Фотонагадування "Екологічна акція-2018" VS "Еко-челлендж-2019"

ДНЗ «Мелітопольський професійний аграрний ліцей»

Доповідь

«Особистісно-зорієнтований підхід на створення емоційно-актуального фону  під час уроку німецької мови – ключ до розвитку творчої особистості учнів»

Викладач:Г.В.Бут

Важливу роль у сучасному суспільстві відіграє система освіти, метою якої є формування нової генерації молоді, високоінтелектуальної, креативномислячої, комунікабельної, яка практично володіє іноземною мовою, вміє самостійно здобувати та використовувати інформацію у будь-яких життєвих ситуаціях.
Отже, я розумію, що навчання іноземної мови спрямовується на «розвиток сучасного креативного учня, який володіє усіма видами мовленнєвої компетенції, на розвиток усного та писемного мовлення іноземною мовою, поглиблення знань про спосіб життя в країні, мова якої вивчається»
У   програмі для загальноосвітніх навчальних закладів зазначається, що засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке відбувається через різні форми і методи комунікативної діяльності учнів. 
 Глибоко усвідомлюючи правильність і важливість саме такого підходу до викладання іноземної мови, я вже не один рік працюю над проблемою «Особистісно-зорієнтований підхід на створення емоційно-актуального фону  під час уроку німецької мови – ключ до розвитку творчої особистості учнів»
         Креативне навчання (лат. creatio - створення) базується на творчих здібностях. «Kreativitat ist die schopferische Kraft, mit der Anregungen innerhalb kurzer Zeit durch originelle Ideen in unkonventionelle Losungen umgesetzt werden. Konkrete Aufgaben werden produktiv und gestalterisch auf neuen Wegen gelost, was zu Uberraschenden und unerwarteten Ergebnissen fuhrt«.
       На уроці ставлю перед собою завдання: зробити урок цікавим і динамічним.
На моє переконання розвитком комунікативної активності та креативного мислення учнів потрібно вміло керувати.            У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних           технологій навчання.
              Парну і групову роботу організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу   нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.Далі розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у викладанні німецької  мови.
           Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію
         Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.
         
           Робота в малих групах. Роботу в групах  часто використовую для вирішення складних проблем, що потребують колективного роздуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.
Наприклад: Thema: Die Familie und Haushalt.
 1. Arbeiten Sie in Gruppen und stellen Sie sich Ihre Familie vor
2. Arbeiten Sie zu viert und schreiben Sie kleine Artikel: „Was denken Sie über die Ehe (Urteile, Vorurteile)." Gebrauchen Sie: Ich glaube, dass liebe in der Ehe am wichtigsten ist Ich bin dagegen…. Ich bin überzeugt… Ich bin der Meinung …. Ich bin Sicher …. Ich finde..... 
1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.
3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.
4. “Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.
5. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.
          Карусель. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілку вання для обговорення дискусійних питань.

         Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.
  Гронування («Асоціативний кущ»)— служить для стимулювання розумової діяльності. Спонтанність, звільнена від будь-якої цензури. Графічний прийом систематизації матеріалу. Думки не накопичуються, а «висять, як гроно», тобто розташовуються в пев¬ному порядку.
Технологія складання:
Ключове (джерельне) слово.
Запис слів, що спонтанно спадають на думку; усі слова записуються (занотовуються) на¬вколо основного слова. Вони обводяться та з'єднуються з основним словом.
Кожне нове слово утворює собою нове ядро, яке викликає подальші асоціації. Таким чином, створюються асоціативні ланцюжки.
Взаємопов'язані поняття з'єднуються лініями
Пропоную розглянути приклади гронування




    

                                              

                                                                         
          
         «Знаємо / хочемо дізнатися / дізналися»
Цей прийом застосовується для читання або прослуховування лекції. Учням пропонується на¬креслити таблицю з трьох колонок: «Знаємо / хо¬чемо дізнатися / дізналися». Така сама таблиця зна¬ходиться на дошці.
У колонку «Знаємо» заносяться найголовніші відо¬мості щодо заявленої теми (після обговорення теми).
У колонку «Хочемо дізнатися» заносяться спір¬ні ідеї та питання і все, про що учні хочуть дізна¬тися з теми.
У колонку «Дізналися» учні записують усе, що вони почерпнули з тексту, розташовуючи відповіді паралельно відповідним питанням із другої колон-ки, а іншу нову інформацію необхідно розташувати нижче. Потім йде обмін думками зі всією групою. Підсумки заносяться до колонки.
Один зі способів графічної організації та логіко-змістовної структуризації матеріалу. Форма зручна, оскільки передбачає комплексний підхід до вмісту теми.
Крок 1. До знайомства з текстом учні самостійно або в групі заповнюють перший та другий стовпчики «Знаю», «Хочу дізнатися».
Крок 2. По ходу знайомства з текстом або в процесі обговорення прочитаного учні заповнюють графу «Дізналися».
Крок 3. Підбиття підсумків, порівняння змісту граф. Додатково можна запропонувати дітям ще дві графи — «Джерела інформації», «Що залишилося нозкритим»  


         .2. Технології колективно-групового навчання
         До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всієї групи.
         Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів   до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.
Наприклад:
Wir sind gute Geographen
Länder
A) Landschaftlich schönes Land mit vielen bewaldeten Bergen, blauen Seen, malerischen Städten und Dörfern; neutrales Land.  ( Österreich)
B) Staat der „ewigen Neutralität“, Sitz vieler internationaler Organisationen, „kleiner Gigant“, Land der Berge und der Seen.  ( Schweiz)

C) Heimat, meine Trauer, Land im Dämmerschein…
     ( Deutschland)                                         (J.R.Becher)
              Länder :                       Hauptstädte:
Die BRD                                     Wien
Österreich                                    Bern
Luxemburg                                 Vaduz
Die Schweiz                                Luxemburg
Lichtenstein                                 Berlin

         Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Наприклад:
Lehrer. Liebe Kinder! Ihr seid jung und wollt jeden Tag schon und modisch aussehen. Jeder von euch möchte seinen eigenen Kleidungsstill haben. Es gibt ein Sprichwort «Wer die Wahl hat, hat die Qual». Habt ihr dieses Sprichwort gehört? Ist es leicht, modische Kleidungsstücke zu wählen? Was bedeutet modisch aussehen? Ihr könnt eigene Meinungen zu dieser Frage äußern. Wir haben ein Mikrofon und jeder sagt seine Meinung vor diesem Mikrofon. Wir wählen den Sekretär und er schreibt die Grundmeinungen der Mitschüler in Ovalen des Wort-Igels.
(Учні передають один одному мікрофон і коротко висловлюють свої власні думки. Секретар заповнює діаграму на дошці.)
Sch. 1. Ich meine, dass jeder Mensch einen guten Geschmack haben muss. Die Kleidung muss bequem sein.
Sch. 2. Meiner Meinung nach, sind Mädchen und Jungen heutzutage modebewusst. Ich mag modische Kleidung auch.
Sch. 3. Ich finde, dass wir praktische Klamotten tragen mussen. Ich ziehe alles, was mir gefallt, an.
Sch. 4. Mode ist so veränderlich! Heute ist das modisch und morgen schon etwas anderes. Ich habe einen eigenen Stil. Ich mag blaue Jeans, ein T-Shirt und bequeme Turnschuhe.
Sch. 5. Ich verstehe, dass die Kleidung dem Wetter entsprechen muss. Beim kalten Wetter trage ich eine Jacke oder einen Mantel, ein Mütze, Schuhe und Handschuhe. Im Sommer trage ich leichte bunte Sommerkleidung.
Sch. 6. Ich finde, dass der Mensch mit der Kleidung seinen Geschmack zeigt. Man muss gut kombinieren können und über die Farben nachdenken. Die Harmonie der Farben ist sehr wichtig.
Sch. 7. Mir gefallen bequeme und praktische Waren guter Qualität. Teuere Markenkleidung kaufen mir die Eltern selten. Heute tragt jeder, was er will: nach seinem Wunsch und seinem Geschmack.
Sch. 8. Ich meine so: jeder Junge und jedes Madchen wollen einzigartig sein und aussehen. Das ist ihr Recht. Die Mode ist für junge Leute sehr wichtig. Viele  Jugendlichen mochten die Kleidung nach letzter Mode tragen. Ich glaube, dass diese Kleidung sauber, modern und bequem sein muss.
           Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення   ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Наприклад:
    Незакінчені речення
Wien ist…
Österreich besteht aus…
Das Miniaturland heißt…
Berlin hat viele…
Nicht weit vom Alexanderplatz ist…
Auf der Museumsinsel befinden sich…
         Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
       Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Можлива індивідуальна, парна і групова форми роботи^ Як правило, їх проводжу послідовно одну за одною, хоча кожна може бути окремим самостійним способом організації діяльності.
Примітка: парний мозковий штурм дуже корисний тим учням, для яких складно висловити свою думку перед великою аудиторією. Обмі-нявшись думкою з товаришем, такий учень легше виходить на контакт зі всією групою. Зрозуміло, що робота в парах дозволяє висловитися набагато більшій кількості учнів.
 Шляхом мозкового штурму учні називають усе, що вони знають і вважають з озвученої теми, проблеми. Усі ідеї приймаються, незалежно від то¬го, правильні вони або ні. Роль учителя — роль провідника, що стимулює учнів до роздумів, при цьому уважно вислуховуючи їх міркування.
       „Решето”. Суть його полягає в тому, що на дошці записані слова читаю спочатку сама, а потім кілька разів з учнями. Після цього витираю по одному слову чи навіть по два( в залежності від того – важкі слова чи ні), а потім учні читають ті слова, які залишаються на дошці і в кінці читають чисту дошку. Цікаво те, що навіть через кілька уроків учні можуть показати на дошці де яке слово було написане.
          Навчаючи - учусь. Цей метод використовую при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання
          Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”). Дану технологія використовую для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
         Аналіз ситуації. На уроках німецької мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
        Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.
        Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем  використ овую “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень. 
Наприклад:
Test „ Die Schweiz“
1) Die Schweiz befindet sich in den Alpen im Herzen Europas und grenzt an:
a) Deutschland
b) Russland
c) Italien
d) Frankreich
e) Slowenien

2) Die Schweizer sprechen vier Landsprachen: Deutsch,
a) Lateinisch
b) Rätoromanisch
c) Französisch
d) Englisch
e) Italienisch
f) Polnisch

3) Die Hauptstadt der Schweiz ist…
a) Zürich
b) Genf
c) Bern
4) Die Republik Schweiz besteht aus den…
a) Bundesländern
b) Bezirken
c) Kantonen


       Я постійно шукаю нові шляхи у викладанні німецької мови, які б активізували мислення учнів, допомогли б зробити навчальний процес якісним, ефективним і в той же час привабливим та цікавим.
        Ігри, які я використовую на всіх етапах уроків, розподіляю на:
  А ігрові елементи на уроці включають в себе:
  вправи для оволодіння фонетикою;
  вправи для оволодіння лексикою;
  вправи для оволодіння граматикою;
  вправи для навчання говорінню;
  вправи для навчання письму.           
          Фонетичні ігри я проводжу в основному під час фонетичної зарядки та закріплення матеріалу. Ігри поділяються на імітаційно-моделюючі та рольові. Імітаційно-моделюючі ігри включають у себе розподіл ролей (керівник, доповідач, секретар, герой конкретного твору німецького письменника тощо), але вони мають менше значення, ніж у рольових іграх. Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази для освоєння мовного матеріалу, сприяє формуванню учбового співробітництва та партнерства, адже виконання припускає охоплення групи учнів( рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але і полілогу), які повинні складно взаємодіяти, точно враховуючи реакцію один одного, допомагаючи одне одному.
       Завдання рольових ігор полягає у створенні відповідного емоційного фону.На етапі закріплення у коригуванні навчальних досягнень я також використовую ігрові моменти. Ось деякі з них:
«Мовчанка».
       Готується перелік слів, понять. Учні піднімають руку вгору, якщо слово вжите по виучуваній темі, якщо переклад його, проказаний вчителем, вірний.
«Знайди помилку».
       Клас поділяється на дві, три команди і отримує картку, на якій потрібно підкреслити ті питання, слова, які стосуються теми уроку, а непотрібні треба викреслити. Картка передається швидко на наступну парту. Перемагає та команда, яка швидше справилася із завданням і склала коротку розповідь.
«Відгадай мене».
       На столі лежить 4 купки карток. На дошці записане виучуване слово, чи фрагменти виучуваного граматичного матеріалу. Чотири учні повинні вибрати правильні по темі картки з купи карток. Перемагають ті, які першими знайдуть зайві картки.       Я переконана, що лише через гру учні мають можливість не стільки механічно засвоювати матеріал, скільки душевно обжити його. Завдання оживають, приживаються, починають жити у душах дітей, які й самі починають відчувати своє життя по-новому. А це позначається на світосприйманні, поведінці, спілкуванні між собою та учителем, на розвитку креативного мислення та виробленні комунікативних здібностей. Поведінка стає менш важливою, ніж правило, під час гри. А правило не менш цікавим, ніж поведінка. Усе переплітається й перероджується.   Отже, ігри розвивають креативне мислення, комунікативну активність, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати  пам'ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї  розважальності.
       Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.           

3. Використання елементів інформаційно-комунікаційних технологій

  Інформатизація освітнього процесу є одним із важливих шляхів пізнання світу та науки і посідає провідне місце в реформі освіти України.

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання)  надають кожному   учню , спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.
    На нинішньому етапі розвитку суспільства наявність знань і вмінь інформаційних технологій стає базовою вимогою для учня, випускника школи. Молода людина, яка не знайома з інтернетом, не володіє ІКТ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.
    Компетентнісний підхід до вивчення німецької мови вимагає систематизації існуючих і пошуку нових ІКТ, які сприяли б становленню компетентної   особистості, готової до життя в сучасному суспільстві. Нові інформаційні технології, на мою думку, сприяють:
  розвитку критичного мислення;
  забезпеченню диференціації, індивідуалізації навчання;
  інтенсифікації навчального процесу, підвищенню його якості та ефективності;
  забезпеченню доступності знань;
  формуванню інформаційної культури.
     Інформаційно-комунікаційні технології навчання я поєдную з апробованими, результативними технологіями: інтерактивним навчанням, навчанням як дослідження, проектною технологією, проблемним навчанням, сугестивною технологією. Серед видів засобів ІКТ віддаю перевагу, навчально-ігровим, інформаційно-пошуковим, демонстраційним, тренувальним засобам.
      Зупинюсь детальніше на використовуваних мною ІКТ, формах роботи з ними, впливові конкретних інформаційно-комп’ютерних технологій на формування ключових компетенцій учнів.
     ПРЕЗЕНТАЦІЇ. Залежно від мети, яку ставлю перед створенням і використанням презентацій, їх можна умовно поділити на
      Створення презентацій – ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів, яке згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. З досвіду навчання учнів технології створення презентацій виділю кілька важливих моментів
      По кожній темі, яку пропоную учням для створення презентацій, складаю темарій – перелік вужчих за змістом тем. Наприклад, по темі “Німеччина”  на 1 курсі  до пропонованого учням темарію було вміщено такі теми: “Географічне положення”, “Клімат”, “Визначні пам’ятки” Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією. Групи для створення презентацій формую, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер – актив – пасив).

       У кожній з новостворених груп пропоную учням розподілитись у три сектори: інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію), генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею), комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. Оптимізує роботу над створенням і захистом презентацій алгоритм роботи над створенням презентації, алгоритм виступу на захист презентації, оцінний лист.
    ПУБЛІКАЦІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ БЮЛЕТЕНІ. Це цікава творча форма роботи, яка допоможе учням відчути себе в ролі журналістів, редакторів. Робота над створенням публікацій має багато спільного з презентаційною технологією і сприяє формуванню соціальної, комунікативної, інтелектуальної, креативної, інформаційної, самоосвітньої компетенцій учнів. Працюючи з шаблонами програми Microsoft Office Publisher, учні вчаться знаходити цікаву інформацію за допомогою традиційних і сучасних інформаційних ресурсів, творчо опрацьовувати її, представляти власну позицію, власне бачення проблеми. Виконувати творчі завдання у програмі Microsoft Office Publisher учні можуть як індивідуально, так і в групі.
          МЕДІА-УРОК. Використання демонстраційної презентації, яка ілюструє очікувані результати, основні етапи та опорні поняття уроку, містить приклади та завдання аналітичного характеру, – один з ефективних засобів формування інтелектуальної, лінгвістичної, комунікативної компетенцій учнів.      ВІРТУАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ. Це уявні мандрівки до культурно-історичних місць України, Німеччини, великих міст. Віртуальна екскурсія знайомить учнів із природою, культурою, видатними людьми   навіть за умов, коли справжня екскурсія неможлива. Віртуальні екскурсії доцільно використовувати і як фрагмент уроку, і як окремий позакласний захід. Вони сприяють формуванню самоосвітньої, комунікативної, емоційної та інших компетенцій учнів.
     ЕКСПРЕС-ЗАВДАННЯ. Оперативно повторити вивчений раніше матеріал, створити дискусійну, проблемну ситуацію, прокласти місток до нового матеріалу допомагають експрес-завдання. Виконання таких завдань потребує від учнів зосередженості та мобільності.
У проектуванні уроку з використанням ІКТ можна виділити такі етапи:
  пошуковий – передбачає пошук і оцінку ресурсних і базових даних ІКТ;
  аналітичний – здійснюється аналіз існуючої бази даних, створюється портфоліо теми;
  методологічний – визначаються найоптимальніші методи і прийоми роботи з програмними засобами;
  практичний – проведення уроку з використанням ІКТ;
  рефлексійний – самоаналіз ефективності застосування конкретних інформаційних технологій.
При підготовці до уроку дотримуюсь таких правил:
  ІКТ – не самоціль, а засіб досягнення мети уроку.
  Урок із використанням ІКТ повинен відповідати принципам дидактики.
  Не зупинятись на апробованих, добре знайомих учням формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, вивчати можливості ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії “учень – комп’ютер – учитель”. Адже пізнане – лише невелике віконце у світ нового.
       Використовуючи в навчально-виховному процесі новітні інформаційні технології, я прийшла до висновку, що комп’ютер, ІКТ – не тільки потужне джерело інформації, а й дієвий засіб розвитку креативного, інтелектуального потенціалу школярів, вільний простір для спілкування, широке поле для розвитку вмінь науково-дослідницької діяльності, а отже – результативний засіб формування компетентної особистості, компетентного громадянина сучасного інформаційного суспільства.
         Використання комп‘ютерних технологій робить урок привабливим та сучасним. Урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається креативне мислення учнів, а саме комунікативна активність, логічне мислення, увага, пам‘ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з‘являються нові можливості для розвитку гармонічної індивідуальності, здібної до колективної співпраці.





ІV. Висновок      
         Розвиток комунікативної активності та креативного мислення шляхом впровадження інноваційних методів навчання   полягає насамперед у тому, що
  інформація має бути не кінцевим результатом – метою навчання, а її початковим пунктом та інструментом
  навчання не зводиться до запам’ятовування інформації, автократично      визначеної в посібниках, а полягає в розвитку здібностей учнів самостійно просуватися в інформаційному просторі;
  учитель не повинен випереджати ствердженням своїх ідей учнівську мисленнєву ініціативу;
  навчання має базуватися на принципі порівняння однієї інформації або точки зору з іншою з метою досягнення розуміння того, що знання не обмежується сумою інформації і не є скінченним, а являє собою процес співвідношення різних знань;
  сутність навчання полягає у приєднанні нових знань до відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворити і в такий спосіб дізнатися, що ми знаємо про те, що ми насправді знаємо з приводу певної теми.
Такий підхід дає можливість наблизити процес навчання до якомога природнішого стану. При цьому завдання вчителя полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації й самостійного її здобуття, критичного перегляду та застосування на практиці творчих робіт шляхом партнерської співпраці учнів  .
Тобто знання, уміння, навички можна розглядати як засіб діяльності вчителя, засіб творчого процесу. Основне – навчити учнів вірити самим собі, своїм діям, умінню продуктивно витрачати свою енергію. В таких умовах учитель і учень перетворюються на творчий тандем, у якому вони діють разом. Роль ведучого, організатора дій належить учителю, який володіє методом, алгоритмом розв’язання поставленого завдання або проблеми, і показує учню, як це робиться. Спостереження за процесом вирішення проблем учителем, переймання дій, ходу думок з боку учня сприяє запровадженню нових ідей та маленьких відкриттів у його душі.
           

VІ. Використана література
1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: АПН, 2002.

2. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. - К.: Укр. енциклопедія, 1995.

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - К.: А.С.К., 2006.

4. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках  словесності. Метод. посібник / Д. Семчук. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

5.    Пєхота О.М. Освітні технології.-К: АСК. 2001.

6.    Все для вчителя. Журнал №6, К; 1999

7.    Бех І.Д. Особистісно-орієнтоване виховання. Посібник.-К. ІЗМН 1998.

8. Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні    //Іноземні мови. − 1996.−№ 4.− С.3-8.

9.Боделан О.В.Вплив інтелектуальних і комунікативних особливостей учнів на їхню психологічну адаптацію у школі.// Наука і освіта. − Одеса,1998.−№5.
− С.32-34.

10.Вєтохов О. Важлива складова комунікативної активності учнів.//Іноземні мови в навчальних закладах.− 2004.− №4.−С.76-84.

11.Закон України «Про освіту». Київ.:Генеза −  1996. −36с.

12.Коваленко О.Виклики сучасної освіти, або як підготувати учня до життя у сучасному суспільстві. //Іноземні мови в навчальних закладах.−2008.− №1.
− С.8-10.

13. Малієнко В. Навчальна діяльність як діяльність спілкування. //Іноземні мови в навчальних закладах.−2007.−№1.− С.37-41.

14.Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах:Підручник.- Вид.2-е, випр.1 перероб. Кол.авторів під керівництвом С.Ю.Ніколаєвої.− К.:Ленвіт, 283 с.