Фрагмент уроку літературного читання "Входження в картину"

Автopcька poзpoбка

на тему: 

«Фpагмент уpoку за технoлoгією «Вхoдження в каpтину»»

Якубіна Ольга Ільківна

вчитель пoчаткoвих клаcів

Вступ

Сьогодні в нашому суспільстві постало дуже важливе завдання: Як виховати інтелектуально розвинену людину, спроможну робити вибір, бути винахідливою, вирішувати і визначати проблеми, вносити прогресивні зміни до сучасного життя, правильно розмірковувати та робити висновки, мати творчу уяву.

Один із основних напрямків роботи сучасного вчителя – розвиток творчих здібностей учнів. Вчитель повинен розкривати творчі здібності, формувати образне мислення, пам`ять, увагу. Головним засобом формування творчої активності дітей – є мистецтво. Його вплив  на становлення особистості дитини, її розвитку дуже великий.  Саме змалечку у дитини повинна виховуватися повага до духовних цінностей, уміння оцінювати та розуміти мистецтво. Без духовного розвитку, клопіткої праці неможливо культурно, гармонійно розвинути особистість.

Однією з сучасних методик формування образного мислення – є технологія входження в картину.

 Мета техніки «входження в картину» — щоб у дітей з'явилася мотивація розмірковувати про твори мистецтва. «Входження в картину» одразу дає змогу відчути дух картини. В основі методу — американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз. Ця технологія покликана розвивати образне мислення, уяву, психологічне «занурення» в сутність мистецького твору.

Основна частина

«Входити в картину»  треба за правилами.

Правила входження в картину

1. Заходити в картину потрібно не там, де заманеться! Треба шукати спеціальне місце.

2. Ходити в середині картини потрібно не там де хочеш, а там  де тільки художник дозволяє!

3. Але є ще одне правило: потрапити  в картину вдвох чи втрьох «не просто»! Потрібно бути «поруч»,  тобто думати і відчувати в одному напрямку.

4. Вихід з картини: Щоб вийти з картини потрібно розгадати  Її головний секрет! У кожної картини є свій секрет.

«Входження в картину»

1. Учням не повідомляють ні автора картини, ні події, які там відбуваються, щоб розіграти дитячу уяву та фантазію.

2. Учителю потрібно ставити правильні запитання.

Перше з них: що відбувається на картині? (Але не «що бачите» чи «що зображено»). Тоді діти розглядають картину як подію, яка відбувається тут і зараз, замість пасивного споглядання діти ніби занурюються в подію.                     Одразу ж має йти запитання: чому ти так  думаєш? Важливо, щоб дитина аргументувала свої припущення Тоді вона починає вдивлятися, бо зацікавилася, та намагається застосувати знання, щоб знайти докази і довести свою правоту. Такі творчі завдання помітно розвивають креативність.

Ще запитання: де і коли відбуваються події, що ти ще думаєш, що б робив, якби опинився в картині, що б змінив? Старші діти, які вже мають досвід такої роботи, можуть поговорити і про автора, і про його творчу манеру, і про колористику (як колір передає наст

Учням пропонується розглянути картину, вчитель намагається «занурити дітей в картину»

Що відбувається на картині?

Чи хотів би ти опинитися серед картини?

Що зацікавило дівчинку?

Яка цікавість змусила хлопчика обернутись?

Чому така дорога?

Як би Ви назвали цю картину? Чому?

Якщо б на цій картині були Ви, на місці кого хотіли б бути? Чому?

Які почуття викликає у Вас картина

Гра « Відчуй картину»

Пропонується робота в групах. Завдання для кожної групи: описати те, що відчувається завдяки одному з органів чуття:

І група-вухо

ІІ група – око

ІІІ група – ніс

Вчитель: Закрийте очі, діти, і уявіть себе на цій дорозі. Зараз у вас працює тільки один орган чуття, той, який зображений на картці. Розкажіть, що ви відчуваєте?

Гра «Зміна подій»

(Вчитель пропонує уявити, що події ,зображені на картині раптом змінилися, наприклад:

• Почався сильний вітер;
• Став накрапати дощ;
• Хмари закрили сонце;

( Діти розповідають, як і що змінюється на картині)

Вправа «Джигсоу»

• Розрахуймося на 1-5 і утворимо нові групи. В групах кожен з вас розповідає про те, що записав у «Протокол спостереження» і ви разом побудуєте розповідь. Допоможе вам у цьому опорна схема:

Я вирішив потрапити у картину……

Відразу відчув…..

Я чув….

Перед моїми очами…..

Мене бавив запах…

Я уявив смак…

Мене в

Вправа «Зорова труба».

- Як справжнім дослідникам вам подобається все вивчати, розглядати, слухати.

Якщо так, то ваша рука швидко і легко може перетворитися на зорову трубу, а тепер спробуйте побачити крізь цю трубу на картині і швидко відповісти:

– Скільки на картині зображено дітей?

– Скільки зображено окремо хлопчиків, дівчаток?

– Що видно на задньому плані картини?

– Які кольори переважають в одязі дітей?

– До чого доторкнулася дівчинка?

 Вправа «Прослуховуючий пристрій»

(Пропоную уявити, що діти, зображені на картині,  про щось можуть розмовляти. За допомогою  пристрою прослухаємо, про що розмовляють між собою дерева і квіти; пташки і звірі; камінчики і грудки землі).

Вправа «Перетворення»

Перетворені діти розповідають від особи свого об’єкта:

• «Я метелик…»
• «Я бджілка…»
• «Я мурашка…»
• «Я пташка…»

Вправа «Я відчуваю запах»

Діти уточнюють, які запахи можна відчути на картині.

Квітів, землі, трави…

Висновок

Метод «Входження в картину» реалізується шляхом поєднання різноманітних активних форм роботи (індивідуальних, групових, колективних),пошукових, дослідницьких та ін. Запропоновані види вправ допомагають учням не тільки свідомо засвоювати матеріал, а й сприяють формуванню умінь користуватися засобами мови у процесі мовленнєвого спілкування. Саме такі уроки допомагають формувати у дітей вміння творити,висловлювати свої думки, словами передавати почуття, враження від побаченого. Вони вчать бачити і розуміти прекрасне як в природі так і в житті, на картині, допомагають відчути яскравість барв, що є в природі; виховують почуття любові до неї, до мистецтва; розширюють словниковий запас. Різноманітні ігрові прийоми, творчі завдання допомагають активізувати процес сприймання, мовлення.

Розповідь за картиною - це складна розумова діяльність,в якій мають місце аналіз,синтез,порівняння, умовивід. Успіх навчання розповіді залежить від розуміння дітьми сюжету картини. Ілюстрації повинні мати виховну цінність, формувати позитивне ставлення до довкілля. Зображення персонажів має бути реалістичним, воно повинно схвилювати дитину, викликати бажання обговорити.

Література

1. Опис досвіду. Формування образного мислення у молодших школярів. Плис О.М., 2017 р.
2. Савченко О.Я., Типова освітня програма початкової школи, Київ, ТД «Освіта – Центр плюс» 2018 р.