Г. Сенкевич "Янко-музикант". Презентація.

Доля талановитої дитини в оповіданні Генрика Сенкевича “Янко-музикант”.

Мета уроку:познайомити учнів з творчістю польського письменника Г. Сенкевича;з’ясувати особливості зображення долі талановитої людини в суспільстві;розкрити особливості художньої моделі світу оповідання «Янко-музикант», його загальнолюдське смислове навантаження;розвивати вміння давати оцінку подіям твору.

Генрик Сенкевич – польський письменник, лауреат Нобелівської премії, автор оповідання “Янко-музикант”Дата народження 5 травня 1846 року. Місце народження Воля Окшейська, Російська імперія (нині Польща)Дата смерті 15 листопада 1916 року. Місце смерті Веве, Швейцарія. Національність поляк. Громадянство громадянин Російської імперіїРід діяльності прозаїк, романіст. Нагороди Орден Почесного легіону, Нобелівська премія з літератури (1905)

Творчий спадок Г. Сенкевича

“За видатні заслуги в області епосу”- Нобелівська премія 1905 року. Г. Сенкевич – «один із тих геніїв, котрі втілюють у собі дух нації».

Думки великих людей. Вроджені обдарування подібні диким рослинам, потребують вирощування та допомоги. (Ф. Бекон, англійський політик, філософ). Про свій талант людина може дізнатися, тільки спробувавши реалізувати його. (Сенека, давньоримський філософ). Талант – душевне багатство,яке не можна вкрасти, але можна занапастити. (А. де Сент-Екзюпері, французький письменник, льотчик)

Проблемні питання уроку. Що таке талант- щастя чи кара?Чому гине талановита дитина на рідній землі?Які умови потрібні для того, щоб реалізувати талант?

Словникова робота. Талант — притаманні від народження певні здібності та вміння, які розкриваються з набуттям навичок і досвіду. МЕЦЕНА́Т - багатий покровитель наук та мистецтв, а також їх представників. Ксьондз – польський католицький священник. Економ – завідуючий поміщицьким господарством, економією.

Характеристика головного героя Янко-музикант:дуже несміливе хлоп’я;як усі сільські діти;розмовляючи з чужими, воно клало пальця в рот;люди навіть не сподівалися, що Янко виросте;до роботи був незугарний;очі найчастіше були повними сліз;… він мало не вмер з голоду, бо живися лише морквою, а також бажанням мати скрипку;мати не могла дочекатись від нього якоїсь втіхи;Янка вабило тільке одне в світі — музика.

Умови життя Янко-музиканта. У вісім років він уже ходив підпасичем за худобою;коли вдома не було чого їсти, збирав гриби в лісі. Як його там вовки не з’їли — один бог знає;розкидав гній; узимку Янко сидів у запічку й тихо плакав від холоду, а часом і від голоду.

Зображення тяжкої праці дітей в образотворчому мистецтвіВ. Перов. “Трійка”

Зображення долі дітей в образотворчому мистецтвіА. Маковський. “Діти”В. Журавльов.“Діти-жебраки”В. Перов. “Діти на кладовищі”

Виснажлива праця дітей

Співвідношення світу музики та світу людей в оповіданні “Янко-музикант” СВІТ МУЗИКИ— Матусю! Так там сцось у лісі глало... Ой! Ой!Луна теж грала... В полі награвали йому билини, в садку під хатиною цвірінчали горобці, аж вишні тряслися!.. Ввечері Янко прислухався до всіх голосів на селі, і йому, певне, здавалося, ніби грає все село… навіть вітер грав у вилах. Навесні він тікав із дому — робити сопілки біля струмка. Вночі, коли кумкали жаби, деркачі кричали на луках, птах бугай озивався по росі, коли півні співали попідтинню, він навіть спати не міг, усе лежав і слухав; і хто його знає, яка там йому вчувалася музика... Навіть у костьол мати не могла брати його з собою, бо тільки-но орган загуде або заспіває солодким голосом — у дитини так туманіли очі, наче вона була вже не на цьому, а на тому світі... Не було для Янка більшого свята, як слухати скрипку чи то на зажинках, чи то на якомусь весіллі. Він залазив потім на піч і не обзивався цілими днями, мов кіт, зиркаючи з темряви блискучими очима.

Співвідношення світу музики та світу людей в оповіданні “Янко-музикант” СВІТ ЛЮДЕЙКумася: “Хрещу тебе в ім’я отця, й сина, й святого духа й даю тобі ймення Ян, а тепер, душе християнська, йди собі, звідки прийшла. Амінь!”“Мати часом вибивала йому музику ополоником по спині. Янко лементував, обіцяв, що більше не буде, проте йому все здавалося, ніби в лісі таки й справді щось грало...”Сторож: “ А чи не підеш ти додому, ледащо?”Економ …побачив і, скинувши з себе ремінь, дав йому доброї прочуханки. Як тут судити такого бідолаху, що має десять років і ледве на ногах тримається? В тюрму його посадити, чи що?.. Треба ж мати трохи милосердя до дітей. Нехай його візьме сторож, нехай йому всипле різок, щоб більше не крав, та й годі. Ех, ти, дурний, злий Стах! Хто ж так б’є дітей? Адже воно й так було мале, кволе й ледве дихало.

“Що б він тільки не дав, аби мати таку скрипку, яка тоненько награє”Такі співучі дощечки. Лине срібне сяйво. Вигнуті боки. Опуклі лініїСмичок скидався на срібний прут. Кілочки блищали, мов світлячки. Загнутий гриф. Чари, справжні чари!Щось недоторканне і святе!

Вроджені обдарування подібні диким рослинам, потребують вирощування та допомоги. (Ф. Бекон, англійський політик, філософ). Т. Г. Шевченко М. В. Ломоносов. М. С. Щепкін О. Кіпренський. П. Жемчугова

Життя коротке – мистецтво вічне