Будівельна, або структурна функція полягає в тому, що білки є складовим компонентом клітинних мембран. З білків складаються структури скелета клітин, які закріплюють у певному положенні органели або ж забезпечують їхнє пересування по клітині. Білки також входять до складу майже всіх клітинних структур.
Головним компонентом хрящів і сухожиль є пружний і міцний білок колаген. Білок еластин, що міститься у зв’язках, має здатність розтягуватись. Пружності кісткам надає білок осеїн; кератин входить до складу похідних шкіри тварин (таких як кігті, нігті, роги, копита, волоски), надаючи їм міцності. Головним компонентом шовкових ниток і павутиння є білок фіброїн
Захисна функція білків. Структури, до складу яких входять білки (кутикула членистоногих, кістки, хрящові утвори), запобігають ушкодженню клітин, органів і організму в цілому. Білки (імуноглобуліни, інтерферони) захищають організми від проникнення ззовні сторонніх сполук і хвороботворних мікроорганізмів.
Пріони Це білкові інфекційні частинки, які становлять небезпеку для багатьох представників тваринного світу а також для людини. Приклад захворювань, які вони можуть спричиняти: губкоподібна енцефалопатія - хронічна хвороба, що виснажує копитних, міопатії та інші захворювання людини тощо. Пріони є звичними для клітини білками, структура яких змінилася внаслідок змін спадковогоматеріалу. Проникаючи до інших клітин (нервової системи, лімфоцитів тощо) і впливаючи на процеси формування їхніх білків, пріони зумовлюють появу в них подібних інфекційних агентів, не змінюючи їхній амінокислотний склад.
Білки крові (наприклад, тромбопластин, тромбін, фібриноген) беруть участь у процесах її зсідання, утворення тромбів, запобігаючи крововтратам при ушкодженні стінок кровоносних судин. Захисну функцію можуть виконувати й деякі ферменти, наприклад лізоцим, який міститься у слині, слизових оболонках, слізній рідині, виконує роль неспецифічного антибактеріального бар’єра.
Сигнальна функція білків полягає у тому, що окремі складні білки (глікопротеїди) клітинних мембран здатні «розпізнавати» специфічні хімічні сполуки і певним чином на них реагувати. Зв’язуючи їх або змінюючи свою структуру, вони тим самим передають сигнали про ці речовини на інші ділянки мембрани або всередину клітини. Ця функція білків забезпечує важливу властивість клітин - подразливість.
Скорочувальна, або рухова функція білків. Деякі білки забезпечують здатність клітин, тканин чи цілого організму змінювати форму, рухатись. Наприклад, скоротливі білки актин і міозин, які входять до складу м’язових клітин, забезпечують їхню здатність до скорочення. Скоротливий білок тубулін входить до складу джгутиків і війок клітин еукаріотів.
Транспортна функція білків. Ви вже знаєте, що гемоглобін - дихальний пігмент крові людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин. Його молекули здатні утворювати нестійкі сполуки з киснем і транспортувати його до всіх органів і клітин, забезпечуючи процеси клітинного та тканинного дихання. Білки, вбудовані в плазматичну мембрану, забезпечують транспорт речовин у клітину та з клітини назовні
Функція протистояння несприятливим температурам. У плазмі крові деяких риб містяться білки, що запобігають її замерзанню в умовах низьких температур. Регуляторна функція. Білкову природу мають певні гормони та нейрогормони, які регулюють активність обміну речовин, процеси росту і розвитку організмів.
Функція прискорення реакцій притаманна особливим білкам - ферментам, або ензимам, що впливають на перебіг біохімічних реакцій. Одні з ферментів забезпечують розщеплення певних сполук, інші – синтез. Ферменти бувають простими та складними. Прості ферменти - це білкові молекули (пепсин, трипсин тощо), які складаються лише з амінокислотних залишків. Складні ферменти, крім білкової частини, містять ще й небілкову.
1. Сполосніть ротову порожнину 2-3 рази водою, потім прополощіть 50 мл дистильованої води протягом 3-5 хвилин і зберіть розчин слини в колбу.2. Пронумеруйте дві пробірки і внесіть у них по 2 мл розчину крохмалю (див. схему досліду І).3. У пробірку № 1 додайте 0,5 мл розчину слини, який містить фермент амілазу (розщеплює крохмаль), а в пробірку № 2 - 0,5 мл дистильованої води (див. схему досліду II).4. Пробірки № 1 і 2 після перемішування витримайте 15 хв при температурі +38 °С (яка є оптимальною для дії амілази). Після цього додайте до їхнього вмісту 2-3 краплини розчину Люголя. У пробірці, де була слина, спостерігається знебарвлення розчину внаслідок розщеплення крохмалю ферментом слини амілазою, а де її не було-зберігається синьо-фіолетове забарвлення (див. схему досліду III).