"Футуризм. Кубофутуризм (презентація)"

ФУТУРИЗМ. КУБОФУТУРИЗМ

Футуризм виник в Італії, і першими стали його поширювати поети, до яких пізніше приєдналися художники.

Футуристи на чолі з Томмазо Марінетті ратували за творче оновлення мистецтва, сповідували культ руху. Вони прагнули відобразити динамічну форму, втілити в ній енергію сучасного життя. їхніми художніми засобами та прийомами були: контраст кольорів і форм, поєднання різних ракурсів, рішучі мазки, подрібнення контурів і форм, динамічні лінії,акладення послідовних фаз на одне зображення (принцип симультанності) тощо.

Лідер і теоретик футуризму Умберто Боччоні спробував виявити засобами пластики життєву енергію і силу людини, передати в скульптурі рух м’язів у момент її крокування. Бунтарський живопис Боччоні насичено енергією і світлом, ніби випромінюючи його девіз «Абсолютний рух!»

Джакомо Балла прагнув до об’єднання форми, кольору, руху і звуку. Картину, на якій він зобразив політ ластівки, глядачі сприймають, як стилізовану розкадровку.

Карло Карра передав рух коня, яким керує жокей. Футуристи збагачували живопис додатковим виміром — часовим.

Стихія танцю привертала особливу увагу Джино Северіні. Тож, демонстрація переміщення в просторі персонажів створювала ілюзію руху.

Футуризм мав своїх представників і в музичному мистецтві. Відповідні експерименти започаткували Франческо Прателла і Луїджі Руссоло, які виступили з маніфестом «Мистецтво шумів», характерного для епохи автомобілів і літаків.

Сенсаційний музичний образ потягу створив Артур Онеггер.

На основі поєднання й переосмислення ідей кубізму і футуризму в образотворчому мистецтві виник напрям кубофутуризм.

Це еклектичне явище проіснувало недовго, але подарувало світові таких яскравих представників вітчизняного авангарду, як Давид Бурлюк і Олександр Богомазов. Кубофу туризмом захоплювалися й К. Малевич, О. Екстер та ін.

Дух бунтарства і творчого кипіння притаманний діяльності видатного авангардиста, поета і художника Давида Бурлюка (1882-1967). Нащадку козаків-запорожців родом зі Слобожанщини (так він писав про своє країнське походження у «Спогадах футуриста») судилося стати ідеологом модернізму.

Спільність багатьох достатньо зухвалих естетичних ідей єднала футуристів — поетів і художників. Володимир Маяковський вважав Д . Бурлюка своїм «дійсним учителем». За власними підрахунками художник намалював 15 тисяч картин. їх розкидано по різних континентах, де жив і творив цей невтомний мандрівник і бунтар у мистецтві, наче підтверджуючи своє прізвище імпульсивним бурхливим характером і епатажною творчістю.

Олександр Богомазов (1880-1930) — фундатор вітчизняного кубофутуризму, якого називають «українським Пікассо». Художник і педагог залишив у спадок не лише оригінальні картини, а й не менш цікаву теорію «якісних ритмів» (трактат «Живопис і елементи»). Експерименти з ритмом збагачуються знахідками в царині колориту: живописець шукає нові співвідношення локально забарвлених кольорових плям

Отже, проголошуючи відмову від реалістичності, кубізм, футуризм і кубофутуризм змінили мистецькі уявлення про відображення простору і часу в образотворчому мистецтві. Вони відкрили шлях багатьом художнім стилям і напрямам XX ст., щонайперше — абстракціонізму.

Дякую за увагу!