Функції, що сприяють формуванню соціальної та фінансової освіти у дітей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Організація освітньої роботи

шодо 

    формування соціальної та  фінансової освіти 

дітей старшого дошкільного віку 

(з  досвіду роботи ЗДО №57 «Берізка»

 комбінованого типу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагоги закладу розуміють, що набуття та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам опанування елементарними економічними знаннями, готовність до адекватних ситуацій дій, формування базових якостей, але й стане підгрунттям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду.

У системі роботи над проектом педагоги творчої групи закладу виділили основні функції що сприяють формуванню соціально-фінансової освіти старших дошкільників які взаємопов'язані із освітньою діяльністю та  спрямовані на досягнення поставлених пізнавальних завдань.

Пропонуємо з ними ознайомитися.

Функції, що сприяють формуванню соціальної

та фінансової освіти у  дітей:

• турбота про збереження будівель, майданчиків, надання їм ладу, участь їх у збереженні;
• турбота про економне використання води,електроенергії;
•  організацію господарсько - побутової, ручної, навчальної праці дітей та самообслуговування;
•  турбота про охорону довкілля в місцях, які розташовані біля дошкільного закладу, їх житла;
• бережливе ставлення до іграшок, книжок, посібників через виконання конкретних завдань, що спонукають до самостійного дотримання встановлених правил;
• організацію діяльності в атмосфері доброзичливих взаємин, що виявляються в шанобливому ставленні до людей, тварин та рослин.

Педагогам закладу дошкільної освіти потрібно пам’ятати, що бережливе ставлення до особистих та суспільних речей має здійснюватися у зв’язку із формуванням таких якостей як:

• охайність, навички складати речі на своє місце;
• працелюбність (бажання та вміння полагодити поламані речі);
• розуміння того,що люди багато працюють, щоб створити речі, які потрібно берегти.

Використання різноманітних форм дає вихователю можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне - говорити дитині про економіку на мові, їй зрозумілій.

У процесі формування соціальної та фінансової освіти у старших дошкільників ми використали методи, розроблені В.Логінової, П.Саморукова, Г.Щукіної, Ю.Бабанським, А.Смирновим:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це найпростіша і доступна класифікація, що широко застосовувана на практиці:

Група методів	Види методів	Джерела передачі змісту
I група	Словесні методи	Розповідь, читання, слухання, бесіда, інструктаж тощо.
II група	Практичні методи	Вправи, ігри, прості досліди, моделювання.
III група	Наочні методи	Спостереження, показ, демонстрація тощо.

Тому пріоритет закріплюється за такими формами як:

• гра (інтелектуальна, сюжетно-рольова, дидактична);
• вирішення проблемних ситуацій;
• заняття;
• читання художньої літератури;
•  розігрування економічних ситуацій;
• розваг, драматизації економічних казок, вечорами дозвілля тощо.

Вирішення проблемної ситуації. Вирішуючи проблемну ситуацію (економічного, математичного, екологічного, соціального змісту) діти залучаються до економічної дійсності, навчаються розмірковувати, орієнтуватися в тому, що оточує, проявляти ініціативу, висловлювати власну думку і приймати чужу позицію, зростає і реалізується їх творчий потенціал.

Читання художньої літератури. Казка – літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Читання художньої літератури сприяє розумінню мотивації і вчинків героїв, характеристиці їх дій, формує словник дітей, а головне – дає пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.

Логічні та арифметичні завдання, завдання-жарти, виконання завдання за малюнком оживляють шлях пізнання складних економічних явищ. Вони поєднують в собі елементи проблемної ситуації і цікавості, змушують працювати розум і доставляють радість, розвивають фантазію, уяву і логічне мислення. Вирішення таких завдань підвищує інтерес дитини до економічних знань, вчить бачити за назвами і термінами життя, красу світу речей, природи, людей.

Економічні заняття розширюють економічний кругозір, уточнюють раніше сформовані уявлення, знайомлять з новими престижними професіями, дозволяють зрозуміти роль праці в житті людини, специфіку товарно-грошових стосунків і реклами, вчать розумно витрачати гроші, дбайливо відноситися до речей (іграшок, одягу, взуття) і природних ресурсів.

Заняття математичного спрямування направлені на освоєння дітьми наочно-специфічного (математичного) змісту, формування пізнавальних і творчих здібностей. Математика озброює дітей засобами раціонального пізнання світу. Рахунок, вимірювання, елементарні обчислення — це ті способи, які дошкільнята використовують під час вирішення різних завдань, у тому числі і економічного змісту. Використання цих способів в пізнавальній і практичній діяльності стимулює пошукову діяльність, відкриває дитині шлях до творчості. Математичні знання можна розглядати як основу розвитку у дошкільників елементарних економічних уявлень. Природне з'єднання математичних і економічних знань слід здійснювати вже на початковому рівні їх вивчення.

Заняття з ручної праці є важливою складовою економічного виховання, оскільки у продуктивних видів діяльності є великі можливості для формування основ економічного мислення.

Ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається під час організованої освітньої діяльності  із різних освітніх ліній. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень проводимо спеціальне заняття з економіки, яке може бути побудоване у будь-якій формі. Дуже цікаво проходять заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо. Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні відносини.

Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не можна забувати й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив руки тощо. Водночас із застосуванням різноманітних форм роботи залучали дітей до ігрової діяльності. Безумовно, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища, надає дитині можливість не лише отримати нові знання, а  й використати вже сформовані знання у процесі власної діяльності.