інтелектуальної ініціативи, уяви, пізнавальної діяльності, незалежності, самодисципліни, навичок співпраці з іншими учнями.

Застосування на уроках виробничого навчання інтерактивних методів висуває певні вимоги до структури уроку, яка складається з таких елементів: мотивація, подання теми та очікування навчальних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа, підведення підсумків та оцінювання результатів.

Готуючись до проведення уроків виробничого навчання з використанням інтерактивних методів навчання, майстру виробничого навчання потрібно творчо працювати:

-       глибоко вивчити і продумати матеріал, основний і додатковий;

-       старанно спланувати заняття: визначити ролі учасників, підготувати запитання і можливо відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

-       передбачити різноманітні шляхи привернення уваги учнів на уроці до вивчаючого матеріалу;

-       ретельно підготувати інтерактивні вправи, які будуть продуктивніші до засвоєння матеріалу.

Майстер виробничого навчання постійно повинен підвищувати свій фаховий рівень, володіти практичним досвідом, мислити над постійним самовдосконаленням і удосконаленням якості навчання, умінням встановлювати правильні взаємостосунки з учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність.

У своїй практичній діяльності я використовую різноманітні інтерактивні методи.

Наприклад, інтерактивну гру «Знайди деталь» застосовую під час вивчення теми: «Технічне обслуговування та ремонт магнітних пускачів» на етапі закріплення. Учні об’єднуються в три групи, кожна  група отримує картку із завданнями, які необхідно виконати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, під час гри, учні закріплюють свої знання з будови, експлуатації та ремонту магнітних пускачів, розвивають просторове мислення, точність виконання технологічного процесу.

Інтерактивна гра  «Хто швидше» - використовую  під час вивчення теми: «Технічне обслуговування  та  ремонт різних типів реле» на етапі засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок. 

Учні отримують  завдання  виконати з врахуванням фактору часу повне розбирання та збирання електромагнітного реле. Для його виконання  об’єднуються в групи. Кожна група повинна  обрати   двох учнів, один з яких за відведений час виконує повне розбирання електромагнітного реле, другий - фіксує час початку і кінець  виконання практичної вправи. Потім учні змінюються і виконують, з врахуванням фактору часу, складання розібраного електромагнітного реле.

Підсумком змагання є перевірка працездатність реле шляхом підключення його до мережі. При виявленні непрацездатності реле проводиться  пошук та усунення пошкоджень.

За виконання завдання - 3 бала.

За виконання завдання з другої спроби - 2 бала.

З врахуванням фактору часу додатково нараховуються бали:

Складання реле: Розбирання реле:

Перше місце - 1 бал Перше місце - 1 бал

Друге місце -    0,5 бала Друге місце - 0,5 бала

Третє місце -    0,25 бала. Третє місце - 0.25 бала

За виконання завдання максимальна кількість - 5 балів.

 

Інтерактивна вправа «Назвати і показати»

Вправа спонукає учнів виконувати набір дій: всебічний аналіз, швидке формулювання відповіді, застосовувати свої знання на практиці.  Застосовується на етапі актуалізація знань, умінь, навичок,  для перевірки  опорних знань, необхідних для подальшої роботи на уроці . Учні отримують завдання і дають  відповіді  по-черзі.

 Питання розпочинаються зі слів « назви і покажи…».

Такий вид роботи корисний тим, що під час відповіді учні не тільки розповідають та пояснюють завдання  з даної теми , а ще й показують будову  проводів та кабелів, розшифровують їх марки та демонструють перед групою свої знання  та вміння набуті на попередніх заняттях.

Приклад застосування .

Тема: «З’єднання та відгалуження жил проводів та кабелів»

Приблизний перелік питань

11.	Назвіть та покажіть ручний електромонтажний інструмент.
22.	Що називають проводом? Покажіть його.
33.	Яку кількість дротів може мати провід? Покажіть такі проводи.
44.	Що називають кабелем? Покажіть його.
55.	В чому полягає різниця між багатодротяними і однодротяними проводами? Покажіть це.

 

6    6.	Покажіть і скажіть – яку ізоляцію мають проводи?
77.	Які  ви знаєте основні елементи кабеля? Покажіть.
88.	Покажіть провід АППВ. Де його застосовують?
99.	Покажіть провід АПР. Розшифруйте цю марку проводу.
110.	Покажіть провід з мідною жилою.
111.	Покажіть провід з алюмінієвою жилою.
112.	Які негативні властивості має алюміній?
113.	Які є вимоги до електричних контактів?
114.	Який інструмент застосовується для зняття ізоляції з проводу?

                                     

 

Метод «Квест»

Навчальний квест – проблемне завдання з елементами гри, для виконання якого використовується різні знання та інформаційні ресурси.

Основна мета квесту – швидше і якісне виконання певних завдань з метою досягнення кінцевої цілі, у результаті чого гравець або команда отримує приз.

Метод дозволяє розвивати активне пізнання на уроках, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощі, а саме - вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці в нестандартних ситуаціях. Використовую  на етапі  закріплення вивченого матеріалу.

Приклад застосування.

 Майстер пропонує  учням навчальної групи об'єднатися  у три підгрупи. Кожна з яких має свій колір: червоний, зелений, синій. Вони  отримують  маршрутні листи, в яких зазначені зупинки. На кожній зупинці  учні виконуватимуть різні завдання. За  правильно виконане завдання   отримують по 5 балів. Під час  роботи учні самостійно оцінюють свою роботу, результати  заносять у листи оцінювання . Майстер  контролює і перевіряє правильність виконання завдань, порядок на робочих місцях, вміння   користуватися інструментом та дотримання техніки безпеки. В кінці гри  визначається  група - переможець за кількістю набраних балів. Усі завдання пов'язані між собою. Якщо неправильно виконати перше завдання ,  не можна виконати  інші завдання .

Тема: «З’єднання та відгалуження жил проводів та кабелів»

Зразок маршрутного листа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зупинка «У світі з'єднань»

Завдання №1. Для виконання даного завдання вам потрібно за допомогою олівця намалювати на аркуші паперу три види з'єднань жил проводів.

1.Відгалуження просте.

2. Відгалуження жолобком.

3.Відгалуження бандажне.

 

 

 

Зупинка «Острів питань»

Завдання №2. Для виконання даного завдання вам потрібно відповісти на питання.

1. Який пристрій використовується для опресування проводів з алюмінієвими жилами, перерізом до 10мм² ?

2. З  якого матеріалу виготовляють жили проводів та кабелів, що використовують в діючих електроустановках?

3.Як називають операцію приєднання проводу до оголеної жили проводу?

 

 

 

Зупинка «Ізоляція»

Завдання №3. Для виконання цього завдання вам потрібно виконати зняття ізоляції з жил проводів, підібрати правильний інструмент, який знаходиться у вас на столі.

 

 

 

Зупинка «Якісне з'єднання»

Завдання №4. Для виконання цього завдання вам потрібно виконати з'єднання жил проводів, як зображено на малюнках, які ви приготували на першій зупинці «У світі з'єднань». Підібрати правильний інструмент який знаходиться у вас на столі.

 

 

 

Зупинка «Паяння та лудіння »

Завдання №5. Для виконання цього завдання вам потрібно виконати з'єднання жил проводів паянням, за допомогою паяльника та олова. Не забудьте взяти з'єднання проводів, які ви виконували на четвертій зупинці «Якісне з'єднання».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Інтерактивна вправа «Найрозумніший» застосовується на етапі перевірки домашнього завдання  з теми: «Перевірка, ремонт та монтаж схем люмінесцентного освітлення»

 У даній вправі присутнє групове обговорення,пошук рішень, що спонукає учнів проявляти свої знання, аналізувати та приймати рішення.

Учні об’єднуються в групи, їм  необхідно буде відповісти на  питання. Хто перший  визначився з відповіддю, піднімають  напис на аркуші  «Результат», дають відповідь, таким чином накопичують фішки. У випадку невірної відповіді, право відповіді переходить до  наступної групи учнів.(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 фішку )

 

Питання:

1.Безпечна величина напруги:

а) 42 В;

б) 110 В;

в) 220 В.

 

2.Види зносу ПРА (пускорегулювальної апаратури )

а) тільки механічне;

б) тільки електричне;

в) механічне і електричне.

 

3.Перша допомога постраждалому від електричного струму.

а) оповістити керівника;

б) викликати швидку допомогу;

в) визволити постраждалого від електричного струму.

 

4.Провід ПРГ.

а) алюмінієвий, гумова ізоляція, голий;

б) мідний,гумова ізоляція , голий;

в) мідний, гумова ізоляція, гнучкий.

 

5.Що таке наряд?

а) письмове розпорядження на роботу;

б) усне розпорядження на роботу;

в) наказ по підрозділу.

 

6. На яку напругу виготовляють лампи розжарювання ?

а)127В;

б)220В;

в)230В.

 

7. Лампа горить дуже яскраво.

а) Зниження напруги;

б) Зростання напруги;

в) Замикання в мережі.

 

8.Від чого залежить рівень освітленості?

а) від напруги;

б) від струму;

в) від потужності ламп.

 

9.На яку напругу виготовляють люмінесцентні лампи:

а) 127 В, 220 В;

б) 230 В, 380 В;

в)36 В, 380 В.

 

10.Як вибрати провід навантаження?

а) по кольору;

б) по перерізу;

в) по довжині.

 

 

11.Дросель обмежує зростання …

а) струму;

б) напруги;

в) опору.

 

12. До додаткових засобів захисту в установках до 1000В відносять:

а) Інструмент з ізольованими ручками;

б) килимок діелектричний;

в) вимірювальні прилади.

 

13.Занулення це -

а) захист через фазу;

б) захист через фазу і нуль;

в) захист через нульовий провід.

 

14 Опір ізоляції перевіряють

а) раз на місяць;

б) раз в 6 місяців;

в) раз на рік.

 

15.Світильник - це …

а) патрон - лампа-провід;

б) лампа – арматура;

в) лампа – провід.

 

16.Технічні заходи це…

а) застосування техніки;

б)установлення плакатів, установлення блокувань;

в) оформлення наряду – допуску.

 

17. На що вказує в маркуванні проводів друга буква?

а) означає провід;

б) матеріал ізоляції;

в) матеріал струмоведучої жили.

 

18.Найкращі економічні характеристики (найбільша світлова віддача та найменший ступень пульсації світлового потоку) мають лампи:

а) ЛБ (лампа білого світла);

б) ЛТБ (лампа тепло-білого світла);

в) ЛД (лампа денного світла).

 

Таким чином, інтерактивні методи навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Ця модель бачить спілкування в системі учень-майстер, наявність творчих  завдань як обов'язкових,  створює  комфортні умови навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою.

Урок при такій організації навчання перетворюється на цікавий захід з чіткими правилами  під час якого майстер і учні співпрацюють на професійному та особистісному рівнях з метою отримання стійкого досвіду навчання на все наступне життя.

На завершення  відмічу, що основне  для кожного майстра - не боятися пробувати щось нове, і, звичайно, постійно вчитися разом з учнями.  Свою діяльність необхідно спрямовувати на формування творчої особистості. Адже, виховавши особистість,  здатну творчо засвоювати знання і застосовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави, а отже, наше майбутнє, як громадян України. 

Список використаних  джерел: 

 1.Сучасні технології виробничого навчання в ПТНЗ: Методичний посібник. – Львів: СПОЛОМ, 2008. – 148 с.

2.Інтерактивні технології: теорія та практика. Посібник з/р О.І. Пометун. –Умань – Київ, 2008.

3. ПометунО., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід.-К., 2002.

 4.Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк. Теорія і методика професійного навчання (Розділ 3. Методика навчання Інформаційно – телекомунікаційних технологій) навчальний посібник (видання друге, доповнене). – Вінниця: ТОВ «Компанія «Зорг». – 2007. – 164с.

5.Анисимов М.В. Освітлення і силове електроустаткування: Лабораторний практикум. – К.: Либідь, 1997. – 144с.

6.Бондар В.М. Монтаж освітлювальних, силових мереж і електроустаткування: В запитаннях і відповідях. Навч. посібн. – К.: Вища шк., 1995. – 208 с.

Бондар В.М. Практична електротехніка для робітничих професій: Підручник. – К.: Веселка,1997. – 191с.