Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. Події в Криму.

 Заняття №9

Тема заняття: Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. Події в Криму.

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПЛАН
1. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.
2.Події 1917 року в Криму.
3.Курултай і Кримська Народна Республіка.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Якою була реакція УЦР на більшовицький переворот у Петрограді?
2. Які три сили вели боротьбу за владу в Києві на початку листопада 1917 р.?
3. Коли було проголошено III Універсал УЦР?
4. Як у III Універсалі УЦР планувалося вирішити аграрне питання?
5. Що вважають найвагомішим кроком у сфері державного будівництва УНР після проголошення III Універсалу?
6. Якою була позиція УНР щодо завершення війни?

7. Охарактеризуйте перебіг подій в Україні, що відбувалися після більшовицького

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

Галицько-буковинський курінь січових стрільців — військовий підрозділ сформований в листопаді 1917 у Києві з військовополонених ЗС Австро-Угорщини наддністрянців — галичан і буковинців (частково з УСС) — при ЗС Української Центральної Ради. Становив 3-й курінь полку ім. гетьмана П. Дорошенка.

Організацію формування, за підтримки Володимира Кедровського, розпочав Василь Дідушок. Згодом до агітації приєдналися Кость Воєвідка, Федір Черник, Іван Чмола та Роман Дашкевич, а у вересні й Євген Коновалець. Певним ідеологічним поштовхом для мобілізації складу ГБК стало рішення уряду Австро-Угорщини надати полякам автономію на території Сх. Галичини та претензії останніх щодо Холмщини та частини Волині. З приводу цієї події у листопаді комітетом було зібрано віче на котрому зокрема виступив Симон Петлюра. Першу сотню підрозділу, формування котрої було завершено в грудні 1917-го, очолив Федір Черник, другу Іван Чмола. На кінець року курінь налічував близько 500-т багнетів, на початок січня 700-т. По першій порі формування мало, властиві й іншим тогочасним підрозділам українського війська, вади — брак дисципліни, недостатню боєздатність, дезертирство та вразливість перед більшовицькою пропагандою, не всі були готові підняти зброю проти австро-угорців тощо. Наприкінці 1917-го Коновалець, очоливши курінь, змінив Дідушка та ініціював додаткове призначення до формування полонених УССів: Андрія Мельника, Романа Сушка, Дмитра Герчанівського, Василя Кучабського та інших. Було утворено дорадчий орган командування — Стрілецьку раду. Серед основ статуту ГБК зазначалися боротьба за самостійну Соборну Українську Державу та суворе дотримання субординації. По завершенню формування підрозділ було перейменовано на 1-й курінь Січових Стрільців. При курені почалося формування Студентського куреня для допомоги з охорони державних установ. Після реорганізації курінь (660—700 вояків) здійснював охорону УЦР, її голови — Михайла Грушевського, штабу Київського військового округу. В січні-лютому 1918-го брав участь в обороні столиці від більшовицьких військ М. Муравйова та придушенні більшовицького заколоту в місті. Від 8-го квітня, після проведеної мобілізації, 1-й полк Січових Стрільців. Наприкінці квітня полк нараховував 3 тис. стрільців, близько 1/4 формації становили наддніпрянці. Новобранці мали зобов'язання підписати як мінімум короткостроковий контракт на півроку. Додатково створено школу підстаршин та реєстраційну канцелярію для обліку інформації по проходженню вояками служби -до- та -у- полку СС. Проте після Гетьманського перевороту на початку травня полк було роззброєно й розформовано. Частина його вояків увійшли до різних підрозділів Запорізького корпусу, дві сотні (2-га та 12-а) було переформатовано на комендантські охоронні підрозділи.

2.Події 1917 року в Криму.

. Крим напередодні важливих змін.

Станом на 1917 р. Кримський півострів був однією із двох частин Таврійської губернії, разом із материковою Північною Таврією. Населення Таврійської губернії на середину 1916 р. становило понад 2 млн осіб, де проживало до 34 національностей. Із них 35 % становили татари, 33 % — росіяни, 11,8 % — українці. Кількість кримськотатарського народу унаслідок цілеспрямованої політики російської влади за 130 років її панування (1783—1917 рр.) скоротилася з 4 млн до 150 тис. осіб.

У роки Першої світової війни Крим став прифронтовою зоною. Півострів був важливою базою для постачання російської армії, що діяла на турецькому фронті. Звідси на фронт морем перевозили техніку й війська, а в містах Криму розміщувалися численні госпіталі. Значну кількість населення півострова було мобілізовано й відправлено на фронт. Значно скоротилися посівні площі на селі й закрилося чимало підприємств, обсяги торгівлі суттєво впали. Це призвело до зростання невдоволення серед населення Криму.

. Крим на початковому етапі революції.

Звістка про повалення самодержавства активізувала суспільно-політичне життя півострова. Найбільш численною і впливовою була загальноросійська партія есерів. Більшовики не відігравали тут помітної ролі: у Криму їх налічувалося не більше двох-трьох десятків осіб. Серед українських партій були популярними українські есери. Існувало два первинні осередки УСДРП.

Серед національних рухів найвпливовішою силою був кримськотатарський. У березні 1917 р. в Сімферополі відбулися загальні збори мусульман Криму за участю близько 2 тис. осіб. Вони обрали Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком) на чолі з муфтієм Челебі Челебієвим (Номаном Челебіджі-ханом).

Муфтій — титул представника вищого мусульманського духовенства, що має право роз'яснювати спірні богословсько-юридичні питання.

Челебі Челебієв — один з організаторів першого курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 р. Кримської Народної Республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі й Білорусії

Мусвиконком не прагнув стати владним органом. Його головним завданням, за висловом одного з організаторів, було «неухильне прагнення організації демократичних кримськотатарських мас, прагнення впровадження серед них свідомого і відданого ставлення до ідей загальноросійської та, зокрема, кримськотатарської революції, прагнення стати в усіх проявах кримськотатарського життя центром не директивним і керівним, а регулюючим і контролюючим».

Навесні-влітку 1917 р. сформувалася Національна (Народна) партія — Міллі Фірка. Поява першої кримськотатарської політичної партії стала проявом політизації національного руху. У ній існувало дві течії — прибічників автономії Криму й тих, хто прагнув відновлення незалежної кримськотатарської держави. Партія виступала за скликання парламенту й проголошення Кримської Народної Республіки. Найбільш відомими діячами кримськотатарського національного руху в цей час стали Челебі Челебієв та Джафер Сейдамет.

У березні 1917 р. в Криму почали виникати ради робітничих і солдатських депутатів. Керували ними популярні загальноросійські партії, як правило, меншовики та есери. Однак представники Мусвиконкому не могли увійти до них, оскільки ради формувалися з робітників, солдатів та матросів.

Так само як УЦР проводила «українізацію» військових підрозділів, де переважали українці, Мусвиконком домігся повернення з фронту кількох кримськотатарських військових частин. Влітку 1917 р. за дозволом Тимчасового уряду виникли перші татарські військові формування, так звані ескадрони.

У липні 1917 р. Мусвиконком відправив делегацію до Києва для врегулювання відносин з УЦР. У доповідній записці було висловлено прохання підтримати встановлення в Криму татарської автономії та бажання приєднати територію півострова до України. Генеральний Секретаріат визнав небажаним порушувати це питання перед Тимчасовим урядом до вирішення питання про територіальну автономію для України.

Джафер Сейдамет — кримськотатарський письменник, громадський діяч, один із лідерів та ідеологів національно-визвольного руху кримських татар

УЦР намагалася сприяти українському руху в Криму. За її підтримки з березня 1917 р. у Севастополі діяла Українська громада, що вела просвітницько-агітаційну роботу серед моряків-українців Чорноморського флоту. Коли УЦР проголосила створення УНР, Крим не було включено до її складу. Це обумовлювалося позицією керівників Центральної Ради, що до УНР входять ті землі, де українці є більшістю серед місцевого населення.

3.Курултай і Кримська Народна Республіка.

Ознайомлення з розділом: 9 грудня 2017 року виповнилося 100 років з часу відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія знаменувала підійом кримськотатарського національного руху періоду Революції 1917-1921 років, засвідчила волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.  Про те, як створювали демократичну інституцію кримськотатарського  народу в 1917році, піде мова на уроці.

Мусвиконком не визнав більшовицького перевороту в Петрограді. Його члени виступили за створення на півострові демократичної республіки, вільної від більшовицького впливу. У листопаді 1917 р. було проведено вибори до курултаю — Установчих зборів кримських татар.

12 грудня курултай проголосив створення Кримської Народної Республіки (КНР), прийняв її Конституцію та оголосив себе Кримським національним парламентом (до скликання Всеукраїнських Установчих зборів). Він також сформував національний уряд (Директорію), який очолив Челебі Челебієв. Так виникла перша у світі мусульманська республіка.

УЦР визнала проголошення КНР як реалізацію прагнень основного суб’єкта самовизначення Криму — кримськотатарського народу.

Реально взяти до своїх рук владу на півострові уряд КНР не зміг. Влада в Криму після більшовицького перевороту в Петрограді перейшла до новоствореної Ради народних представників — «тимчасового вищого органу губернської влади». Представники кримських татар й українського населення півострова в її складі становили меншість. Тому під тиском більшості російських депутатів Рада народних представників висловилася за збереження Криму у складі Росії, проігнорувавши пропозиції про створення Кримської республіки.

Роздатковий матеріал №1.

Історія створення Курултаю кримськотатарського народу починається зі скликання в Сімферополі  25 березня 1917 року Всекримського  мусульманського  з’їзду за участю двох тисяч делегатів. На ньому було обрано Тимчасовий кримський мусульманський виконавчий комітет, головою якого уперше після підкорення Криму Росією  був обраний Оман Челебіджихан. Він запропонував скликати Курултай для вирішення питання про подальшу долю Криму. Учасники з’їзду одноголосно підтримали пропозицію. 

Напередодні скликання Курултаю Мусульманський виконком виступив з відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив про ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан».     

Роздатковий матеріал №2.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Мусульманський виконком організував проведення виборів. Згідно зі  спеціально прийнятим законом у них брали участь кримські татари, які досягли 20 років. Вибори проходили в п’яти виборчих округах. На Курултай було обрано  76 делегатів, у тому числі  від Ялти - 24 делегати, Сімферополя - 19, Феодосії - 16, Євпаторії - 11, від Ора (Перекопу) - 6. Серед делегатів були 4 жінки. До речі, у складі Центральної Ради відсоток жінок-депутатів був у два з половиною рази менший, а у решті європейських держав жінки-депутати на той час були лише у парламентах Данії, Норвегії та Фінляндії. Таким чином, кримські татари стали найпершою мусульманською нацією, яка надала виборчі права жінкам ще до того, як це зробили більшість християнських націй Європи. Нагадаємо, що швейцарки отримали право голосувати лише в 1970 році.

13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, що фактично було відновленням кримськотатарської державності.  Це була перша у світі мусульманська республіка. Навіть Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше. 

УЦР в грудні 1917 р. визнала Кримську Народну Республіку. Вважалося, що УНР та Крим і надалі  перебуватимуть у межах оновленої демократичної Росії. Саме тому в ІІІ Універсалі Центральної Ради, проголошеному 20 (7) листопада 1917 року, зазначалося, що Крим не входить безпосередньо до складу Української Народної Республіки.

14 грудня Курултай затвердив державну символіку Кримської Народної Республіки та ухвалив «Кримськотатарські основні закони», власне, першу Конституцію Криму. Її 1-ша стаття проголошувала право кожного народу на національне самовизначення і самоврядування.     Стаття 2-га передбачала реалізацію цього права кримськотатарським народом шляхом створення парламенту, обраного в ході вільних, прямих, рівних виборів шляхом таємного голосування.

Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 8 грудня Курултай сформував національний уряд, Директорію у складі 5 директорів (тобто міністрів) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції. Директорію відразу визнала Центральна Рада.

Натомість Директорія засудила агресію радянської Росії проти Української Народної Республіки. Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики проти ночі 16 грудня захопили Севастополь. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосивши - про розпуск Курултаю. До їхніх рук потрапив муфтій Номан Челебіджихан, його доправили в севастопольську тюрму. 23 лютого після знущань його розстріляли «заражені ідеями більшовиків та соціального радикалізму» матроси, а тіло викинули в море. Так трагічно закінчилося життя лідера кримських татар.  На Крим насувалася доба першого червоного терору.

Встановлення влади більшовиків у Криму.

Більшовицька РНК Росії не хотіла визнавати жодної влади над Кримом, крім своєї. За її вказівкою в ніч на 16 грудня 1917 р. кримські більшовики здійснили заколот у Севастополі. Вони розігнали міську раду робітничих, матроських і солдатських депутатів й утворили військово-революційний комітет, який став організатором захоплення влади в інших містах півострова.

Таким чином, у Криму склалося протистояння трьох сил, що претендували на владу,— кримськотатарської Директорії, Ради народних представників та Військово-революційного комітету більшовиків.

Висновки. Перша світова війна негативно вплинула на життя в Криму і призвела до зростання невдоволення його населення.

• На початковому етапі Російської революції 1917 р. на півострові активізувався кримськотатарський національний рух.

• Поява курултаю і проголошення ним Кримської Народної Республіки відображали спроби кримськотатарського руху реалізувати свої програмові ідеї. Кримська республіка стала одним із перших у світі проектів демократичної республіки серед мусульманського населення.

• Встановлення більшовицької влади стало відображенням намірів кримських більшовиків зробити півострів складовою радянської Росії.

Метод «Пресс»

Питання: Чи згодні ви з твердженням, що Кримська Народна Республіка була одним із перших у світі проектів демократичної республіки?

Алгоритм відповіді:

Я вважаю, що (встановити свою думку)…………………..

Тому що (навести докази на підтримку вашої позиції)………………

Я вважаю, що Кримська Народна Республіка була одним із перших у світі проектів демократичної республіки, тому що……..

Висновок: У 1917 році після першої окупації Криму Росією і розвалу Російської імперії, коли народи цієї імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари зробили відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. Так само, як Українська Народна Республіка, у грудні 1917 – січні 1918 року Крим зазнав збройної агресії більшовиків, які поставили собі за мету ліквідацію «буржуазних» урядів народів колишньої Російської імперії. Національне державотворення кримських татар було перервано більшовицькою окупацією. Традиція скликання загальнонаціональної асамблеї була відроджена 26 червня 1991 року, коли з ініціативи Організації кримськотатарського національного руху в Сімферополі було відкрито Другий Курултай.

Остання позачергова сесія Курултаю відбулася 29 березня 2014 року в Бахчисараї. Подальша діяльність представницьких органів кримських татар в умовах окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилася неможливою. 26 квітня російська окупаційна влада  визнала Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонила його діяльність на території Російської Федерації

V.  Закріплення вивченого матеріалу.

1. Представники скількох національностей населяли Крим станом на середину 1916 р.?
2. Як виник Мусвиконком?
3. Дайте визначення  поняттям: муфтій , Курултай, Кримська Народна Республіка, Директорія.
4. Як називався татарський національний уряд?
5. Що таке Рада народних представників?

6. Якими були особливості становища Криму напередодні подій 1917 р.?
7. Як відбулося виникнення курултаю та Кримської Народної Республіки?
8. Порівняйте, як здійснювалося встановлення більшовицького режиму в УНР та Криму.
VІ.  Домашнє завдання.

Складіть розгорнутий план на тему «Події 1917 р. в Криму»..

Знати: Дату творення Галицько-буковинського куріню  Січових стрільців та їх мету існування.
Вивчити  події які відбулися в 1917 році в Криму та  поняття «муфтій , Курултай, Кримська Народна Республіка, Директорія.»