Галицько-Волинська держава за князя Данила Га¬лицького

Тема.   Галицько-Волинська держава за князя Данила Га­лицького

 

Мета: характеризувати внутрішнє та зовнішньополітичне становище 

                   Галицько-Волинської держави за кня­зя Данила (Романовича)

                   Галицького, розкривши основні напрямки його внутрішньої та

                   зовнішньої політики; навчити учнів аналізувати історичні фак­ти та

                   події, давати стислу характеристику історич­ним діячам, розкривати

                   їхнє місце в історичному процесі, використовуючи джерела

                   інформації; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

 

Удосконалювати вміння:

• Аналізувати історичні факти та події, складати схеми, таблиці;
• давати стислу характеристику історичним діячам, розкривати їхнє місце в історичному процесі;
• аналізувати інформацію різних джерел, систематизувати знання;
• удосконалювати розвиток критичного мислення;
• удосконалювати навички самостійної роботи та роботи в групах.

 

Основні знання:

• внутрішнє та зовнішньополітичне становище Галицько-Волинської держави за князя Данила;
• коронація Данила та її міжнародне значення;

 

 

Основні поняття: Галицько-Волинська держава, баскак, ярлик.

Дати:

1201-1264 рр. – хронологічні межі правління Данила Галицького;

17 серпня 1245 р. –перемога Данила під Ярославом;

1253 р. – коронація Данила;

1256 р. – перша письмова згадка про м.Львів;

1264 р. – смерть Данила;

 

 

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

Називати:

•    основні дати;

• держави, з якими правителі Галицько-Волинської держави підтримували тісні стосунки та укладали договори;
• Імена правителів Галицько-Волинського князівства та їх державно-політичні здобутки.

 

- Пояснювати поняття «Королівство Руське».

- Показувати на карті територію галицько-Волинської держави у час володарювання Данила та її адміністративні центри.

- Розкривати причини та значення коронації Данила.

- Характеризувати основні напрямки внутрішньої  та зовнішньої політики Данила Галицького.

- Характеризувати Данила як особу і державного діяча.

- Визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.

 

 

Обладнання: 

Підручник. Історія Підручник . Історія України. 7 кл., В.А.Смолій, В.С.Степанков,К., «Генеза», 2007

Карта «Галицько-Волинська держава», атлас.

Картки з джерелами інформації.

Портрет Данила Галицького.

 

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

 

Структура уроку.

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

1.Данило-васал Батия.

2.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

3.Коронація Данила Галицького.

У. Узагальнення та систематизація знань учнів.

УІ. Підсумок уроку.

УІІ. Завдання додому.

 

 

ХІД УРОКУ

 

Актуалізація знань учнів.

Бесіда за питаннями:

1. За яких обставин і коли виникло Галицько-Волинське князівство?
2. Яка роль Романа Мстиславича у становленні Галицько-Волинського князівства?
3. Які часи настали у князівстві після смерті князя Романа?
4. Яка доля малолітніх синів князя Романа?
5. Як нащадкам Романа Мстиславича вдалося повернути князівський престол?
6. Галицько-Волинське князівство було створене у … (1199 р.)
7. Столицею князівства стало місто … (Галич).
8. Збройна боротьба за владу, яка почалася в державі після смерті Романа , отримала назву … (громадянська війна).
9. Князь Роман загинув біля м.Завихвоста в … (1205 р.)
10. Хто очолив боротьбу за відродження держави … (Данило і Василько).
11. В якому році Данило утвердився в Галичі? … (1238 р.)
12. В яких державах жили малолітні Данило і Василько з матір'ю після смерті князя Романа? (Польща, Угорщина).
13. В опозиції до князівської влади перебували … (бояри).
14. Вказати хронологічні межі періоду боярського свавілля і іноземного втручання в галицько-волинські справи … (1206-1238 рр).
15. У якій битві вперше Данило зіткнувся з монголами?... (На річці Калці).

 

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

 

1.Вигідне географічне  розташування (важко доступність для  кочовиків, віддаленість від  Києва, розташування на  перехресті торгівельних шляхів)

Необхідність об'єднання для спільної боротьби  проти Польщі та  Угорщини

Величезні родовища солі,  які сприяли економічному піднесенню князівств

Енергійна об'єднавча  політика волинського князя Романа  Мстиславича

 

Завдання:

1. Хто брав участь у битві на річці Калка?

2)Хто переміг у цій битві?

3)Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

4)Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

            5)Хто є  винуватцем поразки руських дружин? Якою є ваша думка щодо цього питання?

 

Опрацювавши історичні джерела, учні заповнюють схему:

 

Битва на річці  Калка

__________ р.

 

 

Учасники	Учасники

 

 

Результат

 

Слухаючи дискусію, заповнити таблицю:

Суть монголо-татарського іга	Особливості монголо-татарського іга на Русі
Економічна: система податей та повинностей-данина, мито,плужне,підводне та ін.	1.Руські  землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди.
Політична:затвердження Ордою князів на престолах та видавання нею ярликів на управління землями	2.На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату  завойовників.
Військова:обов'язок руських князівств брати участь у воєнних походах монголо-татар	3.Толерантне ставлення  золото ординців до християнства та православного духовенства.

 

 

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Створена Романом Мстиславичем Галицько-Волинська держава розпалася після його смерті. Почалася міжусобна боротьба бояр і князів. У 1238 році Данило, син Романа Мстиславича, утвердився на галицькому престолі. Яку роль він відіграв у процесі становлення галицько-Волинської держави? Які причини занепаду держави після смерті Данила Галицького? Про це ми дізнаємось сьогодні на уроці.

 

 

Вивчення нового матеріалу.

 

Вивчення нового матеріалу починається з прослуховування повідомлення учня про князювання Данила Галицького.

Завдання для учнів:

Слухаючи розповідь, записати у зошити корисні справи, які князь Данило зробив для зміцнення своєї держави?

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ДЕРЖАВИ. КОРОНАЦІЯ ДАНИЛА

- прагнув замиритися із сусідніми державами, плекаючи надії отримати від них допомогу. Насамперед він порозумівся з угорським королем;

- шукав спосіб заручитися підтримкою польських князів і хрестоносців Тевтонського ордену.

Вступив у переговори з напою римським Інокентієм IV, котрий хотів шляхом об'єднання (унії) прилучити Руську церкву до Риму (в 1054 р. Вселенська Церква розкололася на Східну й Західну, православну й католицьку ). Однак папу насамперед цікавило питання церковної унії, а князя - організація хрестового походу західних держав проти Орди.

- Данило вирішив заснувати Галицьку православну митрополію.

- Він також спробував порозумітися з північними князівствами, зокрема Володимирським і Тверським.

- Відбудовувалися розорені міста, споруджувалися кам'яні фортеці. Особливо швидко розвивався Холм, куди запрошувалися переселенці з різних країв і країн. Укріплювалися Володимирський і Кременецький замки. Розпочалося будівництво Львова, названого на честь сина Данила, Лева, котрий, вочевидь, безпосередньо керував будівельними роботами. Уперше місто Лева згадується під 1256 р.

- Відбуваються зміни у військовій справі: уперше важкоозброєні кіннотники (оружники) одягнули поширений в Європі рицарський обладунок, виокремлюються підрозділи кіннотників, озброєних луками (стрільці).

- Було поновлено переговори з Папою римським. Коли той у 1253 р. прислав корону, Данило вирішив коронуватися. Ця видатна подія трапилася в грудні у м. Дорогочині. Данило отримав від посланця папи королівські регалії -вінець, скіпетр і корону й титул короля Русі. Коронація Данила сприяла визнанню Руської держави як рівної коронованими володарями Європи.

- Політика Данила та його коронація створювали умови для перетворення королівства на політичне ядро об'єднання руських земель у межах єдиної держави.

 

 

Данило – васал Батия.

Князь Данило Романович у ставці татарського хана Батия

Минув майже місяць, як князь Данило прибув до Золотої Орди. Згодився відвідати хана Батия, щоб мати хоч і гіркий, але мир. Данило ввійшов до Батия, поклонився за тамтешнім звичаєм.

— Випий, князю, нашого пиття,— простягнув хан повну
чашу кумису.

Данило знав, що випити кумис із ханських рук — велика честь. Та знав і те, що негоже русичам пити кобиляче молоко, Недарма називають його чорним: хто вип'є кумис, той визнає перед світом свою підлеглість. Замислився на мить Данило, та знав, що іншого способу зберегти рідну землю від спустошливих набігів степовиків немає, тому сказав твердо:

— Досі я не пив. А нині ти велиш — я п'ю.

Випивши чашу, поклонився князь, як велів татарський зви­чай. О, лихіша від лиха честь татарська! І все-таки краще дани­на, німе загибель.

Завдання:

1.Дайте оцінку вчинку Данила. Чи є підстави вважати поїздку Данила до Золотої Орди успішною? Якщо так, то чому?

2. Чому «честь татарська» була для князя «тихіша від лиха»?

 

«Літопис Руський» про боротьбу Данила з татарами

Данило ж і Василько все одно збиралися вдвох, маючи намір битися з татарами.

У рік 6769 [1261]. Настала тиша по всій землі, то в ті дні весілля було у Василька-князя у Володимирі-городі. Став він оддавати дочку свою Ольгу за Андрія-князя Всеволодовича до Чернігова, і був тоді [тут] брат Васильків Данило-князь з обома синами своїми, і зі Львом і з Шварном, і інших князів багато, і бояр багато.

І коли була ж веселість немала у Володимирі-городі, то при­йшла тоді вість Данилові-князю і Василькові, що Бурундай іде, окаянний, проклятий, і опечалилися цим обидва брати вель­ми. Він бо прислав був [посла], так кажучи: «Якщо ви есте мої спільники — зустріньте мене. А хто не зустріне мене — той ворог мені».

І поїхав Василько-князь зі Львом і з владикою назустріч Бурундаєві, узявши дари многі і пиття, і зустрів його коло [города] Шумська. І прийшов Василько зі Львом і з владикою перед нього з дарами, а він великий гнів положив на Василька-князя і на Льва, а владика стояв у страху великому. А потім сказав Бурундай Василькові:

«Якщо ви єсте мої спільники — розмечіте ж городи свої  всі».

[1] Лев розкидав [городи] Данилів і Стіжок, а звідти пославши [воїв], Львів розметав. Василько ж, пославши [воїв], Крем'янець розметав і Луцьк.

Бурундай же став мовити про Володимир: «Васильку! Розмечи город!» І князь Василько почав думати в собі про город, тому що не можна було розкидати його скоро через [його] величину. [І] повелів він запалити його, і так за ніч він згорів увесь».

 

Завдання:

1.Чим закінчилася боротьба Данила Галицького з татарами? І Чому?

2.Чому Данилові Галицькому не вдалося вигнати ординців з руської землі?

 

 Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

 Група працює зі змістом підручника і історичними  джерела, та заповнює таблицю «Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького», після чого відповідає на запитання.

 

Політика	Основні заходи	Результати та наслідки
Внутрішня
Зовнішня

 

«Літопис Руський» про боротьбу Данила із зовнішніми ворогами

...Данило здійняв війну проти татар. Порадившись із братом [Васильком] і сином [Львом], послав він [воєводу] Діонісія Пав­ловича [і] взяв [город] Межибоже. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Волохів, а Львові — Побожжя і людей татарських. Коли ж настала весна, послав [Данило] сина свого Шварна на Городок, і на Сімоць, і на всі [тамтешні] городи. І взяв він Городок, і Сімоць, і всі городи, що піддались татарам, Городеськ і [городи] по [ріці] Тетереву до Жедечева. Але воз-вягляни обманули Шварна: узявши тивуна [його], вони не дали йому тивунити, і Шварно прийшов [назад], узявши городи всі. А вслід за ним прийшли білобережці, і чернятинці, і всі болохівці [із покорою] до Данила.

Литва тим часом... пустошила [землю Данилову], бо держали вони гнів [на нього]. Отож, поїхавши, пустошили вони довкола Луцька, а [цього] Данило не відав, ні Василько. Тоді князі, що служили в Данила, і Василькові люди — [тисяцький] Юрій [Домажгірич], Олекса [Орішок] двірський та інші — поїхали на них. Але коли вони їхали на них, то ті примчали насупротив до притоки, і кінники зітнулися. [Литовці] не видержали і повернули навтіка­ча, а вони, рубаючи їх і колячи, увігнали їх в озеро. Десять мужів хапалися за одного коня, думаючи, що «кінь винесе нас», і при цім тонули, бо ангел їх топив, посланий богом. І натонуло в озеро трупів, і щитів, і шоломів, так що місцеві жителі велику користь мали, виволікаючи їх. Велика ж проти Литви була січа. Побідники славили бога і святую владичицю богородицю, і послали вони здобич Данилові й Василькові, і обрадувалися Данило й Василько божій помочі, що [була] проти поганих...

1.На основі документа визначте, із якими зовнішніми ворога­ми довелося воювати Данилові Романовичу? Чому?

 

 

Коронація Данила Галицького.

Прочитайте текст і виконайте завдання.

У 1253 р. Данило Галицький був увінчаний королівською короною, яку отримав від Папи Інокентія IV. Місцем коронації князь обрав Дорого-чин. Дослідник Антін Лотоцький так описав цю подію: «Коронація від­булася в дорогочинській церкві дуже велично. Насамперед, мав промову легат Пізо. У своїй промові висловив він радість, що такий могутній, розумний і лицарський володар, як князь Данило, з'єднується зі свя­тою римською церквою, і передав папське благословення володареві, його сім'ї й усьому народові. ...На другий день відбулася коронаційна урочистість. Була Служба Божа, князь Данило причащався. Потім митрополит мав проповідь. Говорив він про велике значення з'єднання української церкви з римською і про значення коронації князя Данила на короля Галицько-Волинської держави. Князь Данило став перед царськими воротами навколішки, і легат Пізо вложив йому королівську корону на голову».

 

1. Поміркуйте, чому Данило Галицький вирішив прийняти корону від Папи Інокентія IV? Що мав за мету князь?
2. Що ставив собі за мету Інокентій IV, пропонуючи коронацію князеві Данилу?
3. Визначте значення коронації Данила Галицького для Галицько-Во­линської держави.

 

 

Узагальнення та систематизація знань.

Завдання: Яку роль відіграв Данило Галицький в історії Галицько-Волинської держави?

 

Учні об'єднуються в 5 груп . Відбувається обговорення.

Підведення підсумків. (Метод «Синтез думок»).

 

 

Підсумок уроку.

Застосовується метод «Мікрофон».

 

Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника – параграф 22, 23(п.1).

Скласти історичний портрет Данила Галицького.