"Фовізм як напрям у мистецтві (презентація)"

Про матеріал
Фові́зм (фр. les Fauves — «дикі») — стиль групи французьких художників початку ХХ століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму. Як стиль, фовізм виник приблизно в 1900 і тривав до 1910 року. Був настояний на протиріччях і відрізнявся непослідовністю. Рух, як такий, панував всього кілька років, з 1904 до 1908; за цей час були проведено три виставки. На чолі його були Анрі Матісс та Андре Дерен.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

ФОВІЗМ

Номер слайду 2

Фові́зм (фр. les Fauves — «дикі») — стиль групи французьких художників початку ХХ століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму.

Номер слайду 3

Часові межі та місце. Як стиль, фовізм виник приблизно в 1900 і тривав до 1910  року. Був настояний на протиріччях і відрізнявся непослідовністю. Рух, як такий, панував всього кілька років, з 1904 до 1908; за цей час були проведено три виставки.

Номер слайду 4

Основоположники. Анрі Матісс. Андре Дерен

Номер слайду 5

Представники Франція: Шарль Камуан, Луї Вальта. Бельгія: Анрі Евенепул, Моріс Маріно, Жан Пюї, Моріс де Вламінк, Анрі Манген, Рауль Дюфі, Отон Фріз, Жорж Руо, Жан Метценже. Нідерланди: Кес ван Донген та Жорж Брак (який згодом почав працювати у художньому напрямі кубізму).

Номер слайду 6

Альбер Марке. Найменше схожий на фовістів був і Альбер Марке, художня манера котрого абсолютно не відповідала настановам фовізму як такого. Сталий стиль Альбера Марке продовжився і після зникнення фовізму. Він зарахований до фовістів штучно художніми критиками лише через участь у їх виставках. У живописі Альбера Марке  ніколи не було нічого декаденсько-занепадницького.

Номер слайду 7

Порт в Онфлере, 1911 р.

Номер слайду 8

Фовізм же не ставив жодних інших завдань, крім створення самого мистецтва і дослідження можливостей його впливу на людину. Інакше кажучи фовізм цікавила насамперед специфіка вражень, що їх справляє на людину мистецтво. Картина вже не повинна була слугувати ілюзіоністичною "оманою" речі або погляду на неї, символом суспільно важливої ідеї чи вираженням ставлення художника до світу взагалі. Завдання конкретизується, звужується і тим самим поглиблюється. Нове мистецтво досліджує само себе, свої форми, засоби, можливості впливу.

Номер слайду 9

Ознакиблизький до експресіонізму у використанні гранично яскравого колориту;художній манері фовістів властиві емоційність художнього вираження, пронизлива чистота й інтенсивність локальних кольорів, різкі контрасти, гострота ритму, стихійна динамічність мазка;основні мотиви й колірні поєднання вони брали з природи, але загострювали їх;захоплювалися живописом постімпресіоністів, технікою дивізіонізму, східним мистецтвом.

Номер слайду 10

Багато характерних рис фовізму були вперше декларативно представлені у картині Матісса «Розкіш, спокій і насолода», яку він написав влітку 1904 р. в час перебування в Сен-Тропе з Полем Сіньяком та Анрі Едмон Кроссом.

Номер слайду 11

Як з’явилася назва «фовізм»? Після того, як сміливі кольорові полотна Анрі Матісса, Андре Дерена, Альбера Марке, Моріса де Вламінка, Кеса ван Донгена, Чарльза Камуана і Жана Пюї були представлені на Осінньому салоні 1905 року, критик Луї Восель зневажливо прозвав живописців «фовістами» (тобто, дикунами). Це прізвисько дало руху назву «фовізм», під якою він і відомий.

Номер слайду 12

«Осінній салон», 1905 р. Перша виставка художників на Осінньому салоні 1905 р. була спільною. Група отримала свою назву після того, як Восель описав виставку їх робіт фразою «Донателло серед диких звірів (фовістів)!», зрівнявши їхні картини зі скульптурами доби італійського відродження, які теж виставлялися в залі.

Номер слайду 13

Анрі Матісс. Він починав свою професійну діяльність як клерк адвокатської контори. Його перші художні роботи з'являються в 1890 р. У 1892 р. він починає навчатися в паризькій Школі декоративного мистецтва (майстерня В. Бугро). У 1893 він перейшов до Школи вишуканих мистецтв (майстерня Гюстава Моро). 

Номер слайду 14

«Танець»Навчання Матісса йшло досить традиційним шляхом: він працює з натури, вивчає і копіює в Луврі твори великих майстрів минулих століть, серед яких Ель Греко, Карраччі, Рембрандт, Пуссен, Шарден, Гойя. Привертали його увагу і французькі художники XIX ст.: Домінік Енгр, Ежен Делакруа, Каміль Коро, Оноре Дом'є, Едуар Мане.

Номер слайду 15

Анрі Матісс"Червоні рибки"1911 Колорит картин лідера фовістів Анрі Матісса викликав радісне, святкове відчуття. Введення східних мотивів дало змогу художнику навіть перевершити загальні рамки фовізму, хоча прихильником його основних ідей він залишився назавжди. Виразна лінія майстра вражала експресивним лаконізмом.

Номер слайду 16

«Розмова»А. Матісс заявляв: «Мистецтво не повинно турбувати і бентежити», «Мистецтво має бути зрозумілим і доступним пересічній людини», «Я просто хочу, щоб втомлена людина, дивлячись на мій живопис, отримала відпочинок і спокій». Той, хто вмів зображувати в кожній своїй картині радість і щастя, мав право так говорити. І йому вдалося зробити це так, як, мабуть, не вдавалося нікому.

Номер слайду 17

Андрі Дерен. У 1898 Дерен вступив в «Академі-Кар'єр», де познайомився з Анрі Матіссом, і вирішив зробити живопис своєю професією. У 1900 Дерен познайомився з художником Морісом де Вламінком, разом з яким відкрив у Шату майстерню. 

Номер слайду 18

«Танець»У період трирічної військової служби (1901 - 1904) часу для занять живописом у нього було вдосталь, тоді ж з'явилися такі його роботи, як, наприклад, «Бал в Сюрезне» (1903), де він зображує себе серед группи солдатів на танцювальній вечірці. Літо 1905 Дерен провів із Матіссом і Полем Сіньяком в Колліурі, де писав експресивні картини-ландшафти.

Номер слайду 19

У 1900 Дерен познайомився з художником Морісом де Вламінком, разом з яким відкрив у Шату майстерню. У період трирічної військової служби (1901 - 1904) часу для занять живописом у нього було вдосталь, тоді ж з'явилися такі його роботи, як, наприклад, «Бал в Сюрезне» (1903), де він зображує себе серед группи солдатів на танцювальній вечірці. Літо 1905 Дерен провів із Матіссом і Полем Сіньяком в Колліурі, де писав експресивні картини-ландшафти.

Номер слайду 20

Анрі Дерен"«Собор святого Паулься біля Темзи« 1906 Дерен створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям .

Номер слайду 21

Анрі Дерен "Човни в Колліурі"1905

Номер слайду 22

Після того як в1906 Дерен захопився африканським мистецтвом, він почав працювати з неправильними і перекрученими зображеннями. Така, наприклад, робота «Лондонський міст» (1905/06), а також роботи, що з'явилися під час його перебування в Л'Естаке (Прованс) - наприклад, «Л 'Естака» (1906). 1907: Звернення до кубізму. 

Номер слайду 23

Моріс де Вламінк. Вламінк французький живописець і графік, якого вважають родоначальником експріссінізма в середовищі фовістів.

Номер слайду 24

В ранніх роботах Вламінка відчувається вплив Вінсента Ван Гога: від великого фламандця він перейняв нервовий напрям мазка, а також пастоподібну манеру нанесення фарби на полотно. У 1905 Вламінк виставив в Осінньому салоні, дова свої ландшафти (серед них були! «Оливкові дерева», 1903), що складалися з чистих колірних площин. 

Номер слайду 25

Моріс де Вламінк"Ресторан в Бужівалі"Як і інші фовісти, Вламінк в своїх ландшафтах і натюрмортах підпорядковував форму кольором. Прикладом може служити  «Ландшафт про крас вими деревами»1906. Він писав практично без контурів і відмовлявся від традиційної перспективної побудови картини. Знайомство з першими творами кубізму викликало стилістичний поворот художника до кубізму і відходження від фовізму.

Номер слайду 26

Моріс де Вламінк "Пейзаж Буше"В 1918 після закінчення війни він зайнявся експресіоністській живописом. За рахунок драматичних ефектів світлотіні, а також холодних кольорів картини Вламінка навіювали на глядача зловісний настрій. В цей період улюбленими сюжетами Вламінка стають путівці, поля пшениці, окремі будинки, вулички з поодинокими перехожими. Художник все більше використовує кіновар, чорні та білі кольори, застосовує асиметричні композиції, дробові мазки, неспокійні та нервові ритмічні повтори. У повоєнні роки Вламінк писав переважно психологізовані картини, знову наблизившись на початку 50-х до своїх ранніх фовістських робіт.

pptx
Додав(-ла)
Чабан Ірина
Додано
25 листопада 2019
Переглядів
772
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку