19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

формування здорового способу життя на підставі здоров'язберігаючих та інтерактивних тухнологій

Про матеріал
В статті подано методичні рекомендації що до роботи педагогів з проблеми формування здорового способу життя здобувачів освіти. Наведено приклади педагогічних інноваційних технологій, які повинні впроваджувати у роботу учителі при роботі з учнями.
Перегляд файлу

                                 Комунальний заклад

            «Знам'янська спеціальна школа Кіровоградської

                                       обласної ради»

 

 

 

       Формування здорового способу життя 

        на підставі     здоров’язберігаючих та

                 інтерактивних технологій

 

                                        З досвіду роботи

         Рябич Тетяни Григорівни, вихователя, спеціаліста вищої

                              категорії, старшого вихователя

 

           

 

 

 

   Здоров’я - не все, але все без здоров’я – нічого

                                                                                                      Сократ                                                                                                                                     

                Найдорожчим скарбом, яким нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є здоров'я. Це справді незрівнянне багатство, яке необхідно не просто берегти, а й повсякчас примножувати. Увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла. Турботу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей (їх залишається не більше 10-12%); різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління; зростання числа учнів, що мають декілька діагнозів (у 20% старшокласників у анамнезі 5 та більше діагнозів); зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності; пасивність, апатія та навіть агресивне ставлення до навчання. Разом з тим зараз виділяють і шкільні фактори ризику для здоров’я дитини:

1. Організація режиму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (не природовідповідна організація навчального процесу в ЗНЗ).

2. Невідповідність шкільних програм індивідуально-психологічним характеристикам школярів.

3. Проблеми становлення діалогічного стилю взаємодії суб’єктів навчального процесу.

4. Невідповідність технологій навчання індивідуально-психологічним характеристикам школярів; інтенсифікація навчального процесу.

5. Нереалізованість шкільного потенціалу в засвоєнні факторів соціалізації підлітків.

Усе це призводить до порушення здоров’я дитини.

 

Завдання школи – збереження духовного, фізичного, психічного здоров'я учнів, формування в них відповідального ставлення до власного здоров'я. Виникає необхідність у формуванні здоров’язбережувальної компетентності

 

учнів та використанні освітніх технологій, що полегшують формування нових знань, зберігаючи при цьому здоров'я учнів; забезпечують дитині можливість збереження здоров'я під час навчання у школі, формують в неї необхідні знання, уміння та навички щодо здорового способу життя, навчають використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Здоров'я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров'я як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації на основі стійкої потреби бути здоровим.

Тому роботу районного методичного об’єднання учителів основ здоров’я у 2014-2015 н. р. спрямовуємо на вирішення такої науково-методичної проблеми: «Гуманізація навчально-виховного процесу як умова забезпечення щадного впливу інтенсифікованого навчально-виховного процесу (на прикладі основ здоров’я)».

Ми повинні допомогти усвідомити дітям, що здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства; розширити уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних, інтелектуальних, психоемоційних, творчих ресурсів; спонукати турбуватися про своє здоров’я; розвивати бажання підтримувати традиції здорового способу життя. Для цього під час навчально- виховного процесу учителю основ здоров’я треба використовувати не тільки традиційні, а й інноваційні технології навчання, формувати здоров’язбережувальну компетентність.

Відповідно до Державного Стандарту базової і повної загальної середньої освіти, її Загальної частини визначаються вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи про формування різноманітних компетентностей, серед яких і здоров'язбережувальна компетентність. Здоров'язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров'язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров'я та здоров'я інших людей. Це комплекс знань, умінь, ставлень та цінностей, які спрямовані на збереження й укріплення здоров'я – свого та оточуючих, на уроках та в позаурочний діяльності.

Під педагогічними інноваційними технологіями, які повинні впроваджувати у роботу учителі, розуміємо якісно нову сукупність форм, методів і засобів навчання.

Найбільш поширеними є:

- технологія розвивального навчання;

- інтерактивні технології;

- проектні технології;

- технологія особистісно орієнтованого навчання;

- інформаційні технології навчання;

- ігрові технології.

 

          Технологія розвивального навчання

Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. Завданнями розвивального навчання є:

- формування теоретичної свідомості і мислення;

- передача дітям не тільки знань, умінь і навичок, а і способів розумових дій;

- відтворення у навчальній діяльності дітей логіки наукового пізнання.

Більше дана технологія підходить до початкового навчання: дитина за час навчання у молодших класах повинна набути «вміння вчитися». Для цього у дитини повинні бути: пізнавальний мотив, мета свідомої само зміни(«я про це дізнаюсь, зрозумію, вирішу»).

Прогнозовані результати: створення розвивального навчального середовища та всебічний гармонійний розвиток особистості школяра.

              Інтерактивні технології

Процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Структура інтерактивного уроку представлена 5 етапами:

 

1. Мотивація. Увага учнів фокусується на проблемі, робиться спроба викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання тут можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка тощо. Етап займає не більше 5 % часу заняття

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Цей етап забезпечує розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття або заходу. На це витрачається приблизно 5 % часу.

3. Надання необхідної інформації. Під час його реалізації важливо дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, опрацювання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для економії  часу, досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На цей етап витрачається приблизно 10 % часу заняття.

4. Інтерактивна вправа, яка вважається центральною частиною заняття. Вона займає не більше 60 % часу, що використовується на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.

Послідовність проведення інтерактивної вправи така:

 інструктування — учитель розповідає учасникам про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу, відведеного на виконання завдань; запитує, чи все учасникам зрозуміло;

 об'єднання в групи , розподіл ролей;

 виконання завдання, у ході чого вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи й навчання у співробітництві один з одним;

 презентація результатів виконання вправи.

5. Підбиття підсумків,  оцінювання результатів уроку. На цьому етапі передбачається рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на занятті, чи досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати набуті знання й уміння в майбутньому. Останній етап бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, якими навичкам оволоділи, чи може це бути  корисним у житті. Крім того, слід обговорити проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що не сподобалося, що варто змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі запитання. Для підбиття підсумків бажано відвести до 20 % часу уроку

Прогнозовані результати: активізація пізнавальної діяльності всіх учнів, формування вмінь і навичок, ціннісно-смислових орієнтацій; розвиток суб'єктності, мотивації до навчання.

                Проектні технології навчання

Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався в проектну систему організації навчання, за якої учні набувають знання і навички у процесі планування й реалізації практичних завдань-проектів. Так, робота над кожним проектом починається з конференції усього класу, на якій учні самі пропонують теми проектів. Цьому передує вступне слово вчителя, у якому він у загальних рисах ознайомлює учнів із темою, що вивчалася, та  слухає  пропозиції. Їх висувають окремі учні або групи.  Якщо виникає кілька пропозицій,  вони обговорюються і обирається найцікавіша. Після чого проект поділяється на кілька міні-проектів. Учні розпочинають роботу щодо збирання необхідної інформації й визначення основних напрямків її аналізу. Наступним етапом є обробка інформації у великій групі та обговорення змісту і форми звіту. Останньою ланкою в роботі над проектом є підсумкова конференція, на якій звіт заслуховується і обговорюється.

Організаційна структура проектного навчання (за К. Бахановим)

Технологічні етапи роботи над проектом:

1. Початок (визначення теми, мети, завдань, формування робочих груп).

2. Планування (аналіз проблеми, постановка завдань, уточнення інформації, синтез ідей).

3. Прийняття рішень («мозковий штурм», обговорення альтернатив, вибір оптимального варіанта).

4. Виконання (робота з виконання проекту).

5. Перевірка й оцінювання результатів (аналіз виконання проекту, з'ясування причин досягнень і невдач).

6.Захист (колективний аналіз діяльності). Проект як шлях пізнання в дії за своєю суттю є творчою діяльністю. Вона є проблемною за формою відкриття нових знань, практичною — за сферою їх застосування, інтелектуально насиченою — за змістом, суб'єктно-смисловою — за вектором розумової діяльності.

Прогнозовані результати: практикоорієнтований підхід до навчання; формування ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо); розвиток ініціативності та самостійності учнів.

Технологічна схема поетапної організації робіт над проектом

Етапи

Діяльність учителя

Діяльність учнів

1

Ціннісно- орієнтований

Мотивація  проектної діяльності: організація учнів зі створення проекту, деталізація              проблеми,

розкриття значущості

Обговорення. Усвідомлення мотиву діяльності і значущості майбутньої проектної роботи

2

Конструктивний

Об’єднання учнів у групи; консультація; стимулювання пошукової діяльності                            учнів;

підготовка пам’яток,

алгоритмів щодо організації

самостійної роботи учнів

Включення в проектну роботу: визначення завдань групи та індивідуальних.

Складання плану роботи.

Визначення способів збирання

матеріалів, методів аналізу

інформації, обробки. Вибір форми організації проекту

3

Оціночно- рефлексивний

Стимулювання й

консультування учнів. Надання допомоги в коригувальній роботі

Самооцінювання діяльності; обговорення способів, форми представлення

проекту. Оформлення проекту в обраній

формі

4

Презентативний

Підготовка експертів. Проектування  форми презентації. Визначення критеріїв оцінювання.

Організація учнів

Захист проекту в індивідуальній формі; включення в дискусію;

відстоювання своєї позиції.

Самооцінка діяльності

 

Технологія особистісно орієнтованого навчання

Технологія полягає  у  створенні оптимальних умов для розвитку й становлення  особистості  як  суб’єкта  діяльності  і  суспільних  відносин яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей.

 

Інформаційні технології навчання

 

надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків. Можливість реалізувати нові форми та методи навчання. Навчальним планом передбачено лише один урок основ здоров’я в тиждень, що недостатньо для формування навичок безпечної поведінки та різнобічно розвиненої гармонійної особистості. У зв'язку з цим виникає проблема збільшення інтенсивності уроку, його насиченість. Одним з способів вирішення цього завдання можуть стати сучасні інформаційні технології.

Уроки основ здоров’я з використанням ІКТ мають ряд переваг, а саме:

- індивідуалізація навчання;

- інтенсифікація самостійної роботи учнів;

- зростання обсягу виконаних за урок завдань;

- розширення інформаційних потоків при використанні internet;

- підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок

- різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: зробиш правильні кроки - відкриєш картинку, складеш алгоритм дій у певній ситуації - врятуєш казкового героя, та інші ; комп'ютер дає  вчителю  нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає у дітей  емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером;процес навчання з використанням ІКТ стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним; застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів

дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.

Таким чином, за допомогою ІКТ вчителі основ здоров’я формують творчий підхід до вивчення предмету, підвищують рівень знань дітей, а також формують навички безпечного і здорового способу життя.

 

Ігрові технології навчання

Гра як вид навчальної діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на засвоєння соціального досвіду, в якому формуються й удосконалюються вміння і навички учнівського самоуправління.

Структура гри як діяльності передбачає:

 цілепокладання (уміння поставити мету, завдання);

 планування (уміння передбачити розвиток подій, процесів,операцій);

 реалізацію цілей(уміння реалізувати ігровий задум);

 аналіз отриманих результатів (уміння проаналізувати набутий ігровий досвід).

Мотивація ігрової діяльності забезпечується добровільністю участі, можливістю вибору й елементами змагальності, що сприяє задоволенню потреб у самоствердженні та самореалізації учнів як суб’єктів навчання.

На практиці в системі активного навчання використовуються такі моделі навчальної гри:

 імітаційні,

 операційні,

 рольові,

 сюжетні,

 ігри-змагання.

Технологія ділової гри представлена трьома етапами:

 

Етап підготовки:

 

 розроблення гри: написання сценарію,складання плану, загальний опис гри, зміст інструктажу,підготовка матеріального забезпечення.;

 вхід у гру: постановка проблеми, визначення цілей, умов; інструктурування (регламент, правила); розподіл ролей; об’єднання у групи;консультування.

 

Етапи проведення:

 

 групова робота над завданням: робота із джерелами; тренінг; «мозковий штурм»;

 міжгрупова дискусія:вироблення, встановлення правил дискусії; виступи груп; захист результатів; робота експертів.

Етап аналізу та узагальнення: висновки з гри; аналіз, рефлексія; оцінювання і само оцінювання роботи; висновки й узагальнення; рекомендації.

Прогнозовані результати: розвиток суб’єктності школярів, навичок саморегулювання та управління власною навчальною діяльністю.

Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.

Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями – це повсякденна діяльність школи. Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.

Впровадження інноваційних освітніх технологій потребує від учителя:

 не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання;

 враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості школярів, індивідуальні мовні особливості кожної дитини;

 планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми;

 змінювати види діяльності, чергувати інтелектуальний, емоційний, руховий види діяльності, групову й парну форми роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать поважати думки інших, висловлювати власні думки;

 проводити ігри та ігрові ситуації, нестандартні уроки, інтегровані уроки;

 з перших хвилин уроку створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування (слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я) ;

 чітко організовувати навчальну працю (на уроках, де більша частина навчальної діяльності пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для опитування, план роботи на уроці. Можна відразу вказати ступінь складності завдань,адже знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути, який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на уроці. Це формує учня як суб’єкта навчальної діяльності);

 проводити роботу з профілактики стресів (хороші результати дає робота в парах, групах, тому що більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів виконання завдань. Тоді учень не боїться помилитися, отримати неправильну відповідь);

Обов'язковою умовою ефективного використання інноваційних технологій є їх позитивне емоційне забарвлення. Виконання вправ з нудьгою, без бажання

 

не дасть позитивного результату, а скоріше навпаки. Сама радість навчання робить дитину здоровішою.

 

 

Використана література

 

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти 2.Банк інноваційних педагогічних технологій/Автор - упорядник: Л.В.Галіцина. К.:Шк. світ, 2012

3.Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х.: Видавнича група ―Основа‖, 2012 р.

4.Портфоліо вчителя /Упоряд. І.М.Рожнятовська. – К.: Шк. світ, 2012 р.

5.Сучасні шкільні технології. Ч.І. /Упоряд. І.М.Рожнятовська. – К.: Шк. світ, 2004 р.

docx
Додано
16 січня
Переглядів
258
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку