Мета (формувати компетентності): предметні (знання особливостей драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії п'єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»; уміння характеризувати цю драму як одну зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв'яз-не мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; високі моральні якості особистості); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Г. ІБСЕН «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ».ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ Й РОЗВИТОК СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ (ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ)
Мета (формувати компетентності): предметні (знання особливостей драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії п'єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»; уміння характеризувати цю драму як одну зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв'яз-не мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; високі моральні якості особистості); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Ще за життя Генріка Ібсена літературознавці визнали його драматургію новаторською та проголосили його творцем аналітичних п’єс, які відроджували традиції античної драматургії. Композиційні принципи драми де вся дія присвячена розкриттю таємниць — Ібсена пов’язували з побудовою«Царя Едіпа» Софокла, з’ясуван-ню подій, які колись сталися. Поступове наближення до розкриття таємниці створює сюжетне напруження іб-сенівської п’єси, а остаточне її розкриття — розв’язку, яка визначає справжню передісторію головних персона-жів і їхню подальшу долю. Про особливості сюжету п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» говоритимемо сьогодні на уроці.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
Очікувана відповідь
Ознаки «нової» драми
1. У центрі уваги — душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи. Показ трагедії життя.
2. Конфлікт внутрішній — зіткнення персонажів із трагедією буття, зіткнення різних ідей, духовні суперечності героїв.
3. Герой — особистість, «духовний симптом» епохи.
4. Відтворення загальної атмосфери часу, духовних пошуків епохи, прагнення морального пробудження особистості й суспільства.
5. Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.
6. Умовність, узагальнюючий зміст.
7. Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.
8. Показ на сцені людей різних соціальних прошарків, демократизація мови.
9. Зникнення чіткого поділу драматичних творів на комедію, трагедію та драму, виникнення трагікомедії.
10. Відкритий фінал, який спонукає до роздумів, дискусій.
Слово вчителя
— В Україні про творчість Г. Ібсена писав І. Я. Франко (стаття «“Ворог народу” Г. Ібсена»; замітка до 70-річчя від дня народження письменника). Спираючись на вірш Ібсена «Сила спогаду», Каменяр написав «Школу поета(за Ібсеном)», одна з повістей Франка має Ібсенівську назву «Основи суспільності».
Творчість Ібсена характеризували Леся Українка (стаття «Європейська соціальна драма в кінці ХіХ ст.»), Н. І. Ко-бринська (стаття «Про “Нору” Ібсена», 1900). Драми Ібсена з успіхом ставлять на українській сцені з початку XX ст.
Окремі драматичні твори Ібсена переклали А. В. Крушельницький («Як ми, мертві, воскреснемо»), М. Загірня («Ворог народу», «Примари», «Нора» та ін.), Н. Б. Грінченко («Гедда Ґаблер», «Жінка з моря» та ін.), Микола Голубець («Пер Ґюнт»), а також М.-І. С. Грушевська, Юрій Кміт, Й. Г. Зорянчук, Вероніка Гладка, Д. Ю. Загул, О. М. Новицький, Л. Д. Дмитерко, П. і. Тернюк, О. Д. Сенюк, І. І. Стешенко та інші.
— внутрішній; мова — сучасна; фінал — незавершений; проблеми — актуальні.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Інтерактивний прийом «Асоціативний кущ»
Назва твору — це перше, на що ми звертаємо увагу. Складіть асоціативний кущ (асоціограму) до назви твору Г. Ібсена «ляльковий дім».
Очікувана відповідь
Дім — помешкання; будівля; родина, що мешкає в ньому; міцний, великий, надійний, рідний, затишний, зручний.
Ляльковий дім — дім для ляльок: яскравий, несправжній, бутафорський, маленький, його легко зруйнувати.
2. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням
1- й учень. 1879 року Генрік Ібсен написав «Ляльковий дім». В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Про-тотипом Нори стала норвезько-данська письменниця Лаура Кіллер.Під впливом п’єси Ібсена «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда»,яка вийшла друком 1869р. під псевдонімом. Із нею ознайомився дра-матург і порадив Лаурі займатися літературою. Між ними встановилися дружні взаємини.
2- й учень. Свого часу Лаура вийшла заміж з любові, але її чоловік, людина з хиткою нервовою системою, болі-сно сприймав нестачу грошей, тому дружина намагалася захистити його від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася по допомогу до свого багатого батька, однак той відмовив. Тоді вона, потай від усіх, узя-ла позику в одному з норвезьких банків, а поручився за неї впливовий друг.Коли знову знадобилися гроші, Ла-ура взяла нову позику, але не змогла її повернути у визначений термін.У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, але вчасно зупинилася. Згодом про це дізнався чоловік, який спочатку співчував Лаурі, а потім під вп-ливом родини, друзів, громадської думки мешканців міста змінив своє ставлення до дружини та вимагав роз-лучення. Дітей у неї відібрали, а її визнали психічно хворою. Згодом на прохання чоловіка Лаура повернулася і до родини, і до літературної діяльності.
3-й учень. Історію цієї жінки дізналася Сюзанна, дружина Ібсена, і, мабуть, розповіла про неї чоловікові. Нора та її прототип мали багато спільного, але була й істотна відмінність: Нора сама пішла з сім’ї, сама протиставила себе суспільству — це її свідоме рішення.
ЗАПИСАТИ в ЗОШ.
Головна тема п’єси — ставлення в суспільстві до жінки і її соціальний статус. Саме до цієї проблеми прагнув привернути увагу Ібсен.«Ляльковий дім» сьогодні багато хто сприймає як гімн фемінізму. Однак це не вся про-блематика твору. Автор писав про свободу людини як особистості взагалі, його критика лунає не на адресу чо-ловіків, а, швидше, на адресу самого суспільства 1870-х рр.: мертві закони, заскнілі настанови й норми буржу-азного світу — ось що хотів викрити Ібсен.
Евристична бесіда
обмежує її, вважає ледь не своєю іграшкою.
тика? (У фіналі героїня йде від чоловіка, покинувши трьох дітей. Така кінцівка викликала бурхливу суспільну реакцію. Нору звинуватили в легковажності та нещирості, а автора твору — у прагненні обмовити шлюб і зруйнувати сім’ю. Багато хто вважав кінець драми неприродним, бо жодна мати не покине своїх дітей. Під тиском громадськості Ібсен переписує кінцівку п’єси. (В останній момент Хельмер широко прочиняє двері до дитячої кімнати, і Нора, побачивши своїх діточок, залишається.). Але потім автор повернувся до першого варіанта.)
ктуальних людських характерів, досить складних переживання; увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів.)
Читання фрагменту кінцевої ІІІ дії (розмова Нори і Хельмера).
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУІнтерактивний прийом «займи позицію»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Навчитися характеризувати особливості конфлікту п’єси.2. Підібрати цитатні характеристики до образів твору.
1