Географічні координати й об’єкти топографічної карти. Визначення прямокутних координат точок за топографічною картою

Тема: Географічні координати й об’єкти топографічної карти. Визначення прямокутних координат точок за топографічною картою.

Мета уроку: закріпити знання та уявлення про топографічні карти та їхні особливості, з’ясувати правила визначення географічних та прямокутних координат точок за допомогою топографічної  карти; розвивати вміння учнів користуватися джерелами географічної інформації.

Обладнання: підручник, атлас, топографічні карти.

Тип уроку: комбінований.

Ключові поняття: географічна карта, масштаб, картографічні проекції, географічні координати.

Хід уроку

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Давайте згадаємо класифікацію топографічної карти

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Топографічні карти являють собою докладні, єдині за змістом і оформленням географічні карти, що відображають основні природні й соціально-економічніоб’єкти. Серед них рельєф і гідрографічна мережа, берегові лінії танаселені пункти, дороги й господарські об’єкти. Спотворення на топографічнихкартах практично відсутні, об’єкти місцевості передані досить докладно.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Зміст топографічних карт можна поділити на три основні частини:

1. математична — картографічна проекція і градусна сітка, масштаб карти, опорні пункти, рамка карти;
2. фізико-географічна — гідрографія, рельєф, ґрунтово-рослинний покрив,інші фізико-географічні об’єкти;
3. соціально-економічна — населені пункти, шляхи сполучення і засобизв’язку, промислові, сільськогосподарські та лісогосподарські об’єкти,культурні об’єкти (заклади освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та археологічні пам’ятки), елементи адміністративно-політичногоподілу території, столиці та адміністративні центри.

Запитання

Давайте пригадаємо що таке градусна сітка і для чого вона слугує?

На топографічних картах також нанесена прямокутна (кілометрова)сітка. Вона дозволяє встановити прямокутні координати будь-якої точкина карті. Це система координат, у якій за вісь X прийнятий осьовий меридіан 6-градусної зони, а за вісь Y — екватор. Точка їхнього перетинує початком відліку прямокутних координат кожної зони. По вертикалі(координата Х) указується відстань у кілометрах до даної точки від екватора (може змінюватися від 0 до понад 10 000 км на полюсах). По горизонталі (координата В) вказується число, де три останні цифри — це відстань від осьового меридіана зони (може змінюватися від 0 до 333 км).

Для визначення прямокутних координат циркулем вимірюють по перпендикуляру відстань від даної точки до нижньої кілометрової лінії і замасштабом визначають її дійсну величину. Потім цю величину в метрахприписують праворуч від підпису кілометрової лінії, а при довжині відрізка більше ніж 1 кілометр спочатку складають кілометри, а потім такожприписують кількість метрів праворуч. Це буде координата об’єкта Х.

Так само визначають і координату Y (ординату), тільки відстань відданої точки вимірюють до лівої сторони квадрата.

Використовуючи кілометрову сітку топографічної карти, можна нанести на карту точку за відомими прямокутними координатами. Нанестиоб’єкт на карту за прямокутними координатами можна циркулем або лінійкою. Для цього спочатку знаходять на карті квадрат, у якому має бути розташована дана точка.

Так, наприклад, квадрат на карті масштабу 1 : 50 000, де кілометрові лініїпроведені через 1 км, знаходять безпосередньо за координатами в кілометрах.На карті масштабу 1 : 100 000 лінії проведені через 2 км і підписані парними числами, тому якщо одна або дві координати об’єкта в кілометрах є непарними числами, то потрібно знаходити квадрат, сторони якого підписанічислами на одиницю менше відповідної координати в кілометрах.

Після знаходження квадрата, у якому розташована дана точка, розраховують відстані від нижньої і лівої сторін квадрата й відкладають їху масштабі карти.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ