1
«Формування в учнів 5,6 класів (НУШ) ключових та предметних компетентностей на уроках англійської мови в умовах дистанційного навчання»
Виконала вчитель англійської мови Коробочкинського ліцею Чкаловської селищної громади Чугуївського району Харківської області
Журбіна Вікторія Іванівна
2023
Зміст
1. Функції іноземної мови у реалізації цінностей базової освіти
2. Компетентнісний потенціал іноземної мови
«Those who cannot change their minds cannot change anything».
Bernard Show
«Хто не може змінити свої погляди, не може змінити нічого», — так висловився відомий англійський драматург Джордж Бернард Шоу (1856–1950). І цей вислів дуже актуальний для нас, викладачів іноземної мови, в час стрімкого розвитку ринкових відносин, де перемагатимуть фахівці, що навчаються впродовж життя, критично мислять, ставлять цілі та досягають їх, працюють у команді, спілкуються в багатокультурному середовищі та володіють сучасними технологіями. Вони не бояться змін та сміливо рухаються вперед, до вирішення завдань, що постали перед ними внаслідок реформування освітньої системи. Державний Стандарт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, поставив метою іншомовної освіти «формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти».
Прийняття Концепції Нової української школи, що ґрунтується на «Рекомендаціях Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», вносить корективу в освітній процес. Перед освітянами взагалі, а викладачами іноземної мови зокрема, постають завдання опанування ключових компетентностей, яких потребує кожен учень для самореалізації, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування, що в подальшому забезпечить особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Слова Марви Коллінз«Успіх сам не приходить до Вас … Ви йдете до нього» («Success does not come to you … you go to it») повинні стати кредо кожного викладача. Так у світі нових ключових компетентностей ми змінюємося самі, змінюємо стереотипи викладання з урахуванням потреб сучасної освіти.
1. Функції іноземної мови у реалізації цінностей базової освіти
Відповідно до діючої програми Міністерства освіти і науки України, освітня функція предмету «англійська мова» спрямована на усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі, оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни виучуваної мови, залучення учнів до діалогу культур, формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо). Виховна функція сприяє формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя, розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування. Розвивальна функція іноземної мови як навчальної дисципліни сприяє розвитку в учнів мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей, готовності брати участь в іншомовному спілкуванні, потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови.
Провідним засобом реалізації мети навчання іноземній мові є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.
2. Компетентнісний потенціал іноземної мови
Компетентнісний підхід, за визначенням О. Пометун, – це «спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу є сформованість загальної компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості».
Як бачимо, компетентнісний підхід у навчанні – це підхід, що акцентує увагу на результаті освіти, причому результат розглядається як здатність учня діяти в різних проблемних ситуаціях при вирішенні актуальних для учня проблем. Іншими словами, компетентнісний підхід – це підхід, за якого результати освіти визначаються значущими за межами системи освіти; підхід,який орієнтує людину не на запам’ятовування суми фактів і даних, а на опанування дійсно потрібних у житті речей, де головним є вміння застосувати знання на практиці.
Фактично, компетентнісний підхід передбачає не засвоєння учнем окремих один від одного знань і вмінь, а оволодіння ними в комплексі. У зв'язку з цим змінюється, точніше, по-іншому визначається система методів навчання. В основі відбору і конструювання методів навчання лежить структура відповідних компетенцій та функцій, які вони виконують в освіті.
На основі здобутків європейських і вітчизняних учених з питань запровадження компетентнісного підходу, сьогодні, згідно нового базового Закону «Про освіту» (2017) та Концепції «Нової української школи», ключовими освітніми компетентностями є такі:
- спілкування державною,
- спілкування іноземними мовами,
- математична компетентність,
- основні компетентності у природничих науках і технологіях,
- Інформаційно-цифрова компетентність,
- уміння вчитися упродовж життя,
- ініціативність і підприємливість,
- соціальна та громадянська компетентності,
- обізнаність та самовираження у сфері культури,
- екологічна грамотність і здорове життя.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них учні набувають під час вивчення іноземної мови на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: уміння читати і розуміти прочитане; уміння висловлювати думку усно і письмово; критичне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; виявляти ініціативу; творити; уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; уміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність співпрацювати в команді.
З урахуванням даних позицій у змісті навчальних програм основної школи запроваджено:
4 наскрізні змістові лінії:
7 наскрізних навичок і вмінь:
Отже, засобом іноземної мови викладачу іноземної мови необхідно сформувати всі - як предметну, так і ключові компетентності. Треба пам’ятати, що успішний розвиток ключових компетентностей учнів залежить від достатнього рівня сформованості предметної компетентності і наявності мотиваційної складової
Майже на кожному уроці іноземної мови вчителі через зміст навчання, форми, види навчальної діяльності формують в учнів життєві компетентності, реалізують компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови». В прогресивних умовах, де суспільство динамічно розвивається, відповідно зростають і вимоги до рівня освіти учнів. Як би складно це не було б, особливо, для вчителів іноземної мови, які сьогодні повинні володіти мобільністю знань, гнучкістю методу та критичним мисленням для успішної реалізації Державного стандарту, саме компетентнісний підхід в навчанні дає змогу підготувати особистість, яка не тільки «знає», а й «вміє» і «хоче», що володіє творчою ініціативою, є конкурентоспроможною, мобільною, здатною самостійно навчатися упродовж всього життя. Сформовані ключові компетентності на уроках іноземної мови підготують учнів використовувати їх в реальному житті для вирішення практичних завдань. Навчання іноземній мові дозволяє внести в цей процес значну лепту.
В даній роботі розглянемо детальніше ті форми і методи педагогічної діяльності, які формують вказані компетентності у здобувачів освіти.
З досвіду роботи, можемо стверджувати, що мотивація до вивчення предмету таких учнів, які засвоїли базові мовні знання, набагато вище. Коли учні усвідомлено і успішно виконують завдання, створюється ситуація успіху, вони з більшим задоволенням опрацьовують навчальний матеріал і беруть участь в різноманітних проектних та інших видах діяльності, вони висувають пропозиції і активно демонструють те, на що вони здатні.
При дистанційній освіті у візуальному способі презентації лексики, як правило, використовуємо слайди, фотографії, малюнки, таблиці і самі предмети для розкриття значення слів, що позначають реальні предмети, емоції, почуття і так далі. Отже, наочність того, що зображено на слайдах(мал. № 1), не вимагає витрат часу на семантизацію лексики, економить час і дозволяє підвищити зацікавленість та активність учнів.
В якості наочного матеріалу ефективно застосовувати мультимедійні презентації, аудіо та відеоматеріали, педагогічні програмні засоби (електронні мультимедійні підручники), самостійно розроблені електронні тести та завдання. Дуже зручною є навчальна платформою для вдосконалення навичок аудіювання Randall`s CyberlisteningLab, де ви знайдете аудіотексти різної тематики та складності і завдання до текстів.
мал. № 1
На малюнку № 2 зображено зразки вже готових Робочих аркушів Worksheet, яких безліч можна знайти в Інтернеті, підібрати, скачати і використовувати необхідні вправи згідно мети і завдань вашого уроку, які не тільки полегшать роботу і допоможуть вам зекономити час, а й також викликати зацікавленість учнів і спонукати їх до активної діяльності на уроках.
мал.№2
За посиланнями, що бачимо на малюнку № 2 праворуч можна знайти навчальні сайти, які пропонують безкоштовні робочі аркуші з різноманітними завданнями різного рівня складності і різної тематики.
Для формування предметної та ключових компетентностей можна успішно застосовувати такий метод формування критичного мислення як складання кластера або інтелектуальна карта (mindmap, мал.№ 3). Це дуже простий і ефективний метод, його можна використовувати кожний урок як для індивідуальної так і групової роботи на різних етапах уроку.
мал. .№3
Спочатку учні з викладачем складають найпростіший кластер, потім складають самостійно і презентують біля інтерактивної дошки або звичайної з крейдою, або біля комп’ютера або проектора з самостійно підготовленою презентацією.
На малюнку №4 можна побачити приклад кластеру з теми «Професії». Читаємо слайд зліва-направо. Перший слайд - учні називають варіанти читання букви, записують відповідні знаки транскрипції. Потім потрібно правильно розподілити слова або запропонувати учням самостійно пошукати приклади назв професій, записати їх до відповідного знаку транскрипції, потім прочитати їх, скласти і озвучити речення.
мал.№ 4
Наступні етапи: самостійна підготовка учнів та презентація робіт учнів. Учні діляться на групи або команди по 3-4 учнів в кожній, серед команди назначається coach (тренер) або facilitator (фасілітатор), як правило, сильніший учень, той, хто готує команду і веде її до кінця. Команда повинна представити 1або 2 голосні, або всі 6 голосних та їх 4 або 3 типи читання, обов’язково з прикладами, що повинні відповідати темі уроку.
Під час захисту презентацій учасники групи пропонують глядачам-учням прочитати слова-приклади, розподілити їх відповідно і скласти з ними речення. Учасники групи коментують правильність їх відповідей як справжні експерти. Можна зробити турнір між командами. Або скористатися можливістю вдосконалити навички читання і кожний урок по 10 хвилин приділити кожній команді. Тут можна
мал. № 5
утворити багато варіантів. Можна роздати командам по аркушу паперу, щоб за певний час вони відтворили свій кластер зі своїми прикладами.
На малюнку № 5можна побачити ще приклади складання учнями кластера за темами: «Що їдять Британці», «Мій Будинок», «Типи Конфліктів» та мультимедійний кластер «Україна».
Формуючи інформаційно-цифрову компетентність, необхідно акцентувати увагу на важливості використання «методу проектів», завдяки якому учні можуть створювати власні кластери, тести, електронні портфоліо, віртуальні презентації, екскурсії, подорожі, музеї, виставки, веб-проекти, навіть власний сайт або блог тощо, приймати участь у дистанційних конкурсах та інше. При цьому, учні користуються програмним забезпеченням, Інтернет ресурсами та ЗМІ. Це дає змогу учням не лише опанувати використанням інформаційно-цифрових технологій, але й виявити власний творчий потенціал, оволодіти іншими ключовими компетентностями.
Комунікативна компетентність включає знання необхідних мов, способів взаємодії з навколишнім світом, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями. Це основна мета курсу іноземних мов, так як кожен учень повинен перш за все заявити про себе (у формі монологу або діалогу). Учні практикують свої вміння в рольових ситуаціях «За столом», «В магазині», «На вулиці», «В лікарні», «В квитковій касі» тощо. У письмовій мові про сформування комунікативної компетентності можна говорити, коли учень здатний заповнити анкету, декларацію, написати лист особистого або ділового характеру.
Розвитку загальнокультурної комунікативної компетентності сприяють правильно підібрані автентичні тексти та продуктивний словниковий запас, до якого входять найбільш вживані комунікативно-значущі лексичні одиниці, поширені в типових ситуаціях спілкування, в тому числі активна лексика для висловлення своєї думки, розмовні кліше, а також слова з національно-культурним компонентом: реалії, пов'язані з відпочинком, проведенням часу, дозвіллям, реалії повсякденного життя. Вони дозволяють проникнути в іншу національну культуру, оволодіти повсякденною лексикою носіїв мови.
Новий граматичний матеріал потрібно подавати у комунікативно – спрямованих вправах та фразах, які можуть бути використані у реальному житті. Варто відмітити, що досягти цього, а значить оволодіти граматичними правилами англійської мови, учні любого віку зможуть набагато швидше й ефективніше через гру. Вона сприяє високому ступеню мотивації учнів до спілкування й залучення їх у природно - мовну ситуацію, якісному граматичному оформленню мовного висловлювання, позитивному емоційному фону на уроці, кращому запам'ятовуванню граматичних структур й розвитку здатності творчої уяви.
На малюнку № 6 зображено приклад вправи для формування граматичної компетенції, навичок вживання Pаst Simple. Завжди досягається гарний результат при використанні різних опор таких як схеми, таблиці, діаграми, малюнки за допомогою яких учні роблять самостійні висловлювання, складають розповіді і діалоги, виконують інтерактивні вправи. На цьому етапі можна задавати проблемні питання, наприклад, Чи подумав ти вчора про своє здоров’я/навчання/зовнішній вигляд/навколишнє середовище? Що ти для цього зробив? Які можуть бути наслідки? – І обов’язково потрібно ставити умову, наприклад, умова: відповідати повними простими реченнями.
мал. № 6
Наступний прийом, який можна кожного уроку на кожному курсі використовувати для формування мовної компетенції: «Знайди помилку/Find a mistake!» наприклад,записується речення з граматичною помилкою, учні повинні знайти помилку і пояснити правильність своєї відповіді, спираючись на певне правило(див. малюнок № 7).
Якщо більш складне граматичне завдання завжди виникає дискусія, кожний намагається пригадати необхідне правило для підтвердження своїх слів, надати додаткові приклади, довести, що правий саме він. Тобто готової відповіді після пояснення матеріалу давати учням не можна, а кожного разу спонукати їх до самостійного пошуку правильної відповіді, шукаючи потрібне правило, приклади тощо. Це потребує час, але дає можливість учням не тільки якісно засвоїти матеріал, а розвивати таку компетентність як навчання впродовж всього життя.
мал. № 7
Для формування ключових компетентностей і розвитку критичного мислення можна застосовувати такі інструменти як, наприклад, асоціація, прогнозування або мислення афоризмами тощо (див. мал.№8).
мал.№8
Розглянемо ще декілька нескладних та ефективних інтерактивних вправ. «Знаю – хочу знати – взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника/винахідника/відомого актора… Що ви знаєте про цього письменника або цей винахід? Які твори він написав? або Хто його створив? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми?
Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю (всі записи робляться обов’язково на іноземній мові, яка вивчається, наприклад, на англійській «Iknow»:
Знаю |
Хочу знати |
Взнав |
|
|
|
Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3.
Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.
Також успішно можна використовувати інтерактивну систему запису для ефективного читання і розмірковування«INSERT».
Це технологія дає можливість учням глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:
•+ Я це знав
•- Я це не знав/ Я думав інакше
•? Це мене здивувало/вразило/обурило… Чому? (Як би вчинив я?)
•! Я хотів би дізнатися про це детальніше
Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку:
+ |
– |
? |
! |
|
|
|
|
Для творчої роботи над більш складним текстом дієвою є таксономія Блума та його шість капелюхів – рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.
Також для роботи над текстом можна використовувати такий прийом як «Логічний Ланцюжок» (учням дається завдання, де є уривки з тексту, цитати, факти, події, визначні персони – все це потрібно поєднати, або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою) та «Карусель»(Командна робота. Вчитель формулює проблемні питання відкритого характеру – стільки, скільки є команд. Заздалегідь потрібно приготувати кольорові маркери, аркуші А3 з питаннями (по 1 на кожному аркуші). За сигналом вчителя листки передаються між командами по годинниковій стрілці. Група спільно записує відповідь на питання. Відповіді не мають повторюватися. Далі можна вивісити аркуші на дошку, влаштувати обговорення, дискусію.
Наступна цікава технологія розвитку критичного мислення, яку можна використовувати в будь якій темі при формуванні будь-якої компетентності: «PriorityLadder» –«Шкала пріоритетів або Цінностей». Ця технологія використовується для зіставлення об'єктів чи явищ з метою визначення пріоритетів. Учням пропонується визначити власні пріоритети серед запропонованих цінностей і розташувати їх на відповідних щаблях за рівнем значимості. Потім, пояснити чому вони так вважають. Приклад наведено на малюнку № 9. За бажанням, можна влаштувати дискусію, головним правилом якої є: «Кожна ідея має право на існування». В процесі такої роботи учні вчаться бути толерантними, приймати всі ідеї, які виникають під час спроб спілкування.
мал.№ 9
Як бачимо, ключові компетентності можна розвивати щоуроку, використовуючи відповідні форми, прийоми і методи роботи. Інструментів та завдань для формування ключових компетентностей на сьогодні відомо набагато більше ніж згадано. Їх можна легко знайти в Інтернеті або придумати самостійно. Головне, перед застосуванням завжди перевіряти, чи розуміють ваші учні механізм застосування методу.
Також важливо при цьому пам’ятати, що треба вчити учнів не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання та сильніше мотивація.
Отже, вивчення проблеми формування ключових компетентностей учнів на уроках іноземної мови у контексті дистанційних технологій дає підстави розуміти, що в прогресивних умовах, де суспільство динамічно розвивається, відповідно зростають і вимоги до рівня освіти учнів. Як би складно це не було б, особливо, для вчителів іноземної мови, які сьогодні повинні володіти мобільністю знань, гнучкістю методу та критичним мисленням для успішної реалізації Державного стандарту, саме компетентнісний підхід в навчанні дає змогу підготувати особистість, яка не тільки «знає», а й «вміє» і «хоче», що володіє творчою ініціативою, є конкурентоспроможною, мобільною, здатною самостійно навчатися упродовж всього життя. І тут немає межі вдосконаленню. Сформовані ключові компетентності на уроках іноземної мови підготують учнів використовувати їх в реальному житті для вирішення практичних завдань. Навчання іноземній мові дозволяє внести в цей процес значну лепту.
Прийняття Концепції Нової української школи, що ґрунтується на «Рекомендаціях Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», вносить корективу в освітній процес. Перед освітянами взагалі, а викладачами іноземної мови зокрема, постають завдання опанування ключових компетентностей, яких потребує кожен учень для самореалізації, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування, що в подальшому забезпечить особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.
Ми переконалися, що ключові компетентності можна розвивати щоуроку, використовуючи відповідні форми, прийоми і методи роботи. Інструментів та завдань для формування ключових компетентностей на сьогодні існує дуже багато.
Навчання в наш час набуває ознак творчого процесу, де викладач, відмовившись від авторитарного стилю спілкування, перейшов на демократичний стиль викладу, визначеними ознаками якого є повага до особистості учня, гуманістичність спілкування, визнання права учня на індивідуальність. В співпраці та в творчих пошуках розвиватимуться такі риси учнів як: потреба в накопиченні знань, самоповага і впевненість в собі, дух самореалізації та вміння застосувати отримані знання в майбутньому. Саме тому ми, викладачі, повинні йти в ногу з часом, використовуючи надбання, що вже відкриті та знаходячи нові шляхи до збагачення освітнього процесу, процесу навчання іноземної мови. Ми повинні враховувати різні типи та рівні засвоєння учнями матеріалу, що вивчається та орієнтуватись більше на процес, ніж на результат навчання. Діалог, спільний пошук рішень та їх осмислення набагато важливіші для розвитку особистості, ніж готова відповідь. Сприяючи розвитку в учнів комунікативних навичок: культури спілкування, уміння коротко і доступно формулювати думки, толерантного відношення до думки партнерів по спілкуванню, уміння добувати інформацію з різних джерел, обробляти її за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, ми створюємо мовне середовище та формуємо в них основні ключові компетентності:
Останніми роками все частіше піднімається питання про вживання нових інноваційних технологій в освітніх закладах. Це не лише нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури учнів, навчання практичному опануванню іноземної мови.
1. Гуменюк І. Б. Формування ключових життєвих компетентностей учнів шляхом встановлення міжпредметних зв’язків на уроках англійської мови. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2017/08/2017_7_11
3. Ігри на уроках англійської мови як засіб формування комунікативної компетенції школярів. / Уклала Т.М. Гавінська. Слобідко-Охрімовецький НВК. 2015 р.,- 67 с.
4. Коваленко О. А. Формування ключових компетентностей учнів на уроках англійської мови. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/stattya-formuvannya-klyuchovih-kompetentnostey-uchniv-na-urokah-angliysko-movi-35193.html/
5. Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/ activity/education/zagalnaserednya/ua-sch-2016/. – 40 с. 2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/oftenrequested/statestandards/
6. Савченко О.Я. Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної освіти / О.Я. Савченко // Рідна школа.– 2011. – № 8–9. – С. 4–8.
7. Формування ключових компетентностей учнів на уроках іноземної мови/ В. П. Аратова, Н. О. Долгова. Запоріжжя, 2019 – 76 с.