Гетьманщина наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Тема : Гетьманщина наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Мета :

-         охарактеризувати біографію гетьмана Івана Мазепи , початок його гетьманування та його політику ;

-         з’ясувати становище Гетьманщини наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.;

-         визначити умови Коломацьких статей і обставини їх укладання ;

-         продовжити формування навичок критичного мислення ;

-         виховувати учнів у дусі поваги до історичного минулого і здобутків українського народу.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

-         розповідати про Івана Мазепу як державного діяча, мецената, політика;

-         характеризувати становище Гетьманщини наприкінці ХVІІ – на початку

     ХVІІІ ст.;

-         пояснювати умови Коломацьких статей і визначати обставини їх укладання ;

-         показувати на карті територію Гетьманщини;

-         висловлювати своє ставлення до особи Івана Мазепи

Обладнання :портрет Івана Мазепи, музика Чайковського «Мазепа», Моцарта «Реквієм», булава, Іржавецька ікона, робочі матеріали по даній темі ,епіграф.

Епіграф: Мій край прекрасний , розкішний , багатий !

               Хто тебе не мучив ?

               ..........сердешну мою Україну.

              Що вона зробила ? За що вона гине ?

              За що її діти в кайданах мовчать?

                                    Т.Г.Шевченко «Іржавець»

Проблемне  завдання :

Хто для нас І.Мазепа? –

зрадник українського народу, чи видатний борець за незалежність України?

             План уроку:

1. Метод «Очікування»

«Дерево пізнання»

2. Робота в групах. ( броунівський рух )

                                   Прес – конференція

                                    Комп’ютерна презентація

3. Робота з документами
4. Робота з картою
5. Вправа «Виправте помилки»
6. Метод «Мікрофон»

     7   Метод «Дерево пізнання»

                           Хід уроку

І. Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні у нас урок історії України. Історія України багата на героїв.І ми з вами вирушимо  у подоріж.Впродовж 4 уроків ми будемо досліджувати постать Івана Мазепи. Українці – козаки доклали чимало зусиль, щоб розвинути і втримати свою Державу, яка проіснувала 116 років, з 1648 – по 1764 р.Чимало гетьманів за своє бажання бачити Україну незалежною було вбито або вивезено до Сибіру. І.Виговський – розстріляний, П.Тетеря – отруєний, П.Дорошенко, І.Многогрішний, І.Самойлович – вивезені до Сибіру. Але чи не найтяжчої долі зазнав гетьман України козацької держави І. Мазепа. Його ім’я піддано анафеми церквою , протягом 300 років пам’ять про нього асоціювалося з поняттям «зрадник» .

 І ось сьогодні ми спробуємо встановити роль і значення І.Мазепи. Вже час з’ясувати .

Хто  для нас І.Мазепа?- зрадник українського народу чи видатний борець за незалежність України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми , очікуваних результатів , плану, проблемних завдань уроку.

Метод «Очікування»

Кожен записує на листочку «Дерева пізнання»свої побажання (очікування)на урок; озвучують його , виходять до дошки і прикріплюють на дереві.

Давайте побачимо чи співпадають ваші сподівання з планом вивчення нового матеріалу.

               План .( учні записують в зошити)

1. Гетьман Іван Мазепа.
2. Коломацькі статті.
3. Політика Івана Мазепи.
4. Культурна діяльність І.Мазепи.

                  Запам’ятати:

1639 – 1709 рр. – роки життя Івана Степановича Мазепи.

1687 р. – обрання гетьманом Лівобережної України.

1687 р. – Коломацькі статті.

1687 – 1709 р. – роки гетьманування І.Мазепи.                                                                                                                                                         

Обговорення епіграфу уроку – слова з поеми Т.Г.Шевченка «Іржавець»

-         в 40 –х рр.Шевченко мандрував Чернігівською , Полтавською областями , і жителі села Іржавець показали ікону Іржавецьку (додаток 1.), яку їм нібито залишив І.Мазепа. ( Мазепа за переказами взяв її на Січі в церкві Святої Покрови.Перед походами козаки зверталися до неї з молитвою і вірили в її віщування. Ікона мала сумний пророчий дар, вона передчувала поразку та біду , і в знак вона починала плакати. За переказами плакала вона і перед Полтавою.

Вчитель. Чому плакала ікона на початку ХVІІІ ст.?

-         В історії України важко знайти особу навколо якої точилися б такі гострі суперечки , перехрещувалися такі різні , часто полярні думки , як про Івана Мазепу.

Хто  для нас І.Мазепа?- зрадник українського народу чи видатний борець за незалежність України.

Групова робота ( броунівський рух)- знайомлення з висловами визначних людей про Івана Мазепу.

Ми досліджували ці думки , вислови.

1 група – « Архівісти» презентують  свої дослідження.

                 «Я хочу повідомити про...»

(виступи учнів цієї групи) /додаток 2/

Бесіда після «броунівського руху»

-         За що видатні люди засуджують Івана Мазепу?

-         За що шанують І.Мазепу?

-         Висловіть власну точку зору про І.Мазепу.

Отже, у нашій історії немає такого діяча , про якого б так багато , і так суперечливо , навіть полярно судили нащадки. У той же час у нашій історії немає іншого діяча , який зазнав би такої широкої , всеосяжної романтичної слави , притому слави всеєвропейської.

2 група – «Біографи»

        « Блиск золотої булави»

(виступ учня в ролі І Мазепи , який розказує біографію , а потім учні задають запитання по біографії)

Прес – конференція

( орієнтовні запитання)

- Де освіту здобували?

- Як сталося , що Ви опинилися на службі у Лівобережного гетьмана І.Самойловича?

-  Де була ваша гетьманська резиденція ?

- Чи любили Ви музику?

 - Чи любили Ви читати книжки, відвідувати бібліотеку?

Отже , чи можна стверджувати , що Іван Мазепа був найосвіченішою людиною свого часу?

(спростуйте або доведіть цю думку)

Аргументи:

-         закінчив Києво – Могилянський колегіум , протягом шести років навчався за кордоном у різних університетах Європи;

-         вільно володів багатьма іноземними мовами ;

-         досконало знав латинь;

-         знався на артилерійській справі, заснував ливарню гармат у Батурині;

-         глибоко знав європейську літературу;

-         захоплювався музикою, грав на бандурі, складав пісні та вірші;

-         мав надзвичайно багату бібліотеку , книжки якої читав мовами оригіналів;

( розгляд портрета Івана Мазепи) /додаток 3/

Назвіть риси характеру Івана Мазепи за портретом.

Порівняйте намальований та словесний портрети.Чи суперечать вони один одному?

Внаслідок яких подій Іван Мазепа посів цю посаду ?

Вчитель.

Бахчисарайський мир розв’язав руки турецькому султану для могутнього наступу на Європу. В 1683 р. Турки взяли в облогу Відень, і саме тут вирішувалася доля Європи. На допомогу обложеним вирушили польські війська у складі яких були і українці- козаки.  Після перемоги Польща вступила до Священої ліги , яка вела війну проти Османської імперії.Польща примирилася з Московською державою і намагалася залучити Москву до боротьби проти Туреччини.6 травня 1686 року у Москві між Річчю Посполитою і Московською державою було підписано «Трактат про вічний мир» . Фактично , « Вічний мир» 1686 року робив недійсними договори з Туреччиною , укладені обома державами раніше. Для України договір означав узаконення на міжнародному рівні поділ на дві частини (Правобережну та Лівобережну).Проти цього виступав Іван Самойлович. В 1687 р. було здійснено спільний Кримський похід 150 тисячного російського і 50 тисячного козацького війська на чолі з князем В.Голіциним і І.Самойловичем.Похід завершився повним провалом.Провину за це поклали на І.Самойловича, це і стало приводом до усунення його з гетьманства.

Влітку 1687 р. на р. Коломак за наказом В.Голіцина відбулися вибори нового гетьмана.

Робота з документом.

(україно – російський договір – Коломацькі статті) Додаток 4

Орієнтовні запитання:

1.Які статті в основному повторювали Коломацькі?(Глухівські статті 1669 року)

2.Коломацькі статті обмежували чи поширювали автономію України?

3. Чому? Доведіть.

Робота з картою:

1. Показати територію Гетьманщини на кінець століття.
2. Показати територію Криму , Туреччини, Польщі,Російської держави., р. Коломак.
3. Показати на карті міста , в яких за Коломацькими статтями перебували російські воєводи  із залогами.
4. Показати на карті Лівобережну та Правобережну Україну.

Що ж  було головною ідеєю правління?

 Ці запитання досліджувала група - « Політики»

     «Всі спокою щиро прагнуть...»

(виступи  учнів)

Отже, з 1687 року по 1708 рік Іван  Мазепа був гетьманом Лівобережної України.

-         Якщо він думав про себе , чому кинув все багатство і почав боротьбу за Україну?( відповіді учнів)

Одним із найважливіших напрямків загальної державної політики І.Мазепи була культурно – просвітницька діяльність. У розвитку української освіти , науки , мистецтва, архітектури , літератури , книгодрукування гетьман Іван Мазепа вкладав величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти , справедливо вважаючи , що лише в такий спосіб Україна зможе зрівнятися з європейськими державами.

4 група – «Мистецтвознавці»

«Спасибі , гетьмане Мазепо,

Що в нашій долі Ви були.....»

Учні цієї групи підготували комп’ютерну презентацію про культурно – просвітницька діяльність  Івана Мазепи.

На думку дослідників , така цілеспрямована й всеохоплююча культурницька діяльність Івана Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство , а як про сплановану далекоглядну державну політику.

Закріплення

Вправа «Виправ помилки» ( знаходиться в робочих матеріалах)

Метод «Мікрофон»

Хто для нас І.Мазепа? –

зрадник українського народу, чи видатний борець за незалежність України?

( учні по черзі висловлюються)

Метод «Дерево пізнання»

Наскільки здійснилися ваші очікування від уроку?

(на «дерево пізнання»учні прикріплюють листочки зі своїми відповідями, озвучують їх)

  Домащнє завдання

   Опрацювати  параграф № 24.

   заповнити таблицю ( на достатній рівень)

   твір – роздум «Хто для Вас І.Мазепа ?-

    зрадник українського народу , чи видатний борець за незалежність України?»

   ( на високий рівень)

  Вправа «Передай потиск руки» - учні тиснуть одне одному руки і говорять слова подяки

    за роботу.

Вчитель.

Великий український театральний діяч Микола Садовський  був на службі в російській армії. У 1877 році під час російсько – турецької війни він блукав містом і зайшов до собору , де побачив могилу І.Мазепи.Був надзвичайно вражений і схвильований.. Залишив нам палкі спогади про цей надзвичайний епізод у своєму житті.

«Ти славний гетьмане, ти, останній нащадку колишньої вільної , багатої , свободолюбної України! Ти , поборнику святий,що не хотів себе лічити рабом серед зграї донощиків , блюдолизів , підніжків , грязі і рабів !Се ти ! Так ось де ти знайшов собі місце одвічного покою...І я низько вклонився гробниці того славного патріота , що бажав здобути щастя, і волю , і честь своїй рідній країні і, знесилившись у тяжкій боротьбі , поліг у далекій чужині, анафемою затаврований.»

(Звучить уривок із «Реквієму» А.Моцарта.)

                                          Додаток 1.

                                             Додаток 2.

Гадяцький полковник Г.Грабянка називав Івана Мазепу у своєму літописі підступним .

Історик М.Костомаров: «Навряд чи помилимося , як скажемо, що це був чоловік  лукавий , ...але дуже щедрим до кожного , з ким мав справу , але в той же час не гребував ніякими засобами і шляхами для надбання   собі багатств , який дбав про церкви».

О.  Єфименко , перша жінка – професор історії в Російській державі: «Горезвісну підступність Мазепи , звичайно, не можна цілком заперечувати. Вона є виявом тієї двоїстості , яка, безперечно , була йому притаманна. В свою чергу – це справжній  шляхтич» , « І.Мазепа – це початок і кінець того короткого , але яскравого , як метеор , шляху , яким пролетіла політична історія козацької держави....».

Історик І.Крип’якевич: « Іван Мазепа був чоловік розумний, досвідчений, який усім серцем любив Україну і хотів її врятувати Україну від сумної долі. Але він знав велику силу ворога і розумів , що не відразу можна поконати Москву , що треба  вести боротьбу поволі і обережно.»

Ллойд Байрон обрамував його ім’я  золотом і самоцвітами. Він писав: «..відтак сам І.Мазепа ,осяяний промінням слави, стає символом свободи  наступних поколінь, а його  ім’я – глибоко шановане».

А.Вольтер :«Козаки поважали його за бистроту розуму.Ця повага , яка збільшувалася щоденно , спонукала царя іменувати його  «князем України»,

І.Мартинов писав: « Мазепа , як і Богдан, мав дійсний намір  повернути Україні самостійність і обрав для здійснення свого плану найслушніший час»

Ж.Бальоз (французький дипломат): « Мені пощастило бути гостем гетьмана у Батурині. О! Що це за людина! Мова його така  добірна і чепурна.Він мав великий досвід у політиці, стежив за подіями за кордоном. У розмові дуже обережний , намагався більше слухати , ніж говорити. , сам спостережливий . Це – дійсно великий політик»

Г.Сковорода про І.Мазепу : «Діамант і в гною – діамант»

М.Аркас писав про Мазепу : « …він був чоловік потайний , вдавався до всяких дипломатичних хитрощів , із того вийшло те , що українська людність не зрозуміла його; він «перемудрив» у своїй політиці , і це призвело його до загибелі...»

В.Сосюра « вірить І.Мазепі»,

   О,як залізно вірю я,

Що час визволення настане,

І шабля золота моя,

Мазепи , гетьмана Івана,

Над трупом ката засія.

І.Борщак : « …Єдиний з усіх гетьманів після Б.Хмельницького , що тримав найдовше булаву й утратив її сам , а  не наслідком старшинської змови ;приятель, принаймні назовні, царя протягом 21 року , Андріївський кавалер , князь Священної Римської імперії; …все кинув І.Мазепа в ім’я незалежної України»

М.Садовський : «Ти , славний гетьмане , ти , останній нащадку колишньої вільної , багатої свободолюбної України. Ти , поборнику святий , що не хотів себе лічити рабом серед зграї донощиків , грязі і рабів !»

Л.Кравчук називає І.Мазепу : «Мудрий творець і політик , до кінця своїх днів відданий ідеї Української незалежності».

                                                Додаток 3.

МАЗЕПА Іван Степанович

Державний діяч і політик, меценат, полководець і водночас поет і музикант, різноманітна природна обдарованість поєднувалася у ньому з високою освіченістю.

Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 року на Правобережній Україні у с. Мазепинцях (тепер Білоцерківського району Київської області), у сім’ї української православної шляхти, що брала активну участь у козацьких повстаннях.

Під час навчання у Києво-Могилянській академії одним із викладачів Івана Мазепи був відомий письменник, богослов і філософ Йоаникій Галятовський, далі майбутній гетьман продовжив навчання у Варшаві, Падуанській академії (Італія), а під час свого перебування у Німеччині та Голландії мав змогу поповнити свої знання. Іван Степанович добре володів польською, церковнослов’янською, латинською, французькою, італійською, татарською та іншими мовами, грав на бандурі, складав вірші й пісні, був прекрасним оратором. Після завершення навчання став на службу королю Яну ІІ Казимиру покоєвим слугою (1659-1663 рр.).

Іван Мазепа увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Україна розподілялася на дві частини, які боролися між собою: одна – на боці Москви, інша – на боці Польщі. 1668 р. Мазепа одружився на вдові Ганні Фридрикевич, що посприяло його входженню в оточення старшини Правобережного гетьмана Петра Дорошенка. Іван Мазепа виконував військові й дипломатичні доручення гетьмана, але у 1674 р. потрапив в полон до запорожців, які видали його Івану Самойловичу. Однак, незважаючи на вкрай несприятливі обставини, на гетьмана Лівобережної України він справив неабияке позитивне враження, так як і в Москві, куди його відрядили. Вже у 1681 р. він став військовим осавулою, що ввело його до еліти генеральної старшини.

1687 року Івана Мазепу було обрано гетьманом під час козацької ради на річці Коломак. На козацькій раді разом з обранням гетьмана відбулася й процедура затвердження так званих Коломацьких статей, що визначали відносини Гетьманщини і Росії. У 1689 році Мазепа, вже як гетьман, очолив Військо Запорізьке у Другому Кримському поході . Протягом 1690-х років очолював підготовку й координацію боротьби проти Туреччини. За переможне завершення Азовських походів І.Мазепа в 1700 році був особисто нагороджений Петром І орденом Андрія Первозванного.

У внутрішній політиці гетьман відзначився блискучим адміністративним і господарським талантом, прагнув до зміцнення гетьманської й державної влади, боровся зі старшинськими угрупуваннями, сваволею запорожців. Під час правління Івана Мазепи економіка Лівобережжя досягнула небувалого розквіту, до того ж гетьман увів суворе обмеження панщини (не більше двох днів на тиждень).

Сам аристократ, він цілеспрямовано створював в Україні аристократію з середовища козацької старшини й української шляхти. Розкішна гетьманська резеденція – Батурин – з розробленим точним церемоніалом і особистою гвардією.

Уславився гетьман Іван Степанович Мазепа і як меценат. Царські щедроти зробили його багатою людиною. Мазепа сприяв розвитку мистецтва, освіти й культури в цілому. Завдяки його меценатській діяльності створювалися шедеври граверного мистецтва, друкувалися книги, він сам був власником великої й цінної бібліотеки з інкунабулами, старовинними рукописами, раритетними виданнями на багатьох мовах. За гетьманування Мазепи розквітла архітектура «українського(«мазепинського») бароко». Протягом 1690-1706 роки він поставив чотири нові церкви, розбудував п’ять храмів княжої доби, закінчив будову трьох церков, розпочату його попередниками. Іван Мазепа підтримував і сприяв багатьом духовним діячам (приміром, Дмитру Тупталу (Ростовському), Стефану Яворському, Феофану Прокоповичу). Поміж іншим, гетьман був покровителем Києво-Могилянської академії, засновував школи і колегії. За словами ректора Києво-Могилянської академії, пізніше – митрополита Феофана Прокоповича, за Мазепи Київ перетворився на «новий Єрусалим». Своїм опікуванням письменства, науки, мистецтва й церкви, будівництвом і реставрацією храмів, дорогоцінними дарами гетьман зажив великої слави. У панегіриках, віршах, драмах оспівували «найбільшого українського лицаря».

З 1701 року гетьман брав участь у кампаніях Північної війни, в ході яких здійснив далекі походи на Правобережну та Західну Україну аж до Замостя і Вісли, також у глиб Білорусі, значно послабивши там владу Речі Посполитої. Поміж іншим, він виступав проти союзу Петра І з Августом ІІ.

Приблизно в 1706 році в Україні сформувалася опозиція старшини, що виступала проти планів Петра щодо реформування козацтва і ліквідації автономії Гетьманщини. Іван Мазепа поділяв ці настрої і вже у 1707 році почав контактувати з прихильниками Станіслава Лещинського. Зрозумівши, що цар Петро прийняв план не захищати Україну, а перетворити її у «випалену землю», Мазепа 24 жовтня 1708  року разом із старшиною і загоном козаків перейшов Десну і вночі прибув до шведського короля Карла ХІІ. Петро І своїм указом призначив стратити та піддати церковній анафемі свавільного гетьмана. Автономістська позиція Мазепи мала підтримку серед значної частини старшини, духовенства і мирян України, але каральні акції, що провів А.Д. Меньшиков, перш за все кривава різанина жителів Батурина, налякала багатьох. Мазепа ще взяв участь у Полтавській битві 1709 року та після поразки організував втечу Карла ХІІ до Туречини. Помер гетьман Мазепа 21 серпня 1709 року в Бендерах, похований у Яссах.

Бурхливе життя визначного гетьмана надихало багатьох творчих людей світового значення, в тому числі й поетів (Байрона, Брехта, Пушкіна, Релєєва, Словацького, Шевченка та ін.), художників (Делакруа, Жеріко), композиторів (Ліста, Чайковського та ін., загалом, Мазепі присвячено близько 20 опер).

                                                Додаток 4.

Коломацькі статті:

1. Реєстр мав складати 30 – тисяч козацького війська, збереження прав і привілеїв гетьмана та старшини ( зокрема , звільнення від державного оподаткування).
2. Заборона гетьману самостійно здійснювати дипломатичні зносини з іншими державами , а також він був зобов’язаний  дотримуватися умов «Вічного миру»з Польщею.
3. Заборона гетьману змінювати генеральну старшину на її «урядах» без дозволу царя.
4. Гетьман був  зобов’язаний  за наказом царя надсилати козацькі війська проти Криму і Туреччини.
5. Заборонялосяговорити , що малоросійський край гетьманський, а «лише говорить , що він є складовою єдиної держави московського царя.
6. Забезпечувався вільний перехід із Московської держави в Україну.
7. У Києві , Чернігові , Переяславі , Ніжені й Острі мали перебувати російські воєводи із залогами , а в столиці Гетьманщини – Батурині_для контролю над гетьманом мали розташовуватися російські стрілецькі війська.

Робочі  матеріали по темі :

Гетьманщина наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

                                         Іван Степанович Мазепа

Урок - дослідження.

Епіграф .Мій край прекрасний , розкішний, багатий!

                Хто тебе не  мучив?

                 ...сердешну мою Україну.

                 Що вона зробила?За що вона гине?

                 За що її діти в кайданах мовчать?

                                        Т.Г.Шевченко «Іржавець»

  Проблемне завдання  :     Хто для Вас  І.Мазепа ?-

зрадник українського народу , чи видатний борець за незалежність України?

                                       План уроку

1..Ділова гра з елементами прес –конференції.

2.Робота в групах   1 група-Архівісти

                                 2 група – Біографи

                                 3 група – Політики

                                 4 група -  Мистецтвознавці

3.Робота з документом.

4. Робота з картою.

5 Вправа «Виправте помилки»

6. Історична естафета

                                    План вивчення нового матеріалу:

1. Гетьман Іван Мазепа.
2. Коломацькі статті.
3. Внутрішня і зовнішня політика Івана Мазепи.

4. Культурна діяльність Івана Мазепи.                                  

                       Зміст  дослідження :

1 група . « Архівісти»

               Я хочу повідомити...

2 група . «Біографи»

               Блиск золотої булави

3 група . « Політики»              

               Всі спокою щиро прагнуть...

4 група . « Мистецтвознавці»

               Покровитель науки і мистецтва.

                  Запам’ятати:

1639 – 1709 рр. – роки життя Івана Степановича Мазепи.

1687 р. – обрання гетьманом Лівобережної України.

1687 р. – Коломацькі статті.

1687 – 1709 р. – роки гетьманування І.Мазепи.                                                                                                                                                         

              Вправа « Виправте  помилки»

Іван Михайловия Мазепа народився  20 березня 1539 року на Лівобережній Україні у с .Суботів. З дитинства навчився необхідних шляхетських умінь – їздити верхи , володіти шаблею і рушницею , грати на кобзі. Освіту здобував за кордоном. Добре володів польською , церковносло’вянською , латинською французькою, італійською, татарською. Після завершення навчання став на службу кримського хана, П.Дорошенка, І.Самойловича.У 1680 році Івана мазепу було обрано гетьманом., він підписує Коломацькі статті , які визначали відносини Гетьманщини і Росії

Помер гетьман І.Мазепа 21 серпня 1809 року в Бендерах , похований у Яссах.

 Внутрішня і зовнішня політика Івана Степановича Мазепи.

Домащнє завдання

Опрацювати  параграф № 24.

заповнити таблицю ( на достатній рівень)

твір – роздум «Хто для Вас І.Мазепа ?-

зрадник українського народу , чи видатний борець за незалежність України?»

 ( на високий рівень)