Герої Небесної Сотні

Презентація на тему: Чернівецькі герої Небесної сотніВиконала: Студентка групи 2-072Іліка Ангеліна. Викладач: Добржанська І. М. Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну. Чернівці,2022

"Небесною сотнею" в Україні називають загиблих демонстрантів, які втратили своє життя під час Революції гідності в грудні-лютому 2013 року.

Чернівецькі Герої Небесної сотні Жителі Чернівецької області всім серцем підтримали Євромайдан не тільки у місті Чернівці та районах області, але й тисячі буковинців побували у Києві. Адже доля України вирішувалася саме там. На київському Майдані була розташована Буковинська cотня і тисячі мешканців нашого краю, студентів та молоді, людей старшого віку почергово несли вахту. На жаль не обійшлося без жертв і вся Буковина була в траурі, коли прийшли звістки про загибель на Майдані буковинських активістів. Память про них завжди житиме у наших серцях, адже це прості чернівчани, справжні патріоти, які вболівали за справедливе суспільство і віддали на вівтар незалежності України своє власне життя. Слава Героям!

Василь Аксенин. Василь Аксенин – Герой Небесної cотні Із самого початку подій на Майдані Василь сказав: «Я вдома сидіти не буду, теж поїду, допоможу людям, не можу дивитися на несправедливість». Уперше поїхав до Києва у січні, був на Майдані майже 2 тижні, приїхав звідти збентежений дуже, розповідав, як вони там по дві години чергували на барикадах і які прекрасні люди стояли пліч-о-пліч із ним, – розповідає сестра дружини покійного Марія Усачова. Марія розповіла про те, що вони із сестрою Тетяною 10 років тому втратили батька, і Василь зумів його замінити. Із родиною Василь відсвяткував свій день народження, 4 лютого 2014 року йому виповнилося 52 роки, потім – 16- річчя молодшого сина Богдана, а 18 лютого, коли мій чоловік зателефонував йому, той навіть не зізнався, що вже їде у автобусі «Чернівці-Київ». Іще 19 лютого дружина Тетяна розмовляла з Василем Аксениним, а вже ввечері трубку взяла якась жінка: «Василь не може відповісти, він поранений, його завезли у 18 лікарню, що на вулиці Шевченка». 27 лютого пораненого Василя Аксенина доправили до Польщі. Там йому зробили другу операцію, пораненому стало краще, уже міг трохи сидіти, лікарі казали, як тільки загоїться рана – замінять розтрощений кулею суглоб… 11 березня несподівано зник зв'язок із сестрою, хоч до того ми говорили по кілька разів на день без жодних перешкод, – продовжує пані Усачова. А вже наступного дня нам повідомили – Василя більше немає.

Олександр Щербанюк. Снайпер влучив прямо в серце буковинцю Олександру Щербанюку. А він так любив життя, так мріяв про краще майбутнє своїх дітей, свого народу. Та одні сидять вдома і на екранах телевізорів переживали трагедію в Україні, свівчували та співпереживали активістам у Києві та на майданах міст, а Олександр мав громадянський обовязок, який не давав йому спокою. Він мав бути у вирі революційних подій за своїми переконаннями. На Майдані у Києві був з самого початку з перервами. Дружини й матері давньогрецьких воїнів, коли проводжали чоловіків і синів на війну, казали їм на прощання, щоби ті поверталися «Зі щитом або на щиті». Загиблих виносили з поля бою на щиті. А ще на щитах піднімали героїв і воєначальників угору, віддаючи таким чином найвищі почесті. Чернівчанин Олександр Щербанюк поїхав на Майдан зі щитом. І з книжками Нового завіту, які хотів дарувати бійцям Майдану. Повернувся – на щиті. Загинув 20 лютого вранці від кулі снайпера. Спочатку холоднокровний вбивця поцілив Саші в ногу, а коли від несподіваного болю протестувальник відкинув щит – вистрелив просто в серце. У неділю Олександра поховали в Чернівцях. Несли від центру міста, де тисячі людей прийшли попрощатися з Героєм, до цвинтаря на Годилові «на щиті» – на плечах, пішки, адже це найменше, що могли зробити наостанок для нього побратими. Олександр був на Майдані не випадково, поїхав туди не на екскурсію. Поїхав вже утретє, мав щит і каску. Дружина Наталя каже, що як і будь-яка жінка, не хотіла, аби він їхав, але він так вирішив, а він – глава сімї. Олександр вважав, що кожний чоловік має захищати свою родину.

Слава УкраїніГероям слава!!!