Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона

УРОК 5. Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона

Мета уроку: познайомити учнів з основними подіями, змінами економіки, політики, що відбулися у Франції; охарактеризувати напрями політики Наполеона Бонапарта, поняття бонапартизм, конкордат, причини  завойовницьких  війн; розвивати уміння, дискутувати,  аналізувати, працюючи з історичними документами; виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого.

Основні події уроку:
• 1802 р. — сенат призначив Наполеона довічним консулом; • 1804 р. — Наполеон стає імператором всіх французів; • 1807 р. — набуваєчинності Цивільний кодекс; • 24 червня 1812 р. — початок вторгнення Наполеона в Росію.

Основні поняття уроку: бонапартизм, конкордат

Обладнання уроку: підручник, конспект, карта, ілюстративний і додатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований
                                                                        ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА Д/З

 «Я буваю то лисицею, то левом. Весь секрет управління в тому, щоб знати, коли слід бути тим чи іншим.» (Наполеон)

ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання та завдання

1. Які основні суспільно-політичні зміни відбулися у Франції в результаті революції?
2. Пригадайте основніетапи військової та політичної кар’єри Наполеона Бонапарта.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Французька революція завершилася  державним переворотом 1799 р. До влади за підтримки армії приходить Наполеон Бонапарт, як про нього напишуть згодом «Гроза 1812 року».

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ЗАВДАНЬ УРОКУ

План

1. Внутрішня політика Наполеона в період Консульства

2. Кодекси Наволеона

3. Війни наполеонівської Франції в Європі

4. Континентальна блокада

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 «Існують два важелі, якими можна рухати людей, - страх і особистий інтерес», сказав Наполеон Бонапарт.

1. Країна прагнула героя, який би приборкав ворогуючі сили і виробив новий порядок, що мав би враховувати інтереси різних сил. Наполеон зміг вирішити ці задачі, почавши своє правління під гаслом «Заспокоєння, порядок, законність».

Таким чином здійснивши державний переворот, Наполеон зосередив у своїх руках таку виконавчу владу, якої не мав навіть Людовік XVIза Конституцією 1791 р. Він був переконаний у тому, що країні потрібна сильна влада, яка забезпечить її велич та процвітання, надасть громадянам порядок і стабільність, допоможе поширити ідеали нової Франції у світі. УФранції встановилася форма правління, що згодом дістала назву бонапартизму. Наполеон правив в інтересах великої буржуазії та користувався підтримкою селян-власників, які сподівалися, що він захистить країну від відновлення влади Бурбонів і забезпечить можливість користуватися одержаною в роки революції землею. Наполеон багато уваги приділяв розвиткові економіки, державного управління та правової системи. Було прийнято закони, які підтверджували право на володіння майном, здобутим у роки революції. Уряд сприяв розвиткові промисловості, надаючи вигідні державні замовлення підприємцям. Наполеон здійснив реформу фінансової системи, внаслідок якої з'явилася нова стабільна грошова одиниця - франк. У країні розгорнулися будівельні роботи. У містах з'являлися нові бульвари, мости, будинки. Все це сприяло прискоренню промислової революції у країні. Рівень промислового виробництва в 1810 р. зріс проти дореволюційного на 50%.

Водночас проти тих, хто був невдоволений політикою Бонапарта, застосовувалися жорстокі заходи. У країні з'явилася величезна кількість поліційних агентів. 60 із 73 газет було закрито, а ті, що залишилися, перебували під суворим наглядом. Критику урядової політики було заборонено.

З метою посилення своїх позицій Наполеон уклав угоду (конкордат) з папою римським ПіємVII, за якою католицтво визнавалося релігією всіх французів. Католицька церква зобов'язалася підтримувати першого консула.

Конкордат — договірміжпапою римським, як головою Римсько-католицької церкви та іншоюкатолицькою державою, якийрегулюєправовий стан Римсько-католицької церкви в даннійдержаві, а такожвідносиницієїдержави з святим престолом. Договори з некатолицькими урядами називаютьсяконвенціями.

Наполеон намагався привернути на свій бік і частину старого дворянства. Емігранти дістали амністію (прощення) і право повернутися до Франції. Ті, що повернулися, одержали назад непродані маєтки.Бонапарт  сказав: «Жоднесуспільство не здатнеіснувати без моралі. Немає доброїморалі без релігії, значить, тільки релігіяможедатидержавітвердуміцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що корабель без компаса». Тому дійсно це суспільство буде чітко підпорядковане твердій владі.

Еврестична бесіда:

1. Навіщо на Ваш погляд консулу підтримка церкви?

Бонапартизм — особлива форма влади Н. Бонапарта, щоспирається на військову силу та лавіруєміжрізнимисоціальнимиверствамисуспільства за допомогоюідеї про єдністьнації у боротьбі за першістьФранції на міжнароднійарені.

2. Учні отримують роздрукований  матеріал, опрацьовують і роблять висновки.

• З Громадянського кодексу Наполеона (витяг)

Про власність

Cm. 544. Власність є правом користуватися і розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином, щоби користування не було таким, яке заборонене законом і регламентами.

Cm. 545. Нікого не можна примушувати поступитися своєю власністю, якщо це не робиться для суспільної користі та за справедливу і попередню винагороду.

Cm. 546. Власність на річ, як рухому, так і нерухому, дає право на все, що ця річ виробляє, і на те, що природно або штучно поєднується з цією річчю як її належність.

Питання: як ви вважаєте чи в повній мірі висвітлюється право власності громадян Франції?

• З Цивільного кодеку Наполеона (витяг)

Про особистемайнодружини(витяг)

Ст. 1574. Все майнодружини, яке не буловключенедо складу посагу, є їїособистиммайном.

Ст.  1576.  Дружиніналежитьуправління  й  користуванняїївласниммайном.

Але  вона  не  можевідчужуватийого  і  брати  участь  у  судових справах,  пов’язаних  з  циммайном,  без  дозволусвогочоловіка,  а якщовінвідмовитьудозволі — без дозволу суду».

 

Із Кримінального кодексу Наполеона (витяг)

«Ст. 413. Будь-який страйк робітників з метою одночасно припинити або не допустити роботи в будь-якій майстерні... карається тюремним ув’язненням на термін не менше одного і не більше трьо хмісяців. Керівники і під бурювачі караються тюремним ув’язненням на  термін від двох до п’яти років».

 

Питання:

1.Чи стосувалися зміни нових законів тогочасні верстви населення?

2.Які суспільні відносини закріпили кодекси?

3. Чому великої уваги приділяється власності?

4. Чому так жорстоко влада карала страйкарів?

Таким чином: у 1804, 1808, 1811 pp. було видано Цивільний, Комерційний та Кримінальний кодекси (зводи законів), що їх зазвичай називають кодексами Наполеона. Вони були набагато прогресивнішими, ніж законодавство феодально-абсолютистських країн, бо увібрали в себе найкращі положення правових систем різних епох. Кодекси проголошували рівність усіх перед законом, недоторканність приватної власності та особи, свободу віросповідання. "Моя справжня слава не в тому, що я виграв 40 битв... - казав згодом Наполеон. - Це може забутися, а вічно житиме мій Цивільний кодекс".

Коронація Бонапарта Учням пропонується картина Жака Луї Давида « Коронація Наполеона Бонапарта»  Церемонія коронації відбулася 2 грудня 1804 року. Цьому передувала серйозна підготовка до свята в стилі Цезаря. По всьому Парижу, вікна багачів були завішані прапорами і килимами, у віконних отворах бідняків полоскалися прикрашені простирадла. Для коронації вибрали багатостраждальний собор Паризької Богоматері. Картина була створена Давидом за замовленням самого Наполеона I. На ній змальований епізод коронації імператора, що стався 2 грудня 1804 року в соборі Паризької Богоматері. Давид вибрав момент, коли Наполеон коронує Жозефіну, а папа Пій VII дає йому своє благословення. Давид працював над картиною 3 роки і завершив роботу в 1807 р. У лютому 1808 року вона була виставлена на загальний огляд. Матері Наполеона не було на його коронації, але коли він замовляв картину, попросив Давида намалювати її в самому центрі.

3. Метою зовнішньої політики Наполеона, який поєднував в одній особі видатного державного діяча і талановитого полководця, стало забезпечення Франції політичної та економічної гегемонії (панування, зверхності) в Європі. Жодна з країн антифранцузьких коаліцій не могла протистояти французькій армії, яка стала першою регулярною армією в Європі. Вона складалася переважно з вільних селян, які отримали землю або мали надію її отримати, а не з найманців, як у більшості інших країн. Очолювали ЇЇ талановиті командири, призначені на посади завдяки власним здібностям, а не дворянському походженню.

Коли Наполеон став першим консулом, він здійснив у 1800 р. другий італійський похід з метою реваншу за поразки 1799 р. Його наслідком став розгром Австрії, Франція отримала Бельгію, землі на лівому березі Рейну і фактично запанувала в Італії.

Наполеон, прагнучи світового панування, на власний розсуд перекроював  карту  Європи.  До  1811 р.  на  її території виникла імперія Наполеона, населення якої становило 44 млн. чол. Приєднані і союзні держави повинні були брати участь у війнах Наполеона, приєднатися до континентальної блокади Великобританії.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Складання блок-схеми:  учні складають самостійно, один учень біля дошки.

Пропоную вам зобразити основні напрями  внутрішньої та зовнішньої політики схематично.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

 «Судьба Наполеона» Глинка (поет-декабрист)

Он  шел  —  и  царства  трепетали,

 Сливался  с  стоном  звук  оков,

 И  села  в  пепл,  града  пылали,

 И  в  громе  битв  кипела  кровь;

 Земля  пред  сильным  умолкала...

 Он,  дерзкий,  скиптрами  играл;

 Он,  грозный,  троны  расшибал…

VІІІ. Д/З

• §5: п.1–4,  підготувати повідомлення: «Шлюб і родина», «Одяг і мода наприкінці 1 – поч.. 19 ст.», «Побут в епоху Наполеона»
• З Громадянського кодексу Наполеона (витяг)

Про власність

Cm. 544. Власність є правом користуватися і розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином, щоби користування не було таким, яке заборонене законом і регламентами.

Cm. 545. Нікого не можна примушувати поступитися своєю власністю, якщо це не робиться для суспільної користі та за справедливу і попередню винагороду.

Cm. 546. Власність на річ, як рухому, так і нерухому, дає право на все, що ця річ виробляє, і на те, що природно або штучно поєднується з цією річчю як її належність.

Питання: як ви вважаєте чи в повній мірі висвітлюється право власності громадян Франції?

 

• З Цивільного кодеку Наполеона (витяг)

Про особистемайнодружини(витяг)

Ст. 1574. Все майнодружини, яке не буловключенедо складу посагу, є їїособистиммайном.

Ст.  1576.  Дружиніналежитьуправління  й  користуванняїївласниммайном.

Але  вона  не  можевідчужуватийого  і  брати  участь  у  судових справах,  пов’язаних  з  циммайном,  без  дозволусвогочоловіка,  а якщовінвідмовитьудозволі — без дозволу суду».

 

• Із Кримінального кодексу Наполеона (витяг)

«Ст. 413. Будь-який страйк робітників з метою одночасно припинити або не допустити роботи в будь-якій майстерні... карається тюремним ув’язненням на термін не менше одного і не більше трьо хмісяців. Керівники і під бурювачі караються тюремним ув’язненням на термін від двох до п’яти років».

Питання:

1.Чи стосувалися зміни нових законів тогочасні верстви населення?

2.Які суспільні відносини закріпили кодекси?

3. Чому великої уваги приділяється власності?

4. Чому так жорстоко влада карала страйкарів?

• З Громадянського кодексу Наполеона (витяг)

Про власність

Cm. 544. Власність є правом користуватися і розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином, щоби користування не було таким, яке заборонене законом і регламентами.

Cm. 545. Нікого не можна примушувати поступитися своєю власністю, якщо це не робиться для суспільної користі та за справедливу і попередню винагороду.

Cm. 546. Власність на річ, як рухому, так і нерухому, дає право на все, що ця річ виробляє, і на те, що природно або штучно поєднується з цією річчю як її належність.

Питання: як ви вважаєте чи в повній мірі висвітлюється право власності громадян Франції?

 

• З Цивільного кодеку Наполеона (витяг)

Про особистемайнодружини(витяг)

Ст. 1574. Все майнодружини, яке не буловключенедо складу посагу, є їїособистиммайном.

Ст.  1576.  Дружиніналежитьуправління  й  користуванняїївласниммайном.

Але  вона  не  можевідчужуватийого  і  брати  участь  у  судових справах,  пов’язаних  з  циммайном,  без  дозволусвогочоловіка,  а якщовінвідмовитьудозволі — без дозволу суду».

• Із Кримінального кодексу Наполеона (витяг)

«Ст. 413. Будь-який страйк робітників з метою одночасно припинити або не допустити роботи в будь-якій майстерні... карається тюремним ув’язненням на термін не менше одного і не більше трьо хмісяців. Керівники і під бурювачі караються тюремним ув’язненням на термін від двох до п’яти років».

Питання:

1.Чи стосувалися зміни нових законів тогочасні верстви населення?

2.Які суспільні відносини закріпили кодекси?

3. Чому великої уваги приділяється власності?

4. Чому так жорстоко влада карала страйкарів?