Утворення Галицько-Волинської держави

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави

 

Мета:Характеризувати процес становлення та зміцнення Галицько-   

         Волинської держави за Романа Мстисливича; розвивати в учнів уміння

         аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами,

         визначати місце особистості в історичному процесі; виховувати в учнів

         національно-патріотичні почуття.

 

Формувати і удосконалити вміння:

• аналізувати, порівнювати і узагальнювати історичний матеріал,складати схеми;
• розкривати матеріал  у порівнянні;
• знаходити способи розв'язання проблемного завдання;
• розвивати критичне мислення.

 

Основні знання:

•     Волинське і Галицьке князівства у другій половині ХІІ ст..;
•     передумови утворення Галицько-Волинської держави;
•     внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславича;
•     боярська опозиція;
•     «Велика смута»;

 

 

Основні поняття:

Галицько-Волинська держава, «Велика смута», «боярська

        опозиція»,громадянська війна.

Дати:

1170-1205 рр. – князювання Романа Мстиславича;

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

1205 р. – загибель Романа Мстилавича біля м.Завихвоста;

1206- 1238 рр. - хронологічні межі періоду боярського свавілля і іноземного втручання в галицько-волинські справи .

 

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

Називати:

•     Основні дати;

•     назви держав-сусідів Галицько-Волинського князівства;
• пояснювати поняття «Велика смута», «боярська опозиція»;
• показувати на карті територію утвореної Романом Мстиславовичем держави, території сусідніх держав, міста Галич, Володимир-Волинський, Київ, Чернігів, Переяслав;
• характеризувати політичний устрій Галицько-Волинської держави;
• характеризувати внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;
• визначати причини усобиць після смерті Романа Мстиславовича.

 

Обладнання уроку:

Підручник . Історія України. 7 кл., В.А.Смолій, В.С.Степанков,К., «Генеза», 2007

Атлас. Настінна карта – «

Портрети Романа Мтиславича і Данила Галицького;

Копії документів.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Структура уроку.

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

1.               Утворення Галицько-Волинського князівства.
2.               Діяльність князя Романа Мтиславича.
3.               «Велика смута».
4.               Відновлення державної єдності Данилом та Васильком Романовичами.

У. Закріплення нових знань і вмінь.

УІ. Підсумок уроку.

УІІ. Домашнє завдання.

 

 

Хід уроку

 

Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за запитаннями.

1.Що таке політична роздробленість? Коли вона розпочалася в Київській Русі?

2 Які причини політичної роздробленості Київської Русі?

3. Які основні наслідки політичної роздробленості Русі?

 

 

 Завдання.

1.Показати на карті князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.

 

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Наприкінці ХІІ ст. Київська Русь переживала період політичної розробленості. Центр українського державотворення переноситься в Галицьке і Волинське князівства. Чому саме на західноукраїнських землях виник новий центр української держави? Яку роль в цьому процесі відіграв князь Роман Мстиславич? Про ці події ми і дізнаємось на уроці.

Вивчення нового матеріалу.

 

 

1.Завдання. Визначіть, чому саме Галицьке та Волинське князівства, а не Київське чи Чернігово-Сіверське, стали новим центром української держави? Учні доводять свою позицію. (Метод «Прес»).

     Я вважаю,що …

     … тому що…

     Наприклад …

     Отже, …

 

На основі відповідей учнів і розповіді вчителя, учні складають схему :

 

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

 

1.Вигідне географічне  розташування (важко доступність для  кочовиків, віддаленість від  Києва, розташування на  перехресті торгівельних шляхів)

Необхідність об'єднання для спільної боротьби  проти Польщі та  Угорщини

Величезні родовища солі,  які сприяли економічному піднесенню князівств

Енергійна об'єднавча  політика волинського князя Романа  Мстиславича

 

2. Проблемне питання: Об'єднання Галицького й Волинського князівств – закономірний процес чи заслуга сильного князя?

 

Повідомлення учня.

Заслуховується повідомлення на тему: «Роман Мстиславович – історичний діяч».

 

Учні об'єднуються в групи.

Завдання: шляхом опрацювання історичних джерел, дати характеристику князю Роману Мстиславовичу.

 

Із характеристики князя Романа В. М. Татищевим: «Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; із лиця гарний, очі чорні, ніс великий із горбом, волосся чорне й коротке; вельми ярий був у гніві; запинався, коли сердив­ся, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами... Багато жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах проводив, багато перемог здобув, а в одній був переможений».

З історичної повісті К. В. Гриневичевої «Шоломи в сонці»: «А князь [Роман] був знатної постави, геройської вроди, увесь у залізі, із мали­новою киреєю поверха, що лопотіла в бігу, як пера в лету. Груди були як щит, шолом двигався, немов золотостінна вежа. Владний обрис чола, високий ніс зо сміливою різьбою кості, вус тонкий, як мозок сепії над спеченими устами, доповнювала гострочорна прядь край лівого вуха... З-під чола в довгих бровах, суворих, жевріли очі зроду неситі і зроду бурні.

Увесь він відзначався чуйністю, гнучкістю, небезпекою, утаємним за­мислом, хижою зупинкою, перемогою в її скритім первопочині. Не могло бути інакше, при оцій гордій рівновазі рамен, мірі пліч, при згибі темних рук під поводами. А кривий натиск стопи на стремена? Це була прикмета уродженого войовника».

 

 

Із Галицько-Волинського літопису: «Він [Роман] бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той кро­кодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців...»

 

Звернення автора «Слова о полку Ігоревім» до князя Романа:
 

А ти, буй-Романе, і ти, Мстиславе!

Мисль одважна

                            Покликає ваш розум на діло.

Високо плаваєш ти, Романе,

В подвигах ратних,

                          Як той сокіл, на вітрі ширяючи,

Птицю долаючи одвагою.

Маєте ви залізні нагрудники

Під шоломами латиськими.

Та й не одна країна гунська,

Литва це й ятвяги,

Деремела й половці

Списи свої покидали,

А голови преклонили

Під тими мечами булатними!

 

 

 

Із «Великопольської хроніки»

«...Роман, як увійшов у роль жорстокого тирана, захопив най-видатніших галицьких достойників... Кого вбиває, кого живим закопує в землю,* з інших здирає шкуру, розриває на шматки, багатьох простромлює стрілами... А тих, кого він не може одразу схопити, тому що вони, нажахані, повтікали в інші краї, вико­ристовуючи дарунки, лестощі, усілякі хитрощі, кличе назад, обдаровує їх шаною і підносить. А потім наказує стратити їх із найжахливішими катуваннями... І завдяки нещастям інших він сягнув добробуту і за короткий час став могутнім настіль­ки, що панував усесильно майже над усіма руськими князями, провінціями.»

 

Ю. Шкрумеляк про Романа Мстиславича

Ти у Галичі високім          Та й Польщі й далекій Литві

Кріпко на престолі сів,          Ти завдав чимало ран.

Ти грізний, відважний воїн,     Ти могутньою рукою

Пострах був для ворогів.          Аж до Києва досяг —

Затремтів перед тобою          Усі князі тобі скорились

Гордий половецький хан.           І на твій клялися стяг.

 

В «Історії Російській» В. М. Татищева вміщено цікавий документ, у якому йдеться про проект князя Романа, що відомий під назвою «доброго по­рядку» на Русі. У ньому князь пропонував у разі смерті київського князя його наступника обирати шістьма наймогутнішими князями (галицьким, володимиро-суздальським, чернігівським, рязанським, смоленським та полоцьким). Князі мали зобов'язатися не чинити нападів на волості інших, а в разі такого нападу колективно приборкувати винуватця. Також Роман пропонував запровадити й майорат із метою запобігання подальшого дроблення князівства.

 

Польський історик XVI ст. М. Стрийковський оспівував Романа як най-могутнішого князя Русі, переможця багатьох країн і народів. Сучасний український дослідник М. Ф. Котляр відзначає, що слава Романа в серед­ньовічному світі була великою й супроводжувала ім'я князя через багато століть по його смерті.

Дослідник М. Ф. Котляр відзначає, що «Роман належав до найбільш услав­лених героїв Давньої Русі. Полководець і лицар, державний діяч і дипло­мат, Роман Мстиславич стоїть поруч із такими видатними особистостями, як Володимир Святославич,  Ярослав Мудрий і Володимир Мономах».

 

Практична робота.

Групи учнів аналізують документи і визначають:

1 група: основні напрямки внутрішньої політики Романа Мстиславича.

2 група: основні напрямки зовнішньої політики  Романа Мстиславича.

3 група: особисті моральні якості князя.

4 група: порівняти характеристику  князя  в руських і польських джерелах.

Робота над проблемним завданням.

Об'єднання Галицького й Волинського князівств – закономірний процес чи заслуга сильного князя? (Застосовується метод «Синтез думок»).

3.Вчитель. Після смерті Романа Мстиславича, починаються боярські інтриги, посилюється втручання чужоземних держав.

 

Виступ творчої групи істориків: «Велика смута» в Руській землі після смерті Романа Мстиславича і боротьба за зміцнення держави».

Завдання для учнів:

Слухаючи розповідь, записати в зошити ознаки державного життя після смерті князя Романа.

 

 

Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Робота з  картою.

1.Покажіть на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.

 

2.Історичний диктант.

1/Галицько-Волинське князівство було створене у … (1199 р.)

2/Столицею князівства стало місто … (Галич).

3/Збройна боротьба за владу, яка почалася в державі після смерті Романа , отримала назву … (громадянська війна).

4/Князь Роман загинув біля м.Завихвоста в … (1205 р.)

5/Хто очолив боротьбу за відродження держави … (Данило і Василько).

6/В якому році Данило утвердився в Галичі? … (1238 р.)

7/В яких державах жили малолітні Данило і Василько з матір'ю після смерті князя Романа? (Польща, Угорщина).

8/В опозиції до князівської влади перебували … (бояри).

9/Вказати хронологічні межі періоду боярського свавілля і іноземного втручання в галицько-волинські справи … (1206-1238 рр).

10/У якій битві вперше Данило зіткнувся з монголами?... (На річці Калці).

 

Підсумок уроку.

Застосовується метод «Мікрофон».

 

Домашнє завдання.

1.               Вивчити текст підручника.
2.               Написати сторінку до літопису «Роман Мстиславич – Галицько-Волинський князь».
3.               Підготувати повідомлення про взяття татарами Чернігова та Переяслава, історичну довідку про хана Батия.