Моя Олександрійщина у творчості поетів рідного краю

Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Олександрійської районної ради

 Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Глущенко Н.В., вчитель зарубіжної літератури

 

 

 

 

 

 

Олександрівка  2018 р.

Моя Олександрійщина у творчості поетів рідного краю

Мета: поглибити знання учнів про літературу рідного краю; зацікавити творчістю Г. Клименка І Н. Кундіренко; розвивати творчі здібності, навички виразного читання; виховувати естетичні смаки, найкращі людські якості:  любов до  прекрасного, патріотизм, людяність.                             

 

Хід заходу

(звучить лірична мелодія)

1 ведучий. Добрий день усім присутнім! Хтось з великих сказав, що коли у календарі немає свята, а душа його прагне, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його. Вже давно стало доброю традицією запрошувати  письменників на гостину в літературну вітальню. Ми радіємо з того, що список почесних гостей нашої невеличкої школи, до якої завжди спішать небайдужі до поетичного слова люди, поповниться ще одними відомими та цікавими іменами. Запрошуємо вас до шкільної літературної вітальні.

2 ведучий. Ми, здебільшого, мало знайомі з літературою рідного краю і не замислюємося, що серед наших земляків є автори, твори яких заслуговують на те, щоб увійти до світової літературної скарбниці. А Олександрійщина  має поетів, чиї імена ми з гордістю можемо назвати серед плеяди талановитих письменників. 

3 ведучий. Отже, сьогодні в літературній вітальні ми зібралися, щоб познайомитися з літературною творчістю наших земляків.

1 ведучий. В народі кажуть, якщо новонароджену дитину поцілував янгол, то вона обов’язково буде талановитою.  Думаю, що нашого гостя янгол поцілував не один раз, бо він  не тільки пише чудові вірші, а ще й дуже гарно співає. Наш гість – письменник з Андріївки Григорій Клименко.

Звучить «Лелечина пісня» у виконанні Я. Страшного

2 ведучий. Слова його пісень ніби зняті з народних вуст, а бардівський речитатив викликає «по тілу мурашки». Це і є критерій визнання,  мірило справжньої майстерності Григорія Клименка.

3 ведучий. Його поетичний спадок переповнений піснями і віршами і вихлюпнувся окремим книжковим виданням «Святий і грішний спів душі», яке збагатило духовну скарбницю нашої України.

1 ведучий. Його коріння й самобутність викохані щедрою Полтавщиною, його малою Батьківщиною. Тут він народився й ріс, розділяючи важкий селянський побут своїх земляків і величезну тягу до прекрасного, що неодмінно передавались від покоління до покоління. Але вже підлітком з’явилось бажання побачити світ і відшукати в ньому своє  місце під сонцем.

 

Восени, на зорі,

Час прийшов світ пізнати.

Я покинув поріг

Серцю любої хати.

Це було так давно,

Час зустрів сивиною.

Повернусь все одно

В рідний хутір весною.

 

2 ведучий. Він навчався в залізничному училищі на Донбасі, служив в армії, працював на Полтавському агрегатному заводі, три роки був у відрядженні в Німеччині. Там зустрів свою майбутню дружину Світлану. Вона й привезла Григорія до свого рідного міста. І як виявилося, олександрійська земля стала плідною для поета й пісняра Григорія Клименка. Де б він не працював, з ним поруч була гітара, все його натхненне духовне багатство: пісні, вірші, гуморески.

3 ведучий. Свою пісенну сутність Григорій розкривав на аматорській сцені, очолював Андріївський сільський будинок культури. З того часу він оселився в Андріївці, що на Олександрійщині.Без відриву від роботи навчався на культпрацівника в училищі культури, і його одвічне захоплення міцно сплелося з фахом. Провідною темою творчості митця є патріотизм. Не показний - для оточення, для хизування, а невід’ємний від нього, частика самого Григорія.

 

Моя люба рідна, свята Україно,

Рідна матінко, квітко моя!

Я пишаюсь, що є твоїм сином,

З твого поля маленьке зерня.

 

1 ведучий. Розуміння важливості пісенної справи в патріотичному вихованні громадян спонукає поета-пісняра до участі в різноманітних пісенних конкурсах. У 2012 році він створив гімн «Євро-2012», який отримав шквал схвальних відгуків в Інтернеті, та , на жаль, не вийшов на переможну позицію. У наступному 2013 році на міжнародному фольклорному фестивалі «Калинове літо на Дніпрі» автор презентував пісню-гімн «Наш прапор» у співавторстві з композитором та співаком Віктором Шмигло.

Звучить пісня  ««Наш прапор» у виконанні композитора і співака Віктора Шмигло»

2 ведучий. Наступною сходинкою на шляху до визнання стала перемога Григорія на «Калиновому співі» у Кіровограді з піснею «»Калина», музику до якої написав олександрійський митець , заслужений працівник культури України Володимир Скляр.

3 ведучий. Сповнені гордості за рідний край, за землю батьків, за трударів пісні «Дорога додому», «Лелека».

1 ведучий. Нова пісенно-поетична збірка Григорія Клименка «Спів душі» 2016 р.) сьогодні читається нашим земляками,учнями, котрі кохаються в рідному слові й цікавляться духовним доробком своїх земляків.

 

Мені в житті багато і не треба,

Не хочу я прожити сам для себе.

Була б жива й здорова вся родина,

Та щоб не знала горя Україна.

Мені в житті багато і не треба…

 

2 ведучий. Тож, зустрічайте Григорія Клименка!

 

     Виступ поета (читання поезій, виконання пісень з власного доробку.

 

3 ведучий. Вірші Григорія Клименка несуть людям добро і любов. Любов – до всього, але перш за все - до України. Його  збірка „ Святий і грішний спів душі”, яка вийшла у 2016-му році, починається з розділу «Патріотика», вірші з  якого ми зараз послухаємо.

(Діти читають вірші «Українцям», »Захисникам Вітчизни», «Тебе люблю, як матір,Україно», «Пісня про Андріївку», «Маки червоні», «День Перемоги» ).

1 ведучий. Сьогодні до нашої школи завітала цікава та талановита жінка – Кундіренко Надія Никифорівна.І сьогодні ми всі зібралися тут, щоб ближче познайомитися з поетесою з Олександрівки , послухати її вірші, поділитися думками про поезію, а також своїми враженнями.

2 ведучий.  Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. То ж знайомство з Надією Никифорівною я хочу почати з її вірша „ Посміхається мені дитинство” :

 

Посміхається мені дитинство,

В небі лине пісня журавля,

Ту близьке усе й знайоме,

Маму з поля тут колись чекала я.

 

2 ведучий. Про себе Надія Никифорівна неодноразово розповідала нам на літературних зустрічах. Її життєвим кредо є слова самої поетеси: 

 

Я піснею долю вінчаю,

Хоч немало було гіркоти.

Друзів  в хаті своїй зустрічаю

І бажаю людям доброти!

 

3 ведучий. Народилася Надія Никифорівна в далекому 1945 році  в селі Олександрівка, в родині колгоспників. Закінчила школу 1963 року і відразу ж поїхала до Полтави навчатися у школі ФЗН при Полтавській прядильній фабриці, співала у фабричному ансамблі «Горлиця».   Після фабрики ще рік навчалася у школі майстрів сільського будівництва. Сім років працювала в Шишацькому міжколгоспному шляхобудівельному відділі. Вісім років  працювала касиром у колгоспі. А потім майже 10 років - техніком -будівельником у колгоспі. Перед виходом на пенсію працювала завідувачкою МТФ.

1 ведучий. Віршам Надії Никифорівни притаманні щирість, поєднання особистого і громадянського, гостре відчуття сучасності:

 

  Я народилась тут в селі,

  Я тут живу, і тут моє коріння.

  Я чесно прожила на цій землі,

  Бо так наказує мені моє сумління.

 

 Мене хвилює доля  всіх людей,

 Хвилює доля України.

 Ну як же бути жити робітник і селянин?

 І як складеться доля кожної маленької дитини?

2 ведучий. Вірші поетеси – це її діти. І приносять вони так само, як і діти, і радість, і біль. Про своє призначення писати їх вона розповідає у своїх поезіях. Запрошуємо до виступу Кундіренко Надію Григорівну.

Виступ Кундіренко Н.Г.

3 ведучий.  Щоб пізнати поета, радив колись Гете, треба побувати  в його країні. Що ж таке країна? Це не просто географічне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба, і рідна мова. Рукописний збірник віршів, написаний Надією Никифорівною, і переданий до нашого шкільного літературного музею – це історія її життя, людей,що проживають поруч з нею, це своєрідна поетична країна жінки-письменниці, жінки-матері, жінки-громадського діяча. Багато поезій Надія Никифорівна присвятила мешканцям свого села, трударям Олександрівки, ветеранам війни. Тож пропонуємо вашій увазі вірші Надії Никифорівни  із її поетичної країни.

Учні читають вірші («Пригадалось, як колись іще малою перший раз у перший клас до школи йшла», «Верби над ставом в задумі схилились», «Учителька перша на перший урок». «Сидить на лавці ветеран»).

1 ведучий. Ось і підійшла до завершення наша зустріч. Хочеться сподіватися, що цей захід залишить в усіх нас приємні спогади  та приверне нових шанувальників поезії. Дуже приємно було зустрітися сьогодні з вами, шановні  наші письменники. Двері нашої школи завжди відкриті для вас, для мудрого та сильного, красивого та вічного поетичного слова, для добрих людей.

2 ведучий (на фоні музики).

 

             Швидко спливають хвилинки,

              От і прощатись пора.

              Ми на прощання вам зичим

              Щастя, здоров’я, добра.

 

3 ведучий.  

 

Хай квітує доля у роках прекрасних,

І приносить радість, ніжність і тепло,

Хай у кожній днині світить сонце ясне

І дарує тільки мудрість і добро.

Хай пахучим цвітом стелиться дорога,

Хай відходить вдалеч горе і біда,

Хай же будуть щастя і міцне здоров'я,

 Радість і повага на довгі літа.

 

• На все добре! До зустрічі!