У сюрреалістичному живописі швидко виділилося два напрями: з вільними, часто абстрактними формами (Макс Ернст, Андре Массон, Жуан Міро), та з візуально правдоподібним формами, які проте відтворюють ірреальні, абсурдні образи (Сальвадор Далі, Рене Магрітт, Поль Дельво). Сюрреалізм у живописі
Сюрреалізм дав поштовх до виникнення і розвитку магічного реалізму, фантастичного реалізму, поп-арту. Йому завдячують виникненням також гепенінг та перформанс. У 1960-х і 1970-х роках виникає так званий неосюрреалізм, що включає візуальні елементи, подібні або запозичені з сюрреалізму. Неосюрреалізм близький до магічного реалізму.
Сюрреалізм заперечує прийняті суспільні форми сучасного життя, технічної цивілізації, культури, моральних засад, пропагує психічний анархізм, автоматизм вислову, звільнення від контролю розуму, спонтанність підсвідомості,Митець-сюрреаліст спирається на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, інтуїцію. Ознаки