Фразеологізми з античної міфології

Фразеологізми з античної міфології10 клас

За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залишилася незахищеною. Ахіллес виріс і став непереможним воїном. Однак в одному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, вразила його в п’яту, і герой загинув. З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п’ятою. Ахіллесова п`ята

Міф “Яблуко розбрату” Одного дня верховний бог Зевс улаштував для всіх безсмертних богів вечірку. Тільки одну богиню він не запросив, бо то була покровителька сварок. Адже він знав, що вона обов’язково зіпсує вечірку сваркою або ще й бійкою, Грецькі боги в цьому від людей не відрізнялися зовсім. Проте це була дуже велика помилка. Ви можете собі уявити, як розлютилася знехтувана богиня. Ставши невидимою, вона прокралася до святкового столу і нишком поклала серед інших наїдків яблуко. Воно було звичайнісіньке, на нього ніхто б не подивився. Але на його червоному боці було написано «Найкрасивішій». То був підступ. Одразу три богині захотіли взяти яблучко собі: Гера, Зевсова дружина, найосвіченіша з богів Афіна і богиня краси Афродіта. Кожна тягла яблуко до себе. Кожна відштовхувала суперниць. Зчинилися галас і метушня. Богині почали битися. А потім стали вимагати від Зевса вироку, кому належатиме яблуко. Хоча Зевс був найголовнішим із богів, проте він боявся дружини. А дочку Афіну він сам любив, як звичайний батько. Афродіта ж дуже Зевсові допомагала у всіляких справах. І він переклав відповідальність вироку на молодого троянця, який пас батькові вівці. А той розсудив так, що почалася велика й тривала війна. Таке «смачне» вийшло яблучко. І запам’ятали його як «яблуко розбрату». Яблуко розбрату

Танта́л — син Зевса й німфи Плуто, лідійський або фрігійський цар. За міфами, Тантал був улюбленцем богів, бенкетував з ними на Олімпі. Коли він запишався та образив богів, ті скинули його в Аїд. За іншою версією, боги тяжко покарали Тантала за те, що він розголосив таємниці Зевса, викрав нектар і амброзію та частував ними людей; бажаючи переконатися, чи боги всезнавці, нагодував їх м’ясом з ноги свого сина Пелопа; заховав золотого собаку, якого Пандарей викрав із храму Зевса. На тому світі Тантал, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спраги, бо коли він нахилявся, щоб напитися, вода відступала; над ним на гілках рясніли стиглі плоди, але він не міг їх дістати. Танталові муки

Вислів «Танталові муки» означає страждання, яких зазнає людина від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

Одного разу цар Еврисфей доручив Гераклові очис­тити від гною скотний двір царя Авгія. Батько Авгія бог сонця Геліос дав своєму синові величезні стада: триста білоногих биків, двісті червоних биків і дванадцять биків білих як сніг. А ще один бик мов сонце осявав красою все навколо. Скотного двору Авгія ніхто ніколи не прибирав, а цар загадав Гераклові очистити його від гною за один день. Геракл погодився, і Авгій пообіцяв віддати йому за роботу десяту частину своїх стад: цар не вірив, що за один день можна зробити так багато. А Геракл розламав стіни, які оточували двір, і спря­мував у нього течію двох річок — Алфею і Пенею. Хвилі цих рік ринули з протилежних боків у двір і вмить очисти­ли його від багаторічного бруду. Тоді Геракл заклав розломи в стінах і прийшов до Авгія по обіцяну винагороду. Але скупий Авгій нічого не дав героєві: він знав, що слуга царя Еврисфея не посміє його й пальцем торкнути. Це був сьомий подвиг Геракла. У пізніші часи подробиці легенди забули, і пішов гуля­ти по світу крилатий вислів «авгієві стайні». У переносному значенні вираз стали вживати ще античні письменники (Сенека, Лукіан та ін.), характеризуючи безладдя, запущені справи. Авгієві стайні

Ліжко, на яке, за старогрецькою легендою, розбійник Прокруст укладав спійманих ним мандрівників. Тим, для кого ліжко було завелике, Прокруст витягав ноги, а тим, кому замале, — укорочував. Прокрустове ложе

Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юна­кими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти доро­гу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Во­на ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клу­бок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода. З того часу «ниткою Аріадни» називають -спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке, заплутане питання, ви­йти з скрутного становища. Нитка Аріадни

В 11-й пісні поеми Гомера “Одіссея” розповідається про корінфського царя Сізіфа, що за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, який, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Сізіфова праця

За легендою, наведеною старогрецьким істориком Плутархом (І-II ст. н. е.), фрігійці, послухавши поради оракула, обрали царем першого, хто зустрівся їм з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій. В пам’ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса цей віз, прив’язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Олександр Македонський, дізнавшись про пророцтво оракула (“той, хто розплутає Гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії”), розрубав вузол мечем. Гордіїв вузол

У переносному вживанні “Гордіїв вузол” – заплутана справа. У понятті сучасної людини «гордієвим вузлом» називають важку, непосильну задачу , домогтися рішення якої стандартним способом не представляється можливим. “розрубати гордіїв вузол” – швидко і просто розв’язувати складне, заплутане питання (розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом)

Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах. Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. За це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у Кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. Уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук. Згодом могутній Геракл звільнив страдника за наказом Зевса, захопленого витримкою і мужністю Прометея. Вислів «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети. Прометеїв вогонь

Прометеїв вогонь: значення фразеологізму Прометеїв вогонь – прагнення до досягнення високої та благородної мети (незгасаюче внутрішнє прагнення в досягненні чого-небудь).

Ріг кози Амальтеї, яка вигодувала своїм молоком Зевса, наповнений квітами, овочами, фруктами тощо, символ достатку та багатства. Ріг достатку на гербі Харкова. Ріг достатку зображений на гербах країн: Панами, Колумбії, Перу; штату Нью-Джерсі; міста Харкова. Ріг достатку

зробити незворотний крок, рішучий вчинок, перейти рубіж, межу. Вираз «перейти Рубікон» – тобто прийняти остаточне рішення, яке не залишає шляху назад, сягає своїм корінням ще часів Юлія Цезаря. У січні 49 року до н.е. Гай Юлій Цезар відмовився підкоритися вимогам Сенату про складання з себе будь-якої влади і розпочав похід на Рим, щоб остаточно захопити вже всю владу. Той самий Рубікон – це маленька річка на кордоні Італії та Цезальпінської Галії, перейти яку мусив Цезар, щоб потрапити з Галії, у якій він воював, до Італії, яку він лише збирався завойовувати. Перейти Рубікон

За легендою, Дамокл заздрив Діонісію, котрого вважав найщасливішою людиною в світі, яка має все: владу, багатство й повагу. Дізнавшись про це, Діонісій влаштував пишний бенкет і дозволив Дамоклу на один день посісти престол. Спершу Дамокл насолоджувався бенкетом, поки не побачив, що над його головою знаходиться гострий меч, підвішений на кінській волосині. Будь-якої миті волосина могла порватися і меч впав би вістрям на Дамокла. Так Діонісій показав, що життя правителя постійно перебуває під загрозою (Діонісій був відомий параноєю, постійно очікував замаху на своє життя та нікому не довіряв). У переносному сенсі Дамоклів меч — постійна небезпека. Дамоклів меч

Згідно з давньогрецькою міфологією, Пандора (дружина Епіметея, молодшого брата Прометея) дізналася від свого чоловіка, що в їхній оселі є скринька, яку в жодному разі не можна відкривати. Якщо порушити заборону, то на увесь світ і всіх його мешканців чекають незліченні біди. Улігши цікавості, вона все ж таки зняла накривку скриньки — і на людей як стій упали всілякі лиха. І коли Пандора її закрила, то на її дні, з волі Зевса, залишилася лише надія. У наш час став поширеним вислів «відкрити скриньку Пандори», який буквально означає: скоїти дію з непоправними наслідками, яку не можна скасувати. Скриня Пандори

Скринька Пандори