Формування території Закарпатської області. Географічне положення області та його значення для формування природних умов.

Інтегрований урок

з історії та географії рідного краю,

9 клас

 

Тема.Формування території Закарпатської області.

Географічне положення області та його значення для формування природних умов.

Визначення за географічною картою меж області, положення її території по відношенню до важливих фізико-географічних об’єктів. Визначення географічних координат крайніх точок Закарпаття.

Практична робота:позначення на контурній карті крайніх точок,  адміністративних меж, географічного центру області.

 

Очікувані результати

Після цього заняття учні зможуть:

- називати етапи формування території області;

- давати визначення поняттю «ФГП»;

- пояснювати особливості географічного положення області;

- порівнювати географічне положення своєї області з іншими областями;

- характеризувати залежність кліматичних особливостей  і ґрунтово-рослинного  покриву від географічного положення і рельєфу;

- визначати географічні координати крайніх точок області;

- працювати з контурними картами, атласом.

- розуміти вплив географічного положення Закарпаття на його соціально – економічний розвиток.

 

Обладнання:

Фізична карта України, карта Закарпатської області, атласи, контурні карти.

 

Основні питання теми

1. Формування території Закарпатської області.

2. Географічне положення області та його значення для формування природних умов.

 

Регламент уроку

1.               Вступна частина – до 5 хв.
2.               Основна частина – до 30 хв.
3.               Підсумкова частина- до 10 хв.

 

Хід уроку

І. Вступна частина

Із метою створення мотивації в учнів щодо вивчення теми та актуалізації наявних у них знань учитель пропонує учням висловитися, які думки,асоціації, пов’язані у них зі словом «Закарпаття», і збирає їх, використовуючи їх метод «асоціативний кущ».

Учитель збирає всі думки учнів, не коментуючи їх, і пропонує встановити зв’язки між словами, які вони називають (до 5хв.)

 

ІІ. Основна частина

Учитель роздає учням підготовлені заздалегідь текстові фрагменти та запрошує учнів до роботи з ними за допомогою методу «Читання в парах». Учні мають прочитати текст по черзі та поставити один одному питання до змісту тексту. усі питання записують, а найцікавіші, на їхню думку, виносять на загальне коло для обговорення.

На цю роботу вчитель відводить 12 хвилин.

 

З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ОБЛАСТІ

Вже в перших століттях нашої ери Закарпаття потрапило під слов'янську колонізацію. В середині І тисячоліття воно входило в племінний союз слов'ян-карпів, а з середини VII ст. – в політичне об'єднання білих хорватів. У IX ст. їх землі, в т.ч. і Закарпаття, належали Великоморавській державі, а після занепаду останньої перейшли в другій половині Х ст. до давньоукраїнської держави – Київської Русі. З того часу на Закарпатті закріплюється назва "Русь": Карпатська Русь, Підкарпатська Русь.

Використовуючи ослаблення Руської держави, угорські королі протягом ХІ-ХІІІ ст. поширили свій вплив на Закарпаття. З того часу і аж до початку XX ст. воно постійно перебувало в складі Угорщини (або тих держав, в які входила остання), становлячи її прикордонну область. Тому для тієї території краю, де жили українці, були поширені також назви "Угорська Русь", "Угорська Україна".

У 1526 р. після розпаду Угорщини східна і середня частини Закарпаття (з Мукачевим) відійшли до Трансільванського князівства, яке згодом стало залежним від Османської імперії, а західна (з Ужгородом) – до Австрійської імперії Габсбургів. У 1867 р. вся територія краю опинилась під владою Австро-Угорщини. В складі цих держав Закарпаття не творило єдиної адміністративної одиниці, а входило в ряд жуп (комітатів): Мармарош, Угоча, Берег, Унг та інших, які простягалися також на угорську, румунську і словацьку етнічні території.

Значні політичні події і територіальні зміни відбулись на Закарпатті в період між двома світовими війнами. Після розпаду Австро-Угорщини народні ради ряду міст і містечок східної і середньої частини краю наприкінці 1918 р., а також "З'їзд всіх Русинів, жиючих в Угорщині" (Хуст, 21 січня 1919 р.) висловилися за приєднання до Української Народної Республіки. Однак у 1919 р. територія Закарпаття потрапила під владу різних країн: східну частину окупували румуни (за винятком селища Ясіня з кількома навколишніми селами, де існувала т.зв. "Гуцульська республіка"), західну – чехи, а Березький комітат залишився за угорцями, які обіцяли створити тут культурно-адміністративну автономію "Руську Країну".

У травні 1919 р. представники ужгородської, хустської і пряшівської рад проголосили об'єднання всього Закарпаття з Чехо-Словаччиною на федеративній основі, що було підтверджено Сен-Жерменським договором 10 серпня 1919 р. Уряд Чехо-Словаччини виділив окремий адміністративний край "Підкарпатську Русь", в який, однак, не було включено Пряшівщину, зате долучено вузьку смугу угорської території вздовж залізниці Кошіце – Чоп – Берегове – Хуст. Автономія краю почала зреалізовуватись лише в 1938-1939 рр. (формування власного уряду і законодавчої влади — Сойму), однак міжнародні події перешкодили її нормальному розвитку.

В листопаді 1938 р. згідно з т.зв. "віденським арбітражем" від Закарпаття до Угорщини відійшли землі з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове, столицю краю перенесено з Ужгорода до Хуста. 15 березня 1939 р. в умовах розчленування Чехо-Словаччини фашистською Німеччиною Сойм проголосив Карпатську Україну незалежною державою на чолі з президентом Августином Волошиним. Однак її одразу ж окупували угорські війська.

В межах Угорщини (1939-1944 рр.) адміністративна одиниця (т.зв."Підкарпатський край") була ще зменшена на територію з містами Севлюш (сучасний Виноградів), Тячів і Солотвина, натомість збільшена на заході за рахунок Словаччини. Замість обіцяної автономії їй було надано вузьку самоуправу. Восени 1944 р. Закарпаття зайняли совєтські війська. Чехо-словацька адміністрація відновилася тільки частково і тимчасово. Організований у листопаді 1944р. в м. Мукачеве з'їзд Народних Комітетів Закарпатської України висловився за приєднання краю до УРСР. 29 червня 1945 р. за договором між тодішніми Чехо-Словаччиною і Радянським Союзом Закарпаття було приєднане до України в межах адміністративної одиниці 1919р., яка була збільшена невеликою територією навколо м. Чоп.

 

По закінченні відведеного часу вчитель пропонує кожній парі обрати одне із записаних питань й запропонувати його для загального обговорення в колі.

На цю роботу слід відвести 7-8 хвилин.

 

Відштовхуючись від питань, вчитель переходить до наступного етапу основної частини уроку. Він об’єднує учнів у малі групи та пропонує їм  за допомогою карт атласу:

1. Перерахувати основні риси географічного положення Закарпатської області:

1.- центральне положення в Європі;

2.- сусідське положення (4 країни і 2 області);

3.- на перехресті шляхів;

4.- за Карпатськими хребтами;

5.- віддаленість від Києва та головних промислових центрів;

6.- на стику українських, угорських, румунських етнічних територій;

7.- в межах двох фізико-географічних одиниць.

- Які з них вигідні для області? – 1; 2; 3; 4; 6.

- Які з них не вигідні? – 5.

2. Визначити координати крайніх точок Закарпатської області та його географічного центру:

1. Північ – 49°05' пн. ш., 22° 36' сх. д. (в сх. Бескидах).

2. Південь – 47°06' пн. ш., 24° 06' сх. д. (біля с. Ділове).

3. Схід – 48°05' пн. ш., 24° 35' сх. д. (на Чорногірському масиві).

4. Захід – 48°23' пн. ш., 22° 24' сх. д. (с.Соломоново, Ужгород. р-ну).

5. Географічний центр області 48°30' пн. ш., 22° 24' сх. д. (г. Кук в Тальяному масиві).

3. Використовуючи політичну карту Європи визначити до яких столиць Європи обласний центр знаходиться ближче, ніж до столиці України:

1. до Будапешта - … км;         6. до Бухареста - … км;

2. до Братислави - … км;         7. до Белграда - … км;

3. до Варшави - … км;             8. до Загреба - … км;

4. до Праги - …  км;             9. до Києва - … км.

5. до Кишинева - … км;

 

4. Знайти різницю в місцевому часі:

а) між Ужгородом і Києвом – (33 хв. 20 с.)

б) між Ужгородом і Луганськом – (1 год. 07 хв. 40 с.)

в) між крайньою західною і крайньою східною точками України

(1 год. 16 хв. 28 с., а Закарпаття – 3 хв. 30 с.)

 

Робота на контурній карті Закарпатської області

І варіант

1. Нанести межі Закарпатської області та надписати держави і області, з якими вона межує.

2. Нанести крайні точки області та її географічний центр, визначити їхні координати.

3. Нанести межі адміністративних районів та міста обласного підпорядкування.

ІІ варіант

1. Нанести межі Закарпатської області.

2. Нанести країни-сусіди й області-сусіди.

3. Нанести міжнародні транспортні шляхи.

4. Нанести міжнародні транспортні вузли.

ІІІ. Заключна частина

Підсумовуючи урок, педагог пропонує учням використовуючи технологію обговорення в загальному колі, відповісти на запитання:

-Чи отримали ви сьогодні  новий досвід, який саме

-Які нові знання ви отримали на уроці?

- Про що б ви хотіли дізнатися більше?

- Які думки, почуття викликає у вас ця робота?

 

Далі вчитель роздає учням листки для самооцінки та пропонує їх заповнити.

№	Участь у роботі групи	Чи добре я співпрацював / співпрацювала із своїми товаришами по групі (бали)
		Завжди (2)	Зазвичай (1)	Іноді (0,5)	Не робив / робила цього (0)
1.	Я активно співпрацював / співпрацювала з іншими дотримуючись правил поведінки
2.	Яне відволікався / відволікалась, виконуючи завдання
3.	Я висловлював / висловлювала нові ідеї
4.	Я вносив / вносила конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу
5.	Я підбадьорював / підбадьорювала інших
6.	Я брав / брала активну участь у навчанні інших

 

 Учитель оцінює діяльність учнів на уроці, враховуючи самооцінювання, називає найбільш активних.

 

Домашнє завдання

-Опрацювати конспект уроку.

Скласти  характеристику фізико-географічного  положення  Закарпатської області за планом.

План характеристики фізико-географічного положення області

 

1. Загальні відомості про територію і кордони, розташування в межах материка й частини світу.

2. Широтне положення.

3. Довготне положення.

4. Положення щодо океанів і морів.

5. Положення щодо потоків повітряних мас.

6. Положення щодо тектонічних структур і найбільших форм рельєфу.

7. Розташування в межах басейнів великих річок.

8. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.