Герої не вмирають... Просто йдуть.,.

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ

МИСТЕЦТВА ТА ТЕХНОЛОГІЙ СЕРВІСУ

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

«Герої не вмирають… Просто йдуть…»

 

 

 

 

 

Виконала: викладач

«спеціаліст першої категорії»

Олена Бичкова

 

 

 

 

Київ 2025

 

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ

МИСТЕЦТВА ТА ТЕХНОЛОГІЙ СЕРВІСУ

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

«Герої не вмирають… Просто йдуть…»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: викладач

«спеціаліст першої категорії»

Олена Бичкова

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2025

 

«Герої не вмирають… Просто йдуть…», Київ 2025. – 16с.

Олена Бичкова, викладач «спеціаліст першої категорії»

Оксана Василівна Верес, заступник директора з навчально-виробничої роботи Київського професійного коледжу мистецтва та технологій сервісу

Оксана Юріївна Дема методист Київського професійного коледжу мистецтва та технологій сервісу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск, Катерина Василівна Воробей, заступник директора з методичної роботи Київського професійного коледжу мистецтва та технологій сервісу

 

 

Структура

І. Вступна частина

ІІ. Основна частина

ІІІ. Заключна частина

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

«Герої не вмирають… Просто йдуть…»

 

Мета заходу: розширити кругозір здобувачів освіти про історію виникнення та вшанування пам'яті героїв Небесної сотні ; закріпити знання, отримані на заняттях української літератури, історії України; прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого; виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

 

Обладнання: мультимедійний проектор, флеш-накопичувачі, наочне, музичне оформлення.

 

Хід заходу:

На сцену виходять ведучі

 

І. Вступна частина

 

Ведуча 1: Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

 

Ведуча 2: Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

Ведуча 1: От і сьогоднішній день у нас присвячений цій темі. Скільки пісень, оповідань, віршів складено про дружбу, дитинство і про таке прекрасне слово МИР.

А почнемо ми наш виховний захід з Державного Гімну України, який є один з головних державних символів України.

 

Гімн України

ІІ. Основна частина

 

Пісня «Україно, встань з колін». Виходить дівчина-Україна

 

Україна: Сторіччями здригався мій народ

У вогні та диму страждають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів.

Ведуча 1: 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!

Ведуча: Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа», «Ми –вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.

Ведуча 2: До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

 

Ведуча 1: Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Чернівцях.

Ведуча 2: 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України.

Ведуча 1:А що ж було далі… А далі- непідписання Януковичем угоди про асоціацію. 

Ведуча 2: А далі- жорстоке побиття студентів вніч з 24 на 25 листопада.

Ведуча 1: А далі… А далі- барикади, шини. Революція гідності.

 

 

На барикадах

Читець 1:

На барикадах вдень, вночі

Палають шини, чорне небо.

Матусю, мамо, не мовчи –

Я теж хвилююся за тебе.

 

Але, матусю, зрозумій:

Не можу я сидіти вдома,

Коли на вулиці йде бій.

Ми переможем: вже відомо.

 

Бо правда, мужність, гідність, честь

На нашім боці, зрозуміла?

Ми всі гуртом, такі, як єсть,

І наша єдність – наша сила.

 

І зрозумій ти, що за нас

Навіть природа заступилась –

Нам тепло у зимовий час,

Мов з неба благодать спустилась.

 

А люди, люди в нас які!

Пісні співають, варять кашу

І мріють мужні вояки

Про швидку перемогу нашу.

 

 

Читець 2:

Ти не соромся, підійди,

Знайомсь: ось це митець Микола.

Він кожен день сюди ходив,

Щоб змалювати все довкола.

 

Дивись: он там ідуть дівчата,

З піснями, з квітами ідуть.

Вони ідуть за барикади

До тих, хто проти нас встають.

 

І ти, матусю, не хвилюйся:

Вони не цілитимуть в нас.

Повір, я їх вже не боюся:

Вони прозріють – прийде час.

 

Ходи зі мною, моя рідна мати,

Бо зараз ми усі потрібні там,

Де треба укріпити барикади,

Щоб відстояти Україну нам

Пісня «Тільки щоб не даремно»  

Ведуча 1: Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича  звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу.

Ведуча 2: У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу. Були застосовані вибухові пакети. Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки.

Ведуча 1: Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня  півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати.

Ведуча 2: Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. 3 грудня відбулось голосування у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова. Проте, за рішенням депутатів, уряд не йде у відставку. 4 грудня Президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловили свою солідарність із діями мільйонів українців.

Ведуча 1: 8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч  людей. Мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну "Отче наш"… Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав весь Майдан. Після завершення Маршу мітингувальники звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва.

 

Ведуча 2: 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська. Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу. Зі сцени Майдану, оточеного силовиками, Руслана Лижичко, Юрій Луценко, Віталій Кличко, Святослав Вакарчук закликали  киян прийти на допомогу майданівцям.

Ведуча 1: 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібрались десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет.

Ведуча 2: Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

Ведуча 1: 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Ведуча 2: Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Мелодія для вірша

Вірш « Лист до матері»

Читець 3:

Не чекай мене, мамо, додому

Бо додому я вже не прийду.

Не чинив, мамо, зла я нікому,

Захищав лиш країну свою.

Не стріляв у людину я, мамо,

Бо любити ти вчила мене.

Ну, тих, хто у мене поцілив,

Людський осуд уже не мине.

Ти пробач. Що тебе я покинув,

Що поїхав в далекую путь.

Знаю снайпер цілився в мене,

А попав в твоє серце і грудь.

А хотілося, мамо, так жити,

Я ще зовсім не думав про смерть,

Та я мусив так, рідна, вчинити,

Щоби банді сказати цій – геть!

Та не плач, моя рідна матусю,

Сонце зійде. Ти стань на поріг.

Бог одну тебе з горем не лишить.

А народ не простить їм цей гріх.

 

Ведуча 1: Кожен із цієї небесної Сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої  невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Ведуча 2: А скільки дружин залишилися вдовами, дітей сиротами….

Ведуча 1:

На коліна стаєм перед тими.

Хто втратив єдине дитя.

В Бога просим опіки над ними.

Ну, а вбивцям – лише каяття.

Не забудемо Сотню героїв.

Душі їхні у небо ідуть.

А з пролитої в Києві крові.

Мальви виростуть і зацвітуть.

 

Ведуча 2: Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, не офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ у  пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

«Пливе кача по тисині»

 

Ведуча 1:  Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю.

Ведуча 2: Чому цей світ такий жорстокий? Навіщо нам ота війна? Страждають діти, гинуть люди, а скільки знищено майна!

Ведуча 1: Солдатські душі… Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині. Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять тих людей, які воювали за мир, хто віддав своє життя в ім’я світлого майбутнього.

(Ведуча запалює свічку). Хвилина мовчання.

ІІІ. Заключна частина  

Ведуча 2: 21 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героя України.

Ведуча 1: Захищаючи рідну землю від ворога вони віддають найдорожче – своє життя. І ми сьогодні дуже раді поверненню наших героїв додому живими, проте сильний біль огортає душі за тих, хто загинув.

Читець 4:  Молюся за Тебе моя Україно,

За кожного батька, за кожного сина,

За кожную матір, за кожну дитину

Я Бога прошу – збережи Україну!

Страшною порою не дай їм загинуть!

Хай наші молитви до Бога полинуть!

Нехай Він злобу у серцях наших спинить!

Молюсь, щоб людина почула людину,

Щоб син пожалів батька іншого сина,

Щоб мирною знову стала країна –

Я Бога прошу – збережи Україну!

Ведуча 2: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Ведуча 1: Наші солдати, якими сьогодні гордиться весь народ, ніколи не дозволять здійснитися путінським планам. Бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної землі і велика віра в перемогу.

Ведуча 2: На завершення хочеться сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!» Нехай кожен з нас долучиться до акції «Біла голубка» , який стане даниною тим, хто навічно пішов   від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Учні по черзі чіпляють на «Дерево пам’яті» свого голуба).

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.     Виховна година 10-11 клас, О. В. Токар, Н. Ю. Могила, І. П. Маланова. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016. — 160 с. — (Серія «Наш клас»).

2.      Кульчицький С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / С.В. Кульчицький, Ю.Г. Лебедєва. – К.: Генеза, 2010.

3.      Пометун О. І. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – Київ: Освіта, 2012.

4.     Рент О.П. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / Рент О.П., Малій О.В. – Київ: Генеза, 2010.

5.      Турченко Ф.Г. Історія України (профільний рівень): підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Ф. Г. Турченко. – К.: Генеза, 2010.