Тема. Королівство Руське у першій половині ХІУ ст. за наступників Данила Галицького

Про матеріал

Метою уроку є охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького; розвивати в учнів уміння працювати з картою, джерелами інформації, визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави; виховуватив учнів патріотичні почуття на прикладах героїчних сторінок історії Галицько-Волинської держави.

Перегляд файлу

Тема.  Королівство Руське у першій половині ХІУ ст. за наступників Данила Галицького

 

Мета: характеризувати соціально-економічне та політичне становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького; розвивати в учнів уміння працювати з картою, джерелами інформації, визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави; виховувати  в учнів патріотичні почуття на прикладах героїчних сторінок історії Галицько-Волинської держави.

 

Удосконалювати вміння:

  • аналізувати, порівнювати та структурувати історичний матеріал, складати таблиці;
  • працювати з картою, джерелами інформації;
  • визначати хронологічну послідовність історичних подій ;
  • удосконалювати розвиток критичного мислення.

 

Основні знання:

  • соціально-економічний та політичний розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького;
  • утворення Галицької митрополії;
  • наслідки польської, угорської, литовської експансії на українські землі в 40-80-х рр. ХІУ ст.;
  • заходи, до яких вдавалися Даниловичі, щоб втримати могутність Галицько-Волинської держави.

 

Основні дати:

1270-1301 – володарювання Лева Даниловича;

1303 р. – утворення Галицької митрополії;

1323 р. – династія Романовичів припинила своє існування;

1349 р. – польський король Казимир ІІІ заволодів Галичиною;

1387 р. – припинення існування Галицько-Волинської держави.

 

 

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

  • Називати:

- основні дати;

- державно-політичні здобутки галицько-волинських князів ХІІІ-ХІУ ст.;

- заходи,до яких вдалися наступники Данила, щоб втримати могутність Галицько-Волинської держави;

- факти, що свідчать про занепад князівства після смерті Юрія І.

  • Розповісти про боротьбу за землі Галицько-Волинської держави після загибелі Юрія ІІ.
  • Характеризувати становище в галицько-Волинській державі за наступників Данила Галицького;
  • З'ясовувати характер та наслідки польської, угорської, литовської експансії на українські землі в 40-80-х рр. ХІУ ст.

 

 

Обладнання:

Підручник. Історія Підручник . Історія України. 7 кл., В.А.Смолій, В.С.Степанков,К., «Генеза», 2007

Карта «Галицько-Волинська держава», атлас.

        Портрети Юрія І, Любарта.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Структура уроку .

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Правління Юрія І.
  2. Князі всієї Русі Андрій І та Лев ІІ.
  3. Боротьба за землі Галицько-Волинського князівства після смерті Юрія ІІ.

У. Узагальнення та систематизація знань учнів.

УІ. Домашнє завдання.

 

ХІД УРОКУ

 

 

Актуалізація опорних знань учнів.

Метод «уявний мікрофон».

Учні , передаючи один одному «мікрофон», дають відповідь на питання: Які події історії Галицько-Волинської держави в першій половині і середині ХІІІ ст. вам найбільше запам'яталися? І чому?

 

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми з'ясуємо хто успадкував владу після смерті Данила Галицького і який внесок зробили його нащадки в розвиток держави.

 

Вивчення нового матеріалу.

  1. Правління Юрія І.
  2. Князі всієї Русі Андрій І та Лев ІІ.
  3. Боротьба за землі Галицько-Волинського князівства після смерті Юрія ІІ.

 

Завдання.

Визначіть, в якому становищі опинилася Галицько-Волинська держава після смерті Данила Галицького? )Метод «Мозковий штурм»).

 

 

 

Учні об'єднуються в 2 групи. Опрацьовують матеріал підручника і історичні джерела і виконують завдання до них.

 

 

Юрій І Львович був сином галицько-волинського князя Лева Даниловича та Конс­танци, дочки угорського короля Бели IV. У 1269—1301 рр. правив на Холмщині, був князем белзьким. У 1282 р. одружився з дочкою тверсько­го князя Ярослава Ярославича. У 1287 р. одружився вдруге з дочкою куявського князя (Польща) Казимира Конрадовича. Після смерті батька об'єднав усі землі Галицько-Волинської держави під своєю владою. Пере­ніс столицю до Володимира-Волинського. Наслідуючи свого діда Данила, мав титул «короля Русі».

 

 

Уривок з поеми «Княжа Україна» О.Олеся

Після Льва закняжив Юрій,    Землі Галицьку й Волинську

Внук Данила-короля.                В одно ціле Юрій злив

І за його панування                І корону королівську

Розгорнулася земля.                Діда славного носив.

За Карпатами забрав він     Мудрі теж сини у його,

Мукачів та Ужгород.                І відважні, як орли,

Знов зміцнилася держава,    Та в боях в степах татарських

Знов на ноги став народ.     Лев з Андрієм полягли.

 

  1. Користуючись матеріалом підручника, проаналізуйте політику короля Юрія І. Дайте їй власну оцінку.
  2. Що ви дізналися з наведеного уривку з поеми про наступників Юрія І та їхню долю?

 

Останньому галицько-волинському володарю поет дорікає:

Ой ти, князю Тройденович,                     Та обман завжди помститься,

Діло ти зробив негоже,—                     За вину іде покута:

Хоч прийняв ти нашу віру,                     3 рук бояр тобі дісталась

Та народ манив, небоже.                     У вино отрута!

  1. У чому поет звинувачує останнього правителя Галицько-Волинського князівства?
  2. Що ви дізналися про смерть цієї людини?

 

Ю. Шкрумеляк про князя Юрія

А за тебе, мудрий князю,            Для земель своїх господар.

Люд спокоєм проживає.                   Доброї опікун слави.

Твою силу, твою мудрість            Щедрий ти для духовенства,

Ворог навіть поважає.                     Знав його вагу велику:

Ти король і князь великий,             Першого настановляєш

Для людей своїх ласкавий,             Українського владику...

 

  1. Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Юрія І.
  2.   Яке значення мало утворення Галицької митрополії?
  3. Поміркуйте, чи можна вважати період правління Юрія І добою піднесення і розквіту Галицько-Волинської держа­ви. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

1-ша група заповнює таблицю «Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького».

Ім'я князя

Роки правління

Внутрішня і зовнішня політика

 

 

 

 

 

2-га група заповнює таблицю «Здобутки та прорахунки політики останніх галицько-волинських правителів».

Здобутки

Прорахунки

 

 

 

Завдання. Покажіть на карті землі, що входили до Галицько-Волинської держави за Юрія І.

 

 

3-та група. Королівство Руське за наступників Данила.

Група працює з матеріалом підручника та складає схему, після чого дає відповіді на запитання.

 

 

Наступники князя Данила Галицького

 

Брат Василько

(Володимир)

Син Лев

(Галич)

Син Шварно

(Холм)

Син Мстислав

(Луцьк)

 

1.Позначте характерні риси правління наступників Данила Галицького. Чи згодні ви з думкою, що саме за їх  правління розпочався поступовий занепад Галицько-Волинської держави?

 

2. Боротьба іноземних держав за землі Галицько-Волинської держави. Волинь за правління Любарта.

 

Розповідь учителя.

Опрацювання історичних джерел.

 

Уривок із народної пісні про князя Любарта .

Ти Волинь і гордий Галич         Але горе! Сил у тебе

Від чужих обороняв,                 На врага уже нема,

Хоч ти литвин, але близький         Через те під чужу владу

За пролиту кров нам став.                  Впала рідная земля.

Завдання:

  1. Як наведені рядки характеризують становище галицько-волинських земель за часів правління Любарта?
  2. Охарактеризуйте політику князя Любарта. Дайте їй власну оцінку.

 

 

Автори «Історії України для дітей шкільного віку» таким чином характе­ризують становище в галицько-волинських землях у 40—80-х рр. XIV ст.: «Польські королі налякалися, що Литва разом з українськими землями зросте в таку силу, що зможе завоювати й Польщу. Боялися також, що князь Любарт прилучить Галичину і Волинь до Литви, і так Литва стане близьким сусідом Польщі. Тому вже перший польський король Воло-дислав думав, як би то Галичину прилучити до Польщі і таким чином ослабити Литву, але це йому не вдалося. Аж його син, король Казимир Великий, раптом у 1349 р. пішов походом на Галичину і здобув Львів, а потім і частину Волині. Відтепер Литва і Польща почали змагатися за українські землі, щоби над ними панувати».

Завдання:

  1. Яким чином наведена інформація характеризує становище в галиць­ко-волинських землях?
  2. Спрогнозуйте наслідки такого становища для подальшого розвитку цих земель.

 

Опрацювавши історичні джерела і прослухавши розповідь вчителя, учні визначають причини занепаду Галицько-Волинської держави і записують в зошити:

  • Посилення ординського впливу;
  • Боротьба з Польщею;
  • Відхід національної знаті від адміністративної влади;
  • Навернення населення в католицьку віру;
  • Запрошення на престол литовського князя Любарта.

 

Узагальнення та систематизація знань.

Визначте історичне значення Галицько-Волинської держави.(Метод «Синтез думок»).

 

Орієнтовні відповіді:

  • Сприяла консолідації давніх українців та усвідомленню ними власної самобутності;
  • Після занепаду Київської Русі стала новим центром політичного та економічного життя;
  • Продовжила дипломатичні традиції Київської Русі, представляючи східнослов'янську державність на міжнародній арені.

 

Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника - параграф 23.

1

 

doc
Додано
27 квітня 2018
Переглядів
3781
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку